Провадження № 2/331/1418/2024
ЄУН №331/5509/23
26 червня 2024 року м. Запоріжжя
Жовтневий районний суд міста Запоріжжя в складі:
головуючого - судді Скользнєвої Н.Г.,
за участю секретаря Постарнак М.М.,
розглянув у порядку загального позовного провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 279468533 від 03 лютого 2021 року,
24.08.2023 до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 279468533 від 03.02.2021 р. в розмірі 74 395,00 грн. (т. 1 а.с 3-5).
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 03 лютого 2021 р. між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 279468533.
Відповідно до Реєстру боржників №127 від 29.03.2021 до Договору факторингу №28/1118-01 укладеного між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 279468533.
20.10.2022 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 20102022, у відповідності до умов якого, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги. Відповідно до умов зазначеного договору позивач набув право вимоги грошових коштів від відповідача.
Відповідач неналежним чином не виконував свої зобов'язання за вказаним кредитним договором, внаслідок чого у нього існує заборгованість перед позивачем у загальному розмірі 74 395,00 грн., через що вимушений звернутися до суду за захистом порушеного права.
Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14листопада 2023 року позов ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів'заборгованість за кредитним договором № 279468533 від 03.02.2021 р. яка складається з: 22 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 52 395,00 грн. - сума заборгованості за відсоткам, а всього 74 395 грн. та у розмірі 2 684,00 грн. (т. 1 а.с. 74-78).
Не погоджуючись із заочним рішенням, відповідач ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Тивоненка Д.Р., 11 березня 2024 року звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення (т. 1 а.с. 96-106).
Ухвалою суду від 1 квітня 2024 року заочне рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14листопада 2023 року по цій справі скасовано. Вирішено розгляд справ проводити за правилами загального провадження, справу призначено до розгляду у підготовче судове засідання (т. 1 а.с. 145-147).
05.04.2024 через підсистему «Електронний суд», від відповідача ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Тивоненка Д.Р., надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач кредитний договір у будь-якому вигляді, зокрема, в електронному виглядіне укладав та не підписував, електронного підпису або електронного цифрового підпису не отримував. В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження реєстрації відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, отримання ним логіну та паролю в системі, подання заявки на отримання кредиту, а також ознайомлення з усіма істотними умовами договору. Також відсутні докази, що кошти були перераховані відповідачу і отримані ним. Окрім того, відсутні докази щодо переходу право вимоги від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС». Також представник звертає увагу на безпідставне нарахування позивачем відсотків до суми кредиту за договором № 279468533 від 03.02.2021 року після закінчення строку кредитування. На підставі викладеного в позові просить відмовити на заявляє, що відповідно до попереднього розрахунку орієнтовний розмір судових витрат відповідача на професійну правничу допомогу становить 37 500,00 грн. (т. 1 а.с. 154-166).
09.04.2024 через підсистему «Електронний суд», від представника позивача ОСОБА_2 , надійшла відповідь на відзив, де зазначено, щовідповідачем було подано Заявку на оформлення Договору, в якій останній зазначив особисті персональні данні, підтвердив мобільний номер телефону, пройшов процедуру верифікації банківської карти, підписав Договір електронним підписом. Підписання договору здійснювалось електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надісланий на номер мобільного телефону вказаний Позичальником при укладанні Кредитного договору.Позивачем надано детальні розрахунки заборгованості за договором та докази на підтвердження перерахування коштів Відповідачуна платіжну картку 5169-36 XX -ХХХХ -5576.Щодо нарахуваннявідсотків поза межами строку дії кредитного договору, позивач звертаєувагу на Постанову Верховного Судувід 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 і зазначає, що у відповідності до умов укладеного Договору нарахування відсотків здійснювалось саме за кожен день користування кредитом, тобто умовами Договорів не передбачена відповідальність за неналежне виконання зобов'язання Позичальником згідно статті 625 ЦК України. Також позивач вважає, що заявлена представником відповідача вартість виконаних робіт з огляду на малозначність справи та складність справи є неспівмірною (т. 1 а.с. 179-194).
