Справа № 320/5343/14-ц
Провадження № 2-в/333/11/24
Іменем України
04 липня 2024 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Михайлової А.В.,
за участю секретаря судового засідання Панченко К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя питання про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі за скаргою Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» не бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Котули Артема Михайловича, заінтересовані особи - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 23.01.2024 року направлено копії матеріалів за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» на скаргу Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» не бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Котули Аретма Михайловича, заінтересовані особи - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , до Комунарського районного суду м. Запоріжжя для вирішення процесуального питання про відновлення втраченого судового провадження.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя суду від 01.02.2024 року відкрито провадження по справі № 320/5343/14-ц щодо виконання ухвали Запорізького апеляційного суду від 23.01.2024 року про вирішення процесуального питання про відновлення втраченого судового провадження по цивільній справі за скаргою Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» не бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Котули Аретма Михайловича, заінтересовані особи - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .
В судове засідання представник Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до зали судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно, належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Котула А.М., заінтересовані особи - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до зали судового засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Статтею 488 ЦПК України встановлено, що відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно ст. 489 ЦПК України втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду.
Судом встановлено, що в провадженні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області на розгляді перебувала цивільна справи № 320/5343/14-ц за скаргою Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» не бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Котули Артема Михайловича, заінтересовані особи - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .
Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 09.02.2022 року у задоволенні скарги Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Котули Артема Михайловича, за участю заінтересованих осіб - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відмовлено повністю.
Статтею 493 ЦПК встановлено, що при розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги: 1) частину справи, яка збереглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо); 2) документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів; 3) матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи; 4) будь - які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи; 5) відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень; 6) дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі; 7) будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел.
З матеріалів справи вбачається, що наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 26 вересня 2022 року № 217 «Про внесення змін до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75» визначено Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 23 вересня 2022 року, відповідно до якого територія розташування Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області м. Мелітополь Запорізької області входить до цього Переліку.
Згідно з ухвалою Запорізького апеляційного суду від 23.01.2024 року, з врахуванням того, що територія м. Мелітополя Запорізької області є тимчасово окупованою територією України, а також зважаючи на те, що протягом тривалого періоду часу не надіслано витребувану цивільну справу до суду апеляційної інстанції, що призводить до порушення строків розгляду справи Запорізьким апеляційним судом, є підстави припустити, що судове провадження у цій справі могло бути втрачене.
Оригінал оскаржуваної ухвали Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 09.02.2022 року зберігається в матеріалах справи № 320/5343/14-ц, відомості про місце знаходження вказаної справи на цей час у суду відсутні.
При цьому, за відомостями з автоматизованої системи документообігу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області, є можливість відновити зміст наступних втрачених документів: ухвали Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 19.11.2014 року про відкриття провадження, заочного рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17.02.2015 року, ухвали Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 12.06.2015 року; ухвали Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17.02.2017 року; ухвали Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 04.04.2017 року; рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 04.05.2017 року; ухвали Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 09.02.2022 року; постанови про відкриття виконавчого провадження від 25.06.2020 року, постанови про відкриття виконавчого провадження від 30.06.2020 року, копії заяви АТ «ТАСКОМБАНК» про звернення стягнення на майно, що належить боржнику від 20.12.2021 року; копії листа від 18.01.2022 року, копії скарги на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Котули А.М.від 28.01.2022 року.
Перевіривши вищевказані документи, суд вважає їх достатніми для часткового відновлення втраченого судового провадження.
Враховуючи викладене, зважаючи на те, що наявні у справі про відновлення втраченого провадження копії документів, на думку суду є належними та достатніми для часткового відновлення втраченого провадження, оскільки як вбачається з ухвали суду від встановлені лише на підставі вищевказаних документів. Інші процесуальні документи суд не має можливості відновити в зв'язку з відсутністю достатніх матеріалів для їх точного відновлення.
Таким чином, суд перевіривши зібрані матеріали, вважає, що втрачене судове провадження у цивільній справі № 320/5343/14-ц за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» на скаргу Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» не бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Котули Аретма Михайловича, заінтересовані особи - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , слід відновити в обсязі, наявному в матеріалах даної справи.
Керуючись ст. 353, 354, 488, 489, 493,494 ЦПК України суд
Частково відновити втрачене судове провадження № 320/5343/14-ц за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» не бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Котули Аретма Михайловича, заінтересовані особи - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , що складається з копій наступних документів:
-копії заяви АТ «ТАСКОМБАНК» про звернення стягнення на майно, що належить боржнику від 20.12.2021 року;
-копії листа від 18.01.2022 року,
-копії скарги на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Котули А.М.від 28.01.2022 року,
-ухвали Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 19.11.2014 року про відкриття провадження, у наступній редакції:
«Справа № 320\5343\14-ц
19 листопада 2014 року м. Мелітополь
Запорізька область
Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого - судді Колодіної Л.В.,
при секретарі - Арифовій Л.А.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Мелітополі позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на нерухоме майно та зобов'язання вчинити певні дії,
Ухвалою судді Мелітопольського міськрайонного суду від 13 листопада 2014 року провадження у зазначеній справі відкрито.
В судове засідання сторони не з'явились.
Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
До судового розгляду спір між сторонами не врегульований.
Керуючись ст.ст. 197, 130 ЦПК України,
Цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на нерухоме майно та зобов'язання вчинити певні дії,
призначити до розгляду в судовому засіданні на 01 грудня 2014 року на 10 годину 00 хвилин у приміщенні Мелітопольського міськрайонного суду за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Шмідта, б.11.
В судове засідання викликати сторони по справі.
