справа № 699/655/23 провадження № 22-ц/821/1003/24 категорія 305020000 Головуючий по 1 інстанції Гусарова В.В. Доповідач в апеляційній інстанції Гончар Н.І.
02 липня 2024 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:
Гончар Н.І., Новікова О.М., Василенко Л.І.
секретар Матюха В.І.
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1
представник позивача - ОСОБА_2
відповідач: Комунальне підприємство «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» в особі Корсунь-Шевченківського виробничого відділку
особа, що подала апеляційну скаргу ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 08 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» в особі Корсунь-Шевченківського виробничого відділку про визнання протиправною бездіяльності посадових осіб та зобов'язання вчинити дії,
26 червня 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до КП «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» про визнання протиправною бездіяльності посадових осіб та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що позивач ОСОБА_1 просить суд припинити бездіяльність посадових осіб Корсунь-Шевченківського відділку КП «ЧООБТІ», надати адміністративну послугу з виготовлення висновку про технічну можливість виділу в натурі частки з об'єкта нерухомого майна, довідку про наявних співвласників домоволодіння розташованого за адресою АДРЕСА_1 , відшкодувати за рахунок відповідача заподіяну матеріальну та моральну шкоду, притягнути посадових осіб КП «ЧООБТІ» до адміністративної відповідальності.
Вказала, що згідно відомостей з Державного реєстру речових прав, 1/2 частина будинку за адресою АДРЕСА_1 , належить їй на підставі спільної часткової власності. У березні 2023 року позивач вирішила використати своє право на виділення своєї частки нерухомого майна в самостійний об'єкт та звернулась до суб'єкта господарювання Корсунь-Шевченківського відділку КП «ЧООБТІ», який напередодні формував та виготовляв інвентаризаційну справу з технічним паспортом на домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 .
07 квітня 2023 року, позивач вдруге звернулась до офісу Корсунь-Шевченківського відділку КП «ЧООБТІ» та пояснила керівнику, що «Висновок про технічну можливість виділу в натурі частки нерухомого майна» формується, згідно порядку, на основі останнього проведеного обстеження. Оскільки, саме КП «ЧООБТІ» здійснював таке обстеження під час оформлення технічного паспорту, то згідно закону, виготовлення висновку має бути здійснено саме цим суб'єктом господарювання. Їй було надано бланк заяви та пояснено, що для задоволення її потреби необхідно заповнити відповідну заяву. Проте, після оформлення заяви, потрібного документа позивач не отримала.
Надалі впродовж трьох місяців, ОСОБА_1 була змушена багато разів відвідувати офіс Корсунь-Шевченківського відділку КП «ЧООБТІ», кожного разу заявляючи про потребу у наданні їй послуги з виготовлення висновку. Враховуючи її поважний вік та відповідний стан здоров'я вона являється інвалідом другої групи, для багаторазових поїздок до офісу відділку КП «ЧООБТІ», вона змушена була користуватися послугами власників приватного транспорту (таксі), із-за стресу та пережитих глибоких душевних стражданнях, її стан здоров'я суттєво погіршився, загострилась гіпертонічна хвороба, хронічна виразкова хвороба шлунку, з'явилось безсоння, що стало наслідком суттєвого збільшення витрат на ліки та надання додаткових медичних послуг. Не дивлячись на всі її багаточислені спроби, перенесені переживання та приниження, її прохання надати послугу з виготовлення висновку до КП ЧООБТІ», були проігноровані.
Позивач просила суд припинити бездіяльність посадових осіб КП «ЧООБТІ», зобов'язати суб'єкт надання адміністративної послуги КП «ЧООБТІ» невідкладно надати послугу з виготовлення висновку щодо технічної можливості виділу належної їй частки об'єкту нерухомого майна в натурі та довідку про співвласників домоволодіння розташованого за адресою АДРЕСА_1 , визнати адміністративне правопорушення посадових осіб КП «ЧООБТІ», визначити їх відповідальність відповідно до ст. 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відшкодувати за рахунок відповідача кошти витрачені нею на транспорт та лікування, завдану моральну шкоду у розмірі 3 500 грн.
Рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 08 квітня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що під час судового розгляду справи було достовірно встановлено, що позивач не зверталася в КП «ЧООБТІ» для укладення договору на проведення технічної інвентаризації та підготовки висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об'єкта нерухомого майна в порядку як це передбачено Інструкцією про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна.
Таким чином, суд дійшов висновку, що в судовому засіданні не встановлено порушення прав позивача. Встановлено, що відповідач надав позивачу письмову відповідь про порядок та умови надання технічного висновку, який позивач бажала отримати. До подання позову та під час розгляду справи у суді, позивач не звернулась до відповідача для укладення відповідного договору.
