СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/12490/24
пр. № 1-кп/759/1392/24
05 липня 2024 року м.Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді -ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання -ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12024000000001007 від 24.05.2024 щодо
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дипкун Тиндинського району Амурської області Російської Федерації, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, неодруженого, який проходить військову служби на посаді командира взводу вогневої підтримки роти вогневої підтримки в/ч НОМЕР_1 Збройних сил України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.146 КК України, сторони кримінального провадження:
прокурор - ОСОБА_4 ,
обвинувачений - ОСОБА_3 ,
захисник - ОСОБА_5 ,
У невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше серпня 2019 року, у громадян Російської Федерації ОСОБА 1 та його сина ОСОБА2 (у межах міжнародної слідчої групи, сформованої на підставі угоди про створення спільної слідчої групи «SUNCOAST 2», укладеної між Україною та Латвійською Республікою 17.11.2022 у зв'язку з розслідуванням кримінального провадження № 12020105010001039, правоохоронними органами Латвійської Республіки у кримінальному процесі № 11354030019 вказаним особам пред'явлено обвинувачення за ч. 3 ст. 154 (захоплення людини в заручники, пов'язане з подальшим утриманням цієї людини, з метою примусу фізичної особи до вчинення дії, що ставить умовою звільнення заручника, вчинене організованою групою), п. 5 ст. 118 (умисне протиправне умертвіння (убивство) іншої особи, вчинене у складі організованої групи з метою приховати інше злочинне діяння), ст. 15 (3) і ст. 177(3) (приготування до набуття права на чуже майно шляхом обману та зловживання довірою у складі групи осіб) Кримінального кодексу Латвійської Республіки), які знаходилися на території Латвійської Республіки, виник злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, що перебувало на балансі юридичної особи, зареєстрованої на території Латвійської Республіки - товариства з обмеженою відповідальністю «Resort Investments», реєстраційний номер НОМЕР_2 , власницею якої являлася наглядно знайома їм громадянка Республіки Білорусь ОСОБА_6 , що постійно проживала на території Латвійської Республіки, а саме наступними об'єктами нерухомості: 30 квартирами, 56 паркувальними місцями та двома нежитловими приміщеннями в житловому комплексі « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , загальною вартістю 3 708 000 євро.
Відповідно до заздалегідь розробленого ОСОБА 1, ОСОБА2 злочинного плану, направленого на заволодіння вказаними об'єктами нерухомості, необхідно було примусити громадянку Республіки Білорусь ОСОБА_6 підписати меморандум та договір благодійної пожертви, на підставі яких вона мала відчужити як подарунок 100% часток у статутному капіталі ТОВ «Resort Investments» в інтересах ОСОБА2 на підконтрольну останньому юридичну особу, зареєстровану на території Латвійської Республіки - фонд «Latvijas atjaunosanas biedrlba», реєстраційний номер НОМЕР_3 , метою діяльності якого являлася допомога та реабілітація воїнів-учасників антитерористичної операції/операції об'єднаних сил на території України.
У серпні 2019 року ОСОБА 1 та ОСОБА2, усвідомлюючи, що ОСОБА_6 добровільно не погодиться на безпідставне та незаконне відчуження належного їй майна - 100% часток у статутному капіталі ТОВ «Resort Investments», на балансі якого перебували наведені об'єкти нерухомості, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, задля забезпечення реалізації свого злочинного умислу вирішили організувати її викрадення.
Водночас розуміючи, що здійснення цього задуму потребує довготривалої підготовки, яка б полягала у вивченні фінансових спроможностей потерпілої, переліку належного їй майна, плануванні дати, часу, місця вчинення злочину, рекогносцировці на місцевості тощо, а також специфічних навичок, значних фізичних зусиль для придушення опору потерпілої, підшукання місця утримання ОСОБА_6 після її викрадення, підготовку проектів нотаріальних документів про відчуження майна - 100% часток у статутному капіталі ТОВ «Resort Investments», ОСОБА 1 спільно з ОСОБА2 вирішили створити організовану групу та розподілити ролі між її учасниками.