Суддя: Л.В. Колодіна»
- заочного рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17.02.2015 року у наступній редакції:
« Справа № 320\5343\14-ц
1.І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 лютого 2015 року м. Мелітополь
Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого - судді Колодіної Л.В.,
при секретарі - Арифовій Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на нерухоме майно та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про звернення стягнення на нерухоме майно та зобов'язання вчинити певні дії, посилаючись на те, що 14 травня 2008 року між Банком та ОСОБА_3 був укладений Кредитний договір № КФ (03) 86-08, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит у сумі 110 000 грн. на задоволення споживчих потреб позичальника строком до 11 травня 2018 року, а позичальник зобов'язався погашати кредит та сплачувати відсотки за користування кредитом у розмірі передбаченому кредитним договором, згідно графіку.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та Банком 14 травня 2008 року був укладений Договір іпотеки №ЗФ (03) 86-08, згідно умов якого відповідачі надали Банку в іпотеку нерухоме майно, а саме: житловий будинок загальною площею 81,9 кв.м, житловою площею 47,3 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належить відповідачам на на підставі договору дарування від 17.03.2004 року.
Однак, станом на 20 травня 2014 року у відповідачів виникла заборгованість в загальній сумі 445 847 грн. 21 коп., яка до цього часу не сплачена та складається з: заборгованості за кредитом в сумі 106 332 грн. 00 коп., заборгованості за відсотками - 104 565 грн. 92 коп., пені за один рік - 234 949 грн. 03 коп..
Тому позивач просить суд в рахунок погашення заборгованості за вказаним кредитним договором в загальному розмірі 445 847 грн. 21 коп. звернути стягнення на будинок, загальною площею 81,9 кв.м, житловою площею 47,3 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом проведення прилюдних торгів та встановити початкову ціну предмету іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки майна під час проведення виконавчих дій; зобов'язати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 протягом 5 місяців з дня набрання чинності судового рішення оформити право власності на земельну ділянку розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та стягнути з відповідачів судові витрати.
В судове засідання сторони не з'явились. Про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином.
Від представника позивача - ОСОБА_4 до суду надійшла заява з проханням слухати справу у його відсутність, позовні вимоги позивача підтримує в повному обсязі. Не заперечує проти винесення заочного рішення.
Тому суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст. 224-227 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Стаття 60 ЦПК України передбачає, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що 14 травня 2008 року між Банком та ОСОБА_3 був укладений Кредитний договір № КФ (03) 86-08, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит у сумі 110 000 грн. на задоволення споживчих потреб позичальника строком до 11 травня 2018 року, а позичальник зобов'язався погашати кредит та сплачувати відсотки за користування кредитом у розмірі передбаченому кредитним договором, згідно графіку. \а.с.4-8\
Згідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та Банком 14 травня 2008 року був укладений Договір іпотеки №ЗФ (03) 86-08, згідно умов якого відповідачі надали Банку в іпотеку нерухоме майно, а саме: житловий будинок загальною площею 81,9 кв.м, житловою площею 47,3 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належить відповідачам на на підставі договору дарування від 17.03.2004 року. \а.с.10-16\
У порушення вимог ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України та умов кредитного договору відповідачі по справі зобов'язання за вказаним Кредитним договором належним чином не виконали.
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за Кредитним договором станом на 20 травня 2014 року у відповідачів виникла заборгованість в загальній сумі 445 847 грн. 21 коп., яка до цього часу не сплачена та складається з: заборгованості за кредитом в сумі 106 332 грн. 00 коп., заборгованості за відсотками - 104 565 грн. 92 коп., пені за один рік - 234 949 грн. 03 коп./а.с. 9/
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею 589 ЦК України врегульовано, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
Згідно з ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про заставу" за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення. Згідно до ч. 2 ст. 20 Закону України "Про заставу" заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано.
Відповідно до ст. 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета застави шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї із процедур, передбачених ст. 26 цього Закону, яка передбачає і продаж предмета застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.
Згідно ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватись на підставі рішення суду.
Відповідно до ст.ст. 39, 40 Закону України «Про іпотеку» одночасно з рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться в порядку, встановленому законом.
Таким чином, судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 порушили зобов'язання за Кредитним договором, внаслідок чого виникла заборгованість в загальному розмірі 445 847 грн. 21 коп., а тому суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі.
Вирішуючи спір, суд, відповідно до ст. 88 ЦПК України, стягує з відповідачів на користь позивача судові витрати, які складаються з суми сплаченого судового збору за подачу позову у розмірі 3 654 грн. 00 коп. \а.с. 1\.
На підставі вищевикладеного, керуючись Постановою № 5 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства про вирішення спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року, ст.ст. 509, 526, 527, 530, 1048, 1050, 1052 ЦК України, ст.ст. 30, 33, 38-40 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 25, 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", ст.ст. 19, 20 Закону України "Про заставу", ст. 10, 60, 88, 179, 197, 212-215, 223, 224-227 ЦПК України, суд
Позов Публічного акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на нерухоме майно та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі:
В рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № КФ (03) 86-08 від 14 травня 2008 року в загальному розмірі 445 847 \чотириста сорок п'ять тисяч вісімсот сорок сім грн. 21 коп. (складається з: заборгованості за кредитом в сумі 106 332 грн. 00 коп., заборгованості за відсотками - 104 565 грн. 92 коп., пені за один рік - 234 949 грн. 03 коп.) звернути стягнення на будинок, загальною площею 81,9 кв.м, житловою площею 47,3 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом проведення прилюдних торгів Публічним Акціонерним Товариством «Таскомбанк», код ЄДРПОУ 09806443 та встановити початкову ціну предмету іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Зобов'язати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 протягом 5 місяців з дня набрання чинності судового рішення оформити право власності на земельну ділянку розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Таскомбанк» (к/с 32007140501 в Головному управлінні НБУ по м. Києву та Київській області, МФО 339500, код ЄДРПОУ 09806443), судові витрати у розмірі 3 654 \три тисячі шістсот п'ятдесят чотири \ грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте Мелітопольським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Л.В. Колодіна»
-ухвали Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 12.06.2015 року у наступній редакції:
«Справа № 320\5343\14-ц
12 червня 2015 року м. Мелітополь
Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого - судді Колодіної Л.В.,
при секретарі - Арифовій Л.А.,
за участю представника заявника - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Мелітополі заяву представника ПАТ «Таскомбанк» - Косатого Дениса Анатолійовича про виправлення помилки в рішенні та виконавчому листі по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на нерухоме майно та зобов'язання вчинити певні дії,
До суду надійшла заява представника ПАТ «Таскомбанк» - Косатого Д.А. про виправлення помилки в рішенні та виконавчому листі, оскільки 28.04.2015 року державним виконавцем ДВС Мелітопольського МУЮ було винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження на підставі виконавчого листа, у зв'язку з невідповідністю його вимогам закону, оскільки в ньому покладено обов'язки щодо проведення прилюдних торгів на АТ «Таскомбанк».
