Справа №333/2462/23
Провадження №3/333/13/24
05 червня 2024 року м. Запоріжжя
Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Холод Р.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася у м. Запоріжжі, громадянки України, освіта вища, заміжньої, працює менеджером у ТОВ «Демаркет», зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №388574 віж 11.03.2024 року, 11.03.2023 року, приблизно о 18 год. 45 хв., ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Subary Forester»,державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , на регульованому перехресті вулиць Водограйна та Новокузнецька у м. Запоріжжі, порушуючи вимоги п.16.6 ПДР України, при розвороті не надала перевагу у русі, в результаті чого сталося зіткнення з транспортним засобом «РУТА 25 ПЕ», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався по зустрічному напрямку прямо. В результаті дорожньо-транспортної пригоди вказані транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП відносно ОСОБА_1 із доданими до нього матеріалами надійшов до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з УПП в Запорізькій області 31.03.2023 року.
Під час судового розгляду ОСОБА_1 свою вину у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, не визнала та пояснила, що 11 березня 2023 року о 18 годині 45 хвилин, вона як водій автомобіля «Subaru Forester», державний номерний знак НОМЕР_3 , рухалась по вул. Новокузнецькій у напрямку перехрестя вулиць Новокузнецька-Водограйна у м. Запоріжжя для здійснення розвороту. Перед виїздом на перехрестя вона завчасно увімкнула покажчик лівого повороту, виїхала на регульоване перехрестя з вул. Водограйної на зелений сигнал світлофора, і біля закінчення розділової смуги стала виконувати розворот. Після цього, виїхала на зустрічну смугу руху та продовжила рух.
В момент початку розвороту ОСОБА_1 побачила автомобіль «Рута-25», державний номерний знак НОМЕР_2 , який був припаркований на зустрічній смузі праворуч.
В момент виконання розвороту, водій автомобіля «Рута-25», державний номерний знак НОМЕР_4 ОСОБА_2 розпочав рух по вул. Новокузнецькій у бік вул. Автозаводській та передньою лівою частиною скоїв зіткнення з правою боковою задньою частиною автомобіля «Subaru Forester», державний реєстраційний знак НОМЕР_1 .
З моменту виїзду автомобіля «Subaru Forester», державний реєстраційний знак НОМЕР_1 , при здійсненні розвороту, на проїзну частину, де знаходився автомобіль «Рута-25», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , до моменту зіткнення пройшло 2,5 секунд.
Таким чином, ОСОБА_1 вважає, що не порушила вимоги ПДР України, а саме в діях водія автомобіля «Рута-25», державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_2 вбачаються порушення вимог ПДР України, що стали причиною даної дорожньо-транспортної пригоди.
У судовому засіданні ОСОБА_2 пояснив, що він працює водієм маршрутного таксі №74 по маршруту «4-Південний - Запоріжжя-Ліве» на автобусі «Рута-25», державний номерний знак НОМЕР_2 . 11.03.2023 року, приблизно о 18 год. 45 хв., він їхав по правій смузі, прямо по вул. Новокузнецькій у м. Запоріжжі і під'їжджав до перехрестя. При цьому, до перехрестя дорожнє покриття має дві смуги, а після перехрестя - три смуги. Відразу після перехрестя є зупинка громадського транспорту, але він на неї не заїжджав. Так як він їхав у правій смузі до перехрестя, то після перетину перехрестя його автомобіль став перебувати у середній смузі. Швидкість його автомобіля була 45 км/год. або трохи більше, але менше 50 км/год. В салоні не було жодного пасажиру.
Коли під'їжджав, то бачив, як легковий автомобіль на зустрічній смузі здійснював поворот ліворуч, тобто на смугу, де він їхав. У подальшому, через долі секунд відчув удар ліворуч і побачив, що відбулося зіткнення з автомобілем «Subaru Forester». Інший учасник ДТП - жінка спочатку зупинилася, а потім двічі переїжджала на різні місця. З моменту виїзду автомобіля «Subaru Forester» при здійсненні розвороту на проїжджу частину, по якій він рухався до самого моменту ДТП, пройшла 1 секунда.
