Справа № 177/1491/23
Провадження № 1-кп/177/47/24
Іменем України
02.07.2024 Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , про відвід прокурора Криворізької центральної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 12023041230000964 від 10.05.2023 за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України щодо ОСОБА_2 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого,
адвоката ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_2 ,
Криворізьким районним судом Дніпропетровської області розглядається вказане кримінальне провадження.
Захисником обвинуваченого ОСОБА_2 , адвокатом ОСОБА_3 через систему «Електронний суд» 02.07.2024 подано заяву про відвід прокурора ОСОБА_4 , який підтримує державне обвинувачення в суді в даному кримінальному провадженні.
В обґрунтування заяви захисник, посилаючись на п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України, вказала, що прокурор неналежним чином виконує свої службові обов'язки, оскільки на судові засідання прибуває не підготовленим, всіляко затягує судовий процес, який триває близько одного року. Також, після довготривалого судового провадження, за очевидних ознак здійснення неправильної правової кваліфікації, не вчиняє жодних дій задля зміни правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_2 . Так, заявлені на стадії досудового розслідування клопотання захисника про призначення комплексної судової психолого-психіатричної експертизи, слідчим Криворізького РУП ГУНП у Дніпропетровської області, за процесуальним керівництвом прокурора ОСОБА_4 , залишені без задоволення. Повторне клопотання захисником було подано до слідчого судді Центрально-Міського суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області та задоволено ухвалою від 17.07.2023. Однак, прокурором ОСОБА_4 , незважаючи на наявність даної ухвали, направлено обвинувальний акт до суду, що перешкодило виконанню зазначеної ухвали. Такі дії прокурора призвели до порушення права підозрюваного на захист. На стадії судового розгляду, за клопотанням захисника, проведена амбулаторна комплексна судова психолого-психіатрична експертиза, за результатами якої надано висновок, що ОСОБА_2 на момент вчинення інкримінованих дій знаходився у стані фізіологічного афекту. Після цього, сторона обвинувачення декілька разів поспіль просить відкласти судові засідання у зв'язку з необхідністю підготовки правової позиції та письмового клопотання про призначення комплексної судової психолого-психіатричної експертизи, яка вже проведена, тим самим, прокурор затягує судовий розгляд. Окрім того, процесуальний керівник неналежним чином призначений керівником прокуратури, а тому наявність повноважень здійснювати підтримання державного обвинувачення в суді щодо ОСОБА_2 знаходиться під об'єктивним сумнівом. Так, на постанові про призначення прокурора від 10.05.2023 та супровідному листі від 28.07.2023 про направлення обвинувального акту до суду, підписи заступника керівника окружної прокуратури ОСОБА_6 різняться. Постанова про призначення групи прокурорів датована 10.05.2023, у той час, коли повідомлення слідчого про початок досудового розслідування здійснено, щонайменше, 12.05.2023, тобто до отримання відповідного повідомлення слідчого. Про те, що прокурор у кримінальному провадженні призначався з порушенням вимог КПК України та, зокрема, вимог п.п.9.2 п. 9 Наказу № 309, свідчить і те, що до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів 14.02.2023 надійшла дисциплінарна скарга керівника Дніпропетровської обласної прокуратури про вчинення першим заступником керівника Криворізької центральної окружної прокуратури Дніпрпопетровської області ОСОБА_7 дисциплінарного проступку. Вказані обставини, що мали місце як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження, у своїй сукупності, викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості прокурора ОСОБА_4 , з огляду на що, останній підлягає відводу, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_3 підтримала заяву про відвід прокурора та просила її задовольнити з підстав, що наведені в ній.
Обвинувачений ОСОБА_2 заяву про відвід підтримав.
Прокурор просив відмовити в задоволенні заяви про відвід, як необґрунтованої та безпідставної. Вказував, що зміна правової кваліфікації та або обсягу обвинувачення, є правом прокурора, а не обов'язком і лише за наявності для того правових підстав. також вказував, що його повноваження, як прокурора в даному кримінальному провадженні, підтверджено належним чином, відповідно до вимог КПК України.
Суд, дослідивши заяву, вислухавши учасників судового засідання, приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви захисника ОСОБА_3 про відвід прокурора ОСОБА_4 , враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 3, ч. 5 ст. 80 КПК України заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Відвід повинен бути вмотивований.
Згідно з ч. 2 ст. 81 КК України, усі інші відводи (крім судді, який здійснює судове провадження), заявлені під час судового провадження, розглядає суд, який його здійснює.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України, прокурор, слідчий не має права брати участь у кримінальному провадженні: якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
Статтею 3 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що неупередженість та об'єктивність є одними із засад діяльності прокуратури.