В судовому засіданні представник ПАТ «Таскомбанк» - Косатий Д.А. наполягав на задоволенні заяви про виправлення помилки в рішенні та виконавчому листі.
Відповідачі в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Згідно з вимогами діючого законодавства неявка сторін не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
Суд, заслухав пояснення представника заявника, вивчивши заяву та матеріали цивільної справи, вважає необхідним задовольнити заяву заявника про виправлення помилки в рішенні та виконавчому листі.
Згідно до ч. 1 ст. 219 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені в судовому засіданні описки чи арифметичні помилки.
Згідно до вимог ч. 1, ч. 2 ст. 369 ЦПК України виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження». Суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі.
Судом встановлено, що в позовній заяві банк не просив проведення прилюдних торгів покласти на позивача, оскільки це неможливо, у зв'язку з тим, що проведення відповідних прилюдних або електронних торгів покладається на відповідні спеціалізовані організації визначені законом.
Тому суд вважає необхідним виправити помилку в рішенні та виконавчому листі по даній справі.
Керуючись ст.ст. 219, 369 ЦПК України,
Заяву представника ПАТ «Таскомбанк» - Косатого Дениса Анатолійовича про виправлення помилки в рішенні та виконавчому листі по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на нерухоме майно та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити:
Другий абзац резолютивної частини рішення викласти в наступній редакції: «В рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № КФ (03) 86-08 від 14 травня 2008 року в загальному розмірі 445 847 \чотириста сорок п'ять тисяч вісімсот сорок сім грн. 21 коп., що складається з: заборгованості за кредитом в сумі 106 332 грн. 00 коп., заборгованості за відсотками - 104 565 грн. 92 коп., пені за один рік - 234 949 грн. 03 коп., та звернути стягнення на будинок, що належить ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 17.03.2004 року, загальною площею 81,9 кв.м, житловою площею 47,3 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом проведення прилюдних торгів та встановити початкову ціну предмету іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки майна під час проведення виконавчих дій».
Виправити помилку у виконавчому листі, виданого на підставі заочного рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17 лютого 2015 року № 320\5343\14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на нерухоме майно та зобов'язання вчинити певні дії, вказавши: «В рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № КФ (03) 86-08 від 14 травня 2008 року в загальному розмірі 445 847 \чотириста сорок п'ять тисяч вісімсот сорок сім грн. 21 коп., що складається з: заборгованості за кредитом в сумі 106 332 грн. 00 коп., заборгованості за відсотками - 104 565 грн. 92 коп., пені за один рік - 234 949 грн. 03 коп., та звернути стягнення на будинок, що належить ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 17.03.2004 року, загальною площею 81,9 кв.м, житловою площею 47,3 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом проведення прилюдних торгів та встановити початкову ціну предмету іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки майна під час проведення виконавчих дій».
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається в апеляційний суд Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом 5 днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: Л.В. Колодіна»
-ухвали Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17.02.2017 року у наступній редакції:
«Справа № 320/5343/14-ц
17 лютого 2017 року м. Мелітополь
Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:
головуючого - судді Колодіної Л.В.,
при секретарі - Арифовій Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Мелітополі заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 17 лютого 2015 року за позовом Публічного акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на нерухоме майно та зобов'язання вчинити певні дії,
Заочним рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17 лютого 2015 року позов Публічного акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на нерухоме майно та зобов'язання вчинити певні дії було задоволено в повному обсязі.
15 грудня 2016 року відповідачка ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду від 17 лютого 2015 року.
Заявниця в своїй заяві просить суд скасувати вказане заочне рішення суду від 17 лютого 2015 року та призначити справу до розгляду в загальному порядку. В обґрунтування своєї заяви заявниця вказує, що судова повістка за місцем її постійного проживання не надходила і особисто вручена не була, тому вона не з'явилась у судове засідання та не повідомила суд про причини своєї неявки. Крім того, судом не була вказана початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації та не враховано те, що в будинку заявниця мешкає разом з двома неповнолітніми дітьми.
У судове засідання сторони не з'явились.
Від представника заявника ОСОБА_5 до суду надійшла заява про розгляд заяви про перегляд заочного рішення за його відсутністю, просить суд задовольнити заяву.
Від представника позивача ОСОБА_4 до суду надійшла заява про розгляд заяви про перегляд заочного рішення у його відсутність, в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення від 17.02.2015 року просить відмовити, оскільки посилання відповідача, викладені в заяві про скасування заочного рішення, є безпідставними та такими, що не можуть вплинути на правильне вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали заяви та цивільної справи, вважає необхідним задовольнити заяву заявника про перегляд заочного рішення, з наступних підстав.
