вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
05.07.2024м. ДніпроСправа № 904/2284/24
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (м.Дніпро)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ Базис" (м. Дніпро)
про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу №35552 від 01.01.2022 у загальному розмірі 319 449 грн. 16 коп.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ Базис" (далі - відповідач) заборгованість за договором про постачання електричної енергії споживачу №35552 від 01.01.2022 у загальному розмірі 319 449 грн. 16 коп.
Ціна позову складається з наступних сум:
- 312 363 грн. 58 коп. - заборгованість за спожиту електричну енергію;
- 326 грн. 90 коп. - витрати на припинення постачання електричної енергії;
- 3 763 грн. 06 коп. - інфляційні втрати;
- 2 995 грн. 62 коп. - 3 % річних.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором про постачання електричної енергії споживачу № 35552 від 01.01.2022 в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлену позивачем у грудні 2023 року електричну енергію, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 312 363 грн. 58 коп., а також, позивачем здійснені витрати на припинення постачання електричної енергії в сумі 326 грн. 90 коп., які підлягають відшкодуванню відповідачем. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України та пункту 7.1. Комерційної пропозиції "Вільна/35552" постачальника електричної енергії ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги", позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з січня по березень 2024 року в сумі 3 763 грн. 06 коп., а також 3% річних за період прострочення з 13.01.2024 по 08.05.2024 у сумі 2 995 грн. 62 коп.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 833 грн. 39 коп.
Крім того, від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання (вх. суду № 26622/24 від 30.05.2024), в якому він просить суд здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою суду від 31.05.2024 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.
Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Так, ухвала суду від 31.05.2024 суду була направлена всім учасникам справи засобами електронного зв'язку, а саме:
- позивачу в його Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи;
- відповідачу в його Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.
Слід відзначити, що відповідно до пункту 42 вказаного Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення) засобами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету. У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі. В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.
Відповідно до пункту 17 розділу ІІІ Положення особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Судом було з'ясовано, що відповідач має зареєстрований Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, у зв'язку з чим ухвала суду від 31.05.2024 була надіслана судом в Електронний кабінет відповідача, на підтвердження чого до матеріалів справи було долучено Довідку про доставку електронного листа, якою підтверджується, що ухвала суду від 31.05.2024 була доставлена до Електронного кабінету відповідача - 31.05.2024 о 16:50 (а.с.46).
За змістом частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Враховуючи вказане, з урахуванням положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, 31.05.2024 відповідач отримав ухвалу суду від 31.05.2024, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа в Електронний кабінет відповідача в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (а.с.46).
У даному випадку господарським судом здійснені належні заходи задля повідомлення відповідача про розгляд даної справи судом.
Також суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
Так, згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, зокрема, ухвалу господарського суду від 31.05.2024 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/119416031) надіслано судом 31.05.2024, зареєстровано в реєстрі 31.05.2024 та оприлюднено 03.06.2024, тобто завчасно; отже у позивача та відповідача були всі дані, необхідні для пошуку та відстеження руху справи, а також поданими у ній заявами по суті справи, а також реальна можливість отримання такої інформації також із вказаного відкритого джерела (у Єдиному державному реєстрі судових рішень).
З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Так, ухвалою суду від 31.05.2024, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Враховуючи встановлену судом вище дату отримання ухвали суду відповідачем (31.05.2024), граничним строком для подання відзиву на позовну заяву було 17.06.2024.
Слід наголосити, що у зв'язку з запровадженням на території України з 24.02.2022 (в період строку для надання відзиву на позовну заяву) воєнного стану, господарським судом був наданий додатковий час для надання можливості сторонам, зокрема відповідачу, реалізувати свої права під час розгляду даної справи судом та висловлення своєї правової позиції щодо позовних вимог позивача. У даному випадку додатково надані майже три тижні господарський суд вважає достатнім та розумним строком для вчинення необхідних процесуальних дій за існуючих обставин воєнного стану та ситуації у м. Дніпрі (місцезнаходження відповідача та суду), а отже, вважає за доцільне здійснити розгляд даної справи за наявними матеріалами.