В момент розвороту інший учасник ДТП не надала переваги в русі його автомобілю, виїхала на проїжджу частину, по якій він рухався та допустила з ним зіткнення. Тобто, фактично водій автомобіля «Subaru Forester» своїми діями сама створила небезпеку для руху.
Після пояснень учасників дорожньо-транспортної пригоди захисник ОСОБА_1 - Шутак Ю.В. заявив клопотання про допит під час судового розгляду свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , враховуючи певні розбіжності у поясненнях водіїв транспортних засобів.
Вказані клопотання були задоволені судом.
01.06.2023 року у судовому засіданні допитаний свідком ОСОБА_3 пояснив, що він працює піційолою у піцерії на вулиці, на якій відбулося ДТП. Кіоск піцерії має відкриті скляні вікна, задня стіна кіоску розташована до вул. Новокузнецької у м. Запоріжжі. В його обов'язки входить готувати та продавати піцу. Фактично у кіоску у нього два робочих місця, де він розкатує тісто та де безпосередньо видає піцу. Вказані місця розташовані прямо на дорогу, де відбулася ДТП на відстані, приблизно 15-20 метрів.
Точне число не пам'ятає, але на початку березня 2023 року, приблизно о 19-00 чи 20-00 годині він у вказаному кіоску стояв протирав стіл, так як вже було закінчення зміни, тому людей не було. Того вечора йшов дощ, вже горіло світло на вулиці, автомобілі були із включеними фарами.
На зупинці громадського транспорту по вул. Новокузнецькій у м. Запоріжжі перебувала маршрутка жовтого кольору «Рута». Автомобіль «Субару» темного кольору робив розворот, при цьому, водій призупинилася перед поворотом, впевнившись, що не має машин, почала рух ліворуч.
Маршрутка різко виїхала від зупинки громадського транспорту, коли автомобіль «Субару» вже закінчував розворот і відбулося зіткнення, перед цим транспортні засоби звукові сигнали не подавали. Він не бачив, щоб автомобіль «Рута» гальмував. До місця ДТП він близько не підходив, а працював на своєму робочу місці, працівники поліції його не опитували.
Наступного дня до нього в піцерію зайшов чоловік по імені ОСОБА_5 та цікавився, чи бачив він ДТП. На його позитивну відповідь, ОСОБА_5 попрохав залишити номер мобільного телефону, що він і зробив.
Звідки точно виїжджав автомобіль «Субару, він зазначити не зміг (з АДРЕСА_2 ).
Свідок ОСОБА_4 пояснив, що ОСОБА_1 є сестрою його дружини.
11.03.2023 року увечері він перебував вдома і йому зателефонував чоловік ОСОБА_1 , який зазначив, що остання попала в ДТП і чи не міг би він поїхати на місце пригоди з метою надання допомоги.
Він погодився і коли приїхав на місце ДТП, то побачив, що там знаходяться працівники поліції, які на поясненнях водія маршрутного таксі складали протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 . Остання знаходилася у шоковому стані, але з її відповідей, він зробив висновок, що саме водій маршрутного таксі є винуватим у зазначеній дорожньо-транспортній пригоді. Працівники поліції відмовлялися дивитися відео на піцерії, яка розташовувалася недалеко від ДТП та опитувати свідків.
Його така позиції не дуже влаштувала і враховуючи, що відео реєстраторів не було в автомобілях - учасниках ДТП, тому він порадив ОСОБА_1 не підписувати протокол про адміністративне правопорушення та знайти свідків ДТП.
Крім того, працівники поліції відмовлялися дивитися відео, яке перебувало на піцерії та знайти свідків.
Наступного дня ОСОБА_1 знайшла свідка, який працював у пі церії та бачив дорожньо-транспортну пригоду. Він особисто нікому не задавав питання та не намагався знайти свідків, цим займалася ОСОБА_1 .