Судом встановлено, що 17 лютого 2015 року по цивільній справі № 320/5343/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на нерухоме майно та зобов'язання вчинити певні дії, Мелітопольським міськрайонним судом було ухвалено заочне рішення, згідно якого позовні вимоги позивача задоволено в повному обсязі, а саме: в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № КФ (03) 86-08 від 14 травня 2008 року в загальному розмірі 445 847 \чотириста сорок п'ять тисяч вісімсот сорок сім грн. 21 коп., що складається з: заборгованості за кредитом в сумі 106 332 грн. 00 коп., заборгованості за відсотками - 104 565 грн. 92 коп., пені за один рік - 234 949 грн. 03 коп., звернути стягнення на будинок, що належить ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 17.03.2004 року, загальною площею 81,9 кв.м, житловою площею 47,3 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом проведення прилюдних торгів та встановити початкову ціну предмету іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки майна під час проведення виконавчих дій; зобов'язати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 протягом 5 місяців з дня набрання чинності судового рішення оформити право власності на земельну ділянку розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Таскомбанк» (к/с 32007140501 в Головному управлінні НБУ по м. Києву та Київській області, МФО 339500, код ЄДРПОУ 09806443), судові витрати у розмірі 3 654 \три тисячі шістсот п'ятдесят чотири \ грн. 00 коп. а.с.128-131\.
Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
У заяві заявниця вказує, що судову повістку про виклик до суду вона не отримувала, а копію заочного рішення нею було отримано 13 грудня 2016 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, мають право брати участь у судових засіданням.
Таким чином, суд вважає необхідним задовольнити заяву відповідачки ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду, скасувавши вказане заочне рішення та призначивши справу до розгляду в загальному порядку.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 27, 197, 224, 230, 231, 232 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 17 лютого 2015 року за позовом Публічного акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на нерухоме майно та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити:
Заочне рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17 лютого 2015 року по цивільній справі № 320/5343/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на нерухоме майно та зобов'язання вчинити певні дії - скасувати.
Справу призначити до розгляду на 15 березня 2017 року о 10 годині 00 хвилин, з викликом сторін по справі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Л.В. Колодіна»,
-ухвали Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 04.04.2017 року у наступній редакції:
«Справа № 320\5343\14-ц
04 квітня 2017 року м. Мелітополь
Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого - судді Колодіної Л.В.,
при секретарі - Арифовій Л.А.,
за участю: представника позивача - ОСОБА_6 ,
відповідача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_1 - адвокат Медвідь Є.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на нерухоме майно та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про звернення стягнення на нерухоме майно та зобов'язання вчинити певні дії.
В судове засідання з'явились представник позивача, відповідачка ОСОБА_1 та її представник.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 заявив клопотання про залучення в якості третьої особи по справі Орган опіки та піклування Мелітопольської міської ради Запорізької області, оскільки в будинку разом з відповідачкою ОСОБА_1 мешкають також її неповнолітні діти, а отже, рішення суду по даній справі, може вплинути на їх права та обов'язки.
Суд, вивчивши заявлене клопотання та матеріали справи, заслухав думку представника позивача та думку відповідачки, які не заперечували проти задоволення клопотання, вважає необхідним задовольнити клопотання представника відповідачки.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 має двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які разом із нею мешкають у будинку АДРЕСА_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження дітей та довідкою голови квартального комітету №47.
Таким чином, відповідно до вимог ч. 2 ст. 35 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть бути залучені до участі в справі за клопотанням сторін, інших осіб, які беруть участь у справі.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 35, 36, 210 ЦПК України, суд
По цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на нерухоме майно та зобов'язання вчинити певні дії, залучити до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору:
-Орган опіки та піклування Мелітопольської міської ради Запорізької області, юридична адреса: м. Мелітополь, вул. М.Грушевського, 5.
Справу призначити до слухання на 04 травня 2017 року о 10 годині 00 хвилин.
Сторонам по справі направити копію ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Л.В. Колодіна»
-рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 04.05.2017 року у наступній редакції:
«Справа № 320\5343\14-ц
04 травня 2017 року м. Мелітополь
Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого - судді Колодіної Л.В., при секретарі - Арифовій Л.А.,
за участю: представника позивача - ОСОБА_6 ,
відповідачки - ОСОБА_1 ,
представника відповідачки ОСОБА_1 - ОСОБА_5 ,
представника третьої особи Органу опіки та піклування Мелітопольської міської ради Запорізької області - Панасенко Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі цивільну справу за позовом Публічногоакціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Мелітопольської міської ради Запорізької області, про звернення стягнення на нерухоме майно та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про звернення стягнення на нерухоме майно та зобов'язання вчинити певні дії, посилаючись на те, що 14 травня 2008 року між Банком та ОСОБА_3 був укладений Кредитний договір № КФ (03) 86-08, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит у сумі 110 000 грн. на задоволення споживчих потреб позичальника строком до 11 травня 2018 року, а позичальник зобов'язався погашати кредит та сплачувати відсотки за користування кредитом у розмірі передбаченому кредитним договором, згідно графіку.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та Банком 14 травня 2008 року був укладений Договір іпотеки №ЗФ (03) 86-08, згідно умов якого відповідачі надали Банку в іпотеку нерухоме майно, а саме: житловий будинок загальною площею 81,9 кв.м, житловою площею 47,3 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належить відповідачам на на підставі договору дарування від 17.03.2004 року.
Однак, станом на 20 травня 2014 року у відповідачів виникла заборгованість в загальній сумі 445 847 грн. 21 коп., яка до цього часу не сплачена та складається з: заборгованості за кредитом в сумі 106 332 грн. 00 коп., заборгованості за відсотками - 104 565 грн. 92 коп., пені за один рік - 234 949 грн. 03 коп..
