Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/8064/24
28 червня 2024 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва
у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12023105070000507 від 11.04.2023 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Яготин Київської області, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.3 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України,-
Слідчий СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що Законом України №2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, строк дії якого у подальшому продовжено та який діє на даний час.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , будучи раніше знайомими, у невстановлений досудовим слідством час та місці, але не пізніше 07.02.2023, вирішили створити сторінку з продажу техніки «Apple» в соціальній мережі «Instagram», назва якої постійно змінювалась. Серед відомих назв: « ІНФОРМАЦІЯ_2 », « ІНФОРМАЦІЯ_3 », « ІНФОРМАЦІЯ_4 », « ІНФОРМАЦІЯ_5 », « ІНФОРМАЦІЯ_6 » та інші, які в ході досудового розслідування не встановлені. На вказаній сторінці створювались та викладались оголошення з продажу техніки «Apple» за заниженими цінами для привертання уваги покупців.
Водночас, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи у невстановленому місці, під приводом продажу вказаної техніки, вирішили незаконно заволодіти грошовими коштами покупців вказаної соціальній мережі «Instagram».
Усвідомлюючи те, що вчинити вказаний злочин можливо лише за участі інших осіб, до компетенції яких би входили питання організації робочого процесу на відповідних напрямках роботи, а саме створення нових оголошень, спілкування з клієнтами, зняття грошових коштів та пересилання грошових коштів, отриманих злочинним шляхом, між банківськими картками, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вирішили утворити та очолити стійке об'єднання - організовану групу, спрямоване на заволодіння чужим майном, шляхом обману, залучивши до злочинної діяльності своїх знайомих, а саме: ОСОБА_5 та ОСОБА_9 .
Керуючись корисливим мотивом та переслідуючи мету заволодіння чужим майном - грошовими коштами покупців техніки з вищевказаної сторінки соціальної мережі «Instagram», ОСОБА_9 та ОСОБА_5 погодились на пропозицію ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та надали їм згоду на прийняття активної участі у вчиненні злочинів, усвідомлюючи покладені на них ролі та функції під час готування та вчинення зазначених злочинів, добровільно надали свою згоду на участь у вчиненні злочинів у складі даної організованої групи, тим самим попередньо зорганізувалися у стійке об'єднання, підкоряючись під час злочинної діяльності ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які керували нею, свідомо виконуючи всі їх вказівки. Після цього ОСОБА_7 та ОСОБА_8 довели до відома учасників організованої злочинної групи, а саме ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , план злочинних дій групи, направлений на заволодіння чужим майном.
Таким чином, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та ОСОБА_9 дійшли попередньої змови відповідно до плану злочинних дій про вчинення злочинів у складі злочинної організованої групи до початку їх вчинення.
Розробивши план злочинних дій, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , як організатори організованої групи, розподілили злочинні ролі між учасниками організованої групи, відповідно до яких:
- ОСОБА_9 , залученому учасником організованої групи згідно відомого плану, визначено роль спілкування з клієнтами онлайн-магазину, отримання грошових коштів на власну банківську карту та їх подальше перерахування на вказані організаторами банківські картки;
- ОСОБА_5 , залученому учасником організованої групи згідно відомого плану, визначено роль спілкування з клієнтами онлайн-магазину, отримання готівкових грошових коштів та їх перевезення у встановлені місця для подальшої передачі;
- за собою, як керівниками організованої групи, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залишили здійснення розподілу коштів, отриманих внаслідок вчинених злочинів, між учасниками злочинної діяльності, розподілом карток на які потерпілі особи повинні були перераховувати грошові кошти, залученням людей, які відкривали карткові рахунки в вказаних ними банками та передавали їх керування організованій групі.
