Справа № 185/2534/24
Провадження № 2/185/2272/24
04 липня 2024 року м.Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Зінченко А.С., за участю секретаря судового засідання Коваленко К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу ЄУ № 185/2534/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на нерухоме майно,
04.03.2024 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_4 , в якому просить суд визнати дійсним договір купівлі-продажу на 1/10 частину житлового будинку АДРЕСА_1 укладений 10 вересня 2023 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , право власності на 1/10 частину житлового будинку АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та спорудами у складі: в житловому будинку під літ. А, а1, наступні приміщення: 1-1 кухня 8.0 кв.м., 1-2 житлова кімната 7,3 кв.м., 1-3 житлова кімната 15,1 кв.м., 1-4 санвузол 1,7 кв.м.
Позовна заява мотивована тим, що 10 вересня 2023 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 , була досягнута угода про купівлю - продаж 1/10 частини житлового будинку АДРЕСА_1 .
На виконання домовленості була складена розписка відповідно до якої, позивач передала ОСОБА_2 гроші в повному обсязі за будинок, а відповідач передав позивачу оригінали документів, а саме, оригінал договору купівлі-продажу, оригінал технічного паспорту, ключі від частини будинку та зобов'язався в строк до 10.10.2023 укласти нотаріальний договір. Відповідачі ухиляються від укладення нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу. Фактично позивач проживає в зазначеній частині будинку з моменту укладення угоди із відповідачем ОСОБА_2 , тобто з вересня 2023 року, піклується та користується зазначеною частиною будинку як своєю власністю. З посиланням на ст. 220 ЦК України просить позовні вимоги задовольнити.
Позивач у судове засідання не з'явилась, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити у повному обсязі.
Відповідачі повторно у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, про причину неявки суду не повідомили, відзив не подали.
Третя особа в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 41 Конституції України, ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст.328 ЦК України).
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідачу ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності належить 1/10 частина будинку за адресою: АДРЕСА_1 , розмір частки 1/10, на підставі договору купівлі-продажу 1/10 частки житлового будинку від 16.01.2017 посвідченого приватним нотаріусом Павлоградського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Кримським Е.В., зареєстрований в реєстрі за № 44.
У подальшому 10.09.2023 ОСОБА_2 маючи намір на відчуження належної йому частини домоволодіння уклав з покупцем ОСОБА_1 угоду згідно якої продав, а остання придбала частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , розмір частки 1/10. Між сторонами було укладено письмовий договір купівлі - продажу зазначеної частини будинку від 10.09.2023, але не посвідчено нотаріально. Відповідно до зазначеного договору сторони погодили всі істотні умови договору, дружина та чоловік сторін надали свої згоди на укладення договору. Відповідно до витягу Державного з реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на зазначену частину будинку зареєстроване за ОСОБА_2 , відомості про обтяження та заборони відчуження на майно відсутні.
На підтвердження укладення угоди та виконання її умов ОСОБА_2 10.09.2023 склав розписку, згідно тексту якої: «Я, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , прож. АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 від 04.08.2017, орган 1237, маючи усну домовленість з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прож. АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_3 виданий Павлоградським МВ УМВС України в Дніпропетровській області 04.12.1992, продав свою одну десяту (0,1) частку будинку за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить мені на праві власності від 16.01.2017. Кошти в розмірі еквівалентно чотири тисячі п'ятсот доларів (4500) США отримав. Зобов'язуюсь оформити свою частину будинку нотаріально в строк одного місяця, а саме до 10.10.2023. Розписка написана мною собственноручно в здравому глузді та твердої пам'яті. 10.09.2023 прізвище підпис».