Тому позивач просить суд в рахунок погашення заборгованості за вказаним кредитним договором в загальному розмірі 445 847 грн. 21 коп. звернути стягнення на будинок, загальною площею 81,9 кв.м, житловою площею 47,3 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом проведення прилюдних торгів та встановити початкову ціну предмету іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки майна під час проведення виконавчих дій; зобов'язати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 протягом 5 місяців з дня набрання чинності судового рішення оформити право власності на земельну ділянку розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та стягнути з відповідачів судові витрати.
В судове засідання з'явились представник позивача ОСОБА_6 , відповідачка ОСОБА_1 , представник відповідачки ОСОБА_1 - адвокат Медвідь Є.М. та представник третьої особи Органу опіки та піклування Мелітопольської міської ради Запорізької області - Панасенко Н.О..
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про час та місце слухання справи була повідомлена належним чином.
Представник позивача в судовому засіданні просив позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_1 та її представник заперечували проти задоволення позову, пояснивши, що в будинку вона мешкає разом з двома неповнолітніми дітьми 2008 та 2010 років народження, які мають право на користування даним житлом.
Представник третьої особи Органу опіки та піклування Мелітопольської міської ради Запорізької області - Панасенко Н.О. пояснила, що в будинку мешкають неповнолітні діти, а отже задовільне рішення по справі може вплинути на їх права та обов'язки, у зв'язку з чим просить відмовити в задоволенні позову.
Суд, заслухав думку сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає повному задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Стаття 60 ЦПК України передбачає, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що 14 травня 2008 року між Банком та ОСОБА_3 був укладений Кредитний договір № КФ (03) 86-08, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит у сумі 110 000 грн. на задоволення споживчих потреб позичальника строком до 11 травня 2018 року, а позичальник зобов'язався погашати кредит та сплачувати відсотки за користування кредитом у розмірі передбаченому кредитним договором, згідно графіку. \а.с.4-8\
Згідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та Банком 14 травня 2008 року був укладений Договір іпотеки №ЗФ (03) 86-08, згідно умов якого відповідачі надали Банку в іпотеку нерухоме майно, а саме: житловий будинок загальною площею 81,9 кв.м, житловою площею 47,3 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належить відповідачам на підставі договору дарування від 17.03.2004 року. \а.с.10-16\
У порушення вимог ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України та умов кредитного договору відповідачі по справі зобов'язання за вказаним Кредитним договором належним чином не виконали.
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за Кредитним договором станом на 20 травня 2014 року у відповідачів виникла заборгованість в загальній сумі 445 847 грн. 21 коп., яка до цього часу не сплачена та складається з: заборгованості за кредитом в сумі 106 332 грн. 00 коп., заборгованості за відсотками - 104 565 грн. 92 коп., пені за один рік - 234 949 грн. 03 коп./а.с. 9/
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно зі ст. 589 ЦК України в разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також вимог, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Загальне правило про звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) закріплене у статті 590 ЦК України й передбачає можливість такого звернення на підставі рішення суду в примусовому порядку, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про заставу" за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення. Згідно до ч. 2 ст. 20 Закону України "Про заставу" заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано.
Відповідно до ст. 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета застави шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї із процедур, передбачених ст. 26 цього Закону, яка передбачає і продаж предмета застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.
Статтею 1 Закону України «Про іпотеку» визначено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватись на підставі рішення суду.
Таким чином, іпотека як майновий спосіб забезпечення виконання зобов'язання є особливим (додатковим) забезпечувальним зобов'язанням, що має на меті стимулювати боржника до виконання основного зобов'язання та запобігти негативним наслідкам порушення боржником своїх зобов'язань або зменшити їх.
Забезпечувальне зобов'язання (взаємні права та обов'язки) виникає між іпотекодержателем (кредитором за основним зобов'язанням) та іпотекодавцем. Виконання забезпечувального зобов'язання, що виникає з іпотеки, полягає в реалізації іпотекодержателем (кредитором) права одержати задоволення за рахунок переданого в іпотеку майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника. Сутність цього права полягає в тому, що воно дозволяє задовольнити вимоги кредитора навіть у разі невиконання боржником свого зобов'язання в силу компенсаційності цього права за рахунок іпотечного майна та встановленого законом механізму здійснення кредитором свого преважного права.
Відповідно до ст.ст. 39, 40 Закону України «Про іпотеку» одночасно з рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться в порядку, встановленому законом.
Відповідно до п. 44 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" суди повинні виходити із того, чи мала дитина право власності на предмет іпотеки чи право користування предметом іпотеки на момент укладення договору іпотеки. Будь-які дії, вчинені без згоди іпотекодержателя після укладення договору іпотеки (наприклад, реєстрація неповнолітньої дитини в житловому будинку, народження дитини після укладення договору іпотеки) не є підставою для визнання такого договору недійсним із підстави невиконання вимог закону про отримання згоди органу опіки та піклування.
Відповідно до листа Міністерства юстиції України від 25 липня 2006 р. № 19- 50-556 "Щодо отримання згоди органів опіки та піклування" для встановлення факту користування нерухомим майном нотаріуси витребовують довідку про реєстрацію місця проживання або місця перебування дитини за адресою майна, що відчужується або заставляється, видану житлово-експлуатаційною організацією або іншим відповідним уповноваженим органом з питань реєстрації. Коли з поданих документів нотаріусом встановлено, що така дитина проживає за іншою адресою, ніж адреса майна, що відчужується, а також те, що така дитина не має права власності на це майно (його частину) нотаріус має право не витребувати згоду органу опіки та піклування на посвідчення такого правочину.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 12 вересня 2012 року № 6-82цс12.