З цією метою ОСОБА 1 вирішив залучити до злочину раніше знайомого йому у зв'язку з діяльністю фонду «Latvijas atjaunosanas biedrlba», пов'язаною з допомогою та реабілітацією воїнів-учасників антитерористичної операції/операції об'єднаних сил на території України, працівника роти «ІНФОРМАЦІЯ_8» Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області громадянина України ОСОБАЗ (кримінальне провадження №12020105010001039 від 22.10.2020 за підозрою його у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, п. п. 3, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, закрито в частині на підставі п. 5 ст. 284 КПК України).
Після того, у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше серпня 2019 року, ОСОБА1, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, запропонував ОСОБАЗ за грошову винагороду приїхати з України до Латвійської Республіки разом із декількома іншими особами на його розсуд для виконання певної «роботи», пов'язаної нібито з боротьбою з представниками Федеральної служби безпеки Російської Федерації, до яких ним було віднесено ОСОБА_6 , на що ОСОБАЗ погодився.
Отримавши згоду від вищевказаної особи на участь в організованій групі як співвиконавця, ОСОБА 1 довів до його відома розроблений ним злочинний план, розподіливши при цьому ролі учасників групи та їх функції, спрямовані на досягнення цього плану.
Стійкість організованої групи виражалася в наявності соціальних зв'язків між її організатором та учасниками, спільної мети, яка базувалася на бажанні ОСОБА 1 та ОСОБА2 одержати незаконний прибуток від набуття права власності на майно, належне юридичній особі ТОВ «Resort Investments», власником якої була ОСОБА_6 , намірах ОСОБАЗ, в свою чергу, отримати грошову винагороду за участь у протиправних діях, яку розподілити із залученими ним третіми особами, а також в обізнаності кожного учасника організованої групи з планом вчинення злочину, попередньо розробленим ОСОБА 1 спільно з ОСОБА2 і узгодженим з ОСОБАЗ.
З урахуванням досягнутої домовленості, на ОСОБАЗ та залучених ним в майбутньому спільників покладалась силова частина вчинення злочину, а саме: безпосередня участь у зустрічі з ОСОБА_6 на території Латвійської Республіки під приводом купівлі нерухомості у комплексі «ІНФОРМАЦІЯ_2», належному підконтрольному їй ТОВ «Resort Investments», подолання можливого опору потерпілої, викрадення та доставлення останньої у визначене ОСОБА 1 та ОСОБА2 місце з метою подальшого примусу до вчинення правочину на користь очолюваного ОСОБА2 фонду «Latvijas atjaunosanas biedrlba».
При цьому ОСОБА 1 взяв на себе загальне керівництво групою, а також умовну «інтелектуальну» частину злочинного діяння, направленого на заволодіння майном потерпілої, а саме: пошук у реєстрах Латвійської Республіки повного переліку об'єктів майна, належного ОСОБА_6 ; підготовку проекту договору про відчуження такого майна в інтересах фонду «Latvijas atjaunosanas biedrlba»; організацію майбутнього візиту з цією метою до нотаріуса; листування з ОСОБА_6 від імені вигаданої особи за анкетними даними « ОСОБА_7 » задля введення її в оману під приводом придбання об'єкту нерухомості - квартири у комплексі «ІНФОРМАЦІЯ_2» та подальшого запрошення на особисту зустріч зі співвиконавцями злочину у зручні для того дату, час, місце; пошук, підготовку майбутнього місця незаконного утримання ОСОБА_6 ; забезпечення учасників злочинної групи інформацією про неї, транспортом, харчуванням тощо.
Реалізуючи спільний злочинний умисел, ОСОБА 1 у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше серпня 2019 року, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, використовуючи абонентський номер № НОМЕР_4 та адресу електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_3 , плануючи дату, час та місце викрадення ОСОБА_6 , видаючи себе за « ОСОБА_7 », зв'язався із нею та домовився про зустріч під приводом придбання нерухомості в комплексі «ІНФОРМАЦІЯ_2», яку призначили на 15.08.2019, про що повідомив ОСОБ A3 як співвиконавця протиправного наміру.
Тоді ОСОБА 1 через сторонню особу, не обізнану про наявність у діях останнього злочинного умислу, домовився про візит 16.08.2019 до присяжного нотаріусу, щоб, у разі успішної реалізації злочинного плану, ОСОБА_6 відписала договір дарування згаданого майна в інтересах фонду ОСОБА2 «Latvijas atjaunosanas biedriba».
Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, 15.08.2019 ОСОБA3 попередньо прибувши до Латвійської Республіки з України за домоленістю з ОСОБА1 та ОСОБА2 на території житлового комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , особисто зустрівся з ОСОБА_6 , представившись « ОСОБА_7 », та повідомив їй заздалегідь вигаданий неправдивий привід купівлі нерухомості у цьому житловому комплексі на виконання попередньо досягнутої домовленості.
Проте, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, того ж дня 15.08.2019 ОСОБА 1, ОСОБА2 та ОСОБA3 не змогли довести спільний злочинний умисел до кінця шляхом викрадення ОСОБА_6 та примусу її відписати меморандум і договір дарування, у зв'язку з чим раніше призначений візит до присяжного нотаріуса 16.08.2019 було ними скасовано.
Надалі, з метою належної організації викрадення ОСОБА_6 задля примусу її підписати меморандум і договір благодійної пожертви, з урахуванням попередньої невдалої спроби, у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, ОСОБА 1, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів у складі організованої групи, використовуючи адресу електронної кошти: ІНФОРМАЦІЯ_4 , продовжуючи видавати себе за « ОСОБА_7 » у листуванні з ОСОБА_6 , призначив наступну зустріч з нею на 14.00 год. 03.10.2019.
Досягнувши такої домовленості з потерпілою, ОСОБА 1 поінформував про вказаний факт ОСОБАЗ який в цей час знаходився на території України, та запропонував останньому на власний розсуд залучити до вчинення запланованого викрадення ОСОБА_6 інших осіб з числа учасників АТО/ООС задля спрощення придушення опору потерпілої під час вчинення злочину.
Після того ОСОБАЗ діючи на виконання вказівки ОСОБА1, запропонував раніше знайомим колишнім працівникам роти міліції «ІНФОРМАЦІЯ_8» ГУ МВС України в Луганській області ОСОБА_3 та ОСОБА4 (досудове розслідування відносно якого здійснюється в межах кримінального провадження № 12020105010001039 від 22.10.2020) поїхати з ним до Латвійської Республіки під приводом відпочинку та «роботи», деталі якої мав повідомити останнім безпосередньо по прибуттю на територію Латвійської Республіки, на що ті погодилися.
Зробивши це, ОСОБАЗ поінформував про залучення інших осіб до спільного злочинного плану ОСОБА 1, з яким також обумовив дату приїзду учасників організованої групи до Латвійської Республіки шляхом авіаційного сполучення та інші обставини скоєння неправомірних дій.
Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, 02.10.2019, приблизно о 01.03 год., ОСОБА2 під керуванням якого знаходився автомобіль «Opel Vectra», реєстраційний номер НОМЕР_5 , зустрів у міжнародному аеропорту « ІНФОРМАЦІЯ_5 » на території Латвійської Республіки громадян України ОСОБАЗ, ОСОБА_3 та ОСОБА4, після чого всі поїхали до гостьового будинку «GailTsi», АДРЕСА_6.
Надалі у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 14.00год. 03.10.2019, ОСОБА1, ОСОБА2 та ОСОБАЗ, перебуваючи у приміщенні зазначеного гостьового будинку, запропонували ОСОБА_3 та ОСОБА4 приєднатись до організованої групи в якості співвиконавців для участі у викраденні ОСОБА_6 , її подальшого незаконного позбавлення волі і примусу до підписання меморандуму та договору про благодійну пожертву, обіцяючи їм винагороду від отриманої майнової вигоди.
На викладену протиправну пропозицію ОСОБА_3 та ОСОБА4 діючи з корисливих мотивів, добровільно та свідомо погодилися, після чого ОСОБА 1, ОСОБА2 та ОСОБАЗ довели до них план викрадення потерпілої ОСОБА_6 , який передбачав наступне:
1. ОСОБАЗ, ОСОБА 1, ОСОБА_3 та ОСОБА4 на автомобілі «Opel Vectra», реєстраційний номер НОМЕР_5 , під керуванням ОСОБА 1 мали перед скоєнням злочину проїхати до житлового комплексу «ІНФОРМАЦІЯ_2», де ОСОБА2 повинен був показати співучасникам околиці житлового комплексу, місця й маршрути, де треба знаходитися та пересуватися, щоб не бути поміченими камерами відеоспостереження комплексу, тобто для проведення рекогносцировки на місці майбутнього вчинення злочину. Надалі 0С0БА2 показав ОСОБА_3 та ОСОБА4 фотографію ОСОБА_6 для забезпечення можливості її впізнання ними під час викрадення.
