Справа №443/1105/24
Провадження №3/443/538/24
іменем України
05 липня 2024 року місто Жидачів
Суддя Жидачівського районного суду Львівської області Павлів А.І., розглянувши матеріали, які надійшли із Відділення поліції №1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , непрацюючу,
за статтями 124, 122-4 КУпАП, -
встановив:
ОСОБА_1 05.06.2024 о 19 год 40 хв між с. Дем'янка-Наддністрянська та с. Березина Стрийського району Львівської області керуючи транспортним засобом «Peugeot 308», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не вибрала безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, у результаті чого з'їхала в кювет, внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження, чим порушила вимоги пунктів 2.3. «б», 12.1. ПДР, за що відповідальність передбачена статтею 124 КУпАП.
Крім цього, ОСОБА_1 05.06.2024 о 19 год 40 хв між с. Дем'янка-Наддністрянська та с. Березина Стрийського району Львівської області керуючи транспортним засобом «Peugeot 308», реєстраційний номер НОМЕР_1 , скоїла дорожньо-транспортну пригоду, а саме: здійснила з'їзд в кювет, після чого залишила місце пригоди, чим порушила вимоги пункту 2.10. «а» ПДР, за що відповідальність передбачена статтею 122-4 КУпАП.
ОСОБА_1 , будучи особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, на виклик суду не з'явилася, хоч про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила.
Вирішуючи питання щодо можливості проведення розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд зазначає таке.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім цього, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Суд зауважує, що ОСОБА_1 не подавала до суду клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 05.07.2024, та не повідомляла суд про причини неприбуття на виклик суду, а також не подавала інших клопотань щодо вжиття судом певних процесуальних дій, зокрема: про витребування доказів, виклик свідків тощо. Крім цього, матеріали справи не містять фактичних даних, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 висловлювала усно або у письмовій формі аргументи щодо незаконності дій працівників поліції та складеного на неї протоколу.
З огляду на викладене, беручи до уваги належне і своєчасне повідомлення особи про дату, час і місце розгляду справи, суд вважає, що наявні обґрунтовані підстави для розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суд, дослідивши протоколи про адміністративні правопорушення та додані до них матеріали, доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні склади адміністративних правопорушень, передбачених статтями 124, 122-4 КУпАП, виходячи з такого.
Відповідно до диспозиції статті 124 КУпАП адміністративним правопорушенням є порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно з диспозицією статті 122-4 КУпАП адміністративним правопорушенням є залишення водіями транспортних засобів на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Приписами пункту 2.3. «б» Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001р. №1306 (далі - ПДР), встановлено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
За змістом вимог підпунктів «а» пункту 2.10. ПДР у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Згідно з положеннями пункту 12.1. ПДР під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 124, 122-4 КУпАП, доведена:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №822402 від 05.06.2024, згідно з яким 05.06.2024 о 19 год 40 хв між с. Дем'янка-Наддністрянська та с. Березина Стрийського району Львівської області, будучи учасником дорожнього руху (водієм), порушив правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу;
схемою місця ДТП, яка сталася 05.06.2024, в якій схематично зображено транспортний засіб, його розташування по відношенню до інших об'єктів на місці події, зазначено дані водія транспортного засобу, а також пошкодження, яких зазнав цей транспортний засіб;
протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №822438 від 05.06.2024, відповідно до якого ОСОБА_1 05.06.2024 о 19 год 40 хв між с. Дем'янка-Наддністрянська та с. Березина Стрийського району Львівської області залишила місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої була причетна;
письмовими поясненнями ОСОБА_1 по суті правопорушення, які узгоджуються з викладеними у протоколах обставинами.
Проаналізувавши вищевказані документи, суд доходить переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, отримані у порядку, передбаченому законом, уповноваженою посадовою особою, відтак відповідають критеріям належності і допустимості. У своїй сукупності ці докази є достатніми та повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 124, 122-4 КУпАП. Доказів, які б спростовували наведені в протоколах обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності цих обставин, суду не надано.
Таким чином, суд всебічно, повно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи вважає доведеним:
факт порушення ОСОБА_1 як учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу, тому її дії вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП;
факт залишення ОСОБА_1 , будучи водієм транспортного засобу, місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вона була причетна, тому її дії вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене статтею 122-4 КУпАП;
Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 , суд виходить з такого.
Згідно з положеннями статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до вимог частини 1 та 2 статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених (частина 2 статті 36 КУпАП).
Суд враховує характер вчинених ОСОБА_1 правопорушень; ступінь її вини у вчинених правопорушеннях, передбачених статтями 124, 122-4 КУпАП, яка доведена повністю; відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення.
Зважаючи на викладені обставини у своїй сукупності та беручи до уваги те, що ОСОБА_1 вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же суддею, тому суд вважає, що відповідно до вимог статті 36 КУпАП на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу. Накладення на ОСОБА_1 такого адміністративного стягнення є необхідним для досягнення мети його застосування.
З огляду на викладене та зважаючи на вимоги статті 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної частиною 2 статті 4 ЗУ «Про судовий збір».
Керуючись статтями 23, 33, 36, 40-1, 283, 284 КУпАП, статті 4 ЗУ «Про судовий збір»,-
постановив:
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 124, 122-4 КУпАП, і накласти стягнення:
за статтею 124 КУпАП - у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн;
за статтею 122-4 КУпАП - у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) грн.
На підставі частини 2 статті 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 остаточне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Жидачівський районний суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя А.І. Павлів