вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
05.07.2024м. ДніпроСправа № 904/1824/24
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. розглянув спір
за позовом Комунального підприємства "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради, м. Дніпро
до Фізичної особи-підприємця Мірошниченко Олександра Анатолійовича, м. Дніпро
про стягнення заборгованості в сумі 3 114,10 грн.
Без участі представників сторін.
Комунальне підприємство "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення 2 213,33 грн., що складають суму заборгованості за договором № 198 СП "Про організацію та експлуатацію службової парковки" від 20.06.2018; 10,00 грн. - інфляції грошових коштів; 5,44 грн. - річних; 664,00 грн. - пені та 221,33 грн. - штрафу.
Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 198 СП "Про організацію та експлуатацію службової парковки" від 20.06.2018 в частині повної та своєчасної оплати за користування службовою парковкою.
У межах визначеного законом строку, сторонам була надана можливість скористатись своїми правами на подання заяв по суті справи з документальним обґрунтуванням.
Відповідач відзив на позов не надав.
Ухвалою від 29.04.2024 позовну заяву Комунального підприємства "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради залишено без руху у зв'язку з тим, що остання подана без додержання вимог, викладених у статтях 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.
01.05.2024 від позивача надійшла заява про усунення недоліків, у зв'язку з чим господарським судом 06.05.2024 відкрито провадження у справі № 904/1824/24, її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, про що постановлено відповідну ухвалу.
З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі була надіслана на адресу відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засобами поштового зв'язку 09.05.2024.
Конверт із вказаною вище ухвалою повернуто до суду відділенням поштового зв'язку з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що неотримання відповідачем листа з ухвалою суду та повернення його до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо його належного отримання, тобто, є власною волею відповідача.
За приписами пунктів 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітка про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.
У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.
Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
З огляду на викладене та згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у справі матеріалами, а рішення підписано без його проголошення.
За результатом дослідження матеріалів справи, оцінки доказів у їх сукупності господарський суд, -
Предметом доказування у даній справі є обставини щодо неналежного виконання відповідачем зобов'язань в частині повного та своєчасного розрахунку за користування службовою парковкою за період з 01.11.2023 по 16.04.2024 за договором № 198 СП "Про організацію та експлуатацію службової парковки" від 20.06.2018.
20.06.2018 Комунальним підприємством "Міськавтопарк" Дніпровської міської ради (далі - балансоутримувач, позивач у даній справі) та Фізичною особою-підприємцем Мірошниченко Олександром Анатолійовичем (далі - оператор, відповідач у даній справі) укладено договір № 198 СП "Про організацію та експлуатацію службової парковки" (далі - договір).
Відповідно до пункту 1.1 зазначеного вище договору балансоутримувач надає оператору у користування за плату службову парковку, що розташована за адресою: м. Дніпро, просп. Богдана Хмельницького (вул. Герїв Сталінграда), в районі буд. № 31 (далі - службова парковка); площа майданчика: 230,0 кв. м.; кількість машино-місць: 20; кількість пільгових місць: 2; дні роботи: щоденно; час роботи: цілодобово.
Розрахункова площа земельної ділянки для сплати збору за паркування - 207,0 кв.м виключені квадратні метри, які обладнані згідно п. 2.2.7. цього договору).
Майданчик для паркування транспортних засобів вважається переданим в експлуатацію оператору з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі (пункт 1.2. договору).
Згідно з підпунктом 2.2.6 пункту 2.2 договору оператор зобов'язується своєчасно та у повному обсязі перераховувати балансоутримувачу з моменту підписання договору плату за користування майданчиком для паркування комунальної власності (службової парковки).
Відповідно до підпункту 3.1.3 пункту 3.1 договору балансоутримувач має право припинити договірні відносини в односторонньому порядку у разі невиконання взятих на себе оператором зобов'язань, визначених умовами укладеного договору. Дострокове розірвання зазначеного договору відбувається на підставі офіційного листа балансоутримувача на адресу оператора. Договір вважається достроково розірваним через 20 днів з моменту направлення вищезазначеного листа, направивши лист, щодо розірвання договору, попередивши оператора про це за 20 календарних днів.
Підпунктом 3.1.4 пункту 3.1 договору встановлено, що підставами для дострокового розірвання договору можуть бути грубе та систематичне невиконання оператором своїх зобов'язань, зокрема, у випадку, якщо оператор 2 рази підряд прострочив оплату послуг балансоутримувачу більше, ніж на 5 робочих днів.
Відповідно до пункту 4.1 договору оператор щомісячно сплачує балансоутримувачу за користування службовою парковкою плату у розмірі 400,00 грн., у тому числі ПДВ 66,67 грн. за один календарний місяць.
Визначена в п. 4.1 договору плата за користування сплачується грошовими коштами на поточний рахунок балансоутримувача, визначений у реквізитах цього договору (пункт 4.2).
Визначена в п. 4.1 договору плата сплачується оператором щомісячно, авансом, не пізніше 25-го числа кожного місяця, що передує оплачуваному місяцю (пункт 4.3).
Нарахування плати починається з дня підписання цього договору і закінчується в день припинення дії цього договору (пункт 4.4).
Відповідно до пункту 10.1 договір набирає чинності з дати підписання сторонами, а в частині початку ведення діяльності - з моменту підписання акту введення в експлуатацію майданчику для паркування.