2. Після того на вищенаведеному автомобілі ОСОБА2 мав привезти ОСОБАЗ, ОСОБА_3 та ОСОБА4 до зазначеного комплексу, де останні, розташувавшись на попередньо обраному місці (паркувальному майданчику комплексу), мали очікувати, поки ОСОБАЗ під виглядом « ОСОБА_7 » зустрінеться з ОСОБА_6 та приведе її до їх автомобіля.
3. ОСОБАЗ, в свою чергу удаючи потенційного покупця «ОСОБА_7», зустрівшись із ОСОБА_6 , повинен був супроводити її до автомобіля «Opel Vectra», реєстраційний номер НОМЕР_5 , під керуванням ОСОБА2, де ОСОБА_3 та ОСОБА4 мали сприяти ОСОБАЗ у подоланні волі потерпілої до опору шляхом застосування до неї погроз та фізичної сили, щоб потім помістити її до салону зазначеного автомобіля та вивезти на територію гостьового будинку «ІНФОРМАЦІЯ_9» за адресою: АДРЕСА_6, де ОСОБА2 та ОСОБА 1 мали безпосередньо примусити потерпілу підписати попередньо підготований ними меморандум і договір дарування з передачею 100% часток у статутному капіталі ТОВ «Resort Investments», реєстраційний номер НОМЕР_2 , в інтересах ОСОБА2 на підконтрольну останньому юридичну особу, зареєстровану на території Латвійської Республіки - фонд « ІНФОРМАЦІЯ_6 », реєстраційний номер НОМЕР_3 .
4. Також ОСОБА 1 через сторонню особу, не обізнану про наявність у діях станнього злочинного умислу, очікуючи, що в ході вчинення запланованого ними викрадення потерпілої буде досягнуто протиправної корисливої мети, домовився про зустріч у присяжного нотаріуса о 10.00 год. 04.10.2019 задля нотаріального засвідчення підписаних ОСОБА_6 документів.
Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, діючи відповідно до заздалегідь розподілених ролей у складі організованої групи, 03.10.2019, у денний час доби, ОСОБАЗ, ОСОБА4 та ОСОБА_3 на автомобілі «Opel Vectra», реєстраційний номер НОМЕР_5 , під керуванням ОСОБА2, виїхавши з території, прилеглої гостьовому будинку «ІНФОРМАЦІЯ_9», АДРЕСА_6, прибули на паркувальний майданчик неподалік житлового комплексу «ІНФОРМАЦІЯ_2» за адресою: АДРЕСА_4 і АДРЕСА_5, де ОСОБА2 залишився в автомобілі, а ОСОБА_3 та ОСОБА4, у свою чергу, спостерігали за околицями, тим самим контролюючи навколишню обстановку, та стали очікувати поки ОСОБАЗ виконає свою частину спільного злочинного плану.
У подальшому 03.10.2019, приблизно о 15.30 год. ОСОБАЗ, перебуваючи не території житлового комплексу «ІНФОРМАЦІЯ_2» за адресою: АДРЕСА_2 , видаючи себе за «ОСОБА_7», у межах попередньо досягнутої ОСОБА 1 домовленості зустрівся з ОСОБА_6 .
Того ж дня 03.10.2019, приблизно о 16.09 год. ОСОБАЗ спільно з ОСОБА_6 вийшли з території житлового комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 і АДРЕСА_5 та направилися у напрямку с. Звейніекціємса Саулкрастського краю Латвійської Республіки, де знаходився вказаний паркувальний майданчик.
Тобто ОСОБАЗ шляхом введення ОСОБА_6 в оману щодо своїх дійсних намірів домігся, щоб остання прослідувала за ним до паркувального майданчика, де на останнього очікували спільники.
З метою доведення спільного злочинного умислу до кінця, задля позбавлення потерпілої можливості чинити супротив та придушення її волі, використовуючи невстановлений під час досудового розслідування спеціальний засіб, ОСОБАЗ подолав опір потерпілої ОСОБА_6 , після чого заштовхав її всередину автомобіля «Opel Vectra», реєстраційний номер НОМЕР_5 , де, згідно з розподілом ролей, ОСОБАЗ та ОСОБА4 стали насильно, проти волі потерпілої утримувати втиснутою на центральній частині заднього сидіння вказаного автомобіля, сидячи кожен зі свого боку та перешкоджаючи можливій втечі, таким чином викравши її.
