Справа № 761/19386/24
Провадження № 1-кс/761/12659/2024
25 червня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва скаргу адвоката ОСОБА_3 , подану в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність уповноваженої особи ТУ Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
До слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 , подана в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність уповноваженої особи ТУ Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР), та щодо зобов'язання внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Скарга мотивована тим, що адвокат ОСОБА_3 , діючи в інтересах ОСОБА_4 , 20 травня 2024 року звернувся до ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, із заявою про вчинення кримінального правопорушення, яка отримана органом досудового розслідування цього ж дня, при цьому жодної інформації про внесення відомостей до ЄРДР за вказаною заявою до нього не надходило, у зв'язку із чим скаржник просить скаргу задовольнити, та зобов'язати уповноважену особу ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
В судове засідання скаржник не прибув.
Представник ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, в судове засідання також не прибув.
Проаналізувавши доводи скарги та вивчивши її матеріали, слід дійти висновку про відсутність обґрунтованих підстав для задоволення скарги, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду.
Як встановлено зі змісту скарги, адвокат ОСОБА_3 , діючи в інтересах ОСОБА_4 , 20 травня 2024 року звернувся до ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, із заявою про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно з положеннями ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.
При цьому, відповідно до вимог ч. 1, ч. 3 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Крім того, вимогами ч. 5 ст. 214 КПК України передбачено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань, серед іншого, вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому відомості, які вказують на ознаки складу злочину, кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженим наказом Генерального прокурора 30.06.2020 № 298, а саме п. 1. ст. 2 визначено, що до реєстру вносяться відомості, зокрема, про: час та дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; передачу матеріалів та відомостей іншому органу досудового розслідування, дізнання або за місцем проведення досудового розслідування (ч. 5 ст. 36, ч. 7 ст. 214, ст. 216, 218, п. 4 ч. 2 ст. 301 КПК України).
Відповідно до п. 1, 2 ст. 1 р. II Положення формування реєстру розпочинається з моменту внесення до нього реєстратором відповідних відомостей про кримінальне правопорушення, зазначених у заяві чи повідомленні про його вчинення або виявлених ним самостійно з будь-якого джерела. Усні заяви заносяться слідчим, дізнавачем (уповноваженою особою іншого підрозділу) або прокурором до протоколу, який підписується заявником.
Відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст.214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Отже, до ЄРДР вносяться не будь-які заяви, які надходять до органів досудового розслідування, а лише відомості саме про кримінальне правопорушення, коли такі відомості викладені особою в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення. Дане твердження в повному обсязі узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.09.2021 у справі № 556/450/18.
Разом з тим, слідчий суддя враховує і судову практику, викладену в листі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12.01.2017 №9?49/0/4?17 «Узагальнення про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування», відповідно до якого з метою належного дотримання процесуальних вимог щодо розгляду скарг на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає в невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, слідчим суддям необхідно зважати на те, що такі вимоги не передбачають здійснення оцінки обґрунтованості заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а передбачають лише обов'язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження.
Водночас, обов'язок уповноваженої особи внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування без оцінки цими суб'єктами такої заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, на переконання слідчого судді, не є безальтернативністю автоматичного початку досудового розслідування за кожною без виключення заявою, отриманою органом досудового розслідування.
В даному випадку слідчий суддя звертає увагу, що розгляд будь-яких судових матеріалів, зокрема скарги в порядку ч. 1 ст. 303 КПК України, є результатом інтелектуальної діяльності на підставі оцінки представлених йому відомостей з точки зору права і кримінального процесуального закону. Отже, в даному конкретному випадку розгляд відповідної категорії справ обумовлює необхідність дослідження самої заяви про вчинення кримінального правопорушення, інакше б слідчий суддя виконував суто статичну роль та формальну функцію судового примусу уповноважених осіб вносити до реєстру всі без виключення заяви і повідомлення, які ними отримуються.
Більше того, роль як слідчого судді при розгляді скарги, так і уповноваженої особи на внесення відомостей до ЄРДР, при отримання будь якого звернення полягає не лише у виконанні імперативних приписів, а і у оцінці певних обставин, зокрема з метою відмежування звернень, що явно не містять будь-яких вказівок на вчинення кримінального правопорушення.
В даному конкретному випадку, дослідивши заяву адвоката ОСОБА_3 від 20 травня 2024 року про вчинення, на думку останнього, окремими особами кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України, слідчий суддя дійшов висновку, що згадана заява не містять конкретних обставин, що можуть свідчити про наявність правових ознак протиправних дій наведених осіб в частині скоєння ними кримінальних правопорушень, на які містяться посилання у заяві про кримінальне правопорушення, а відтак, на переконання слідчого судді, відсутні правові підстави для задоволення даної скарги.
Керуючись ст. 214, 216, 303, 304, 306, 307, 309 КПК України, -
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 , поданої в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність уповноваженої особи ТУ Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_5