Справа № 909/572/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
04.07.2024 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В., розглянувши матеріали позовної заяви № 5467/24 від 17.06.2024
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Газтек", вул. Маршала Рибалка, буд. 11, м. Київ, 04116
до відповідача: Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз", вул. Ленкавського, буд.20, м. Івано-Франківськ, 76010
про: визнання недійсними рішення
встановив: до Господарського суду Івано-Франківської області звернулось Приватне акціонерне товариство "Газтек" з позовною заявою до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" про визнання недійсними рішення, оформлені протоколом №23 річних дистанційних загальних зборів акціонерів АТ "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" від 22.12.2023.
20.06.2024 суд постановив в задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "Газтек" від 17.06.2024 вх.№5468/24 про відстрочення сплати судового збору - відмовити; позовну заяву від 17.06.2024 вх.№5467/24 залишити без руху; позивачу у десятиденний строк, з дня отримання цієї ухвали, усунути недоліки позовної заяви, а саме надати Господарському суду Івано-Франківської області: докази сплати судового збору у сумі 3028 грн 00 коп; роз'яснити позивачу, що в разі невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Станом на 04.07.2024 позивач вимоги ухвали щодо надання доказів сплати судового збору у сумі 3028 грн 00 коп. не виконав.
Натомість 01.07.2024 повторно подав заяву про відстрочення сплати судового до ухвалення рішення у справі, мотивуючи таке клопотання неможливістю сплатити судовий збір у зв'язку з відсутністю коштів, закриття рахунків та накладення арешту на корпоративні права.
Розглянувши подану заяву, суд зазначає таке.
В ухвалі від 20.06.2024 суд зазначав, що відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
При цьому, як уже зазначалось, із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров"ю.
Водночас, юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату за наявності обставин, що підтверджують важкий фінансовий стан позивача та відсутність можливості сплатити передбачений законом судовий збір.
В підтвердження важкого фінансового стану позивач подав довідку про закриття поточних рахунків в Банку "Кліринговий дім " №02-04/172 від 11.01.2024 та довідку № 11/06-01 від 11.06.2024 про те, що інші рахунки в інших банках не відкривались. Суд зазначає, що вказані документи не є доказами, які підтверджують відсутність коштів у товариства та відсутність інших рахунків в інших банках, а тому не можуть бути підставою для відстрочення судового збору. Крім того, інформація у довідці №02-04/172 від 11.01.2024 не є актуальною на час звернення із цим позовом.
Щодо посилання позивача на арешт корпоративних прав, суд зазначає, що відповідно до ч.1, 2 ст. 96-1 Цивільного кодексу України, права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства. Корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права власності на частку (акцію, пай або інший об'єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі юридичної особи. Відтак арешт корпоративних прав не може свідчити про відсутність коштів у товариства та іншого майна, за рахунок якого можна сплатити судовий збір.
Щодо неможливості сплатити судовий збір через відсутність відкритих рахунків, суд зазначає таке.
Порядок сплати судового збору врегульовано нормами статті 6 Закону України "Про судовий збір", згідно із цією статтею судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв, у тому числі з використанням платіжних систем через мережу "Інтернет" у режимі реального часу.
За подання до суду процесуальних документів в електронній формі судовий збір може бути сплачено за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та з використанням платіжних систем через мережу "Інтернет" у режимі реального часу.
Сплата судового збору за допомогою електронного платіжного засобу оформляється квитанцією платіжного термінала, чеком банкомата, сліпом або іншими документами за операціями з використанням електронних платіжних засобів у паперовій або електронній формі.
Сплата судового збору за допомогою платіжного пристрою оформляється за допомогою касового документа (квитанції, чека тощо), який містить усі обов'язкові реквізити касового документа (абзаци перший - четвертий частини першої статті 6).
Можливість сплати судового збору засобами підсистеми "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи передбачена також пунктом 44 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-2.
Отже, Закон України "Про судовий збір", передбачає можливість сплати судового збору не тільки у готівковій формі і не тільки через банківські установи (обрані позивачем форма та спосіб сплати судового збору), а й у безготівковій, зокрема за допомогою електронних платіжних засобів та пристроїв.
Тобто, позивач може сплачувати судовий збір як у готівковій, так і в безготівковій формі, і не тільки через банківську установу, а й іншими визначеними законом способами.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність обставин, які б свідчили про наявність умов, предметних та суб'єктних критеріїв, за яких суд може розглянути питання про відстрочення сплати судового збору з огляду на майновий стан сторони.
В ч. 1 ст. 118 ГПК України визначено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
За змістом ч. 8 ст. 174 ГПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Водночас суд зауважує, що позовна заява вх.№5467/2412.06.2024 у справі № 909/572/24 та додані до неї документи були надіслані в електронній формі через підсистему "Електронний суд" та були роздруковані судом, а тому позовна заява у письмовому вигляді позивачу не повертається.
Суд також констатує, що дотримання судом вимог процесуального законодавства не є обмеженням права особи на доступ до суду та права на справедливий суд.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Право на доступ до суду не є абсолютним і може бути обмежено рішеннями суду (Golder v.the United Kingdom, §38; Stanev v. Bulgaria § 230). Теж саме застосовується у справах щодо критеріїв прийнятності заяви, що за своїм характером регулюються державою, яка користується певною свободою розсуду у цьому питанні (Luordo v. Italy).
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватися, зокрема, для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (Stankov v. Bulgaria §50,52).
Керуючись статтями 118, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Газтек" від 01.07.2024 вх.№10744/24 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
2. Позовну заяву вх.№5467/24 від 17.06.2024 Приватного акціонерного товариства "Газтек" до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" про визнання недійсними рішення - повернути позивачу.
Позовна заява вх.№5467/24 від 17.06.2024 та додані до неї документи не належать надісланню позивачу, оскільки зазначені документи отримані в електронній формі через підсистему "Електронний суд" та роздруковані судом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у визначені статтями 256, 257 ГПК України строк та порядку.
Дата підписання: 04.07.2024
Суддя Т. В. Максимів