22.04.2024 через підсистему «Електронний суд», від відповідача ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Тивоненка Д.Р., надійшло заперечення на відзив, в якому зазначено, що матеріали справи не містять укладеного договору факторингу міжТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», та ТОВ «ТАЛІОНПЛЮС». Позивачем не долучено до матеріалів справи доказів, що саме відповідач реєструвався в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції та отримував одноразовий ідентифікатор на свій мобільний телефон, подав заявку на отримання кредиту. Номер телефону відповідача, позивач не зазначає, а отже він йому невідомим. Ані позовна заява, ані будь-який долучений позивачем до неї документ, не містять реквізитів банківського рахунку відповідача, зокрема, повний або скорочений 16-значний номер банківської картки. Платіжна картка, вказана позивачем у платіжних дорученнях, не належить відповідачу. Окрім того, по номеру карти, який вказаний у платіжних дорученнях, неможливо ідентифікувати власника платіжної картки, адже її номер зазначений неповністю: № 5169-36ХХ-ХХХХ-5576. У зв'язку із відсутністю укладеного та підписаного кредитного договору, між відповідачем та позивачем, або між відповідачем і ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» чи ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», всі похідні від названого договору документи, що долучені позивачем, є неналежними доказами. Позивач не довів неспівмірність витрат з надання правової допомоги відповідача, окрім того, на цей час вартість цих витрат збільшилася на суму складанням цього заперечення на суму 6 600 грн. (т. 1 а.с. 209-216).
Ухвалою суду від 24травня 2024 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до розгляду по суті; зобов'язано позивача надати суду оригінал договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, укладений між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ « ФК ЄАПБ» з додатками до нього та оригінал кредитного договору № 279468533 від 3.02. 2021 року з додатками до нього, для огляду, а також копії вказаних документів - для долучення до матеріалів справи (т. 1 а.с. 225-226).
28.05.2024 через підсистему «Електронний суд», від представника позивача ОСОБА_3 , надійшла заява про виконання ухвали суду, де зазначено, що підприємство не володіє і не може володіти оригіналами Договору відступлення права вимоги № 28/1118-01 від 28.11.2018 у зв'язку з тим, що воно не є стороною зазначеного договору. Долучено до матеріалів справи витяг з Договору відступлення прав вимоги № 28/1118-01 від 28.11.2018 та витяг з реєстру прав вимоги № 127 від 29.03.2021, які отримані від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС. Щодо вимоги надати оригінал кредитного договору представник позивача посилаючись на ч. 3ст. 99 КПК України зазначає, що оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа ще і його відображення, якому надається таке значення як документу. Долучено до матеріалів справи кредитний договвр № 279468533 від 03.02.2021 у форматі .pdfта додаткової угоди до Договору № 279468533 від 03.02.2021 (т. 2 а.с. 3-18).
26.06.2024 через підсистему «Електронний суд», від відповідача ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Тивоненка Д.Р., надійшло заперечення на відзив, в якому зазначено, що матеріали справи не містять укладеного договору факторингу міжТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», та ТОВ «ТАЛІОНПЛЮС». Позивачем не долучено до матеріалів справи доказів, що саме відповідач реєструвався в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції та отримував одноразовий ідентифікатор на свій мобільний телефон, подав заявку на отримання кредиту. Номер телефону відповідача, позивач не зазначає, а отже він йому невідомим. Ані позовна заява, ані будь-який долучений позивачем до неї документ, не містять реквізитів банківського рахунку відповідача, зокрема, повний або скорочений 16-значний номер банківської картки. Платіжна картка, вказана позивачем у платіжних дорученнях, не належить відповідачу. Окрім того, по номеру карти, який вказаний у платіжних дорученнях, неможливо ідентифікувати власника платіжної картки, адже її номер зазначений неповністю: № 5169-36ХХ-ХХХХ-5576. У зв'язку із відсутністю укладеного та підписаного кредитного договору, між відповідачем та позивачем, або між відповідачем і ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» чи ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», всі похідні від названого договору документи, що долучені позивачем, є неналежними доказами. Позивач не довів неспівмірність витрат з надання правової допомоги відповідача, окрім того, на цей час вартість цих витрат збільшилася на суму складанням цього заперечення на суму 6 600 грн. (т. 1 а.с. 209-216).