Як вбачається з договору іпотеки від 14.05.2008 року, який підписаний власноручно відповідачкою ОСОБА_1 на момент нотаріального посвідчення договору іпотеки в житловому будинку неповнолітні діти не проживали та не були зареєстровані.
Судом встановлено, що малолітня ОСОБА_7 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , тобто після укладення іпотечного договору. Доказів, які б свідчили про те, що малолітня особа на момент розгляду справи мешкала або була зареєстрована в іпотечній квартирі - матеріали справи також не містять. Оскільки на момент укладання іпотечного договору від 14.05.2008 року малолітні діти ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у зазначеному заставному житловому будинку не мешкали і не були зареєстровані, т.я. народилися після укладення іпотечного договору, а саме 02.10.2008 року та 17.12.2010 року, у зв'язку з чим ані майнового права, ані права користування квартирою, що є предметом іпотеки, не мали.
Таким чином пояснення відповідачки та її представника щодо незаконного позбавлення відповідачки права на користування вищезазначеним будинком, оскільки у ньому проживають її неповнолітні діти - не заслуговують на увагу.
Крім того, відповідно до п.3.1.8 Іпотечного договору №3Ф(03)86-08 від 14.05.2008 року, іпотекодавець зобов'язаний у строк до 14.11.2008 року оформити право власності на земельну ділянку розташовану за адресою: АДРЕСА_1 на якій знаходиться предмет іпотеки.
Відповідно до ч.1, 3 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Оскільки відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 порушили зобов'язання за Кредитним договором, внаслідок чого виникла заборгованість в загальному розмірі 445 847 грн. 21 коп., а тому суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі, а саме: в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № КФ (03) 86-08 від 14 травня 2008 року в загальному розмірі 445 847 грн. 21 коп. звернути стягнення на будинок, що належить ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 17.03.2004 року, загальною площею 81,9 кв.м, житловою площею 47,3 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом проведення прилюдних торгів та встановити початкову ціну предмету іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки майна під час проведення виконавчих дій; зобов'язати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 протягом 5 місяців з дня набрання чинності судового рішення оформити право власності на земельну ділянку розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та стягнути з відповідачів судові витрати.
Вирішуючи спір, суд, відповідно до ст. 88 ЦПК України, стягує з відповідачів на користь позивача судові витрати, які складаються з суми сплаченого судового збору за подачу позову у розмірі 3 654 грн. 00 коп. \а.с. 1\.
На підставі вищевикладеного, керуючись Постановою № 5 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства про вирішення спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року, ст.ст. 509, 526, 527, 530, 1048, 1050, 1052 ЦК України, ст.ст. 30, 33, 38-40 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 25, 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", ст.ст. 19, 20 Закону України "Про заставу", ст. 10, 60, 88, 179, 197, 212-215, 223, 224-227 ЦПК України, суд
Позов Публічногоакціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на нерухоме майно та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі:
В рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № КФ (03) 86-08 від 14 травня 2008 року в загальному розмірі 445 847 \чотириста сорок п'ять тисяч вісімсот сорок сім грн. 21 коп., що складається з: заборгованості за кредитом в сумі 106 332 грн. 00 коп., заборгованості за відсотками - 104 565 грн. 92 коп., пені за один рік - 234 949 грн. 03 коп., та звернути стягнення на будинок, що належить ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 17.03.2004 року, загальною площею 81,9 кв.м, житловою площею 47,3 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом проведення прилюдних торгів та встановити початкову ціну предмету іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Зобов'язати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 протягом 5 місяців з дня набрання чинності судового рішення оформити право власності на земельну ділянку розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь Публічногоакціонерного товариства «Таскомбанк» (к/с 32007140501 в Головному управлінні НБУ по м. Києву та Київській області, МФО 339500, код ЄДРПОУ 09806443), судові витрати у розмірі 3 654 \три тисячі шістсот п'ятдесят чотири \ грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Л.В. Колодіна»
-ухвали Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 09.02.2022 року у наступній редакції:
«
Справа № 320/5343/14-ц
4-с/937/8/22
09 лютого 2022 року місто Мелітополь
Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі головуючого судді Ковальової Ю.В., секретар судового засідання - Бєгушева Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Котули Артема Михайловича, за участю заінтересованих осіб - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
31 січня 2022 року до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшла скарга АТ «ТАСКОМБАНК» на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Котули А.М., в якій заявник просить визнати незаконним бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Запорізька область Котули А.М. щодо невжиття за виконавчими провадженнями № 62441389 та № 62426563 заходів примусового стягнення, а саме здійснення опису, арешту та подальшої реалізації будинку загальною площею 81,9 кв.м, житловою площею 47,3 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 для виконання рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 04.05.2017 р. по справі № 320/5343/14-ц. Зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу Запорізька область Котулу А.М. вжити за виконавчими провадженнями № 62441389 та № 62426563 заходи примусового стягнення щодо реалізації житлового будинку загальною площею 81,9 кв.м, житловою площею 47,3 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , передбачені Законами України «Про виконавче провадження» та «Про іпотеку» в спосіб визначений рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 04.05.2017 р. по справі № 320/5343/14 -ц без отримання дозволу органу опіки та піклування на таку реалізацію.