Оскільки відповідачем не порушені права позивача, тому суд дійшов висновку, що відсутні підстави для відшкодування моральної шкоди. Крім цього, суд звернув увагу, що позивачем надані медичні документи щодо стану здоров'я за 1998,1999, 1993 роки, що не можуть бути підставою для обґрунтування погіршення стану здоров'я в зав'язку в неправомірними ( на думку позивача) діями відповідача.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 08 квітня 2024 року як незаконне та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що під час розгляду справи, суд безпідставно надав перевагу позиції відповідача, не дослідив всіх наявних матеріалів справи та дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Вважає, що нею повністю дотримано всю процедуру звернення до відповідача, нею 18 травня 2023 року було направлено необхідний лист про проведення необхідних робіт для складання висновку про технічну можливість виділу частки в натурі за даними проведеної раніше технічної інвентаризації. Оскільки відповіді на вказаний лист позивачем отримано не було це і змусило її звернутися до суду за захистом своїх прав.
У відзиві на апеляційну скаргу, що надійшов від КП «ЧООБТІ» вказано, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав для зміни чи скасування рішення суду. Зазначено, що саме звернення позивача з листом в КП «ЧООБТІ» не є підставою для надання послуг і виконання робіт. Обов'язковою умовою є укладення з КП «ЧООБТІ» договору на виконання робіт та оплати виконаної роботи. Позивачем даної умови виконано не було, відтак, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши доповідь головуючого, пояснення учасників справи, які з'явились в судове засідання, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 09 жовтня 2021 року державним нотаріусом Корсунь-Шевченківської державної нотаріальної контори Гончаренко Ю.І. спадкоємцем майна ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є його дружина ОСОБА_1 , спадщина складається з частини у праві власності на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який розташований АДРЕСА_1 на земельній ділянці державної власності з цільовим призначенням для ведення лісового господарства і пов'язаних з ним послуг.
На підставі вказаного свідоцтва про право на спадщину за законом внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
КП «ЧООБТІ» на замовлення ОСОБА_1 виготовлено технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 станом на 20 серпня 2021 року.
18 травня 2023 року позивачем ОСОБА_1 на адресу КП «ЧОО БТІ» направлено заяву з проханням провести необхідні роботи для розрахунку часток співвласників за даними останнього обстеження та скласти висновок про технічну можливість виділу частки майна в натурі за даними проведеної технічної інвентаризації (а.с. 19).
КП «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» 29 травня 2023 року позивачу направлено відповідь, з посиланням на норми чинного законодавства надано роз'яснення щодо порядку проведення робіт з поділу, виділу та розрахунку часток та зазначено, що немає можливості надати висновок щодо виділу частки з об'єкта нерухомого майна, так як між позивачкою та відповідачем не укладено відповідного договору, відсутні заяви інших співвласників об'єкту, крім того необхідно провести обстеження всіх будівель нерухомості для надання висновку технічної можливості поділу (тобто доступ спеціаліста до всіх об'єктів), що забезпечено не було. При цьому стороною відповідача надано до суду оригінал журналу реєстрації вказаної відповіді та копію квитанції Укрпошти про направлення відповіді на адресу позивача ( а.с.57-58,132,143-148).
При розгляду спору, суд апеляційної інстанції враховує, що частинами 1, 3 ст.41 Конституції України закріплено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 356 ЦК України передбачено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб'єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.
При цьому, відповідно до частини 1 статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
На момент правовідносин які виникли з позивачкою, КП «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» в своїй роботі керувалося Інструкцією про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року № 127 (із змінами і доповненнями) та Інструкцією щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 06 липня 2007 року за №774/14041 (із змінами та доповненнями) (втратила чинність 11.12.2023 року).
Виділ частки в натурі на час виникнення правовідносин здійснювався відповідно до законодавства з наданням Висновку щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна або Висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об'єкта нерухомого майна і регламентовано «Інструкцією щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна», яка затверджена наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18 червня 2007 року № 55 (далі - Інструкція) (із змінами та доповненнями).
Виділення в натурі частки нерухомого майна можливе в разі дотримання наступних умов:
- поділ на самостійні об'єкти нерухомого майна повинен відповідати умовам, що передбачені чинними будівельними нормами;
- виділення в натурі частки об'єкта нерухомого майна, що є спільною власністю, можливе, якщо кожному співвласнику може бути виділено відокремлене приміщення з власним входом;
- наявність реєстрації земельної ділянки на якій розташований об'єкт нерухомого майна в Державному земельному кадастрі та реєстрації права власності на неї в установленому законом порядку.
Відповідно до пункту 1.1. Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна, яка затверджена наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18 червня 2007 року № 55 (із змінами та доповненнями), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06 липня 2007 року за № 774/14041 та яка діяла на час звернення позивачки до суду (втратила чинність 11.12.2023 року), визначає порядок проведення робіт з поділу, виділу та розрахунку часток житлових будинків, будівель, споруд, іншого нерухомого майна (далі - об'єкти нерухомого майна), крім земельних ділянок, та застосовується суб'єктами господарювання, які здійснюють технічну інвентаризацію об'єктів нерухомого майна (далі - суб'єкти господарювання) при підготовці проектних документів щодо можливості проведення робіт з поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна.