У той же час ОСОБА_3 сидів поряд із водієм ОСОБА2 у передній частині салону згаданого автомобіля, також контролюючи поведінку потерпілої ОСОБА_6 .
Після того як потерпілу ОСОБА_6 було викрадено, її незаконно відвезли до гостьового будинку «GailTsi» за адресою: АДРЕСА_6, де на них чекав ОСОБА 1.
По прибуттю у вказаний гостьовий будинок того ж дня 03.10.2019, у вечірній час доби, учасниками організованої групи ОСОБА_6 примусом було відведено до приміщення першого поверху цього гостьового будинку «GailTsi», у якому було розміщено басейн, де учасники організованої злочинної групи продовжили незаконно утримувати потерпілу проти її волі.
Тоді ОСОБА 1 та ОСОБА2, діючи згідно з розподілом ролей та у відповідності до заздалегідь розробленого плану вчинення злочину, намагалися змусити ОСОБА_6 підписати меморандум і договір дарування з передачею 100% часток у статутному капіталі ТОВ «Resort Investments», і належного їй, в інтересах ОСОБА2 на підконтрольну останньому юридичну особу - фонд « ІНФОРМАЦІЯ_6 », а коли їм це не вдалося, то за вказівкою ОСОБАЗ, ОСОБА4 зв'язав ноги та руки потерпілої ОСОБА_6 та прив'язав її до металевих поручнів басейну.
Надалі ОСОБАЗ та ОСОБА4 також продовжили примушувати ОСОБА_6 до підписання зазначених документів.
Проте 03.10.2019, приблизно о 23.35год., коли учасникам організованої групи не вдалося змусити ОСОБА_6 підписати меморандум і договір дарування, то ОСОБА1, усвідомлюючи, що викрадена ними потерпіла не виконуватиме висунутих до вимог та, продовжуючи спільно з іншими учасниками незаконно утримувати останню в приміщенні вищевказаного гостьового будинку, надіслав зі своєї адреси електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_7 сторонній особі, не обізнаній про наявність у діях останнього злочинного умислу, лист, у якому просив повідомити нотаріуса про необхідність скасування запланованого візиту, попередньо призначеного на 10.00год. 04.10.2019.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.146 КК України за наведених вище обставин визнав у повному обсязі і послідовно дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення. Зокрема, показав, що в обвинувальному акті вказані як Особа 1 - ОСОБА_10 (батько), Особа 2 - син ОСОБА_11 , Особа 3 - ОСОБА_18 , Особа 4 - ОСОБА_13 . У 2019 році ОСОБА_18, з яким він раніше служив, запропонував поїхати в Латвію. Мета була знайомство та встановлення контактів для майбутньої організації реабілітації військових. Точну дату не пам'ятає, не оспорює дату, вказану в обвинувальному акті, в 2019 році, він, ОСОБА_18 та ОСОБА_13 прибули до Латвії, де їх зустрів ОСОБА_15 . Відвіз їх до місця, де вони мали проживати - якийсь готельний комплекс. Там вони провели один день, познайомилися. Після чого ОСОБА_18 та ОСОБА_16 розповіли справжню мету поїздки. Запропонували вступити у змову, а саме слідкувати за потерпілою, яку потім потрібно викрасти для підписання певних документів. З початку він та ОСОБА_13 заперечували проти такої пропозиції, але потім, оскільки не мали можливості повернутись додому, погодились. Потім їх вивезли у автомобілі «Опель», де уже був ОСОБА_11 та показали житловий комплекс, власницею якого була потерпіла, там розповіли порядок їх дій та ролі. Наступного дня ОСОБА_18 зателефонував чи написав потерпілій та домовився про зустріч. Разом з ОСОБА_17 , ОСОБА_13 та ОСОБА_18 вони вирушили на місце. Попередньо їм показали фотографію потерпілої та дали газовий балончик. Він та ОСОБА_13 мали стояти осторонь та спостерігати