Справа № 137/1284/23
"05" липня 2024 р.
Літинський районний суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Верещинської Я.С.,
за участю секретаря судового засідання Хижук Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в с-щі Літин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Вінницького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_3 , про визнання батьківства,
Позиція позивача
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом до відповідача про визнання його батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виключивши відомості про відповідача, як батька. Просив внести відповідні відомості до актового запису про народження дитини та видати нове свідоцтво про народження. Також, просив стягнути з відповідача на його користь судові витрати, а саме, судовий збір, витрати на правову допомогу та витрати за проведення експертизи.
Позовні вимоги позивач мотивує тим, що він перебував у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_3 протягом останніх 2022-2023 років. Згодом, ОСОБА_3 повідомила йому, що вона вагітна та чекає від нього дитину, чим вони були обоє задоволені. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 народила дівчинку, яку записала в актовому записі як ОСОБА_4 . Після народження доньки, на момент їх спільного проживання у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_3 , йому стало відомо, що вона одночасно перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , який з її слів було розірвано у суді, та він бачив позовну заяву про розірвання шлюбу. Зазначає, що за період всього часу вагітності ОСОБА_3 , він постійно її фінансово утримував, оскільки ОСОБА_3 з впевненістю заявляла, що носить під серцем саме його дитину, запевняючи його, що жодних статевих відносин між нею та іншими чоловіками не було вже довгий час і вона завагітніла саме від нього. Весь час вагітності ОСОБА_3 він постійно цікавився станом майбутньої матері та ще ненародженої дитини, тобто виконував батьківські обов'язки, наскільки вони можливі на момент вагітності, вважаючи себе батьком. Він був дуже щасливий, що у нього народиться донька, а тому всю вагітність ОСОБА_3 надавав їй кошти на збалансоване харчування, на одяг як для майбутньої дитини та її матері. Він повністю фінансово забезпечував медичні обстеження ОСОБА_3 , купував необхідні ліки і все, що просила майбутня мати. За період вагітності ОСОБА_3 він витратив близько 50000грн. В свою чергу, ОСОБА_3 майже кожного дня надсилала йому свої фото, відео з УЗД, що видно по скриншотах листування у месенджері «Вотсап». Враховуючи викладене, він був переконаний у факті свого батьківства та реєстрації його як батька дитини. Але, так як ОСОБА_3 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 і шлюб між ними не було розірвано, то відповідно після народження дитини, батьком записаний офіційний чоловік. Зазначає, що виявляє велике бажання брати участь у вихованні дитини, займатися її розвитком, забезпечувати матеріально, проводити разом час, тобто виконувати свої батьківські обов'язки, а невизнання його батьком дитини порушує його право на батьківство. На таких підставах, з метою захисту прав, він вимушений звернутись до суду для встановлення та визнання факту свого батьківства та внесення відповідних змін до актового запису про народження дитини.
Рух справи в суді
Ухвалою Літинського районного суду Вінницької області від 09.11.2023 справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 12.12.2023.
Ухвалою від 12.12.2023 залучено ОСОБА_3 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, підготовче судове засідання відкладено на 08.01.2024.
Ухвалою від 08.01.2024 призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, провадження по справі зупинено на час проведення експертизи.
Ухвалою від 01.04.2024 поновлено провадження у справі, підготовче засідання у справі призначено на 26.04.2024.
Ухвалою від 26.04.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 29.05.2024. 29.05.2024 справу знято з розгляду у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному, судове засідання призначено на 21.06.2024, яке відкладено на 05.07.2024 у зв'язку з неявкою відповідача.
Розгляд справи
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримує та просить задовольнити, проти заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з'явився, подав до суду заяву, у якій просив розглянути справу без його участі, не заперечив проти задоволення позову, просив звільнити його від судових витрати та покласти їх на позивача, оскільки він досі перебуває у зареєстрованому шлюбі із матір'ю дитини та ніяких прав позивача не порушував.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, просила позов задовольнити.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Вінницького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в судове засідання не з'явився, до суду надійшов лист про розгляд справи без участі представника Відділу, при розгляді справи покладаються на розсуду суду.
Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.
Встановлені судом обставини
ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що здійснено актовий запис №9, матір'ю зазначено ОСОБА_3 , батьком зазначено ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 01.08.2023 Літинською селищною радою Вінницького району Вінницької області (а.с.57).
Згідно скриншоту із веб-сайту «Судова влада» (а.с.20), в провадженні Літинського районного суду Вінницької області з 31.10.2022 по 25.11.2022 перебувала цивільна справа 137/1071/22 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, яку залишено без розгляду.
Із листування позивача у месенджері «Вотсап» із мобільним номером, який належить ОСОБА_3 , згідно оформленої заявки на отримання електронних повісток (а.с.51), встановлено, що в 2023 році між абонентами здійснювалось листування з приводу стосунків, вагітності, покупки ліків, одягу, в тому числі, для майбутньої дитини та дитячих засобів гігієни, що підтверджується відповідними скриншотами (а.с.13-18).
Згідно висновку експерта Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №СЕ-19/102-24/877-БД від 05.03.2024 за результатами проведення судової молекулярно-генетичної експертизи по цивільній справі №137/1284/23, яку було призначено ухвалою Літинського районного суду Вінницької області від 08.01.2024, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , може бути біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ймовірність складає 99,9999% (а.с.79-102).