Після допиту свідків захисник Шутак Ю.В. заявив клопотання про призначення по справі судової інженерно-транспортної експертизу за експертною спеціальністю «Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод», проведення якої доручити експертам Запорізького НДЕКЦ МВС України, і на їх розгляд поставити наступні запитання:
1. Як з технічної точки зору в даній дорожній ситуації повинні були діяти водії автомобілів «Subaru Forester», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 та «Рута-25», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_2 для забезпечення безпеки руху?
2. В діях кого з учасників ДТП маються невідповідності вимогам пунктів Правил дорожнього руху України, що знаходяться, з технічної точки зору, в причинному зв'язку з подією пригоди?
ОСОБА_1 підтримала клопотання свого захисника та просила призначити експертизу.
Потерпілий ОСОБА_2 та його представник заперечували проти призначення експертизи, зазначивши, що відсутні підстави для цього, так як винуватість ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, доведена матеріалами справи.
Суд задовольнив клопотання захисника Шутака Ю.В. і постановою від 08.06.2023 року по вказаній справі було призначено судову інженерно-транспортну експертизу, яку доручено проводити Запорізькому НДЕКЦ МВС України і на вирішення якої поставлені наступні питання:
1) Як відповідно до вимог Правил дорожнього руху України в даній дорожній ситуації повинні були діяти учасники дорожньо-транспортної пригоди ( ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ) для забезпечення безпеки руху?
2) Виходячи із пояснень водіїв, матеріалів справи, пошкоджень автомобілів, їх розташування після зіткнення, пояснення кого із водіїв є більш достовірними з технічної точки зору?
3) В діях кого з водіїв ( ОСОБА_1 чи ОСОБА_2 ) є невідповідності вимог Правил дорожнього руху України, які з технічної точки знаходяться в причинному зв'язку з ДТП?
09.10.2023 року на адресу суду надійшов висновок експерта Запорізького НДЕКЦ МВС України Науменка В. №СЕ-19/108-23/10572-ІТ від 27.09.2023 року, згідно якої:
Відповідь на питання 1:
В даній дорожній ситуації водій ОСОБА_1 для забезпечення безпеки дорожнього руху повинна була діяти відповідно до вимог п.п. 10.1, 16.6 Правил дорожнього руху України.
Водій ОСОБА_2 для забезпечення безпеки руху з урахуванням свідчень водія ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України. Відповідно до своїх свідчень, водій ОСОБА_2 повинен був діяти відповідно до вимог п.12.3 правил дорожнього руху України.
Відповідь на питання 2:
З урахуванням даних схеми ДТП, розташування місця зіткнення автомобілів «Рута-25», державний номерний знак НОМЕР_2 та «Subaru Forester», державний номерний знак НОМЕР_3 , їх кінцевого положення на проїзній частині та зафіксованих пошкоджень на вказаних автомобілях, механізму розвитку подій, вказаних у поясненнях водія ОСОБА_1 може відповідати дійсності, оскільки в них відсутні дані, що можуть суперечити технічному сенсу.
Пояснення водія ОСОБА_2 стосовно механізму розвитку події в тій частині, яку можливо перевірити експертним шляхом за допомогою технічних розрахунків, є технічно неспроможними.
Відповідь на питання 3:
В даній дорожній ситуації з урахуванням свідчень водія ОСОБА_1 в діях водія ОСОБА_2 є невідповідність вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху України, які знаходяться в причинному зв'язку з ДТП. В діях водія ОСОБА_1 в даній дорожній ситуації, невідповідності вимогам п.п. 10.1, 16.6 Правил дорожнього руху України не вбачається.
Оцінити дії водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . у відповідності до вимог Правил дорожнього руху України за свідченнями водія ОСОБА_2 з технічної точки зору не надається можливим, оскільки вони є технічно не спроможними.
01.11.2023 року до суду надійшло клопотання від представника потерпілого ОСОБА_6 , в якому останній зазначив, що під час дослідження обставин ДТП експертом оцінювалися пояснення водія ОСОБА_2 , згідно пояснень якого між початком руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1 до зіткнення пройшло, приблизно 1 секунда.