Представник позивача надала суду заяву, в якій просить суд розглянути справу за її відсутності; позовні вимоги підтримує у повному обсязі (т. 2 а.с. 8).
Від представникавідповідача ОСОБА_1 - адвоката Тивоненка Д.Р., надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача та його представника (т. 2 а.с. 20021).
Суд, вивчивши позовні вимоги позивача, заперечення представника відповідача, перевіривши наявні в матеріалах справи докази, приходить до наступного.
Згідно зі статями 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК).
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
З досліджених в судовому засіданні доказів вбачається, що 03 лютого 2021 р. між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 279468533 (а.с. 7-9).
Відповідно до п.1.1 договору № 279468533, кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит на суму 15 000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».
Відповідно до графіку розрахунків кредит надається строком на 20 днів від дати отримання кредиту,терміном до 23.02.2021, у розмірі 15 000 грн., проценти складають 5 010 грн. (т. 1 а.с. 9 зв).
Доводи представника відповідача про те, що ОСОБА_1 не підписував договір судом не приймаються до уваги на підставі такого.
Аркуш справи № 9 зворот т. 1 має інформацію про підписання ОСОБА_1 договору з графіком розрахунків електронним підписом (одноразовим ідентифікатором: MNV2Х4С2), яке відправлене 03.02.2021 о 5:54:24, введено 03.02.2021 о 5:54:47 з телефону 068-16-00-851; також є достатні дані щодо особи ОСОБА_4 , зокрема: реєстраційний номер облікової карки платника податків, відомості про місце проживання, паспорт та адреса електронної пошти.
Однак, суд приймає до уваги доводи представника відповідача, про те, що додаткова угода до договору № 279468533 від 03.02.2021 та графік розрахунків до неї, не містить ані одноразового ідентифікатору, ані власноручного підпису відповідача. Отже, позивачем не доведено укладення додаткової угоди з ОСОБА_1 .
Також суд, приймає до уваги доводи представника відповідача про недоведеність факту перерахування кредитних коштів на картку відповідача. В матеріалах справи відсутні платіжні доручення, які б містили передбачені Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою Постановою НБУ від 21 січня 2004 року № 22, зареєстрованого в Мін'юсті 29 березня 2004 року за № 377/8976 (яка діяла на момент укладання угоди), реквізити, що підтверджували б його виконання платником та проведення банком, зокрема підписів відповідальних осіб, відтисків печаток банку, тощо.
В якості доказу перерахування кредитних грошей на картку відповідача, позивачем надано платіжні доручення, підписані директором ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА»:
- № dc080afc-ea1a-41e0-bea7-bf57fc0d2ee1 від 03.02.2021, на суму 15 000,00 грн., з вказаною платіжною карткою № 5169-36ХХ-ХХХХ-5576;
- № 73d9e864-0225-4fbf-ac85-99dd933f6eb5 від 04.02.2021, на суму 7000,00 грн., з вказаною платіжною карткою № 5169-36ХХ-ХХХХ-5576;
- № 8c7b1265-0b9b-489e-998e-e89ef1befdc3 від 04.02.2021, на суму 7000,00 грн., з вказаною платіжною карткою № НОМЕР_1 .
Зазначені платіжні доручення містять фрагменти номеру картки, що унеможливлює встановлення належності картки (рахунку) саме ОСОБА_1 . Як зазначає відповідач платіжна картка № НОМЕР_1 йому не належить, а перевірити цю інформацію не має можливості у зв'язку з відсутністю зазначення проте, в якому саме банку вона відкрита.
Окрім того, в платіжних дорученнях не зазначено яка валюта використовувалася при переказі грошових коштів, а загальна сума перевищує суму за договором та становить 29 000,00 грн. (15 000,00 +7000,00+7000,00 = 29 000,00 грн.)..