Слід також наголосити, що відповідних змін до законів України щодо автоматичного продовження чи зупинення процесуального строку на вчинення тих чи інших дій не внесено.
Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв'язком.
Отже, станом на 05.07.2024 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг та враховуючи обмеження, пов'язані з запровадженням воєнного стану, закінчився.
Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.
Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись за рахунок порушення права позивача на розумність строків розгляду справи судом (на своєчасне вирішення спору судом), що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Беручи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2024, не скористався правом на подачу до суду відзиву на позовну заяву, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи предмет та підстави позову у даній справи, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Тобто, у статті 248 Господарського процесуального кодексу України законодавець визначив межі розумного строку для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, а саме: не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Крім того, згідно з частинами 2, 3 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Слід відзначити, що розгляд даної справи по суті розпочався 01.07.2024, а строк розгляду даної справи закінчується 30.07.2024, отже у даному випадку судому було надано сторонам достатній строк для висловлення їх правових позицій та подання доказів по справі.
Відповідно до частини 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,
Предметом доказування у даній справі є обставини, пов'язані з укладенням договору про постачання електричної енергії, строк дії договору, умови постачання електроенергії та її оплати, обсяг, ціна та загальна вартість спожитої за договором електроенергії, наявність оплати, наявність заборгованості за спожиту електроенергію, наявність підстав для стягнення основної заборгованості, інфляційних втрат та 3% річних у заявлених до стягнення сумах.
Закон України "Про ринок електричної енергії" визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ) регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" - суб'єкт господарювання, створений у результаті здійснення заходів з відокремлення згідно з пунктом 13 прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон).
Так, пунктом 13 Розділу XVII "Прикінцеві та Перехідні положення" встановлено, що суб'єкт господарювання, створений у результаті здійснення заходів з відокремлення з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам, у строк не пізніше ніж 12 місяців з дня набрання чинності цим Законом зобов'язаний в установленому порядку отримати ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії; упродовж двох років з 01.01.2019 такий електропостачальник, який отримав ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії виконує функції постачальника універсальних послуг на закріпленій території, яка визначається як область, міста Київ та Севастополь, Автономна Республіка Крим, на якій до відокремлення провадив свою діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом вертикально інтегрований суб'єкт господарювання.
Згідно із частиною 1 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.
Так, Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.06.2018 № 429 ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" видано ліцензію з постачання електричної енергії споживачам.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" у відповідності із Законом та Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 (далі - ПРРЕЕ) - постачає електричну енергію споживачам та виконує функції постачальника універсальних послуг на території Дніпропетровської області.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Так, 01.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (далі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВКФ Базис" (далі - споживач, відповідач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 35552 (далі - договір, а.с.8-12), в пункті 1.2. якого вказано, що умов цього договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ).
Згідно з умовами пункту 2.1. договору за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
У пункті 13.1. договору сторони визначили, що договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати, зазначеної в комерційній пропозиції. Цей договір в частині виконання зобов'язань споживача щодо оплати діє до повного виконання споживачем таких зобов'язань.
Судом також встановлено, що у вказаному договорі сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, встановлених законом для даного виду договорів, договір підписаний уповноваженими представниками сторін, їх підписи скріплено печатками підприємств, отже, з урахуванням презумпції правомірності правочину, такий договір є правомірним, укладеним та таким, що породжує у сторін права та обов'язки щодо його виконання.
Доказів визнання недійсним, зміни або розірвання вказаного договору сторонами суду не надано.
Відповідно до пункту 2.2. договору постачання електричної енергії споживачу здійснюється, якщо:
1) об'єкт споживача підключений до мереж оператора системи, у встановленому законодавством порядку;
2) постачальник за договором з Оператором системи отримав доступ до мереж та можливість продажу електричної енергії на території діяльності Оператора системи;
3) споживач є стороною діючого договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії споживачу;
4) за усіма точками комерційного обліку на об'єкті (об'єктах) споживача, за якими здійснюється (планується) постачання електричної енергії, укладено договір про надання послуг комерційного обліку електричної енергії, крім випадків, коли роль постачальника послуг комерційного обліку виконує оператор системи розподілу, до мереж якого приєднаний цей споживач;
5) відсутній факт припинення/призупинення постачання електричної енергії або надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у випадках, передбачених законодавством у сфері енергетики;
6) відсутня прострочена заборгованість за договорами про постачання електричної енергії або про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії;
7) споживач відповідає критеріям обраної ним комерційної пропозиції.