Експерт зробив розрахунок відстані, яку подолав автомобіль ОСОБА_2 після зіткнення транспортних засобів та отримав значення 8,1 м.
З цього експертом було зроблено висновок, що під час зіткнення автомобілів ОСОБА_2 гальмував, оскільки відстань гальмівного шляху більша, ніж відстань яку подолав автомобіль.
При цьому до експерта виникає питання: «Чому розрахунок на містить визначення кінетичної енергії, витраченої на деформацію автомобілів під час їх зіткнення?».
Оскільки очевидно, що у результаті зіткнення транспортних засобів гальмівний шлях значно скорочується та може дорівнювати 8,1 м.
Тобто, під час зіткнення водій ОСОБА_2 не встиг застосувати гальмування.
У подальшому, враховуючи факт гальмування (який безпідставно визначено експертом) експерт розраховує мінімальний час руху автомобіля ОСОБА_2 з моменту початку реакції водія на небезпечну до моменту зіткнення та отримує результат від 1,1 секунди до 1,7 секунди.
Далі експерт робить висновок, що 1,1 секунди це більше, ніж 1 секунда, яке зазначав водій, тому пояснення водія ОСОБА_2 технічно не спроможні. Та взагалі не приймає їх до уваги під час надання висновків. Тобто надає висновки виключно виходячи з пояснень водія ОСОБА_1 .
На думку ОСОБА_6 експертом безпідставно зроблено висновок про технічну неспроможність пояснень водія ОСОБА_2 .
Крім того, водій ОСОБА_2 зазначив приблизний час, який минув до зіткнення (1 секунда), та навіть висновки про те, що минуло 1.1. - 1.7 секунди (яку розрахував експерт) тільки підтверджують обґрунтованість пояснень водія ОСОБА_2 , який фізичне не міг розрізнити 1 секунду чи 1,1 секунди.
За таких обставин представник потерпілого вважає за доцільне призначити додаткову експертизу, поставивши перед експертом ті самі питання, з тими самими вихідними даними, але з уточненням в частині часу, який минув з моменту початку руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1 до зіткнення транспортних засобів, зазначивши замість 1 секунди - 1,1 - 1,7 секунди.
З метою вирішення вказаного клопотання представника потерпілого, суд викликав та допитав у судовому засіданні експерта Запорізького НДЕКЦ МВС України ОСОБА_7 , який проводив експертизу №СЕ-19/108-23/10572-ІТ від 27.09.2023 року.
Експерт зазначив, що при даному ДТП дійсно був вплив кінетичної енергії, витраченої на деформацію автомобілів під час їх зіткнення, але не настільки, щоб суттєво вплинути на результати експертних досліджень. Так, дійсно кінетична енергія збільшується і відповідно вона може бути врахована, якщо удар був блокующим та маса автомобіля, в який здійснюється удар є набагато більшою маси іншого транспортного засобу. В даному випадку було дотичне зіткнення, без блокування, тобто ексцентричний удар.
Щодо пояснень водія ОСОБА_2 , він дійсно їх не враховував під час експертного дослідження через їхню неспроможність. Останній зазначив, що з моменту початку руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1 до зіткнення транспортних засобів пройшла 1 секунда, а по його експертним розрахунком це мало б бути не менше 1,1 - 1,7 секунди.
У разі, якщо водій ОСОБА_2 зазначив, що пройшло більше однієї секунди, його б пояснення вважалися спроможними і висновки експертизи звісно могли бути іншими.
Після пояснень експерта, на питання суду потерпілий ОСОБА_2 повідомив, що все відбувалося миттєво, тому визначити скільки пройшло часу з моменту початку руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1 і до зіткнення транспортних засобів: 1 секунда чи 1,7 секунди, він не може. Проте, не заперечує, що можливо пройшло і більше 1 секунди.