Скарга обґрунтована тим, що відповідно до рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 04.05.2017 по справі № 320/5343/14-ц в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № КФ (03) 86-08 від 14 травня 2008 року в загальному розмірі 445 847,21 грн, що складається з заборгованості за кредитом в сумі 106332,00грн, заборгованості за відсотками 104565,92 грн, пені за один рік 234949,03 грн, та звернуто стягнення на будинок, що належить ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 17.03.2004 року, загальною площею 81,9 кв.м, житловою площею 47,3 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом проведення прилюдних торгів та встановити початкову ціну предмету іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки майна під час проведення виконавчих дій. На виконання зазначеного рішення судом 09.10.2017 видано виконавчі листи відносно обох боржників. Станом на дату подачі цієї скарги на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Запорізька область Котула A.M. перебуває виконавчий лист відносно боржника ОСОБА_1 знаходиться - виконавче провадження № 62441389 та відносно боржника ОСОБА_2 -виконавче провадження № 62426563. 20.12.2021 стягувачем за обома виконавчими провадженнями направлено заяву про звернення стягнення на майно, що належить боржникам, тобто фактично спонукання приватного виконавця щодо вчинення дій передбачених Законом України «Про виконавче провадження» задля виконання рішення суду. У відповідь на зазначену заяву стягувачем отримано листа № 0129/1506 від 18.01.2022 від приватного виконавця в якому зазначене, що відповідно до інформації, наданої департаментом реєстраційних послуг виконавчого комітету Мелітопольської міської ради за адресою: Запорізька область, к Мелітополь, вул. Карла Лібкнехта, буд. 85 зареєстровано місце проживанні неповнолітніх ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Посилаючись на зазначену інформацію приватний виконавець 17.01.2021 звернувся до органу опіки та піклування Мелітопольської міської ради, щодо надання згоди на реалізацію нерухомого майна, право користування яким має дитина. Крім того, іпотечний договір укладено в 2006 році, а рік народження дитини 2017, що свідчить про те, що дитину було зареєстровано після укладання іпотечного договору. Окрім того Іпотекодержатель своєї згоди на таку реєстрацію не надавав. Вважають що бездіяльність приватного виконавця щодо виконавчих дій з метою реалізації нерухомого майна є неправомірною, оскільки на виконанні перебувають два виконавчих листа, виданий на виконання рішення суду, яким вирішено спір та звернуто стягнення на предмет іпотеки, визначено спосіб реалізації предмета іпотеки, а тому наявність чи відсутність згоди органу опіки та піклування на примусову реалізацію предмета іпотеки не може перешкоджати виконанню судового рішення.
В судове засідання представник заявника ОСОБА_4 не з'явився, від нього надійшла заява, в якій він просить провести розгляд вказаної скарги без участі представника АТ «ТАСКОМБАНК», скаргу підтримує в повному обсязі та просить її задовольнити з підстав, визначених в ній.
Приватний виконавець Котула А.М. в судове засідання не з'явився, 08.02.2022 на електронну адресу суду надійшли письмові заперечення, в яких просить розглядати скаргу за його відсутності та відмовити у її задоволенні, оскільки, дійсно в нього на виконанні знаходяться виконавчі провадження № ВП 62441389 та № ВП 62426563 з виконання виконавчих листів, виданих Мелітопольським районним судом Запорізької області 09.10.2017 по цивільній справі № 320/5343/14-ц щодо звернення стягнення на будинок, що належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 17.03.2004 року, загальною площею 81,9 кв.м, житловою площею 47.3 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом проведення прилюдних торгів, встановивши початкову ціну предмету іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки майна під час проведення виконавчих дій в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № КФ (03) 86-08 від 14 травня 2008 року в загальному розмірі 445 847,21 грн. Відповідно до інформації з реєстру прав власності на нерухоме майно, ОСОБА_9 та ОСОБА_2 належить по частині житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування № 2193 від 17.03.2004, посвідченого приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Левченко В.В. Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб відповідно до актового запису №00121456534 від 11.10.2014 ОСОБА_10 після реєстрації шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_11 . Постановою від 30.06.2020 року на вказане майно було накладено арешт. Відповідно до інформації, наданої Департаментом реєстраційних послуг від 03.07.2020 № 3243, за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано місце проживання ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Тобто, згідно наданої інформації, за вказаною адресою дійсно зареєстровано дві неповнолітні особи ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . На виконання вимог П.28 розділу VIII Інструкції, з організації примусового виконання рішень, ним було направлено звернення від 22.07.2020 до Служби у справах дітей Мелітопольської міської ради Запорізької області, щодо надання дозволу на реалізацію майна, право користування яким мають неповнолітні діти. Згідно рішення Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області №133/14 від 06.08.2020 приватному виконавцю відмовлено у наданні дозволу на вчинення примусової реалізації нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_1 , в якому право користування мають її малолітні діти: ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 та надано дозвіл на вчинення примусової реалізації частини нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_2 , за умови виділення частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї, з урахуванням інтересів малолітніх дітей ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 які мають право користування зазначеним житлом. За вказаних обставин, приватний виконавець позбавлений можливості, з власної ініціативи ініціювати питання щодо виділення частки майна в натурі. Враховуючи викладене, а також відсутність дозволу органу опіки, приватний виконавець позбавлений можливості вчинити дії. щодо опису.
Зацікавлені особи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з'явились з невідомої суду причини, про дату слухання справи повідомлені належним чином.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, в зв'язку з заявою представника заявника, приватного виконавця про можливість розгляду скарги за їх відсутністю та у зв'язку з неявкою заінтересованих осіб, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши доводи скарги, надані до неї документи, письмові заперечення проти скарги, копії матеріалів виконавчого провадження, зібрані по справі докази, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби на час звернення зі скаргою до суду, врегульований у статті 74 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до частини першої вказаної статті рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до ч.1 ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно з ч.1ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Положеннями ч.1ст. 449 ЦПК України передбачено, що скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.