Згідно з пунктом 3.1. договору датою початку постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в комерційній пропозиції, яка є Додатком 2 до договору.
У розділі 4 договору сторонами погоджена якість постачання електричної енергії, а саме:
- для забезпечення безперервного надання послуг з постачання електричної енергії споживачу постачальник зобов'язується здійснювати своєчасну закупівлю електричної енергії в обсягах, що за належних умов забезпечить задоволення попиту на споживання електричної енергії споживачем (пункт 4.1. договору);
- постачальник зобов'язується забезпечити комерційну якість послуг, які надаються споживачу за договором, що передбачає вчасне та повне інформування споживача про умови постачання електричної енергії, ціни на електричну енергію та вартість послуг, що надаються, надання роз'яснень щодо положень актів чинного законодавства, якими регулюються відносини сторін, ведення точних та прозорих розрахунків із споживачем, а також можливість вирішення спірних питань шляхом досудового врегулювання (пункт 4.2. договору).
У розділі 5 договору визначені ціна, порядок обліку та оплати електричної енергії, зокрема:
- споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є Додатком 2 до договору (пункт 5.1. договору);
- спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об'єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії (пункт 5.2. договору);
- інформація про діючу ціну електричної енергії має бути розміщена на офіційному веб-сайті постачальника в особистому кабінеті споживача не пізніше ніж за 20 днів до початку її застосування (пункт 5.3. договору);
- ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за договором. У випадках застосування до споживача погодинних (диференційованих) цін на електричну енергію суми, вказані в рахунках, можуть відображати середню ціну, обчислену на базі різних погодинних (диференційованих) цін (пункт 5.4. договору);
- розрахунковим періодом за договором є календарний місяць (пункт 5.5. договору);
- оплата рахунка постачальника за договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5-ти робочих днів з моменту отримання його Споживачем, або протягом 5-ти робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки (пункт 5.7. договору);
- якщо споживач не здійснив оплату за договором у строки, передбачені комерційною пропозицією або не допустив представників постачальника до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ. Попередження про припинення повністю або частково постачання електричної енергії оформлюється після встановлення факту наявності підстав для вчинення вказаних дій та надається споживачу окремим письмовим повідомленням, в якому зазначаються підстава, дата 1 час, з якого електропостачання буде повністю або частково припинено, прізвище, ім'я, по батькові, підпис відповідальної особи, якою оформлено попередження. Датою отримання таких попереджень буде вважатися дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв'язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом). Попередження про припинення постачання електричної енергії може надаватись споживачу в інший спосіб, передбачений комерційною пропозицією або іншими додатками до договору. Припинення електроживлення електроустановок споживача здійснюється оператором системи у порядку, визначеному Кодексом системи передачі та Кодексом систем розподілу (пункт 5.8. договору).
Додатком 2 до договору є Комерційна пропозиція "Вільна/35552" постачальника електричної енергії ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" (далі - Комерційна пропозиція "Вільна") (а.с. 13-15).
Так, у розділі 2 Комерційної пропозиція "Вільна" сторонам були визначені формули розрахунку ціни на електричну енергію.
Відповідно до пункту 3 Комерційної пропозиції "Вільна" територія, на якій пропонується дана комерційна пропозиція, визначається територією провадження господарської діяльності з розподілу (передачі), зокрема, оператора системи - АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі".
Пунктом 4.3. Комерційної пропозиції "Вільна" визначено, що послуги з передачі електричної енергії закуповуються та оплачуються постачальником, а їх вартість включається до ціни електричної енергії і оплачується споживачем на рахунки постачальника.
За умовами пункту 5.1. Комерційної пропозиції "Вільна" оплата обсягів споживання електричної енергії здійснюється:
- не пізніше 25-го числа місяця, що передує розрахунковому - 100 % від заявленого обсягу;
- розрахунок за фактичним обсягом споживання - не пізніше, ніж на 7-й робочий день після закінчення розрахункового періоду після здійснення нарахування постачальником.