ОСОБА_1 та її захисник вирішення питання про призначення додаткової експертизи залишили на розсуд суду. Водночас, ОСОБА_8 , скориставшись своїм правом поставити питання експерту, надав суду клопотання, в якому зазначив, що експертам доцільно поставити такі питання:
- чи є технічно спроможними вихідні дані за поясненнями водія автомобіля «Рута-25», державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_2 щодо вказаного ним часу існування небезпеки для його руху, визначеного як мінімально можливого, з урахуванням дійснронго ситуаційного часу реакції водія на небезпеку відповідного до даної ДТП?
- чи мав водій автомобіля «Рута-25», державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_2 технічну можливість уникнути ДТП, рухаючись з вказаною ним швидкістю та часу існування небезпеки для руху 2,5 секунди?
Суд задовольнив клопотання представника потерпілого ОСОБА_6 і постановою від 15.11.2023 року по вказаній справі було призначено додаткову судову інженерно-транспортну експертизу, яку доручено проводити Запорізькому НДЕКЦ МВС України і на вирішення якої поставлені наступні питання:
1) Як відповідно до вимог Правил дорожнього руху України в даній дорожній ситуації повинні були діяти учасники дорожньо-транспортної пригоди ( ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ) для забезпечення безпеки руху?
2) Виходячи із пояснень водіїв, матеріалів справи, пошкоджень автомобілів, їх розташування після зіткнення, пояснення кого із водіїв є більш достовірними з технічної точки зору?
3) В діях кого з водіїв ( ОСОБА_1 чи ОСОБА_2 ) є невідповідності вимог Правил дорожнього руху України, які з технічної точки знаходяться в причинному зв'язку з ДТП?
4) Чи є технічно спроможними вихідні дані за поясненнями водія автомобіля «Рута-25», державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_2 щодо вказаного ним часу існування небезпеки для його руху, визначеного як мінімально можливого, з урахуванням дійсного ситуаційного часу реакції водія на небезпеку відповідного до даної ДТП?
5) Чи мав водій автомобіля «Рута-25», державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_2 технічну можливість уникнути ДТП, рухаючись з вказаною ним швидкістю та часу існування небезпеки для руху 2,5 секунди (з пояснень ОСОБА_1 )?
07.05.2024 року на адресу суду надійшов висновок експерта Запорізького НДЕКЦ МВС України Науменка В. №СЕ-19/108-24/2191-ІТ від 01.05.2024 року, згідно якої:
Відповідь на питання 1:
В даній дорожній ситуації водій ОСОБА_1 для забезпечення безпеки дорожнього руху повинна була діяти відповідно до вимог п.п. 10.1, 16.6 Правил дорожнього руху України.
Водій ОСОБА_2 для забезпечення безпеки руху з урахуванням свідчень водія ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України. Відповідно до своїх пояснень, водій ОСОБА_2 повинен був діяти відповідно до вимог п.12.3 правил дорожнього руху України.
Відповідь на питання 2:
З урахуванням даних схеми ДТП, розташування місця зіткнення автомобілів «Рута-25», державний номерний знак НОМЕР_2 та «Subaru Forester», державний номерний знак НОМЕР_3 , їх кінцевого положення на проїзній частині та зафіксованих пошкоджень на вказаних автомобілях, механізму розвитку подій, вказаних у поясненнях водія ОСОБА_1 може відповідати дійсності, оскільки в них відсутні дані, що можуть суперечити технічному сенсу.
Пояснення водія ОСОБА_2 стосовно механізму розвитку події в тій частині, яку можливо перевірити експертним шляхом за допомогою технічних розрахунків, не суперечать технічному сенсу та можуть відповідати дійсності.
Відповідь на питання 3:
1 варіант - з урахуванням пояснень водія ОСОБА_1 .
В даній дорожній ситуації в діях водія ОСОБА_2 є невідповідність вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху України, які знаходяться в причинному зв'язку з ДТП. В діях водія ОСОБА_1 в даній дорожній ситуації, невідповідності вимогам п.п. 10.1, 16.6 Правил дорожнього руху України не вбачається.
2 варіант - з урахуванням пояснень водія ОСОБА_2 .
