05 липня 2024 року
м. Київ
справа № 754/4237/22
провадження № 61-9514ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 07 березня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 травня 2024 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, звернення стягнення на предмет іпотеки,
У червні 2022 року Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» (далі - ПАТ АБ «Укргазбанк») звернулося до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило суд:
- стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором № 288-Ф/07 від 07 грудня 2007 року у розмірі: заборгованість по кредиту у розмірі 4 106,53 доларів США, заборгованість по процентам у розмірі 2 642, 58 доларів США, пеню за несвоєчасну сплату кредиту у розмірі 78 320,75 грн, пеню за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 55 741,78 грн, 3 % за несвоєчасну сплату кредиту у розмірі 230,15 доларів США, 3 % за несвоєчасну сплату процентів
у розмірі 163,86 доларів США;
- у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ АБ «Укргазбанк» за кредитним договором № 288-Ф/07 від 07 грудня 2007 року в розмірі 7 143,12 доларів США та 134 062,53 грн пені за несвоєчасне погашення кредиту та процентів, звернути стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, а саме: квартира АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 в 1/3 частині та належить ОСОБА_2 в 2/3 частині квартири, шляхом проведення прилюдних торгів під час примусового виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки в рамках процедури виконавчого провадження з визначенням ринкової ціни предмету іпотеки при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 07 березня 2023 року позовні вимоги ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором від 07 грудня 2007 року у розмірі: заборгованість по кредиту у розмірі 4 106,53 доларів США, заборгованість по процентам у розмірі 2 642,58 доларів США, пеню за несвоєчасну сплату кредиту у розмірі 78 320, 75 грн, пеню за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 29 249, 63 грн, 3 % за несвоєчасну сплату кредиту у розмірі 143,11 доларів США, 3 % за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 81,22 доларів США, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 115,78 грн.
У задоволенні позовних вимог ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 01 травня 2024 року апеляційну скаргу ПАТ АБ «Укргазбанк» задоволено частково.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 07 березня 2023 року
в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованості за кредитним договором від 07 грудня 2007 року по кредиту у розмірі 4 106,53 доларів США, заборгованості по процентам у розмірі 2 642, 58 доларів США, змінено, зазначивши гривневий еквівалент станом на день постановлення судового рішення, що становить 150 170,05 грн та 96 635,45 грн відповідно.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 07 березня 2023 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки скасовано, постановлено в цій частині нове рішення, наступного змісту.
У рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 . ПАТ АБ «Укргазбанк» за кредитним договором № 288-Ф/07 від 07 грудня 2007 року в розмірі 6 749,11 доларів США, що в еквіваленті становить 246 805,50 грн та 107 570,38 грн пені за несвоєчасне погашення кредиту та процентів, звернуто стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, а саме: квартира
АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 в 1/3 частині та належить
ОСОБА_2 у 2/3 частині квартири, шляхом проведення прилюдних торгів під час примусового виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки в рамках процедури виконавчого провадження з визначенням ринкової ціни предмету іпотеки при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни предмету іпотеки на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Зупинено виконання постанови суду у частині звернення стягнення на предмет іпотеки на період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.
В іншій частині рішення суду залишено без змін
01 липня 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Деснянського районного суду
м. Києва від 07 березня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду
від 01 травня 2024 року (надійшла до суду 03 липня 2024 року), у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив суд скасувати оскаржувані судові рішення, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
У постанові Київського апеляційного суду від 01 травня 2024 року не зазначено, коли виготовлено повний текст постанови, отже останній тридцятий день на касаційне оскарження припадає на 31 травня 2024 року (п'ятниця).
Відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень постанова Київського апеляційного суду від 01 травня 2024 року зареєстрована в реєстрі 01 червня 2024 року, забезпечено надання загального доступу - 03 червня 2024 року.
Заявник звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою 01 липня 2024 року, тобто з пропуском строку подачі касаційної скарги.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що копію оскаржуваної постанови отримано ним засобами електронного зв'язку 01 червня 2024 року.
На підтвердження клопотання заявником не надано жодного належного доказу.
Відповідно до частин четвертої, п'ятої статті 272 ЦПК України за заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі
у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Дослідивши вказане клопотання, Верховний Суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання про поновлення строку подачі касаційної скарги слід відмовити,
а касаційну скаргу залишити без руху з огляду на те, що заявником не надано доказу на підтвердження дати отримання ним копії постанови.
Таким чином, заявнику необхідно надати Верховному Суду докази на підтвердження дати отримання ним оскаржуваної постанови суду.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
У рішенні від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що сторони в розумні інтервали мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Учасник судового процесу зобов'язаний з розумним інтервалом часу сам цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Також, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
У порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги доданий документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 6 231,56 грн, однак це не підтверджує сплату судового збору у повному розмірі.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності 01 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 3 жовтня 2017 року
№ 2147-VIII.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до абзацу 5 частини першої статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотки від ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.
Як вбачається з касаційної скарги та судових рішень, у справі № 754/4237/22 за позовом банку спір виник з приводу стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні пред'явленого позову.
Зміст вимоги про звернення стягнення на майно ґрунтується на наявності грошових вимог позивача до відповідача на підставі окремого договору, наслідком задоволення таких вимог та виконання судового рішення є припинення грошових вимог позивача. Отже, позовні вимоги про звернення стягнення на заставлене майно мають вартісну оцінку, носять майновий характер і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за вимогами статті 4 Закону України «Про судовий збір», виходячи з розміру грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов.
Такі висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17 (провадження № 12-76гс18),
а також в ухвалі Верховного Суду від 19 листопада 2021 року у справі
№ 509/1121/18 (провадження № 61-18693ск21).
Отже, у справах про звернення стягнення на предмет іпотеки ціна позову обраховується із суми заборгованості, в рахунок якої позивач просить звернути стягнення.
У справі № 754/4237/22 розмір заборгованості позивачем визначено в сумі 134 062,53 грн та 7 143,12 доларів США, що за курсом 29,2549 грн, відповідно до службового розпорядження Національного банку України від 01 червня 2022 року, складає 208 936,26 грн.
ПАТ АБ «Укргазбанк» звернулося до суду позовом у 2022 році та заявляло позовну вимогу майнового характеру.
Станом на 01 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 481,00 грн (350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 868 350,00 грн).
ОСОБА_1 оскаржує судові рішення суду першої та апеляційної інстанції
у повному обсязі.
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
Отже, заявнику необхідно доплатити судовий збір у розмірі 4 058,40 грн:
1) офіційний курс долара у червні 2022 року складав 29,2549 грн, 7 143,12*29,25=208 );
2) загальна ціна позову - 342 998,79 грн (208 936,26+134 062,53=342 998,79);
3) судовий збір за позовну вимогу майнового характеру - 5 144,98 грн (342 998,79*1,5%=5 144,98);
4) судовий збір за подачу касаційної скарги - 10 289,96 грн (5 144,98*200%=10 289,96);
5) сплачено судового збору - 6 231,56 грн;
6) доплата судового збору - 4 058,40 грн (10 289,96-6 231,56=4 058,40).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК
у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату в повному обсязі.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку подачі касаційної скарги відмовити.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 07 березня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 травня 2024 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. В. Коломієць