Справа № 944/6139/23
Провадження №2/944/461/24
(заочне)
05.07.2024 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді - Колтуна Ю.М.
з участю секретаря судового засідання - Романик Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду, у м.Яворові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , з участю Служби у справах дітей Івано-Франківської селищної ради, про позбавлення батьківських прав,
позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , з участю Служби у справах дітей Івано-Франківської селищної ради, про позбавлення батьківських прав, в якому просить позбавити батьківських прав відповідача відносно дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування поданого позову ОСОБА_1 покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в сім'ї ОСОБА_4 народилася донька - ОСОБА_3 . Зі слів матері ОСОБА_2 в актовому записі було записано батьком ОСОБА_5 . З моменту народження ОСОБА_6 , проживала з матір'ю, проте остання не була зразковою матір'ю, так як надавала перевагу зловживанню алкоголем. А у 2018 році, відповідач виїхала за кордон, в республіку Чехію. Після виїзду та по теперішній час вона не спілкується з своєю донькою, а також не дає про себе знати.
Відповідач доводиться ОСОБА_1 двоюрідною сестрою, а її донька ОСОБА_3 є двоюрідною племінницею. На даний момент неповнолітня ОСОБА_3 проживає в сім'ї позивача у АДРЕСА_1 та навчається у Львівській спеціальній школі №100.
ОСОБА_2 не бере жодної участі у вихованні своєї доньки, не цікавиться її життям, не піклується про її здоров'я, духовний та моральний розвиток, тобто, повністю ухиляється від виконання своїх материнських обов'язків відносно своєї дитини.
Оскільки відповідач самоусунулася від виховання своєї дитини, не бажає нести відповідальність і виконувати батьківські обов'язки, позивач була змушена звернутися до суду з позовом про позбавлення батьківських прав.
Ухвалою судді Яворівського районного суду Львівської області від 23.11.2023 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
Також 01.05.2024 проведено підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, в матеріалах справа наявна заява про розгляд справи без її участі. Заявлений позов підтримує та просить його задовольнити.
У судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явилася, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, причини своєї неявки суду не повідомила, відзив та клопотання про відкладення розгляду справи не подавала.
Представник органу опіки та піклування Івано-Франківської селищної ради Львівської області Вільгуцька В.В. до суду не прибула, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, при ухваленні рішення просила врахувати висновок органу опіки та піклування, щодо доцільності позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно її малолітньої доньки.
На підставі ст. 280-282 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд даної справи, про що не заперечувала позивач.
Зважаючи, що розгляд справи відбувся за відсутності сторін, то відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Відповідно до вимог п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема, ставлення батьків до дітей.
Згідно зі ст.165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивачем у справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією паспорта громадянина України (у формі ID-картки) № НОМЕР_1 .
Відповідач ОСОБА_2 є матір'ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого Івано -Франківською селищною радою Яворівського району Львівській області 11.01.2008, актовий запис №02. Батьком дитини значиться ОСОБА_5 .
Дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою : АДРЕСА_2 , що стверджується довідкою Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області, складеною 02.09.2022 за №1457.
Згідно акта № 162 обстеження житлово-побутових умов від 06.07.2023 складеного комісією Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області, відповідач ОСОБА_2 проживає у будинку за адресою: АДРЕСА_2 . Разом із нею проживають дочка ОСОБА_3 , син ОСОБА_7 , син ОСОБА_8 , сестра ОСОБА_9 . За висновками комісії ОСОБА_2 впродовж 4 років не проживає за даною адресою і вихованням дітей не займається.
Як вбачається з копії довідки про склад сім'ї від 04.07.2023 №1008 позивач ОСОБА_1 зареєстрована в АДРЕСА_1 , також за зазначеною адресою зареєстрований її син ОСОБА_10 .
За місцем проживання позивач характеризується позитивно. Як встановлено з характеристики складеної селищним головою Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області ОСОБА_11 від 04.07.2023, ОСОБА_1 користується авторитетом серед односельчан, спокійна та врівноважена.
Із наявної в матеріалах справи копії характеристики складеної КЗ ЛОР «Львівська спеціальна школа №100», ОСОБА_3 , навчається не повну міру своїх сил і можливостей, потребує контролю за навчанням. За період перебування учениці в навальному закладі мама жодного разу не відвідувала житину, не приділяла належної увагу вихованню доньки, не цікавилася здоров'ям, успішністю.