В діях водія ОСОБА_1 є невідповідність п.10.1 та 16.6 Правил Дорожнього руху, які з технічної точку зору перебувають у причинному зв'язку із настанням події ДТП.
При русі автомобіля «Рута-25», номерний знак НОМЕР_2 зі швидкістю 45 км/год. та при умові, що момент початку руху автомобіля «Subaru Forester», державний номерний знак НОМЕР_3 відповідає моменту його виїзду на проїзну частину автомобіля «Рута-25» в діях ОСОБА_2 не вбачається невідповідності технічним вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху, та його дії не знаходяться в причинному зв'язку з подією ДТП.
Відповідь на питання 4:
Вирішити дане запитання з технічної точки зору не надається можливим, з причини його суперечності методології проведення судової інженерно-транспортної експертизи за спеціальністю 10.1 «Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод».
Відповідь на питання 5:
При русі автомобіля «Рута-25» номерний знак НОМЕР_2 зі швидкістю більше 45 км/год. та часу існування небезпеки для руху 2,5 с, водій ОСОБА_2 мав технічну можливість запобігти зіткнення шляхом застосування екстреного гальмування з зупинкою до місця зіткнення.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, надані працівниками поліції, висновки експертизи, враховуючи пояснення учасників ДТП та свідків, суддя дійшов до такого.
Нормами статті 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням є (проступок) протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 124 КУпАП передбачено, що порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Отже, для наявності складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, необхідно, щоб поведінка водія транспортного засобу, порушувала Правила дорожнього руху України, і це стало причиною пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
До протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №388574 від 11.03.2024 року, складеного відносно ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП працівниками поліції було долучено:
- схему місця ДТП;
- пояснення ОСОБА_2 ;
- пояснення ОСОБА_1 ;
- фотознімки після ДТП, але їхня якість взагалі не надає можливості навіть встановити чи зображені на цих фотознімках учасники ДТП.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998).
Зважаючи на характер та суворість адміністративного стягнення, передбаченого ст.124 КУпАП (штраф та можливість позбавлення права керування транспортним засобом), суд вважає, що провадження відносно ОСОБА_1 у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є кримінальним. Відповідно, воно підпадає під визначення «кримінальної процедури» у розумінні статті 4 Протоколу № 7 вказаної Конвенції.
У відповідності до роз'яснень, які містяться в ч. 2 п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя»,- визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини. Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
З висновку експерта судової інженерно-транспортної експертизи від №СЕ-19/108-24/2191-ІТ від 01.05.2024 року, випливає, що в діях водія ОСОБА_1 є невідповідність п. 16.6 Правил Дорожнього руху (про порушення якого вказано у протоколі про адміністративне правопорушення), тільки з урахуванням пояснень водія ОСОБА_2 , тобто фактично вказане порушення має місце лише у разі обставин, які у судовому засіданні повідомив потерпілий ОСОБА_2 .
В даному випадку інші докази які б у сукупності вказували на винуватість ОСОБА_1 відсутні. Враховуючи, що під час судового засідання потерпілий ОСОБА_2 частково змінював свої пояснення (в частині часу, з моменту виявлення для нього небезпеки), тому суддя не може їх прийняти як ті, що відповідають дійсним обставинам справи.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справах «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказував, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою не спростованих презумпцій.
В силу принципу презумпції невинуватості, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Таким чином, враховуючи пояснення свідків, викладені обставини, суддя вважає, що по справі відсутні належні, достатні і допустимі докази, а також поза розумним сумнівом, оцінивши які, можливо було б дійти до безсумнівного висновку щодо винуватості ОСОБА_1 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди 11.03.2023 року з транспортним засобом «РУТА 25 ПЕ», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , тому є усі підстави стверджувати, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Згідно п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративне правопорушення провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. За таких обставин провадження і цій справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 124, 245, 247, 251, 252, 266, 280 КУпАП, суддя -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 Кодексу України про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - закрити на підставі п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя Р.С. Холод