Іменем України
05.07.2024
Справа № 331/3718/24
Провадження № 1-кс/331/1369/2024
Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого 1-го відділення слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області лейтенанта юстиції ОСОБА_3 за матеріалами кримінального провадження №22024080000000914 від 05.06.2024 за підозрою ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 111-1 КК України про арешт майна, -
У провадження слідчого судді надійшло клопотання про арешт майна у якому зазначено, що Слідчим відділом УСБУ в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22024080000000914 від 05.06.2024 за підозрою ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 111-1 КК України.
21.11.2022 слідчим відділом УСБУ в Запорізькій області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022080000002266 за фактом того, що протягом серпня-вересня 2022 року, громадяни України, із числа мешканців Веселівської селищної територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області, діючи за попередньою змовою між собою та представниками окупаційної адміністрації держави-агресора, брали активну участь в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території громади, щодо незаконного входження Запорізької області до складу держави-агресора російської федерації.
24.05.2024 на підставі зібраних доказів під час здійснення досудового розслідування, слідчим слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області за погодженням із процесуальним керівником у кримінальному провадженні - прокурором відділу Запорізької обласної прокуратури у кримінальному провадженні №22022080000002266 від 21.11.2022 складено повідомлення про підозру та відповідно до вимог ст.ст. 111, 135, 276-278 КПК України повідомлено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що вона обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 111-1 КК України - участь в організації та проведення незаконних референдумів на тимчасово окупованій території, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Так, відповідно до матеріалів кримінального провадження встановлено, що громадянка України ОСОБА_4 , протягом вересня 2022 року, перебуваючи на території с. Калинівка Чкаловської об'єднаної територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області , яка з 26.02.2022 та на час складення підозри є тимчасово окупованою російською федерацією територією України, діючи умисно, із власних корисливих мотивів, за попередньою змовою з громадянами України ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та іншими невстановленими особами, які увійшли до складу незаконної виборчої комісії - т.зв. «участковой избирательной комиссии №320», з метою остаточного встановлення окупаційної влади російської федерації на тимчасово окупованій території Запорізької області, в порушення вимог Конституції України та ЗУ «Про всеукраїнський референдум», як голова вказаної виборчої комісії - т.зв. «участковой избирательной комиссии №320», розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , брала участь в організації та проведенні на території вказаного населеного пункту незаконного референдуму щодо входження Запорізької області до складу російської федерації, призначеного указом голови окупаційної адміністрації держави-агресора - т.зв. «Военно-гражданской администрации Запорожской области» «про призначення референдуму Запорізької області про вихід Запорізької області зі складу України та про входження Запорізької області до складу російської федерації на правах суб'єкта російської федерації» №356-у від 20.09.2022, який було безпосередньо проведено у період з 23 по 27 вересня 2022 року на тимчасово окупованій території Запорізької області.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 111-1 КК України, підтверджується зібраними з дотриманням вимог КПК України доказами, а саме:
- допити свідків - осіб з числа місцевих жителів Чкаловської об'єднаної територіальної громади Мелітопольського р-н Запорізької обл., які підтверджують факт участі в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території громадян України ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ;
- пред'явленням особи для впізнання за фотознімками, за участю свідків, які впізнали громадян України ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , як таких які приймали участь в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території;
- іншими матеріалами досудового розслідування кримінального провадження.
Таким чином, встановлено наявність достатніх доказів для обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 111-1 КК України.
З метою дотримання вимог КПК України щодо повідомлення особі про підозру, а також повідомлення про виклик до органу досудового розслідування на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора України опубліковано повідомлення про підозру та повістки про виклик ОСОБА_4 до слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області на 28.05.2024, 29.05.2024 та 30.05.2024 для отримання письмового повідомлення про підозру та участі в проведенні слідчих (розшукових) діях в якості підозрюваної, опубліковані на веб-сайті Офісу Генерального прокурора у рубриці «Повістки про виклик», за посиланням: « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Також в щоденному виданні центральних органів влади газеті «Урядовий кур'єр» 24.05.2024 опубліковано повідомлення про підозру та повістки про виклик ОСОБА_4 до слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області на 28.05.2024, 29.05.2024 та 30.05.2024 для отримання письмового повідомлення про підозру та участі в проведенні слідчих (розшукових) діях в якості підозрюваної.
Проте, дотепер підозрювана ОСОБА_4 не з'явилася за викликом та жодним чином не повідомила про причини неявки, у зв'язку з чим є всі підстави вважати, що підозрювана переховується від органу досудового розслідування з метою уникнення кримінальної відповідальності.
На підставі вище зазначеного 31.05.2024 слідчим винесено постанову про оголошення в державний, міждержавний та міжнародний розшук підозрюваної у кримінальному провадженні, проведення якого доручено оперативним співробітникам Мелітопольського РВ УСБУ в Запорізькій області та співробітникам сектору міжнародного поліцейського співробітництва ГУНП в Запорізькій області.