Згідно характеристики складеної селищним головою Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області ОСОБА_11 від 06.07.2023, сім'я ОСОБА_2 складається з чотирьох чоловік - вона і троє дітей, двоє з них повнолітні. З час проживанн проявила себе не з найкращого боку, її сім'я рахується неблагополучною є малозабезпеченою. Неналежно здійснює догляд за дітьми.
За висновком затвердженим рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області №189 від 22.05.2024 щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , наявним у матеріалах справи, встановлено, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в службі у справах дітей, як така, яка опинилася в складних життєвих обставинах з 12.11.2021. В свідоцтві про народження в графі батько записаний зі слів матері відповідно ч.1 ст.135 СК України. В жовтні 2021 стало відомо, що ОСОБА_2 влаштувала дитину в заклад КЗ ЛОР «Бориславська загальноосвітня санаторна школа» та виїхала закордон. На телефонні дзвінки не відповідає. Дитина проживає в своєї тітки ОСОБА_1 . Зважаючи на викладене, Івано-Франківською селищною радою, як органом опіки та піклування, зроблено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно її Дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України, сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до ст. 150, 151 СК України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані поважати дитину. Батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.
Статтею 152 СК України передбачено, що право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.
Згідно зі ст.153 СК України, мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Відповідно до ст.155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
У п.6 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю 20.11.1959 зазначено: «Дитина, якщо це можливо, повинна зростати під опікою та відповідальністю своїх батьків, і звичайно, в атмосфері любові та матеріального забезпечення».
Як слідує з ч. 2 ст. 3 Конвенції про права дитини, що діє в Україні з 27.09.1991 «Держави-учасники зобов'язуються забезпечити дитині такий захист та опіку, які необхідні їй для злагоди, приймаючи до уваги права та обов'язки її батьків, опікунів та інших осіб, котрі відповідають за неї по закону і з цією метою приймають всі відповідні законодавчі та адміністративні заходи».
Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 № 2402, кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 СК України, батьки можуть бути позбавлені батьківських прав, у разі ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Під час застосування наведених норм права суд враховує правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі № 755/18006/15-ц, провадження № 14-176цс18 (пункти 68-70), Верховним Судом у постановах від 26.12.2018, 13.03.2019, 06.05.2020 та 26.01.2022 при розгляді справ № 404/6391/16-ц, № 631/2406/15-ц, №753/2025/19 та №203/3505/19, відповідно до яких ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 10 лютого 2021 року по справі № 761/10887/17, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Статтею ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Аналізуючи докази по справі, суд дійшов висновку, що відповідач по справі ОСОБА_2 самоусунулася від реалізації своїх батьківських прав, життям та здоров'ям дитини не цікавиться протягом тривалого періоду часу, участі у її вихованні та розвитку не приймає, непонолітньою донькою ОСОБА_3 фактично опікується тітка.
Зазначені вище фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, розцінюються судом як свідоме ухилення ОСОБА_2 від батьківських обов'язків по вихованню доньки, що передбачене ст.150 СК України.
Враховуючи те, що на час розгляду справи, відповідачем не надано належних доказів на підтвердження зміни поведінки щодо виховання та належного утримання її дитини, тому, виходячи з найкращих інтересів неповнолітньої ОСОБА_3 , суд вважає, що позов є підставним і обґрунтованим, а тому підлягає до задоволення.
Окрім того, позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, спілкування з дитиною і побачення з нею, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 29 вересня 2021 року у справі № 459/3411/18 (провадження № 61-10531св21).
Також, як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем сплачено судовий збір у сумі 1073 грн. 60 коп., а тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, відповідно до ст.141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.81, 128, 141, 223, 258, 259, 263-265, 280, 351-355 ЦПК України, суд,
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , з участю Служби у справах дітей Івано-Франківської селищної ради, про позбавлення батьківських прав - задовольнити повністю.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , жительку АДРЕСА_2 , батьківських прав відносно неповнолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , жительки АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , жительки АДРЕСА_1 , сплачений судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повне рішення суду складене і підписане 05.07.2024.
Суддя Ю.М.Колтун