Справа № 216/2697/24
провадження 3/216/1503/24
іменем України
12 червня 2024 року м. Кривий Ріг
Суддя Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Чирський Г.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , директора ТОВ «Ковчег КР», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП,
ОСОБА_1 , будучи директором ТОВ «Ковчег КР», тобто посадовою особою, несвоєчасно подав платіжні доручення до установи банку на перерахування належних до сплати податків, зборів, обов'язкових платежів. Згідно акту перевірки від 13.03.2024 р. №10440/04-36-04-12/ НОМЕР_2 , несвоєчасно сплачено узгоджене грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 62134,92, визначене платником (декларація 3 9433131399 від 22.04.2022 року), термін сплати 01.08.2022 року, фактично сплачено 04.08.2022 року - 10000 грн., 10.08.202 року - 52134,92 грн., чим порушено п. 57.1 ст. 57 та пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 163-2 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, хоча про час, день та місце слухання справи повідомлявся належним чином.
У вказаному протоколі зазначено, що адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вчинене в період з 01.08.2022 року по 10.08.2022 року, проте як протокол про адміністративне правопорушення складений відносно нього 11.04.2024 року, а надійшов до суду 17.04.2024 року.
З цього приводу слід зазначити, що триваюче правопорушення - це проступок, пов'язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об'єктивно існує цей обов'язок, виконанням обов'язку відповідним суб'єктом або припиненням дії відповідної норми закону.
Правопорушення за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП не носить характеру триваючого, на даний час закінчилися строки притягнення до адміністративної відповідальності, визначені у частині 1 статті 38 КУпАП.
Дана правова позиція підтверджується висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі №804/401/17, постанові КАС ВС від 11 грудня 2018 року у справі №242/924/17 (провадження №К/9901/38815/18).
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
Кодекс України про адміністративні правопорушення передбачає, що закінчення строків накладення адміністративних стягнень є підставою, що виключає провадження у справі на будь-якій стадії. Тобто, приписи ст. 247 КУпАП є імперативними і вказують, що після закінчення строків накладення адміністративного стягнення, суд повинен закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Під час розгляду адміністративного матеріалу суддя враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (StubbingsandOthers v. theUnitedKingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.
Отже, на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 , тобто станом на 12.06.2024 року, сплинув строк накладення адміністративного стягнення, провадження підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 38, 247, 283-285 КУпАП суддя,-
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , закрити у зв'язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, який виніс постанову.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Г.М.Чирський