ЄУН 193/974/24
Провадження 1-в/193/161/24
іменем України
03 липня 2024 року сел.Софіївка
Софіївський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю: прокурора ОСОБА_3 , представника Софіївської ВК №45 _ ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
засудженого ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Софіївка Дніпропетровської області клопотання засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про умовно-дострокове звільнення від відбуття покарання,
06 червня 2024 року на адресу Софіївського районного суду надійшло клопотання від засудженого ОСОБА_5 , який наразі відбуває покарання у виді позбавлення волі в ДУ «Софіївська ВК (№ 45)», згідно якого останній просив застосувати відносно нього умовно-дострокове звільнення від подальшого відбування покарання.
Засуджений під час судового розгляду справи своє клопотання підтримав та просив звільнити його від відбування покарання умовно-достроково, зазначив, що перебуваючи у місцях позбавлення волі належні висновки зробив.
Представник виправної колонії в судовому засіданні висловив думку про прийняття рішення за клопотанням засудженого на розсуд суду.
У судовому засіданні прокурор заперечив проти задоволення клопотання, оскільки засуджений не довів своє виправлення.
Вислухавши пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали клопотання засудженого, суд дійшов такого висновку.
ОСОБА_5 по даній справі засуджений 16.07.2020 р. Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за ст. 121 ч.1 ; ст. 358 ч.1 КК України. На підставі ст. 70 ч.1 КК України призначено покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді 5 років позбавлення волі. Згідно ст. 71 ч.1КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком від 27 грудня 2011 року та остаточно призначено покарання у виді 5 років 5 місяців позбавлення волі.
Початок строку покарання: 02.05.2020. Кінець строку: 02.10.2025 року
ОСОБА_5 фактично відбув 2/3 частини покарання.
Крім того, ОСОБА_5 6 раз раніше був також неодноразово засуджений, зокрема:
1) 31.08.1994 року Мурманським обласним судом Росії за ст. 103,143 ч. 1, 206 ч. 2 КК Росії до позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців. Звільнений 14.02.2000 умовно - достроково невідбута частина 1 рік 7 місяців 14 днів;
2)22.03.2001р. Генічеським районним судом Херсонської області за ст. 206 ч.3 КК України на строк 1 рік 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 07.08.2002 року по закінченню строку покарання;
3)30.05.2003р. Генічеським районним судом Херсонської області за ст. 185 ч.2 КК України на строк 2 роки 6 місяців позбавлення волі. Даних про звільнення не має;
4)14.07.2006р. Генічеським районним судом Херсонської області за ст. 185 ч.3 КК України на строк 2 роки 6 місяців позбавлення волі. Даних про звільнення не має;
5)11.12.2006р. Херсонським районним судом Херсонської області за ст. 185 ч.3; 186 ч.3 КК України на строк 4 роки позбавлення волі. Звільнений 07.11.2008 року ухвалою Суворовського районного суду Херсонської області від 30.10.2018 року на підставі ст. 81 КК України умовно - достроково невідбута частина 8 місяців 18 днів;
6)27.12.2011р. Генічеським районним судом Херсонської області за ст. 115 ч. 1 КК України на строк 14 років позбавлення волі. Звільнений: 23.03.2018 р ухвалою Петрівського районного суду Кіровоградської області від 13.03.2018 р. умовно- достроково на строк 3 роки 4 місяці.
Невідбутий термін покарання складає 1 рік 2 місяці 21 день.
ОСОБА_5 з 17 вересня 2020 року міру кримінального покарання відбував в державній установі «Софіївська виправна колонія (№45)». Під час утримання покарання в установі характеризувався позитивно. Має два погашених стягнень у встановленому законом порядку та три заохочення. У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний. У стосунках з персоналом установи виконання покарань не допускає випадків нетактовної поведінки. Спальне місце та при ліжкову тумбочку утримує у чистоті і порядку, має охайний зовнішній вигляд, дотримується встановлених правил санітарії та гігієни. Роботи із самообслуговування та благоустрою установи виконує згідно графіка, до їх виконання ставиться сумлінно. Не допускає порушень вимог пожежної безпеки і безпеки праці. Заходи виховного характеру відвідує регулярно, зарахований до програми диференційованого виховного впливу (Правова просвіта), підтримує соціально-корисні зв'язки з друзями шляхом телефонних переговорів. Відповідно до висновку, щодо ступеня виправлення засудженого, затверджений наказом Міністерства юстиції України № 294/5 від 19.01.2023, засуджений не довів своє виправлення.
На підставі ч. 2ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до ч. 6 КВК України, виправлення засудженого це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Основними засобами такого виправлення є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно-корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.
В силу ч. 2 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Згаданою статтею передбачено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише за умови обов'язкової та одночасної наявності вказаних в законі підстав і умов в їх сукупності. При цьому основним і вирішальним є не факт відбування визначеної частини покарання, а досягнення однієї із цілей покарання виправлення засудженого.
Як вбачається із роз'яснень Верховного Суду України щодо правильного та однакового застосування вказаної норми закону України про кримінальну відповідальність, які містяться впостанові Пленуму ВСУ від 26 квітня 2002 року № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. Умовно-достроковому звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення, і для цього дані беруться в їх сукупності.
Враховуючи вищевикладені обставини, дані засудженого ОСОБА_5 , який раніше неодноразово судимий, при цьому вже тричі звільнявся умовно-достроково від відбування покарання та відповідних висновків для себе не зробив і продовжував після застосування умовно-дострокового звільнення злочинну діяльність, що свідчить про те, що засуджений усвідомлено не бажає ставати на шлях виправлення і умовно-дострокове звільнення засудженого буде суперечити досягненню мети покарання, а тому суд дійшов висновку про відсутність підстав передбачених ст.81 КК України для умовно-дострокового звільнення ОСОБА_5 , оскільки останній на момент розгляду судом цього клопотання своє виправлення не довів.
Керуючись ст. 81 КК України, ст. 537, 539 КПК України, суд
В задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про умовно-дострокове звільнення від відбуття покарання, - відмовити.
На ухвалу суду протягом семи днів з дня її оголошення прокурор та захисник можуть подати апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду через Софіївський районний суд Дніпропетровської області, а засуджений, який перебуває у місцях позбавлення волі, у той же строк і порядок, але з дня отримання копії повного тексту цієї ухвали.
Повний текст ухвали суду оголошено 05 липня 2024 року о 10:40 год.
Суддя ОСОБА_1