чи не має сторонніх людей. Потерпіла зустрілась із ОСОБА_18 біля брами, потім він підвів її до автомобіля, де вже вони всі разом силою посадили її в автомобіль. На задньому сидінні автомобіля з потерпілою сиділи ОСОБА_18 та ОСОБА_13 , він же сидів на передньому сидінні. ОСОБА_11 був за кермом. По приїзду за місцем їх проживання, ОСОБА_18 та ОСОБА_13 завели потерпілу у кімнату з басейном, де прив'язали. Потім ОСОБА_15 сказали, що будуть з нею спілкуватись з приводу підписання документів. Він у цей час був на першому поверсі, у іншій кімнаті, або виходив на двір. Вони спілкувались з нею довго. Потім вони вийшли і сказали, що вона відмовляється підписувати документи, все пішло не за планом. Тоді ОСОБА_18 запропонував з нею поговорити. До потерпілої в кімнату зайшли ОСОБА_18 та ОСОБА_13 . Так продовжувалось майже до самого ранку, тобто вони періодично до неї заходили. Що вони там робили з потерпілою не може сказати, але коли проходив повз ту кімнату, то в щілину дверей бачив, що потерпіла була роздягнута. Зранку, коли почало світати, ОСОБА_15 , ОСОБА_18 та ОСОБА_13 посадили потерпілу в автомобіль і кудись відвезли. Після того як вони повернулись, то сказали, що щось пішло не по плану і треба терміново звідси їхати. Того ж дня ОСОБА_15 замовили їм квитки на літак та вони повернулись в Україну.
Крім того обвинувачений уточнив, що з ОСОБА_18 та ОСОБА_13 знайомий з 2014 року, разом служили. Якби він знав одразу для чого його покликали до Латвії, то відмовився їхати. До поїздки в Латвію з ОСОБА_15 знайомий не був. Про фонд «Відродження Латвії» йому не було відомо. Придбанням квитків займався ОСОБА_15 .
На виході з аеропорту м.Рига зустрічав ОСОБА_22 , він був на автомобілі «Опель». Окрім оплачених квитків, інших грошей він не отримував до приїзду в Латвію .
ОСОБА_15 характеризує негативно. Про потерпілу сказали, що вона власниця комплексу. Грошову винагороду за викрадення запропонували ОСОБА_15 , але конкретної суми не казали. Потім ОСОБА_18 сказав, що 25% від вартості комплексу мали б дати їм. Загалом за вчинене отримав лише оплачені квитки на переліт, також в гаманці потерпілої були кошти приблизно 1000-2000 євро, які вони розділили між собою, а також ОСОБА_15 дали близько 200 євро на витрати. Після прибуття до Латвії викрадення потерпілої відбулось приблизно на третій день. Вперше потерпілу побачив в день викрадення. Вона була одягнута у джинси, кросівки, светр, при ній була сумка та папка з документами.
Коли ОСОБА_18 підвів потерпілу до автомобіля, вона йшла добровільно. Вже біля автомобіля ОСОБА_18 почав заштовхувати потерпілу в автомобіль, вони з ОСОБА_13 підбігли, спочатку в автомобіль сів ОСОБА_13 і затягував потерпілу за собою, вона опиралась. Йому сказали сідати на переднє сидіння. Хтось чи ОСОБА_18 чи ОСОБА_11 застосував газовий балончик в машині.
До місця, де утримували потерпілу, їхали так: ліворуч ОСОБА_18, посередині ОСОБА_6 , справа ОСОБА_13 . Потерпіла кричала щоб її відпустили. Напевно їй наносили удари чи ОСОБА_18 чи ОСОБА_13 . Він повертався дивився як вони сидять, потім йому сказали дивитися вперед. В будинку до поручнів басейну потерпілу прив'язав ОСОБА_18 і ОСОБА_13 . Потерпілу у тому приміщенні утримували від моменту викрадення і до ранку. Весь цей час вона була там прив'язана. Він був біля кімнати де знаходилась потерпіла, бачив що вона була прив'язана, до неї не підходив, тілесних ушкоджень не наносив. ОСОБА_18 сказав, щоб він не втручався. Алкогольні напої вживали усі, і він також.