Згідно з інформацією оперативного підрозділу та матеріалів кримінального провадження, на даний час підозрювана ОСОБА_4 перебуває на тимчасово окупованій території України, а саме в с. Веселе Мелітопольського р-н, Запорізької обл., маючи сухопутне сполучення з іншими містами тимчасово окупованої території Запорізької області та анексованої АР Крим, що унеможливлює її явку до слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області для участі у слідчих діях.
Під час досудового розслідування встановлено, що у підозрюваної
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на праві власності наявне наступне майно:
-об'єкт нерухомого майна: квартира загальною площею (кв.м): 43,69, житловою площею (кв.м): 29,76 розташована за адресою: АДРЕСА_2 , частка власності 1/3.
Відтак, санкцією ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 111-1 КК України за якою ОСОБА_4 повідомлено про підозру, передбачено додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.
Окрім того, наразі в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що наявні ризики відчуження наведеного вище переліку майна підозрюваної ОСОБА_4 з метою унеможливлення застосування до нього заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна та подальшої його конфіскації, орган досудового розслідування вважає за доцільне, здійснити розгляд цього клопотання без повідомлення про це підозрюваного та сторону захисту, з метою запобігання настанню негативних наслідків для кримінального провадження.
Прохає суд накласти арешт на майно шляхом заборони користування, відчуження та розпорядження, яке належить підозрюваній ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:
-об'єкт нерухомого майна: квартира загальною площею (кв.м): 43,69, житловою площею (кв.м): 29,76 розташована за адресою: АДРЕСА_2 , частка власності 1/3.
Слідчий подав до суду заяву про розгляд клопотання без його участі, на задоволенні клопотання наполягає.
Згідно ч.1 ст. 172 КПК України неприбуття слідчого у судове засідання не перешкоджає його розгляду.
Фіксування розгляду клопотання технічними засобами звукозапису не здійснювалось на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних обставин.
Слідчим суддею встановлено, що Слідчим відділом УСБУ в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22024080000000914 від 05.06.2024 за підозрою ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 111-1 КК України.
24.05.2024 на підставі зібраних доказів під час здійснення досудового розслідування, слідчим слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області за погодженням із процесуальним керівником у кримінальному провадженні - прокурором відділу Запорізької обласної прокуратури у кримінальному провадженні №22022080000002266 від 21.11.2022 складено повідомлення про підозру та відповідно до вимог ст.ст. 111, 135, 276-278 КПК України повідомлено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що вона обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 111-1 КК України - участь в організації та проведення незаконних референдумів на тимчасово окупованій території, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Згідно п.7 ч.2 ст.131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно із ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
За ч. 1 ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Статтею 1 додаткового (першого)протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено,що кожна фізична,або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше,як в інтересах суспільства і на умовах,передбачених законом,або загальними принципами міжнародного права.
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
ЄСПЛ також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A №52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A №98) (справа «East/West Alliance Limited» проти України).
Під час досудового розслідування встановлено, що у підозрюваної
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на праві власності наявне наступне майно:
-об'єкт нерухомого майна: квартира загальною площею (кв.м): 43,69, житловою площею (кв.м): 29,76 розташована за адресою: АДРЕСА_2 , частка власності 1/3.
Слідчий суддя вважає, що матеріали провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують втручання у права та інтереси власника майна, враховуючи і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співмірність обмеження.
На цей час існують обґрунтовані підстави вважати, що вказане майно, може бути продано чи оформлено на іншу особу.
Незастосування накладення арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню та беручи до уваги наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, доведеність необхідності такого заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню.
Заборона або обмеження розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна, тому у частині задоволення клопотання щодо накладення арешту, шляхом заборони розпорядження приватного нерухомого майна ОСОБА_4 квартири загальною площею (кв.м): 43,69, житловою площею (кв.м): 29,76 розташована за адресою: АДРЕСА_2 , частка власності 1/3 з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання необхідно відмовити.
Дослідженням наявних матеріалів встановлено, що клопотання слідчого про арешт майна відповідає вимогам ст.ст.170, 171 КПК України та належним чином обґрунтоване. Доведена необхідність такого арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.
Крім того, слідча суддя звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК України законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна, а також і те, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Керуючись ст.ст.170-173 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого 1-го відділення слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області лейтенанта юстиції ОСОБА_3 за матеріалами кримінального провадження №22024080000000914 від 05.06.2024 за підозрою ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 111-1 КК України про арешт майна - задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, шляхом заборони відчуження нерухомого майна ,яке належить підозрюваній ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:
-об'єкт нерухомого майна: квартира загальною площею (кв.м): 43,69, житловою площею (кв.м): 29,76 розташована за адресою: АДРЕСА_2 , частка власності 1/3.
Виконання ухвали доручити співробітникам УСБУ в Запорізькій області.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Роз'яснити, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвалу може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1