Обсяги переплат зараховуються для оплати наступних платежів (пункт 5.2. Комерційної пропозиції).
- не пізніше 25-го числа місяця, що передує розрахунковому - 25% від заявленого обсягу;
- не пізніше 07-го числа після розрахункового місяця - 25% від заявленого обсягу;
- не пізніше 14-го числа після розрахункового місяця - 25% від заявленого обсягу;
- до 06 числа місяця наступного за розрахунковим остаточний розрахунок за фактичним обсягом споживання з наданням актів прийому-передачі електричної енергії за звітний період.
У розділі 6 Комерційної пропозиції сторонами були визначені умови щодо терміну (строку) надання рахунку за спожиту електричну енергію та терміну (строку) оплати, зокрема:
- рахунок на оплату прогнозованого обсягу споживання електричної енергії формується постачальником і надається (направляється) споживачу доступними каналами зв'язку, зокрема, передбаченими в пункті 10.5. Комерційної пропозиції. Прогнозований обсяг споживання визначається постачальником на підставі відомостей про обсяги прогнозованого споживання електричної енергії наданих адміністратором комерційного обліку (Оператором системи), або розрахованих за допомогою власних програмних ресурсів за середньодобовим споживанням минулих періодів, чи з урахуванням інших відомостей, в тому числі щодо потужності площадок обліку у нових споживачів (пункт 6.1. Комерційної пропозиції);
- рахунок на оплату фактично спожитого у розрахунковому періоді обсягу електричної енергії надається, як правило, до 10-го числа місяця наступного за розрахунковим (після отримання звіту споживача про покази засобу обліку постачальником або після отримання постачальником від Оператора системи розподілу даних про обсяги споживання споживача). У разі неодержання рахунку, споживач самостійно оформляє платіжні документи та здійснює оплату на їх підставі у строк, зазначений у пункті 5.1. Комерційної пропозиції (пункт 6.3. Комерційної пропозиції);
- акт прийняття-передавання оформлюється постачальником у день формування рахунку за фактично спожиту електричну енергію або за вимогою споживача (пункт 6.4. Комерційної пропозиції).
Відповідно до умов пунктів 9.1., 9.2. Комерційної пропозиції договір на умовах даної Комерційної пропозиції починає діяти з 01.01.2022. Договір укладається по 01.01.2024 та вважається продовженим на кожні наступні 12 місяців, якщо жодна зі сторін не відмовиться від його пролонгації. Постачальник надає (направляє) споживачу повідомлення про припинення або дострокове розірвання договору не пізніше, ніж за 20 днів до дати припинення постачання електричної енергії за договором, в тому числі, в разі наявності простроченої заборгованості. Договір в частині взаєморозрахунків діє до повного їх виконання, включаючи нарахування та оплату штрафних санкцій.
Пунктом 10.5. Комерційної пропозиції передбачено, що постачальник інформує споживача, про будь-яку зміну умов договору, та/або надає іншу інформацію, яка стосується взаємовідносин сторін та/або може бути корисною для споживача, шляхом направлення відповідної інформації одним із наступних способів: через особистий кабінет; на своєму офіційному сайті у мережі Інтернет; засобами електронного зв'язку на електронну адресу вказану споживачем; смс-повідомленням, на номер наданий споживачем, за допомогою чат-програм; в місцях обслуговування клієнтів, тощо.
За інформацією щодо споживання електричної енергії Товариством з обмеженою відповідальністю "ВКФ Базис", наданою оператором системи розподілу - Виробничим підрозділом "Дніпровське регіональне відділення "Енергозбут" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" у листі № ЕЕЦ-17/375 від 29.03.2024, позивач на виконання умов договору у грудні 2023 року поставив відповідачу електричну енергію в обсязі 40 100 кВт*год (а.с.24).
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов договору позивач поставив відповідачу у грудні 2023 року електричну енергію в обсязі 40 100 кВт*год.
Для оплати вказаного обсягу електричної енергії позивачем був виставлений відповідачу рахунок на оплату № 250001113966 від 31.12.2023 на суму 322 363 грн. 58 коп. (а.с.20).
