про залишення апеляційної скарги без руху
04 липня 2024 року м. Харків Справа № 922/732/24
Східний апеляційний господарський суд у складі судді-доповідача Гребенюк Н.В., розглянувши апеляційну скаргу відповідача, Харківської міської ради (вх. № 1593 Х),
на рішення господарського суду Харківської області від 02.04.2024 (повний текст судового рішення складений та підписаний 04.04.2024, суддя Кухар Н.М.)
у справі № 922/732/24
за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", м. Харків
до Харківської міської ради, м. Харків
про стягнення 51035,28 грн
В березні 2024 року Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію за Договором про закупівлю (про постачання електричної енергії споживачу) № 1-23 від 30.12.2022 в сумі 48166,00 грн; пені в сумі 2433,85 грн; 3% річних у сумі 201,54 грн та інфляційних втрат у сумі 233,89 грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 02.04.2024 у справі № 922/732/24
позовні вимоги задоволено повністю.
Харківська міська рада, відповідач, не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм права, на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення господарського суду Харківської області від 02.04.2024 у справі № 922/732/24 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 27.06.2024 для розгляду справи №922/732/24 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гребенюк Н.В., судді Слободін М.М., Шутенко І.А.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.06.2024 у справі №922/732/24 витребувано у господарського суду Харківської області матеріали справи №922/732/24; відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги Харківської міської ради (вх.№1593Х) на рішення господарського суду Харківської області від 02.04.2024 у справі №922/732/24 до надходження матеріалів справи.
03.07.2024 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №922/732/24.
Розглянувши вказану апеляційну скаргу на предмет дотримання заявником процесуальних норм, суддя-доповідач дійшла висновку про залишення її без руху, враховуючи таке.
У відповідності до положень статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно зі статтею 14 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Разом із цим, положеннями статті 258 Господарського процесуального кодексу України на заявників апеляційних скарг покладено обов'язок щодо надання до апеляційної скарги доказів сплати судового збору.
Відповідно до частини другої статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України “Про судовий збір”.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" (частина друга) встановлено, що при зверненні до господарського суду встановлені ставки судового збору в таких розмірах:
- за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги;
- за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно частини 3 наведеної статті закону при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Суддя-доповідач зазначає, що апелянт оскаржує судове рішення повністю, тому скаржником за подання апеляційної скарги мав бути сплачений судовий збір у розмірі 3633,6 грн (3028 грн * 150% * 0,8 ).
Натомість, апелянтом при поданні апеляційної скарги не було додано доказів сплати судового збору та про їх наявність не зазначено у тексті апеляційної скарги.
Таким чином, з метою усунення недоліків апеляційної скарги апелянту належить у строк, визначений даною ухвалою, надати докази сплати (доплати) судового збору на суму 3633,6грн.
Крім того, відповідно до вимог частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Тобто, перебіг строку на оскарження в апеляційному порядку судового рішення визначено в законодавчому порядку.
Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).
Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення).
З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення прийнято місцевим господарським судом 02.04.2024, повний текст якого складений 04.04.2024, отже, строк подання апеляційної скарги сплив 24.04.2024.
Тоді як відповідачем подано апеляційну скаргу 27.06.2024, тобто з пропуском двох місяців та 3 днів.
З наведеного вбачається, що апеляційна скарга подана з пропуском встановленого статтею 256 ГПК України строку на оскарження рішення місцевого господарського суду.
Відповідно до частини 1 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що строк на апеляційне оскарження був пропущений відповідачем з причин, що від нього не залежали, зокрема, блек-ауту в період березень - травень 2024 року, постійних тривалих відключень електроенергії та відсутність інтернет зв'язку, що вплинуло на функціонування інформаційних систем Харківської міської ради та її виконавчих органів, в тому числі електронного документообігу міської ради, електронного кабінету в ЄСІТС, повноцінного доступу до них, обробку даних, що, на його думку, свідчить про поважність причин пропуску строку.
Також апелянт зазначає про те, що про оскаржуване судове рішення відповідачу стало відомо після заблокування рахунків Харківської міської ради та повідомлення про прийняття виконавчого документа Управлінням Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області (вх. № 8816/0/3-24 від 03.06.2024).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачу рішення господарського суду Харківської області від 02.02.2024 у даній справі було доставлено до особистого кабінету модуля «Електронний суд» 04.04.2024 о 19год 49 хв, місцевим господарським судом отримано повідомлення про доставку 05.04.2024.
Згідно з пунктом 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Отже, відповідач був належним чином повідомлений судом першої інстанції про наявність оскаржуваного судового рішення.
Крім того, за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
З інформації на офіційному веб-сайті Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що рішення господарського суду Харківської області від 02.02.2024 у справі №922/732/24 оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень 08.04.2024 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/118130778), а отже скаржник, беручи до уваги обізнаність з відкриттям провадженням у даній справі, про що свідчать відомості про доставку відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі до особистого кабінету Електронного суду (07.03.2024), не був позбавлений можливості ознайомитися з текстом цього судового рішення.
Таким чином, відповідач не був позбавлений об'єктивної можливості дізнатися про наявність судового рішення, користуючись засобами Електронного кабінету модуля Електронний Суд, відкритим безоплатним цілодобовим доступом до Єдиного державного реєстру судових рішень тощо, однак наданими йому процесуальними правами не скористався.
Суд апеляційної інстанції, зважаючи на загальновідомість обставин ворожих обстрілів міста Харкова, періодичних тимчасових проблем електропостачання, а також беручи до уваги принципи рівності сторін перед законом та судом, зважає на необхідне зазначити про те, що апелянтом не доведено належними та допустимими доказами викладені ним обставини щодо відсутності в органу місцевого самоврядування можливості своєчасного подання апеляційної скарги, у тому числі з підстав відсутності електроживлення впродовж тривалого періоду.
Так само не можуть бути визнані поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, що зумовлені скороченням штату працівників та великою кількістю повідомлень в особистому кабінеті модуля «Електронний суд».
У розумінні положень частини 3 статті 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Розглянувши викладене скаржником клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що обставини, зазначені у ньому, є недостатньо обґрунтованими (неповажними), що є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням можливості апелянту вказати інші підстави поновлення строку на апеляційне оскарження.
Згідно з частиною 2 статті 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 174 ГПК України суддя, встановивши , що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням викладеного, суддя-доповідач дійшов висновку, що апеляційна скарга подана з порушенням вимог пункту 2 частини 3 статті 258 ГПК України та ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, а саме: без доказів сплати судового збору в установлених порядку та розмірі, а також без належного обґрунтування пропуску строку на апеляційне оскарження.
Враховуючи викладене, апеляційну скаргу Харківської міської ради слід залишити без руху на підставі статті 260 ГПК України та встановити десятиденний строк з дня вручення ухвали скаржнику для виправлення недоліків апеляційної скарги.
Керуючись статтями 174, 234, 256, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Харківської міської ради (вх. № 1593 Х) на рішення господарського суду Харківської області від 02.04.2024 у справі № 922/732/24 залишити без руху.
2. Встановити апелянту десятиденний строк з дня вручення ухвали скаржнику для виправлення недоліків апеляційної скарги, а саме подати до Східного апеляційного господарського суду:
- докази сплати судового збору в установлених порядку та розмірі (3633,6 грн);
- нове клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Харківської області від 02.04.2024 у справі №922/732/24 з доказами на його обґрунтування.
3. Роз'яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, судом апеляційної інстанції може бути відмовлено у відкритті апеляційного провадження або повернуто апеляційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею-доповідачем та не підлягає оскарженню.
Суддя - доповідач Н.В. Гребенюк