Отже, жодних належних, достатніх і допустимих доказів того, що сума кредиту була зарахована на поточний рахунок саме ОСОБА_1 суду не надано. Тому позивачем не доведено факту перерахування коштів відповідачу та відповідно надання кредиту.
Щодо переходу права вимоги суд виходить з такого.
Відповідно до положень статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 ст. 519 ЦК України).
Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.
Частиною 1 статті 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Позивач зазначає про своє право на звернення із цим позовом із покликанням на укладення договору факторингу (додатковими угодами до нього), відповідно до якого було відступлено право вимоги за кредитним договором відповідача.
З матеріалів справи вбачається, що 28 листопада 2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (клієнт) та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» (фактор) укладено договір факторингу №28/1118-01. Суд зауважує, що в матеріалах справи мається зазначений договір на двох аркушах (перший та останній), зі змісту якого вбачається, що клієнт зобов'язався відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором. Окрім того зазначені поштові та банківські реквізити, підписи та печатки сторін, а тому суд позбавлений можливості проаналізувати зміст умов укладеної угоди (т. 2 а.с. 18).
3 лютого 2021 р. між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 279468533 (т. 1 а.с. 7-9).
Відомостей про існування договірних відносин між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» в період з 28 листопада 2019 року по 3 лютого 2021 року матеріали справи не містять.
20.10.2022 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 20102022, у відповідності до умов якого, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» права вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги (т. 1 а.с. 11-12).
Верховний Суд у постанові від 24 квітня 2018 року в справі № 914/868/17 зазначив, що передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином.
Також Верховний Суд у постанові від 02 листопада 2021 року у справі №905/306/17 зазначив, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
Згідно п. 2.1. Договору факторингу № 20102022, Клієнт зобов'язується відступити Фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Згідно п. 4.1 Договору факторингу № 20102022, сторони погодили, що право вимоги переходить від Клієнта до Фактора на наступний календарний день після підписання Сторонами відповідного Реєстру прав вимог, по формі встановленій у Додатку до цього Договору.
До позову додано витяг з Реєстр прав вимоги № 2 від 06.03.2023 до Договору факторингу № 20102022 від 20.10.2022, який не підписано сторонами (а.с. 13).
Реєстр боржників №127 від 29.03.2021 до Договору факторингу №28/1118-01 укладеного між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», позивачем не надано. В матеріалах справи мається Витяг із зазначеного реєстру, який підписаний директором ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», що не є підтвердженням передачі права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 279468533 (т. 1 а.с. 201, т. 2 а.с. 11).Також позивачем надано до матеріалів справи недопустимий доказ, який суд не бере до уваги- ксерокопія із закритими даними, які містять інформацію про сторони, потім пустий аркуш, зазначенням даних по договору з ОСОБА_1 під порядковим номером 1486, далі знову пустий аркуш та реквізити з печатками та підписами сторін (т. 1 а.с. 12-13). Зазначений доказ.
Окрім того, кредитний договір № 279468533 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено після укладення договору факторингу № 28/1118-01між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС».
Отже, із наведеного слідує, що вимога на момент укладення договору мала би бути визначеною, тоді як жодної визначеної вимоги у ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» щодо ОСОБА_1 на момент укладення договору факторингу від 28 листопада 2018 року не було.
Таким чином, суд виходить з того, що матеріали справи не містять повного тексту договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, за яким ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» відступило право вимоги ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС». Суду не надано реєстр прав вимог, підписаного уповноваженими особами за цим договором. Також матеріали справи не містять доказів на підтвердження сплати ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за договором факторингу ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».
Таким чином, позивачем не доведено факт передачі прав вимоги первісним кредитором щодо боржника ОСОБА_1 .
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (SeryavinandOthers v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 263-265, 282 ЦПК України, ст. ст. 514, 516, 526, 530, 599, 610, 611, 1082 ЦК України,
У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (юридична адреса: м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд.30, ЄДРПОУ 35625014) до ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором № 279468533 від 03 лютого 2021 року, відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 05 липня 2024 року.
Суддя: Н.Г. Скользнєва