Як зазначає позивач, вказаний рахунок був оплачений відповідачем лише частково - на суму 10 000 грн. 00 коп., внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 312 363 грн. 58 коп. (322 363,58 - 10 000,00).
Враховуючи вказане, 09.02.2024 позивач направив на адресу відповідача вимогу від 05.02.2024 № 6851/DNMP про сплату заборгованості за електричну енергію в сумі 312 363 грн. 58 коп. протягом 7 календарних днів з моменту отримання цієї вимоги (а.с. 25-26).
Як зазначає позивач, вказана вимога була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Отже, позивач посилається на те, що відповідачем були порушені умови договору про постачання електричної енергії споживачу № 35552 від 01.01.2022 в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлену позивачем у грудні 2023 року електричну енергію, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 312 363 грн. 58 коп., а також, позивачем здійснені витрати на припинення постачання електричної енергії в сумі 326 грн. 90 коп., які підлягають відшкодуванню відповідачем На підставі статті 625 Цивільного кодексу України та пункту 7.1. Комерційної пропозиції "Вільна/35552" постачальника електричної енергії ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги", позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з січня по березень 2024 року в сумі 3 763 грн. 06 коп., а також 3% річних за період прострочення з 13.01.2024 по 08.05.2024 у сумі 2 995 грн. 62 коп. Вказане і є причиною звернення позивача із позовом до суду.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, який підпадає під правове регулювання норм § 5 глави 54 Цивільного кодексу України та § 3 глави 30 Господарського кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Відповідно до частин 1, 2 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Згідно з положеннями статті 72 Закону України "Про ринок електричної енергії" роздрібний ринок функціонує для задоволення потреб споживачів у електричній енергії та пов'язаних з цим послуг.
Учасниками роздрібного ринку електричної енергії є споживачі, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, інші учасники ринку, які надають послуги, пов'язані з постачанням електричної енергії споживачам (частина 1).
Постачання електричної енергії споживачу здійснюється електропостачальником за відповідним договором постачання електричної енергії споживачу, укладеним відповідно до правил роздрібного ринку.
Оператор системи передачі та оператори систем розподілу забезпечують приєднання електроустановок споживачів до електричних мереж у порядку, встановленому статтею 21 цього Закону (частина 2).
Передачу та розподіл електричної енергії, що постачається споживачам, здійснюють оператор системи передачі та оператори систем розподілу відповідно до договорів, що укладаються із споживачем та/або постачальником електричної енергії відповідно до кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу та правил роздрібного ринку.
Облік спожитої споживачем електричної енергії здійснюється постачальником послуг комерційного обліку (частина 3).
Відносини між учасниками роздрібного ринку регулюються правилами роздрібного ринку та договорами між його учасниками. Правила роздрібного ринку оприлюднюються на офіційних веб-сайтах Регулятора та електропостачальників (частина 4).
Споживачі мають право вільно обирати електропостачальників.
Споживачі одночасно можуть мати більше одного укладеного договору про постачання електричної енергії, за умови дотримання правил роздрібного ринку, кодексу комерційного обліку.
Постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам здійснюється постачальниками універсальної послуги відповідно до статті 63 цього Закону або іншими електропостачальниками (частина 5).
Споживач сплачує за поставлену йому електричну енергію та надані послуги згідно з умовами договорів, укладених відповідно до правил роздрібного ринку (частина 9).
За змістом пункту 3.1.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.03.2018 № 312 (далі - Правила, ПРРЕЕ), постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами.
Електропостачальники, які постачають електричну енергію споживачам на роздрібному ринку, мають самостійно розробити форму відповідного договору на основі примірного чи типового договору, який є додатком до цих Правил. Розроблені форми договорів електропостачальники мають оприлюднювати на своїх офіційних вебсайтах (пункт 3.2.1. ПРРЕЕ).
Відповідно до пункту 4.1. ПРРЕЕ розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів.
Послуги з розподілу або передачі електричної енергії оплачуються відповідно до умов договору споживача з електропостачальником або споживачем, або електропостачальником на зазначений у відповідних договорах поточний рахунок оператора системи (пункт 4.2. ПРРЕЕ).