Крім того, відповідно до розподілу ролей ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залишили за собою функцію керівництва створеною ним злочинною організованою групою та повинні були:
- ініціювати вчинення конкретних злочинів, визначати способи та план їх вчинення, учасників злочинної організованої групи чи інших осіб, які повинні брати участь у їх вчиненні, а також розподіляти між ними злочинні ролі;
- здійснювати керівництво вчиненням конкретних злочинів від їх початку до отримання злочинних результатів, а також змінювати способи їх вчинення та співучасників у залежності від ситуації, що склалась;
- забезпечувати розподіл коштів, отриманих внаслідок вчинення злочинів між учасниками злочинної діяльності та іншими особами;
- слідкувати за дотриманням загальних правил поведінки, дисципліни та конспірації учасниками злочинної організованої групи;
- вживати інші заходи, спрямовані на забезпечення функціонування злочинної організованої групи.
Указана організована група характеризувалася попередньою зорганізованістю в спільне об'єднання для вчинення злочинів, стабільністю та стійкістю свого складу, тривалістю злочинної діяльності в період часу з лютого місяця 2023 року по червень місяць 2024 року включно, домовленістю і готовністю до постійного вчинення злочинів кожним із учасників групи та отримання матеріальних благ від такої діяльності.
План злочинних дій полягав у тому, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 згідно з відведеною їм злочинною роллю, у невстановлений досудовим слідством час, перебуваючи у невстановленому місці, розміщували оголошення про продаж техніки, яку фактично вони не мали та продавати не збирались.
25.04.2023 ОСОБА_10 в соціальній мережі «Instagram» на сторінці з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 » знайшла оголошення про придбання мобільного телефону «Iphone 14 Pro Max» та написала про бажання його придбати. В ході спілкування, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння чужим майном, шляхом обману, переслідуючи мету наживи та особистого матеріального збагачення, один із членів організованої групи повідомив про необхідність передоплати в сумі 22000 грн. на банківську карту № НОМЕР_1 (яка належить ОСОБА_9 )
Потерпіла ОСОБА_10 , довіряючи умовам договору, добровільно 05.04.2023 з власної банківської картки № НОМЕР_2 перерахувала на банківську картку банку № НОМЕР_1 грошові кошти на загальну суму 22000 грн.
Продовжуючи свої злочинні дії, отримавши грошові кошти в сумі 22000 грн., товар, а саме мобільний телефон «Iphone 14 Pro Max», відправлено не було, грошові кошти ОСОБА_10 ніхто не повернув, сторінку ОСОБА_10 в соціальній мережі заблокували, вказаними грошовими коштами розпорядились на власний розсуд, чим спричинили потерпілій ОСОБА_10 матеріальну шкоду на загальну суму 22000 грн.
В подальшому отримані злочинним шляхом грошові кошти в сумі 22000 ОСОБА_9 перерахував на карту № НОМЕР_3 (яка належить ОСОБА_11 але користується даною карткою ОСОБА_8 ), які в подальшому були перераховані на карту № НОМЕР_4 (на карту ОСОБА_12 , якою користується ОСОБА_8 ), зняті в банкоматі CAKI 7362 в м. Яготин та передані ОСОБА_5 , який їх відвіз у вказане організаторами місце для розподілення між учасниками організованої групи.
27.06.2024 діяльність організованої групи була припинена працівниками правоохоронних органів.
Таким чином, в обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України, яке відповідно до ч. 6 ст. 12 КК України віднесено до категорії особливо тяжких злочинів, на тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, якими є ризики переховування від органу досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на потерпілих та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, вчинення інших кримінальних правопорушень.
У судовому засіданні прокурор внесене до суду клопотання підтримав із наведених у ньому підстав, просивши при цьому визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 300 (триста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підозрюваний та його захисник щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечили, вказуючи на недоведеність ризиків, зазначених у клопотанні. Крім того, сторона захисту просила врахувати наявність у підозрюваного міцних соціальних зв'язків, а також те, що він має незадовільний стан здоров'я та визнаний інвалідом ІІІ групи. З огляду на вказане, вони просили застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши доводи сторін обвинувачення та захисту, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Встановлено, що у провадженні слідчого відділу Подільського УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження №12023105070000507, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.04.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченогоч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні здійснює Подільська окружна прокуратура міста Києва.
