Ухвала від 24.06.2024 по справі 761/14556/24

Справа № 761/14556/24

Провадження № 6/761/874/2024

УХВАЛА

про передачу справи за підсудністю

24 червня 2024 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Фролова І.В., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», ОСОБА_1 , Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Кошарський Олександр Володимирович, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Лігал» про заміну стягувача у виконавчому провадженні, -

ВСТАНОВИВ:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», ОСОБА_1 , Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Кошарський Олександр Володимирович, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Лігал» про заміну стягувача у виконавчому провадженні.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 квітня 2024 року матеріали позовної заяви було передано для розгляду судді Фроловій І.В.

Як вбачається із заяви, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» просить суд замінити первісного стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» (код ЄДРПОУ 43577608, адреса: 02121, місто Київ, Харківське шосе, будинок 201/203, літера 2А, офіс 602) у виконавчому провадженні відкритому на підставі виконавчого напису № 251914, вчиненого 30.06.2021 року приватним нотаріусом Остапенком Євгеном Михайловичем, про стягнення боргу з боржника ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал».

Згідно заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні шляхом заміни стягувача його правонаступником та відомостей про виконавче провадження, боржник ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вбачається з відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №557077 від 23.04.2024, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Згідно ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» 02.06.2016 № 1404-VIII, виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Виконання рішення, яке зобов'язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій.

Виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

У разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби. Порядок надання доручень, підстави та порядок вчинення виконавчих дій на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби, передачі виконавчих проваджень від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого визначаються Міністерством юстиції України. Для проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи в іншому виконавчому окрузі приватний виконавець має право вчиняти такі дії самостійно або залучати іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій, типова форма якого затверджується Міністерством юстиції України.

Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 31.03.2021 у справі № 380/7750/20 «30. Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.».

Боржник по теперішній час зареєстрований за адресою, що територіально відноситься до Броварського району Київської області.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно ч. 1, ч. 4 - ч. 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 11.06.2020 у справі № 757/1782/18: «Засадничими принципами цивільного судочинства є змагальність та диспозитивність, що покладає на позивача обов'язок з доведення обґрунтованості та підставності усіх заявлених вимог, саме на позивача покладається обов'язок надати належні та допустимі докази на доведення власної правової позиції.

Застосовуючи принцип диспозитивності, закріплений у статті 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Отже, саме позивач, як особа, яка на власний розсуд розпоряджається своїми процесуальними правами на звернення до суду за захистом порушеного права, визначає докази, якими підтверджуються доводи позову та спростовуються заперечення відповідача проти позову, доводиться їх достатність та переконливість. За своєю природою змагальність судочинства засновується на розподілі процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Розподіл процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності втілюється у площині лише прав та обов'язків сторін. Отже, принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає. Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.».

Практика ЄСПЛ виходить з того, що реалізовуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення ЄСПЛ від 16.12.1992 у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції).

Будь-яких доказів, які б давали правові підстави для розгляду заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні шляхом заміни стягувача його правонаступником Шевченківським районним судом м. Києва, заявником у цій заяві не зазначено.

За таких обставин, вищевказана заява підлягає передачі на розгляд до Святошинського районного суду міста Києва.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 30, 31, 259, 260 ЦПК України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», заінтересовані особи: заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», ОСОБА_1 , Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Кошарський Олександр Володимирович, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Лігал» про заміну стягувача у виконавчому провадженні, передати до Святошинського районного суду міста Києва.для розгляду за підсудністю.

Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя:

Попередній документ
120206930
Наступний документ
120206932
Інформація про рішення:
№ рішення: 120206931
№ справи: 761/14556/24
Дата рішення: 24.06.2024
Дата публікації: 08.07.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Шевченківський районний суд міста Києва
Категорія справи: Окремі процесуальні питання; Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб)
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (29.10.2024)
Дата надходження: 16.08.2024
Розклад засідань:
29.10.2024 12:15 Святошинський районний суд міста Києва