Відповідно до пункту 4.3. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312, дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.
Згідно з пунктом 4.13. Правил роздрібного ринку електричної енергії для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.
Пунктом 5.1.2. ПРРЕЕ оператори системи зобов'язані надавати послуги комерційного обліку у випадках та обсягах, визначених Кодексом комерційного обліку.
Таким чином, згідно з пунктами 4.3., 4.13., підпункту 30 пункту 5.1.2. ПРРЕЕ обсяги споживання електричної енергії підтверджуються адміністратором комерційного обліку, функції якого, згідно з пунктом 10 постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018, виконує відповідний оператор систем розподілу.
За інформацією щодо споживання електричної енергії Товариством з обмеженою відповідальністю "ВКФ Базис", наданою оператором системи розподілу - Виробничим підрозділом "Дніпровське регіональне відділення "Енергозбут" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" у листі № ЕЕЦ-17/375 від 29.03.2024, позивач на виконання умов договору у грудні 2023 року поставив відповідачу електричну енергію в обсязі 40 100 кВт*год (а.с.24).
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов договору позивач поставив відповідачу у грудні 2023 року електричну енергію в обсязі 40 100 кВт*год.
При цьому, з огляду на положення пункту 5.1 Комерційної пропозиції "Вільна/35552" (Додаток 2 до договору) строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати спожитої ним у грудні 2023 року електричної енергії в обсязі 40 100 кВт*год на залишкову суму 312 363 грн. 58 коп. є таким, що настав.
Доказів оплати відповідачем спожитої ним у грудні 2023 року електричної енергії в обсязі 40 100 кВт*год на залишкову суму 312 363 грн. 58 коп. матеріали справи не містять.
В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з нормами статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Крім того, згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Слід також зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Доказів на підтвердження повної оплати спожитої у грудні 2023 року електричної енергії в обсязі 40 100 кВт*год на залишкову суму 312 363 грн. 58 коп., відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.
Враховуючи зазначені норми чинного законодавства України та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та доведеними належними доказами, у зв'язку з чим підлягають задоволенню, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином та у встановлені строки.
Враховуючи вищевикладене, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за спожиту у грудні 2023 року електричну енергію в сумі 312 363 грн. 58 коп.
Судом також встановлено, що у розділі 8 договору сторонами був погоджений порядок припинення та відновлення постачання електричної енергії, а саме:
- постачальник має право звернутися до оператора системи з вимогою про відключення об'єкта споживача від електропостачання у випадку порушення споживачем строків оплати за договором, у тому числі за графіком погашення заборгованості (пункт 8.1. договору);
- припинення електропостачання не звільняє споживача від обов'язку сплатити заборгованість постачальнику за договором (пункт 8.2. договору);
- відновлення постачання електричної енергії споживачу може бути здійснено за умови повного розрахунку споживача за спожиту електричну енергію за договором або складення сторонами графіка погашення заборгованості на умовах договору та відшкодування витрат постачальника на припинення та відновлення постачання електричної енергії (пункт 8.3. договору);
- постачальник не несе відповідальність за можливі наслідки, пов'язані з обмеженням або припиненням електропостачання, яке здійснене у порядку, встановленому ПРРЕЕ та договором (пункт 8.4. договору);
- якщо за ініціативою споживача необхідно припинити постачання електричної енергії на об'єкт споживача для проведення ремонтних робіт, реконструкції чи технічного переоснащення тощо, споживач має звернутися до оператора системи (пункт 8.5. договору).
Так, у січні 2024 року постачальник звернувся до оператора системи розподілу - ВП "Дніпровське регіональне відділення "Енергозбут" філії "Енергозбут" АТ "Укрзалізниця" з вимогою про відключення об'єкту споживача від електропостачання у зв'язку з порушенням споживачем строків оплати за договором.
Надання послуг з припинення постачання електричної енергії споживачу по об'єкту споживача, підтверджується Актом прийому-передачі виконаних робіт № 2/289 від 31.01.2024 на суму 326 грн. 90 коп., підписаним між оператором системи розподілу - ВП "Дніпровське регіональне відділення "Енергозбут" філії "Енергозбут" АТ "Укрзалізниця" та постачальником -ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" (а.с.22 на звороті).
