Справа № 202/6852/24
Провадження № 1-кс/202/4517/2024
03 липня 2024 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі клопотання старшого слідчого в ОВС відділу РОВС та ЗУ ОГ і ЗО СУ ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12024040000000330 від 04.04.2024, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України, -
02.07.2024 слідчий звернувся до слідчого судді із вказаним клопотанням, яке мотивував тим, що у провадженні відділу РОВС та ЗУ ОГ і ЗО СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування кримінального провадження внесеного до ЄРДР №12024040000000330 від 04.04.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 Кримінального кодексу України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що до УСБУ в Дніпропетровській області з письмовою заявою звернувся громадянин Грузії ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що громадянин ОСОБА_5 вимагає у нього неправомірну вигоду для себе за вплив на прийняття рішення особою уповноваженою на виконання функцій держави а саме на працівників ГУ ДМС в Дніпропетровській області, щодо безперешкодного отримання ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , посвідки на постійне проживання на території України.
За результатами проведених слідчих дій встановлено, що ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи спільно з працівниками відділу АДРЕСА_1 , зокрема з ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 та іншими на теперішній час невстановленими особами того ж відділу, вимагають неправомірну вигоду для себе, у сумі 2000 доларів США, від громадянина Грузії ОСОБА_4 , за вплив на прийняття рішення особою уповноваженою на виконання функцій держави, щодо безперешкодного отримання ОСОБА_4 , посвідки на постійне проживання на території України.
Так, 16.05.2024 року, ОСОБА_5 перебуваючи у приміщенні №27 (другий поверх), за адресою: АДРЕСА_2 , одержав неправомірну вигоду від ОСОБА_4 в якості частини обумовленої суми у розмірі 1000 доларів США, за вплив на прийняття рішення особою уповноваженою на виконання функцій держави, щодо безперешкодного отримання ОСОБА_4 , посвідки на постійне проживання на території України. Вищевказані грошові кошти були розподілені між співучасниками зокрема між ОСОБА_5 та працівником відділу АДРЕСА_1 ОСОБА_6
28.06.2024, на підставі ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, проведено обшук приміщення № 27 (другий поверх), за адресою: АДРЕСА_2 , яке використовує ОСОБА_5 , за результатами якого вилучене майно, а саме 2800 доларів США та документи, які подаються для отримання посвідок на 14 арк.
Постановою слідчого від 28.06.2024 вказане вилучене майно, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
З урахуванням викладеного, з метою проведення експертиз, збереження вилучених предметів, які є речовими доказами у кримінальному провадження та забезпечення виконання завдань кримінального провадження в цілому, необхідно накласти арешт на вказане майно, оскільки в разі повернення його є достатні підстави вважати, що воно може бути приховане, пошкоджене, зіпсоване, знищене, перетворене чи відчужене, що може значно перешкодити кримінальному провадженню.
Просив слідчого суддю накласти арешт на вказане майно.
Повідомлені належним чином про час та місце розгляду клопотання прокурор, слідчий у судове засідання не з'явилися, що у відповідності до ч.1 ст172 КПК України не перешкоджає судовому розгляду.
Власник майна - ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, але через канцелярію суду подав заяву з проханням про відмову у клопотанні про накладення арешту на грошові кошти в сумі 2800 доларів США та документів.
Повно та всебічно дослідивши матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання, дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя прийшов до наступного.
У провадженні відділу РОВС та ЗУ ОГ і ЗО СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування кримінального провадження внесеного до ЄРДР №12024040000000330 від 04.04.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 Кримінального кодексу України.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України метою арешту майна є збереження речових доказів, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.
Приписами ч.10 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до вимог ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; можливість спеціальної конфіскації майна; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Слідчим суддею встановлено, що 28.06.2024, на підставі ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, проведено обшук приміщення № 27 (другий поверх), за адресою: АДРЕСА_2 , яке використовує ОСОБА_5 , за результатами якого вилучене майно, а саме 2800 доларів США та документи, які подаються для отримання посвідок на 14 арк.
28.06.2024 вищевказані речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Частиною 3 статті 369-2 КК України передбачена кримінальна відповідальність за прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поєднане з вимаганням такої вигоди, а отже, твердження слідчого під час звернення із клопотанням про арешт майна про те, що зазначене у клопотання майно може бути використане у кримінальному провадженні як доказ, належним чином підтверджена допустимими в розуміння ст.86 КПК України доказами.
Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберігали на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінального протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
На час розгляду клопотання доведено, що зазначене у клопотання майно, відноситься до предметів, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, а тому вимоги про накладення арешту підлягають задоволенню з метою збереження речових доказів.
Керуючись ст. ст. 40, 98, 100, 131, 132, ч. 2 ст. 167, ч.2 ст. 168, ст. ст. 170-175, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на 2800 доларів США та документи, які подаються для отримання посвідок на 14 арк.
Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення.
Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1