05 липня 2024 року
м. Київ
справа № 704/400/24
провадження № 61-9276ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Черкаського апеляційного суду від 05 червня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживачів,
У березні 2024 року ОСОБА_1 подав до Тальнівського районного суду Черкаської області позовну заяву до ОСОБА_2 , в якій просив суд стягнути з відповідача кошти в сумі 14 850 грн, інфляційні втрати в сумі
6 756,55 грн, три проценти річних у сумі 1 387,76 грн та моральну шкоду у розмірі 7 425,00 грн.
Ухвалою Тальнівського районного суду Черкаської області від 03 квітня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживачів передано на розгляд до Середино-Будського районного суду Сумської області.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 05 червня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Тальнівського районного суду Черкаської області від 03 квітня 2024 року залишено без змін. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь державного бюджету України 605,60 грн судового збору.
26 червня 2024 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на постанову Черкаського апеляційного суду від 05 червня 2024 року у цивільній справі № 704/400/24, в якій просить оскаржувану постанову апеляційного суду в частині розподілу судових витрат скасувати.
Частиною першою статті 394 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункти 8, 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» від 23 жовтня 1996 року, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 року, § 37).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Таким чином процесуальним законом не передбачено оскарження в касаційному порядку ухвал суду першої інстанції щодо передачі справи на розгляд іншого суду (пункт 9 частини першої статті 353 ЦПК України) та постанов апеляційного суду за результатами їх апеляційного перегляду.
Згідно з підпунктом в) пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції.
Вирішене питання про стягнення з ОСОБА_1 судового збору за результатами розгляду його апеляційної скарги на ухвалу Тальнівського районного суду Черкаської області від 03 квітня 2024 року є частиною постанови Черкаського апеляційного суду від 05 червня 2024 року, ухваленої за результатами апеляційного перегляду вказаної ухвали, яка не підлягає касаційному оскарженню.
Аналогічним чином Верховним Судом в ухвалі від 24 червня 2024 року вирішено питання про відмову у відкритті касаційного провадження у подібній справі № 704/398/24.
За змістом пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини першої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Черкаського апеляційного суду від 05 червня 2024 року у справі № 704/400/24.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Шипович
О. М. Осіян
Є. В. Синельников