Інструкцією передбачено, що даний Висновок виконується за заявою та згодою всіх співвласників об'єкту нерухомого майна.
Відповідно п. 2.5 Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна, яка затверджена наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18 червня 2007 року № 55 (із змінами та доповненнями) зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06 липня 2007 року за № 774/14041 при підготовці документів про поділ нерухомого майна суб'єкти господарювання проводять такі дії: уточнюють кількість основних будинків і допоміжних будівель, що входять до складу об'єкта нерухомого майна, виявляються і вносяться до матеріалів технічної інвентаризації поточні зміни в будинках, будівлях, спорудах; за відсутності нотаріально посвідченого договору чи рішення суду щодо порядку користування будинками, будівлями та спорудами беруться до уваги заяви всіх співвласників, підписи яких завірені нотаріально.
Пунктом 6 розділу II Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 р. №127 (із змінами і доповненнями) передбачено, що перед проведенням державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна, що утворився в результаті поділу, об'єднання об'єкта нерухомого майна або виділення частки з об'єкта нерухомого майна, крім випадків, коли в результаті такого поділу, об'єднання або виділення частки шляхом реконструкції завершений будівництвом об'єкт приймався в експлуатацію проводиться технічна інвентаризація об'єкту нерухомого майна.
Відповідно до п. 26 розділу І Інструкції, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 р. № 127 технічну інвентаризацію об'єктів нерухомого майна здійснюють за ініціативою замовника або його довіреної особи на підставі оформленого договору із суб'єктом господарювання. Строк виконання робіт, розмір та порядок оплати робіт визначаються у договорі за домовленістю сторін.
Згідно з п. 30 розділу І вказаної Інструкції замовники технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна забезпечують:
- доступ виконавця з технічної інвентаризації на об'єкт під час виконання робіт із технічної інвентаризації та створення для цього безпечних умов праці; надання виконавцю з технічної інвентаризації інформації та документів, необхідних для здійснення технічної інвентаризації;
- супроводження виконавця на об'єкті або надання виконавцю представника, який супроводжуватиме його.
Замовники технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна забезпечують повноту і достовірність надання відомостей і документів, необхідних для здійснення технічної інвентаризації.
У запереченні на відповідь на відзив (а.с. 126-131) відповідачем вказано, що 20 серпня 2021 року на замовлення ОСОБА_1 було проведено часткове обстеження домоволодіння, а саме частини ОСОБА_1 , що підтверджується наданим відповідачем в матеріали справи Ескізом (а.с.133-134). В зв'язку з відсутністю доступу до внутрішніх обмірів всього домоволодіння представник відповідача провів часткове обстеження домоволодіння, а саме частини, яка належить ОСОБА_1 та виготовив технічний паспорт від 20.08.2021 року. В примітці на титульній сторінці технічного паспорта вказано, що дані технічного паспорта актуальні протягом одного року з дати проведення технічної інвентаризації.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність в матеріалах справи будь-яких даних та доказів звернення позивача в 2023 році в КП «ЧООБТІ» для укладення договору на проведення технічної інвентаризації та підготовки Висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об'єкта нерухомого майна в порядку, як це передбачено Інструкцією про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженою наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року № 127 (із змінами і доповненнями) та Інструкцією про проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 06 липня 2007 року за № 774/14041 (із змінами та доповненнями), яка діяла на час звернення позивачки до суду (втратила чинність 11.12.2023 року).
Звернення позивача 18 травня 2023 року з заявою до КП «ЧООБТІ» про проведення необхідних робіт для розрахунку часток співвласників за даними останнього обстеження та складення висновку про технічну можливість виділу частки майна в натурі за даними проведеної інвентаризації не є підставою для надання послуги і виконання робіт.
Виходячи із вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність порушень прав позивача з боку відповідача. Крім того, апеляційний суд враховує, що під час судового розгляду відповідач надав позивачу письмову відповідь про порядок та умови надання технічного висновку, який позивач бажала отримати, однак як до подання позову та під час розгляду справи у суді, позивач не звернулась до відповідача для укладення відповідного договору на виконання робіт та оплати виконаної роботи.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду в частині відмови у визнанні протиправної бездіяльності посадових осіб відповідача.
Оскільки відповідачем не порушені права позивача, тому висновок суду про відсутність підстав для відшкодування моральної шкоди є також обгрунтованим.
Одним з основних принципів цивільного судочинства є змагальність сторін (стаття 12 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 76 доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов'язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції правильно врахував всі обставини справи надав їм відповідну оцінку та дійшов до правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суд здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»).
Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16 грудня 1992 року, заява № 12964/87).
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постановлене у справі рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами колегія суддів не вбачає, оскільки її доводи суттєвими не являються, носять суб'єктивний характер, не відповідають обставинам справи і правильності висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 268, 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 08 квітня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, викладених у статті 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складений 05 липня 2024 року.
Судді