27.06.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненому організованою групою в умовах воєнного стану.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 190 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , віднесено до категорії особливо тяжких злочинів та за його вчинення передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Як передбачено статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності підстав, зазначених статтею 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, які зазначені статтею 178 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Частиною третьою статті176 КПК України визначено, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
У розглядуваному клопотанні наведені дані, які вказують на обґрунтовану підозру у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України, та які не викликають розумних сумнівів у цьому.
Зокрема, про обґрунтованість вказаної підозри свідчать зібрані на даний час матеріали кримінального провадження: протокол допиту потерпілого ОСОБА_13 від 17.04.2023; протокол допиту потерпілої ОСОБА_14 від 01.08.2023; протокол допиту потерпілої ОСОБА_15 від 02.12.2023; протокол допиту потерпілої ОСОБА_16 від 23.08.2023; протокол допиту потерпілої ОСОБА_17 від 10.09.2023; протокол допиту потерпілої ОСОБА_10 від 05.09.2023; протокол допиту потерпілої ОСОБА_18 від 18.08.2023; протокол допиту потерпілого ОСОБА_19 від 01.09.2023; протокол допиту потерпілого ОСОБА_20 від 18.08.2023; протокол допиту потерпілого ОСОБА_21 від 17.08.2023; протокол допиту потерпілої ОСОБА_22 від 23.08.2023; протоколи огляду речей від 20.11.2023, 23.05.2024; протокол огляду від 07.05.2024; протоколи огляду документів від 11.05.2024, 16.05.2024; протокол обшуку від 27.06.2024; письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 27.06.2024.
Таким чином, у судовому засіданні слідчий суддя переконався у тому, що у сторони обвинувачення є вагомі докази того, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя також виходить з практики Європейського суду з прав людини (рішення «Нечипорук і Йонкало проти України»), відповідно до якої «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи інформації, які могли б переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на приведені у клопотанні органу досудового розслідування докази, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав вважати, що підозра у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення є обґрунтованою.
Оцінюючи наведені слідчим та прокурором ризики, передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить з такого.
Ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду підтверджується тяжкістю інкримінованого ОСОБА_5 злочину та суворістю покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим.
Так, санкцією ч. 5 ст. 190 КК України передбачено покарання за вчинення цього кримінального правопорушення у виді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, що вже само по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органу досудового розслідування та суду.
У рішенні по справі «W. проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Таким чином, з огляду на тяжкість інкримінованого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України, та суворість покарання, яке загрожує ОСОБА_5 у разі доведення його винуватості у вчиненні такого злочину, слідчий суддя вважає, що наявні достатні підстави вважати, що підозрюваний буде переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
Крім того, як встановлено слідчим суддею, ОСОБА_5 є раніше судимою особою, оскільки вироком Яготинського районного суду Київської області від 04.12.2023 його засуджено за ч. 3 ст. 190 КК України за вчинення аналогічних злочинів та йому призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, зі звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 1 рік.
Слідчий суддя також враховує, що підозрюваний ОСОБА_5 є добре знайомим з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні, деякі із них проживають разом із ним в одному населеному пункті, зокрема, підозрюваний ОСОБА_7 .
Кваліфікуючою ознакою інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення є вчинення злочину організованою групою.
Крім того, інші підозрювані у даному кримінальному проваджені, зокрема, ОСОБА_23 та ОСОБА_7 також засуджені за ч. 3 ст. 190 КК України вказаним вище вироком Яготинського районного суду Київської області від 04.12.2023.
Вказані обставини, на думку слідчого судді, свідчать про наявність ризику незаконного випливу підозрюваного ОСОБА_5 на інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.
Крім того, із урахуванням особи підозрюваного ОСОБА_5 , який не працює, не має постійного доходу, а також з огляду на роль підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, спосіб вчинення такого кримінального правопорушення та його наслідки, слідчий суддя вважає доведеним ризик вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.