Неупередженість прокурора є необхідною умовою успішного виконання своїх конституційних функцій (ст. 121 Конституції України) та виконання своїх повноважень на досудовому розслідуванні й в судовому провадженні (ст. 36 КПК) для здійснення завдань кримінального провадження (ст. 2 КПК) та забезпечення законності (ст. 9 КПК). Значення неупередженого варто оцінювати в контексті забезпечення реалізації права на справедливий розгляд (ст. 6 Європейської конвенції з прав людини).
Однією зі складових засад законності є обов'язок прокурора та інших учасників кримінального провадження з боку обвинувачення всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
За норми ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Так, заявляючи відвід прокурору, захисник ОСОБА_3 посилалася на те, що прокурор неналежним чином виконує свої службові обов'язки, всіляко затягує судовий процес, не вчиняє жодних дій задля зміни правової кваліфікації обвинувачення та неналежним чином призначений керівником прокуратури.
Суд зауважує, що для відводу прокурора необхідно обґрунтувати наявність достатніх обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які покладені в основу клопотання про відвід, повинні бути доведеними.
Однак, враховуючи вимоги кримінального процесуального закону, посилання та доводи захисника, наведені нею мотиви відводу прокурора, суд приходить до висновку про їх безпідставність, неналежне обґрунтування, оскільки судом під час розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_2 не встановлено наявність обставин, які викликали б обґрунтовані сумніви в неупередженості прокурора ОСОБА_4 , який підтримує державне обвинувачення в цьому кримінальному провадженні.
При цьому, що стосується позиції сторони обвинувачення в кримінальному провадженні, а саме прокурора, то відповідно до вимог ст. 36 КПК України, прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Незгода сторони захисту з позицією прокурора, не свідчить про особисту заінтересованість, суб'єктивність чи необ'єктивність прокурора в результатах кримінального провадження.
Щодо зміни правової кваліфікації дій обвинуваченого, слід зазначити, що згідно зі ст. 338 КПК України, це є виключним правом прокурора, за умови встановлення під час судового розгляду нових фактичних обставин кримінального правопорушення.
Суд наголошує, що засади змагальності передбачають вільне подання доказів сторонами та відстоювання своїх позицій, що буде оцінено судом за результатами розгляду справи під час ухвалення судового рішення в нарадчій кімнаті.
Також, суд звертає увагу, що справа перебуває в провадженні з 28.07.2023. Під час підготовчого та судового засідань судом встановлювалися особи учасників судового провадження, перевірялися повноваження, зокрема прокурора ОСОБА_4 . При цьому, захисником ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_2 , іншими учасниками, не заявлявся відвід прокурору, зокрема, до початку судового розгляду, як то передбачено ч. 4 ст. 80 КПК України, хоча про вказані обставини, а саме, наявність обґрунтованих сумнівів у захисника щодо повноважень прокурора, останній було відомо значно раніше дати заявленого відводу, оскільки захисник залучений у вказаному кримінальному провадженні ще під час досудового розслідування, мала доступ до матеріалів кримінального провадження та була ознайомлена з ними.
Окрім того, призначення прокурора з порушенням вимог КПК України, може мати наслідком, серед іншого, вирішення питання допустимості доказів у кримінальному провадженні, що належить до виключної компетенції суду, під час оцінки доказів судом у нарадчій кімнаті.
Посилання захисника на порушення заступником керівника Криворізької центральної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_7 вимог КПК України та Наказу Офісу Генерального прокурора від 30.09.2021 № 309 «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні» при призначення прокурорів у даному кримінальному провадженні, за що до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів 14.02.2023 відносно останнього надійшла скарга керівника Дніпропетровської обласної прокуратури, суд до уваги не бере. Суд констатує, що вказані обставини не мають жодного відношення до кримінального провадження щодо ОСОБА_2 . При цьому, згідно з рішенням КДК прокурорів від 20.09.2023 № 187 дп-23ри, Комісія дійшла висновку, що доводи дисциплінарної скарги про вчинення прокурором ОСОБА_7 дисциплінарного проступку, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону № 1697-VII, невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з цим, за відсутності підстав для притягнення прокурора ОСОБА_7 до дисциплінарної відповідальності, дисциплінарне провадження закрито.
З огляду на викладене, суд вважає, що заявником на даній стадії судового провадження, у силу принципу змагальності сторін, не доведено обґрунтованості заявленого відводу та не доведено упередженості прокурора Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_4 , та, як наслідок, встановлено, що підстави, згідно із правилами КПК України, для відводу прокурора відсутні.
Керуючись ст.ст. 3, 36, 77, 80, 81, 371 КПК України, суд, -
У задоволенні заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , про відвід прокурора Криворізької центральної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 12023041230000964 від 10.05.2023 за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України щодо ОСОБА_2 , - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 03.07.2024
Суддя: ОСОБА_1