Справа№938/301/24
Провадження № 2-о/938/21/24
про залишення заяви без розгляду
05 липня 2024 року селище Верховина
Верховинський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого судді Джуса Р.В.,
з участю: секретаря судового засідання Мартищук Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Верховинського районного суду в порядку окремого провадження цивільну справу
за заявою: ОСОБА_1 ,
за участю заінтересованої особи: Верховинської селищної ради Верховинського району Івано-Франківської області,
про встановлення факту родинних відносин,
за участю представників сторін:
від заявника: не з'явився;
від заінтересованої особи: не з'явився;
заявник ОСОБА_1 , за участю: заінтересованої особи -Верховинської селищної ради Верховинського району Івано-Франківської області, звернувся до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин, у якій просить, встановити факт, що він ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є племінником ОСОБА_2 , яка померла, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою суду від 08.04.2024 відкрито провадження у даній справі в порядку окремого провадження та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 30.04.2024.
За клопотанням представника заявника, для надання йому можливості подати додаткові докази у справі, в судовому засіданні 30.04.2024 оголошено перерву до 24.05.2024.
Ухвалою суду від 24.05.2024 задоволено клопотання представника заявника- адвоката Курко В.М., про витребування доказів. Витребувано від приватного нотаріуса Верховинського нотаріального округу Івано-Франківської області Мартищук О.Я. належним чином засвідчену копію матеріалів спадкової справи №59/2016, заведену після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Розгляд справи відкладено на 17.06.2024.
В судове засідання 17.06.2024, не з'явилися всі учасники справи, хоча про дату та час проведення судового засідання були повідомлені у встановленому процесуальним законом порядку, що підтверджується наявною у матеріалах справи розпискою.
Представник заявника - адвокат Курко В.М., подав на електронну адресу суду заяву, в якій просив відкласти судове засідання на іншу дату, оскільки, за станом здоров'я не може прибути до суду.
Представник заінтересованої особи- Верховинської селищної ради Верховинського району Івано-Франківської області Мотуз Л.В., подала заяву, в якій просила судове засідання, призначене на 17.06.2024, проводити без її участі.
Розгляд справи було відкладено на 05.07.2024.
В судове засідання 05.07.2024 учасники справи повторно не з'явились.
Заявник причин неявки не повідомив, судову повістку про виклик до суду отримав 02.07.2024.
Представник заявника - адвокат Курко В.М., подав на електронну адресу суду заяву, в якій просив відкласти судове засідання на іншу дату, оскільки, у зв'язку із зайнятістю в іншій справі №346/2397/24, яка розглядатиметься 05.07.2024 о 10год. 00хв. Коломийським міськрайонним судом, він немає змоги прибути до суду.
Представник заінтересованої особи- Верховинської селищної ради Верховинського району Івано-Франківської області Мотуз Л.В., подала заяву, в якій просила судове засідання, призначене на 17.06.2024, проводити без її участі.
Оглянувши матеріали цивільної справи, суд постановляє ухвалу про наступне.
Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.3 ст.294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Вимогами ч.5 ст.223 ЦПК України визначено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Аналогічні положення містяться в п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, якими передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо: належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
У пункті 3 частини першої статті 43 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. При цьому учасники справи зобов'язані, зокрема, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу та виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Згідно з ч.1 ст.44 ЦПК України, особи, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України» національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.
Крім того, передбачене ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(AlimentariaSanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Крім того аналіз норм ст. 223, 257 ЦПК України вказує на те, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними.
Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Водночас, правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.05.2019 року у справі № 310/12817/13.
Як встановлено судом, заявник та його представник будучи належним чином повідомленими про розгляд справи, в судові засідання 17.06.2024 та 05.07.2024 не з'явились. Заявник ОСОБА_1 причин неявки не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Зокрема після судового засідання, яке відбулось 24.05.2024, ОСОБА_1 було повідомлено про дату наступного засідання під розписку в приміщенні суду. Про те, що розгляд справи 17.06.2024 було відкладено на 05.07.2024, ОСОБА_1 було повідомлено шляхом направлення судової повістки про виклик на його поштову адресу, яку він отримав 02.07.2024
Представник заявника, адвокат Курко В.М., 17.06.2024 подав на електронну адресу суду заяву, в якій просив відкласти судове засідання на іншу дату, оскільки, за станом здоров'я не може прибути до суду, докази про що зобов'язався надати в наступне засідання.
В судове засідання 05.07.2024 представник заявника, адвокат Курко В.М., повторно не з'явився, подав на електронну адресу суду заяву, в якій просив відкласти судове засідання на іншу дату, оскільки, у зв'язку із зайнятістю в іншій справі №346/2397/24, яка розглядатиметься 05.07.2024 о 10год. 00хв. Коломийським міськрайонним судом, він немає змоги прибути до суду.
При цьому доказів поважності причин його неявки в судове засідання 17.06.2024, не надав.
Згідно інформації розміщеної на офіційному сайті Коломийського міськрайонного суду, 05.07.2024 о 10год. 00хв. Коломийським міськрайонним судом дійсно розглядалась справа про адміністративне правопорушення №346/2397/24, однак вказана інформація не містить даних про те, що адвокат Курко В.М. приймає участь в даній справі, та таких доказів не долучено до клопотання про відкладення розгляду справи.
Суд також звертає увагу на те, що клопотання про відкладення розгляду справи, подані заявником на електронну адресу суду. В той же час, відповідно до положень ч.5,8 ст. 43 ЦПК України визначено, що документи можуть подаватися до суду в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система, яка відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Адвокати, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Згідно пункту 25 Положення про ЄСІТС, документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо), пов'язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду в електронній формі виключно з використанням підсистеми «Електронний суд», якщо інше не визначено процесуальним законодавством чи цим Положенням.
Відповідно до п.120 Положення про ЄСІТС, до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС особи, крім осіб, які зобов'язані зареєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС або мають зареєстровані Електронні кабінети в ЄСІТС, можуть подавати до суду документи в електронній формі з використанням адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом.
Тобто, представник заявника, який є адвокатом, може подавати до суду документи (клопотання) в електронній формі, виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.
Проаналізувавши наведені обставини, суд визнає причини неявки представника заявника в судові засідання 17.06.2024 та 05.07.2024 не поважними.
Також суд звертає увагу на те, що неявка заявника та його представника в судові засідання, унеможливлюють з'ясування судом всіх обставин справи, що в свою чергу унеможливлює ухвалення судом обґрунтованого рішення у справі.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заяву ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин, слід залишити без розгляду.
Відповідно до ч.3 ст.257 ЦПК України, про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з державного бюджету.
Як вбачається з матеріалів справи, при поданні заяви до суду, заявником було сплачено судовий збір в сумі 605,60грн.
Згідно із положеннями п.п.4 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Оскільки, суд дійшов висновку, що заяву слід залишити без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям заявника в судове засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, витрати заявника по сплаті судового збору в сумі 605,60 грн слід залишити за заявником
Керуючись статями 223, 257, 260, 261, 294, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
1. Заяву ОСОБА_1 , за участю: заінтересованої особи -Верховинської селищної ради Верховинського району Івано-Франківської області, про встановлення факту родинних відносин, а саме, що він ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є племінником ОСОБА_2 , яка померла, ІНФОРМАЦІЯ_2 - залишити без розгляду.
2. Витрати заявника по сплаті судового збору в сумі 605,60грн, залишити за заявником.
3. Роз'яснити заявнику, що у відповідності до ч.2 ст.257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, однак може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.
Суддя Роман ДЖУС