Оцінка суду та мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 Сімейного кодексу України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.
Згідно із ст.7 Конвенції про права дитини, дитина, наскільки це можливо, має право знати своїх батьків.
Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.
У відповідності до ч.1 ст.128 СК України, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.
Згідно ч.3 ст.128 СК України, позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
Статтею 129 СК України, особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред'явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства. До вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.
Згідно з п.6, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»(надалі Постанова), особа, котра вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала в шлюбі з іншим чоловіком, має право пред'явити до останнього, якщо того записано батьком, позов про визнання свого батьківства.
Відповідно до статей 213, 215 ЦПК України, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).
У тих випадках, коли батьком дитини записано конкретну особу, вимоги про визнання батьківства мають розглядатись одночасно з вимогами про виключення відомостей про цю особу як батька з актового запису про народження дитини (п.6 Постанови).
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні, у таких справах позови осіб, зазначених у ч.3 ст.128 СК України приймаються до судового розгляду, якщо, зокрема дитина народжена матір'ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду.
У відповідності до вимог ст.76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №591/6441/14-ц (провадження №61-6030св18) зазначено, що: «щодо предмету доказування у даній категорії справи, то СК України будь-яких особливостей не визначає. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи».
Отже, підставою для висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути результат судово-генетичної експертизи.
Судово-медичні експертизи і дослідження з використанням ДНК-аналізу проводяться відповідно до Правил проведення судово-медичних експертиз у відділеннях судово-медичної імунології бюро судово-медичної експертизи і виконуються лікарями та судово-медичними експертами-імунологами. При проведенні експертних досліджень керуються Методичними рекомендаціями «Використання ДНК аналізу у судово-медичних експертизах речових доказів та експертизах спірного батьківства (материнства, підміни дітей), розробленими фахівцями Національної бюро судово-медичної експертизи МОЗ України».
Згідно із п. 3 Методичних рекомендацій батьківство вважається доведеним, якщо його ймовірність складає не менше 99,99%.
Відповідно до висновку експерта Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №СЕ-19/102-24/877-БД від 05.03.2024 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , може бути біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ймовірність складає 99,9999%
Верховний суд у постановах від 23.10.2019, справа № 382/2559/15-ц, та від 19.09.2018 справа № 761/10732/16-ц, дійшов висновку про те, що тест ДНК (судово-медична (молекулярно-генетична експертиза) станом на сьогоднішній день є єдиним методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини (точність позитивного результату ДНК-аналізу (тобто підтвердження батьківства) складає 99,999999 %). Доказова цінність такого тесту переважає будь-який інший доказ на підтвердження або оспорення кровного споріднення та має вирішальне значення у вирішенні спору даної категорії справ.
Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти російської федерації № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).
Отже, суд вважає повністю доведеним той факт, що ОСОБА_1 є біологічним батьком малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За таких обставин, вимога про визнання батьківства підлягає задоволенню.
За положеннями ст.134 СК України на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126, 127 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.
Згідно пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).
Відповідно до п.п.20 п.1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Відповідно до п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за N 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану є підставою для внесення таких змін.
Виходячи з наведеного, враховуючи, що судом визнано позивача ОСОБА_1 батьком малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягають також задоволенню вимоги позивача щодо внесення до відповідного актового запису цивільного стану про народження дитини відомостей про позивача як батька.
Щодо судових витрат
Згідно зі ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать і витрати на професійну правничу допомогу та витрати пов'язані із залученням експертів та проведенням експертизи.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20грн.
Згідно з рахунку від 09.02.2024 позивачем ОСОБА_1 також були понесені витрати на оплату за проведення судового молекулярно-генетичного дослідження у розмір 17472,82грн.
Крім того, при розгляді справи позивачу надавалась правнича допомога адвокатом Підрезою Інною Василівною, про що позивачем подано до суду: копію договору про правову допомогу №01-14/08/23 від 14.08.2023; попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат на суму 10000грн; квитанцію до прибуткового касового ордера від 14.08.2023 на суму 10000грн; копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 21.08.2023; копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ВН №000796.
Разом з тим, відповідно до ч.9 ст.141 КПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Враховуючи те, що відповідач не заперечує проти задоволення позову, зважаючи на надані ним письмові пояснення, та те, що відповідач у даному випадку не порушував права позивача, спір виник внаслідок дій позивача, оскільки даний спір міг би не виникнути, якби позивач та третя особа - мати дитини завчасно оформили свої стосунки, суд приходить до висновку, що судові витрати слід залишити за позивачем.
Керуючись ст.2, 4, 5, 10-13, 77-81, 89, 141, 247, 263-265, 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженої від ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Виключити відомості про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , як батька дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з актового запису про народження №9.
До актового запису №9 про народження ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , внести відомості про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як батька дитини, зазначивши: у графі «Батько дитини» - ОСОБА_1 , громадянин України.
Змінити дитині ОСОБА_4 прізвище з « ОСОБА_4 » на « ІНФОРМАЦІЯ_5 » та по батькові з « ОСОБА_4 » на « ІНФОРМАЦІЯ_5 », та видати нове свідоцтво про народження.
Судові витрати покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Вінницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального Міністерства юстиції (м.Київ), адреса: вул. Замостянська, 7, м. Вінниця, Вінницького району Вінницької області, код ЄДРПОУ 21725753.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя : Верещинська Я. С.