Як встановлено судом, на виконанні у приватного виконавця Котули А.М. перебувають виконавчі провадження № ВП 62441389 від 30.06.2020 та № ВП 62426563 від 25.06.2020 з виконання виконавчих листів, виданих Мелітопольським районним судом Запорізької області 09.10.2017 по цивільній справі № 320/5343/14-ц щодо звернення стягнення на будинок, що належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 17.03.2004 року, загальною площею 81,9 кв.м, житловою площею 47.3 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом проведення прилюдних торгів, встановивши початкову ціну предмету іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки майна під час проведення виконавчих дій в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № КФ (03) 86-08 від 14 травня 2008 року в загальному розмірі 445 847,21 грн/а.с.53,54/.
20.12.2021 на адресу приватного виконавця Котули А.М. від представника АТ «ТАСКОМБАНК» направлено заяву про звернення стягнення на майно, що належить боржнику /а.с.55/.
18.01.2022 АТ «ТАСКОМБАНК» отримано відповідь приватного виконавця щодо стану виконавчого провадження /а.с.56/.
Згідно довідки про реєстрацію місця проживання Відділу реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання та ведення реєстру громадян Департаменту реєстраційних послуг Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради за адресою: м. Мелітополь, вул. О. Довженка, 85 зареєстровано місце проживання: ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
22.07.2020 приватним виконавцем на адресу служби у справах дітей Мелітопольської міської ради направлено заяву щодо надання дозволу на реалізацію предмета іпотеки, а саме частини будинку за адресою АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності боржнику ОСОБА_1 .
25.08.2020 на адресу приватного виконавця від начальника служби у правах дітей Мелітопольської міської ради Н.Губської направлено рішення органу опіки та піклування - виконавчого комітету Мелітопольської міської ради № 133/13 від 06.08.2020, відповідно до якого надано дозвіл на вчинення примусової реалізації частини нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 , за умови виділення частки зі спільного майна в натурі для звернення стягнення з неї, з урахуванням інтересів малолітніх дітей - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які мають право користування зазначеним житлом та рішенням № 133/14 від 06.08.2020 відмовлено в наданні дозволу на вчинення примусової реалізації нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 , в якому право власності мають її малолітні діти ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ..
Відповідно до п. 3 розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень залучення органів опіки та піклування відповідно до покладених на них повноважень обов'язково здійснюється державним виконавцем при виконанні рішень про відібрання і передання дитини, а також у разі необхідності забезпечення прав та інтересів дітей та непрацездатних осіб, які потребують опіки (піклування).
Відповідно до п. 28 розділу VIII вказаної Інструкції у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Якщо такий дозвіл не надано, виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої статті 37 ЗУ «Про виконавче провадження».
В зв'язку з тим, що в житловому будинку, який є іпотечним майном, на яке звернено стягнення, зареєстровані та проживають неповнолітні діти, звернення стягнення на іпотечне майно безумовно вплине на їх права та інтереси, а отже, з метою забезпечення прав та інтересів неповнолітні осіб, на підставі вимог п. 3 розділу ІІ та п. 28 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Котулою А.М. було правомірно залучено до виконавчого провадження орган опіки та піклування та направлено запит щодо надання дозволу відповідного органу на відчуження житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Посилання представника АТ «ТАСКОМБАНК» на висновок Верховного Суду у постанові від 02.10.2019 року у справі №754/15589/14-ц, відповідно до якої законом не вимагається попередній дозвіл органу опіки та піклування на відчуження нерухомого майна, право користування якого належить дитині, суд вважає недоречним, оскільки в постанові ВС йде мова про повернення державним виконавцем виконавчого документ на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», яка була мотивована неможливістю виконання рішення суду у спосіб, визначений рішенням, оскільки відсутній дозвіл органу опіки та піклування на реалізацію предмета іпотеки.
Як було з'ясовано, рішенням Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області приватному виконавцю Котулі А.М. надано дозвіл на вчинення примусової реалізації частини нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_2 , за умови виділення частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї, з урахуванням інтересів малолітніх дітей - ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 які мають право користування зазначеним житлом.
За вказаних обставин, приватний виконавець позбавлений можливості, з власної ініціативи ініціювати питання щодо виділення частки майна в натурі.
Відповідно до абз.6 п. 3 Розділу 2 «Порядку реалізації арештованого майна» затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016р №2831/5 Заявка на реалізацію арештованого майна подоється разом із такими документами (в електронній або паперовий формі) у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, - копія дозволу органів опіки та піклування або відповідне рішення суду.
На підставі вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що приватним виконавцем під час проведення виконавчих дій з виконання виконавчих листів №320/5343/14-ц виданого 09.10.2017 Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області про звернення стягнення на предмет іпотеки, жодних порушень вимог Закону України «Про виконавче провадження», Інструкції з організації примусового виконання рішень допущено не було.
Дії приватного виконавця Котули А.М. про залучення до участі у виконавчому провадження органу опіки та піклування та направлення запиту щодо надання дозволу на реалізацію предмета іпотеки вчинені відповідно до вимог закону, в межах повноважень приватного виконавця, права чи свободи заявника під час прийняття вказаного рішення жодним чином не порушувались, а отже доводи скарги є безпідставними та не відповідають зібраним по справі доказам.
Відповідно до ч.3 ст. 451 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Таким чином, суд не знаходить законних підстав для визнання неправомірною бездіяльності приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Котули А.М. щодо не проведення дій з реалізації нерухомого майна житлового будинку, розташованого за адресою: за адресою АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та зобов'язання приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Котулу А.М. провести необхідні дії з метою реалізації нерухомого майна житлового будинку, розташованого за адресою: за адресою АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , без отримання згоди органу опіки та піклування.
Керуючись ст. ст. 258-261, 268, 353-355, 450-452 ЦПК України, суд,
У задоволенні скарги Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Котули Артема Михайловича, за участю заінтересованих осіб - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відмовити повністю.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Суддя: Ю.В. Ковальова»
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя А.В.Михайлова