Договір діє до проведення конкурсу з визначення оператора на право обслуговування службової парковки. Датою втрати чинності даного договору вважати дату укладання договору про організацію та експлуатацію службової парковки між балансоутримувачем та переможцем конкурсу з визначення оператора (пункт 10.2 договору).
Договір підписаний сторонами без зауважень та заперечень до нього.
На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв у користування службову парковку комунальної форми власності, що розташована за адресою: м. Дніпро, просп. Богдана Хмельницького (вул. Героїв Сталінграда), в районі буд. № 31, площею 230,0 кв.м, що підтверджується актом приймання-передачі від 20.06.2018.
Матеріали справи також містять підписаний сторонами акт введення в експлуатацію службової парковки комунальної форми власності, що розташована за адресою: м. Дніпро, просп. Богдана Хмельницького (вул. Героїв Сталінграда), в районі буд. № 31, площею 230,0 кв.м, відповідно до якого оператор 20.06.2018 розпочав діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на вказаній земельній ділянці.
Відповідно до пункту 9.24 рішення Дніпровської міської ради № 6/3 "Про затвердження структури виконавчих органів Дніпровської міської ради та її виконавчих органів" від 10.02.2021 найменування Комунального підприємства "Міськавтопарк" ДМР змінено на Комунальне підприємство "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради.
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що за період користування службовою парковкою комунальної форми власності з 01.11.2023 по 16.04.2024 відповідач повинен був сплатити 3 114,10 грн., у тому числі, з листопада 2023 по березень 2024 - по 400,00 грн., за квітень 2024 - 213,33 грн.
Відповідач свої грошові зобов'язання за користування службовою парковкою комунальної форми власності не виконував належним чином, у зв'язку з чим Комунальне підприємство "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради 29.03.2024 звернулась до відповідача з листом № 25/25-9 про розірвання спірного договору з 17.04.2024.
Вказані обставини і стали причиною виникнення спору у даній справі.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору (стаття 626 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського Кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Як вже було зазначено вище, плата за користування службовою парковкою сплачується оператором щомісячно, авансом, не пізніше 25-го числа кожного місяця, що передує оплачуваному місяцю (пункт 4.3 договору).
Відповідно до статей 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Доказів виконання зобов'язання щодо здійснення розрахунків за користування службовою парковкою за період з 01.11.2023 по 16.04.2024 за спірним договором сумі 2 213,33 грн. відповідач на момент розгляду спору не надав.
При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення зазначеної вище суми основного боргу слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з наданим позивачем розрахунком останнім до стягнення заявлені річні за загальний період прострочення з 26.03.2024 по 24.04.2024 в сумі 5,44 грн. та інфляція грошових коштів за загальний період прострочення з березня 2024 по квітень 2024 року в сумі 10,00 грн.
Розрахунок річних та інфляції грошових коштів позивачем здійснено відповідно до умов спірного договору та вимог чинного законодавства, а отже, вказані у розрахунку суми підлягають до примусового стягнення з відповідача.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі у вигляді обов'язку сплатити неустойку.
Відповідно до пункту 7.1 договору у разі прострочення оператором виконання зобов'язань по сплаті за користування службовою парковкою, сплаті інших платежів, передбачених цим договором, оператор зобов'язаний в кожному випадку сплатити балансоутримувачу за кожен день прострочення пеню у розмірі 1% від суми заборгованості.
У разі прострочення оператором виконання зобов'язань по сплаті плати за користування службовою парковкою, сплаті інших платежів, передбачених цим договором, більш ніж на десять днів, оператор зобов'язаний у кожному такому випадку сплатити балансоутримувачу штраф у розмірі 10 % місячного розміру плати за користування службовою парковкою (пункт 7.2 договору).
У зв'язку з простроченням виконання відповідачем грошового зобов'язання на підставі пункту 7.1 договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 664,00 грн. за загальний період прострочення з 26.03.2024 по 24.04.2024.
Розрахунок пені позивачем завищено з огляду на те, що останнім не враховано положень статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", якою встановлено, що розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Після здійсненого судом перерахунку до стягнення з відповідача підлягає пеня за загальний період прострочення з 26.03.2024 по 24.04.2024 в сумі 52,61 грн.
Крім того, у зв'язку з простроченням виконання відповідачем грошового зобов'язання понад 10 днів на підставі пункту 7.2 договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача штраф в сумі 221,33 грн.
Розрахунок штрафу позивачем здійснено відповідно до умов договору, у зв'язку з чим вказана у розрахунку сума підлягає до примусового стягнення з відповідача.
Розподіл судового збору здійснюється судом відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Мірошниченко Олександра Анатолійовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради (49038, м. Дніпро, вул. Курчатова, буд. 8; код ЄДРПОУ 23357437) 2 213,33 грн. - основного боргу, 10,00 грн. - інфляції грошових коштів, 5,44 грн. - річних, 52,61 грн. - пені, 221,33 грн. - штрафу та 1 946,81 грн. - судового збору.
В решті позовних вимог - відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Загальна сума, що підлягає до стягнення, складає - 4 449,52 грн.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повне рішення складено 05.07.2024.
Суддя І.Ф. Мельниченко