Коли потерпілу виводили з кімнати, вона була одягнута. Виводив її ОСОБА_18, ОСОБА_13 та ОСОБА_15 , сказали, що відвозять потерпілу назад. На тілі у потерпілої бачив синці, а також сліди на руках від затяжок, якими вона була прив'язана. Самостійно вона не йшла, їй допомагали. За весь період часу чув лише, що вона казала, що нічого підписувати не буде, нічого у них не вийде. Чи вчиняли з потерпілою ще якісь дії насильницького характеру, окрім побиття, не бачив. Коли потерпілу вивезли, він залишився у будинку. Повернулись вони приблизно через дві години та не розповідали, а він не питав, куди вони відвезли потерпілу та що зробили. Щоб хтось ніс лопати не бачив, чи брали вони їх з собою також не бачив. Після того як ОСОБА_15 , ОСОБА_18 та ОСОБА_13 повернулись, в кімнаті, де перебувала потерпіла, хтось з ОСОБА_24 та ОСОБА_18 витирали відбитки пальців.
Після цих подій виїхали з Латвії найближчим рейсом. Потім, вже по прибуттю в Україну, ОСОБА_18 розказав що «ми», тобто хто вивозив потерпілу, задушили її і закопали. Де саме закопали ОСОБА_6 не розказував і на цей час йому також це невідомо. ОСОБА_13 ніяк не коментував розповідь ОСОБА_18 .
При ОСОБА_6 були телефон, паспорт. Ці речі залишились у ОСОБА_15 , вони казали, що будуть намагатись все ж таки переоформити документи.
ОСОБА_18 розказував, що ОСОБА_15 це працівники спецслужб, і будь-які проблеми, які можуть виникнути, наприклад розшук, будуть вирішені.
Через деякий час після цих подій йому зателефонували та повідомили, що з ним мають поспілкуватись працівники Інтерполу, яким він розповів усі відомі йому обставини щодо даних подій.
Також обвинувачений уточнив, що йому відомо про те, що ОСОБА_18 у серпні 2019р. за запрошенням ОСОБА_15 їздив до Латвії, з якими оглядав територію комплексу, який належить потерпілій, однак у той приїзд не було здійснено задумане та вирішено задіяти більшу кількість учасників, після чого ОСОБА_18 і залучив його та ОСОБА_13 . Діями всіх учасників керували батько та син ОСОБА_15 , вони ж і організували викрадення потерпілої.
У вчиненому щиро розкаюється, шкодує про вчинене, просить суворо не карати, наразі перебуває у складі ЗСУ, де проходить військову службу, приймає участь у бойових діях на лінії зіткнення, де готовий спокути свою вину за вчинене.
Враховуючи те, що учасниками процесу не оспорювались фактичні обставини справи і судом встановлено, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позицій, в порядку ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі та обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, які характеризують його особу.
Розглянувши справу у межах пред'явленого обвинувачення, оцінюючи зібрані матеріали в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 доведена повністю та кваліфікація його дій за ч.3 ст.146 КК України вірна, оскільки він вчинив незаконне викрадення людини, вчинене з корисливих мотивів організованою групою.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке віднесено до категорії тяжких злочинів, відношення до скоєного, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліках у лікаря нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, є учасником бойових дій, проходить військову службу в ЗС України, де характеризується позитивно. Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого є його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставини, що обтяжують покарання відсутні.
На підставі наведеного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання в межах санкції ч.3 ст.146 КК України у виді позбавлення волі.
Враховуючи конкретні обставини вчиненого кримінального правопорушення, щире каяття обвинуваченого, те, що він раніше не судимий, правдиво розповів про обставини вчиненого кримінального правопорушення, критично відноситься до своїх дій, його роль у вчиненому кримінальному правопорушенні, а також те, що на даний час ОСОБА_3 проходить військову службу у Збройних Силах України, суд вважає можливим застосувати ст.75 КК України, оскільки приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства і саме таке покарання, на думку суду, є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів. Суд також покладає на обвинуваченого ОСОБА_3 обов'язки, передбачені ст.76 КК України, які сприятимуть його виправленню.
Крім того, суд вважає необхідним стягнути з обвинуваченого судові витрати за проведення експертиз у розмірі 3705,70 грн.
Керуючись ст.ст. 369-371, 373- 376, ч.15 ст.615 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.146 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Застосувати ст.75 КК України та звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 (три) роки.
Зобов'язати ОСОБА_3 згідно ст.76 КК України періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Стягнути із ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 3705 (три тисячі сімсот п'ять) грн. 70 коп. на користь держави.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1