Таким чином, згідно з пунктами 8.1, 8.3 договору сума витрат постачальника за припинення постачання електричної енергії споживачу складає 326 грн. 90 коп.
Відповідно до пункту 7.12. ПРРЕЕ витрати оператора системи на здійснення робіт з припинення та відновлення електроживлення електроустановки споживача (повторне підключення електроустановки) покриваються за рахунок коштів ініціатора здійснення цих робіт, які відшкодовуються йому споживачем, якщо припинення постачання (розподілу або передачі) електричної енергії споживачу здійснювалося у встановленому цими Правилами порядку.
Відповідно до рахунку № 2/289 від 18.01.2024 постачальником були сплачені у повному обсязі надані ВП "Дніпровське регіональне відділення "Енергозбут" філії "Енергозбут" АТ "Укрзалізниця" послуги за відключення електроустановок споживача.
Однак, позивач зазначає, що вартість відключення об'єкта споживача в сумі 326 грн. 90 коп. споживачем постачальнику відшкодована не була. Доказів зворотного матеріали справи не містять.
Враховуючи зазначені норми чинного законодавства України та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та доведеними належними доказами, у зв'язку з чим підлягають задоволенню, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином та у встановлені строки.
Враховуючи вищевикладене, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на припинення постачання електричної енергії в сумі 326 грн. 90 коп.
Крім того, з метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов'язань - способи або види забезпечення виконання зобов'язань.
Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 Цивільного кодексу України.
Так, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі статті 625 Цивільного кодексу України та пункту 7.1. Комерційної пропозиції "Вільна/35552" постачальника електричної енергії ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги", позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з січня по березень 2024 року в сумі 3 763 грн. 06 коп.
Під час перевірки розрахунку інфляційних втрат, здійсненого позивачем, судом враховано таке.
Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн. - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).
У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.
Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.
Крім того, об'єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 надала роз'яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Господарським судом здійснено перевірку розрахунку інфляційних втрат, зробленого позивачем (а.с.7), та встановлено, що під час його проведення позивачем було вірно визначено суму заборгованості та період нарахування інфляційних втрат, розрахунок проведено у відповідності до вказаної вище методики.
Отже, розрахунок інфляційних втрат, здійсненний позивачем (а.с. 7), визнається судом обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам законодавства, умовам договору та фактичним обставинам справи.
Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню в сумі 3 763 грн. 06 коп.
На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних за період прострочення з 13.01.2024 по 08.05.2024 у сумі 2 995 грн. 62 коп.
Господарським судом здійснено перевірку розрахунку 3% річних, зробленого позивачем (а.с. 7), та встановлено, що під час його проведення позивачем було вірно визначено суму заборгованості та період нарахування 3% річних, арифметично розрахунок проведено вірно.
Отже, розрахунок 3% річних, здійснений позивачем (а.с. 7), визнається судом обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам законодавства, умовам договору та фактичним обставинам справи.
Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню в сумі 2 995 грн. 62 коп.
Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат по справі суд зазначає таке.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У той же час, згідно із частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки позовну заяву у даній справі було подано до суду через систему "Електронний суд", судовий збір, який підлягав сплаті позивачем, становить 3 833 грн. 39 коп.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача; стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 3 833 грн. 39 коп.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ Базис" про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу № 35552 від 01.01.2022 у загальному розмірі 319 449 грн. 16 коп. - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ Базис" (вулиця Океанська, будинок 3, кімната 10, м. Дніпро, 49000; ідентифікаційний код 34916892) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (вулиця Січових стрільців, будинок 4 Д, м. Дніпро, 49001; ідентифікаційний код 42082379) 312 363 грн. 58 коп. - заборгованості за спожиту у грудні 2023 року електричну енергію, 326 грн. 90 коп. - витрат на припинення постачання електричної енергії, 3 763 грн. 06 коп. інфляційних втрат, 2 995 грн. 62 коп. 3% річних та 3 833 грн. 39 коп. витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений та підписаний 05.07.2024.
Суддя Ю.В. Фещенко