Відповідачем ОСОБА_3 , дружиною відповідача ОСОБА_2 , 10.09.2023 складено розписку, згідно тексту якої: "Я, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , прож. АДРЕСА_3 , паспорт НОМЕР_4 , виданий 04.03.1998 р. Павлоградським МВ УМВС України в Дніпропетровській області, маючи усну домовленість з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прож. АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_3 , виданий Павлоградським МВ УМВС України в Дніпропетровській області 04.12.1992, даю згоду на продаж 1/2 моєї долі в будинку по АДРЕСА_1 , який належить 1/10 частка моєму чоловікові ОСОБА_2 на праві власності від 16.01.2017р. Кошти отримані в повному обсязі. Претензій не маю."
При цьому ОСОБА_2 передав ОСОБА_1 документи на вказаний будинок та відповідно ключі від нього. Позивач та третя особа ОСОБА_4 з 01.12.2023 проживають у спірному будинку за адресою АДРЕСА_1 , сплачують комунальні послуги, що підтверджується матеріалами справи.
Однак укласти договір купівлі-продажу житлового будинку у встановленому законом порядку, а саме посвідчити його нотаріально позивач не може, оскільки відповідачі ухиляються від нотаріального посвідчення договору.
01.11.2023 позивачем було надано відповідачам письмову пропозицію, про укладення договору купівлі-продажу зазначеної частини будинку до 01.12.2023.
Подальші намагання позивача нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу не принесли жодного результату через постійне та безповоротне ухилення відповідача від такого посвідчення, та така можливість втрачена, так як відповідачі ймовірно виїхали за межі України, що також підтверджується повторними неявками відповідачів в судові засідання та копіями паспортів для виїзду за кордон.
Отже між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відбулося повне виконання письмового договору купівлі - продажу зазначено частини будинку, продавець передав, а покупець прийняв спірне нерухоме майно та сплатив його вартість. ОСОБА_1 та ОСОБА_4 проживають в спірному будинку з 01.12.2023, що підтверджується довідкою голови Квартального комітету № 16, сплачують комунальні платежі.
Відповідачі не звертались до позивача з вимогою повернення житлового будинку або ж не визнання договору купівлі-продажу, укладеного між ними щодо частини спірного житлового будинку.
Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частиною 1 ст. 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, сере іншого і визнання права.
Підстави набуття права власності регламентовані статтею 328 ЦК України.
Згідно ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ч. 3 ст. 640 ЦК України договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.
Статтею 657 ЦК України встановлено, що договір купівлі-продажу житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
Відповідно до п. 13 постанови пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року з підстав недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину нікчемними є тільки правочини, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню. При розгляді таких справ суди повинні з'ясувати, чи підлягає правочин обов'язковому нотаріальному посвідченню, чому він не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість, а також чи немає інших підстав нікчемності правочину.
Відповідно до частини другої статті 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Неможливість здійснення нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, у зв'язку із ухиленням продавця та сторони в договорі купівлі-продажу від укладення письмового та нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу, та з чого вбачається втрата можливості з цієї причини його посвідчити, є обов'язковими умовами для визнання правочину дійсним згідно зі ст. 220 ЦК України.
Під ухиленням від нотаріального посвідчення договору має розумітися як активна протидія цьому, так і пасивне небажання вчинити цю дію.
Відповідно до ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом, при цьому право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Згідно ч. 1 ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
За таких обставин, враховуючи встановлені судом обставини справи, зокрема, що письмовий договір купівлі - продажу від 10.09.2023 не було посвідчено нотаріально, разом з цим, сторони домовились щодо всіх істотних умов договору купівлі-продажу будинку, відбулося його повне виконання, відповідач отримав кошти, а позивач почав користуватися та утримувати будинок як власний, відповідачі ухиляються від нотаріального посвідчення правочину та така можливість втрачена, інших підстав нікчемності правочину не встановлено, тому суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. 4, 5, 13, 76-83, 141, 265 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити у повному обсязі.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу на 1/10 частину житлового будинку АДРЕСА_1 укладений 10 вересня 2023 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , право власності на 1/10 частину житлового будинку АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та спорудами.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя А. С. Зінченко