На ризик вчинення іншого кримінального правопорушення вказує також наявність злочинної діяльності з корисливих мотивів, кількість злочинних епізодів та кількість потерпілих.
Отже, зазначені вище обставини свідчать про наявність в діях ОСОБА_5 ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Прокурором у судовому засіданні було доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам передбаченим ст. 177 КПК України.
При цьому, на думку слідчого судді, більш м'які запобіжні заходи не призведуть до запобігання наведеним вище ризикам, які передбачені ст. 177 КПК України.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, враховує особу підозрюваного, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення, наявність місця проживання та певних соціальних зав'язків.
Як встановлено слідчим суддею, підозрюваний ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Яготин Київської області, має середню спеціальну освіту, неодружений, не працює, зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1 , де разом із ним проживають його батьки та рідна сестра, а також значаться зареєстрованими за вказаною адресою ще декілька осіб.
Факт проживання підозрюваного з батьками та сестрою, на переконання слідчого судді, свідчить про наявність у нього достатньо міцних соціальних зв'язків.
Водночас, вивченням особи підозрюваного ОСОБА_5 встановлено й наступне.
Доданими до клопотання матеріалами підтверджується, що згідно з постановою Яготинського районного суду Київської області від 26.01.2024 ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, із накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 грн.
Зазначена вище обставина, на думку слідчого судді, свідчить про низький рівень правової свідомості підозрюваного ОСОБА_5 , який, будучи засудженим за вчинення умисного злочину, продовжує вчиняти інші правопорушення.
Із наданих стороною захисту письмових доказів також встановлено, що ОСОБА_5 має захворювання опорно-рухового апарату та з 08.01.2024 йому встановлено ІІІ групу інвалідності довічно.
Вказана обставина також приймається до уваги слідчим суддею при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу.
Разом із цим, на думку слідчого судді, наявність у підозрюваного статусу інвалідності не свідчить про неможливість застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки наявне у підозрюваного захворювання не позбавляє його можливості самостійно пересуватися та обслуговувати свої особисті фізичні потреби.
Будь-яких даних, які б вказували на необхідність забезпечення постійно стороннього догляду за підозрюваним чи необхідність його лікування в умовах стаціонарного лікування, матеріали клопотання не містять.
При цьому слідчий суддя зазначає, що у випадку застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою він не буде позбавлений можливості отримати відповідну медичну допомогу у разі такої необхідності.
Із урахуванням встановлених вище обставин, слідчий суддя вважає, що надані прокурором докази доводять обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий та прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що є достатні підстави для обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк, що надасть можливість органу досудового розслідування зібрати у встановленому законом порядку достатні фактичні дані, що свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, який інкримінується підозрюваному, оскільки, на переконання слідчого судді, жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно із ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
З огляду на обставини інкримінованого кримінального правопорушення та його тяжкість, а також враховуючи особу підозрюваного, його майновий стан, слідчий суддя вважає за доцільне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 передбачених КПК України обов'язків, в межах 150 (ста п'ятдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 454 200 (чотириста п'ятдесят чотири тисячі двісті) гривень, у зв'язку з чим подане клопотання підлягає частковому задоволенню.
Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного обов'язки, доцільність покладення яких встановлена судом зі змісту клопотання та пояснень сторін у судовому засіданні.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 177 - 178, 182 - 183, 193 - 194, 196 - 197, 199, 202, 205, 309, 331, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12023105070000507, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 задовольнити частково.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб та помістити його до Державної установи «Київський слідчий ізолятор».
Розмір застави визначити у межах 150 (ста п'ятдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 454 200 (чотириста п'ятдесят чотири тисячі двісті) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду;
- не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (в разі їх наявності).
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Для утримання підозрюваний ОСОБА_5 підлягає направленню до Державної установи «Київський слідчий ізолятор».
Ухвала слідчого судді діє до 26.08.2024 включно та підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_24