Справа № 946/3930/24 Провадження № 3/946/1557/24
02 липня 2024 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі: головуючого судді - Присакар О.Я., за участю секретаря судового засідання - Воронової В.Є., представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Левикіна В.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали у справі про адміністративне правопорушення, що надійшли з відділу організації несення служби в місті Ізмаїл Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого водієм ТОВ «ЛОТУС ОІЛ ТРЕЙДІНТ», проживаючого: АДРЕСА_1 ,
про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №536822, 07.05.2024 року о 12 год. 20 хв. в Одеській області, м. Ізмаїл, вул. Єдності 141, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом MAN, державний номерний знак НОМЕР_1 по вул. Єдності з боку автомобільної дороги М-15 Одеса-Рені н Бухарест в бік вул. Князя Святослава на залізничному переїзді зі шлагбаумом здійснив проїзд при опущеному шлагбаумі та на заборонений червоний сигнал світлофора та увімкнений звуковий сигнал світлофора, здійснив наїзд на механічний шлагбаум, в наслідок чого завдав механічних пошкоджень, чим завдано матеріальної шкоди.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 20.5 б,в Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №536819, 07.05.2024 року о 12 год. 20 хв. в м. Ізмаїл по вул. Єдності 141, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом MAN, державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку у медичному закладі КНП ІМР ІРОО «ІМЦЛ», висновок лікаря № 782.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи на 02.07.2024 року був повідомлений належним чином.
Представник ОСОБА_1 адвокат Левикін В.Є. у судовому засіданні зазначив, що ОСОБА_1 визнає вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ст. 124 КУпАП та заперечує проти визнання вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП посилаючись доводи, зазначені у письмових запереченнях, відповідно яким просить закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 на підставі ст. 247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, мотивуючи тим, що ОСОБА_1 взагалі не керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, як визначено в протоколі про адміністративне правопорушення. В матеріалах справи №946/3930/24 взагалі відсутні будь-які докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом MAN д/н НОМЕР_1 , 07 травня 2024 року о 12:20 год. З наявного в матеріалах справи відеозапису з нагрудного реєстратора вбачається, що поліцейськими зафіксовано на відео лише факт розмови з водієм та процедури оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення, в той же час на відео не зафіксовано ані безпосередньо рух транспортного засобу MAN д/н НОМЕР_1 , ані керування ОСОБА_1 транспортного засобу, ані перебування ОСОБА_1 за кермом вказаного автомобіля, ані навіть моменту зупинення поліцейським вказаного транспортного засобу, однак відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 нібито керував транспортним засобом у стані сп'яніння о 12 год. 20 хв. Незрозуміло яким чином патрульні поліцейські розпочавши відеозапис майже через годину після скоєння правопорушення встановили, що ОСОБА_1 годину тому керував автомобілем у стані сп'яніння. Різниця часу в одну годину між скоєнням правопорушення та початком відеозапису викликає об'єктивні сумніви в достовірності викладених протоколі обставинах. В даному випадку ОСОБА_1 через несправність транспортного засобу потрапив у ДТП на залізничному переїзді, після чого до нього одразу підійшли невідомі особи із автоматами та почали погрожувати, залякували ОСОБА_1 мобілізацією та викликом ТЦК. Очевидно почувши погрози від невідомих осіб зі зброєю ОСОБА_1 занервував та з метою покращення самопочуття вже після ДТП вживав заспокійливі препарати, однак алкоголь взагалі не вживав. Наявний в матеріалах справи відеозапис не є цілісним, має переривання та взагалі відсутній тривалий проміжок часу. Доданий до протоколу про адміністративне правопорушення диск із записом з камери поліцейського містить різні відеозаписи із різних відеореєстраторів. Відеозапис із реєстратора №474487 переривався п'ять разів та поділений на п'ять різних відео, відеозапис із реєстратора №473474 переривався чотири рази та поділений на чотири різних відео, відеозапис із реєстратора №473464 переривався тричі та поділений на три різні відео. При цьому відеозапис із нагрудного реєстратора №474487 охоплює час з 13:11 год. по 13:42 год. та з 14:41 год. по 14:50 год., тобто відеозапис переривався та відсутня година відеозапису. Так само відеозапис із нагрудного реєстратора №473474 охоплює час із 13:11 год. по 13:20 год., потім переривається майже на півтори години та починається із 14:41 год. і завершується о 14:54 год. Так само відеозапис із нагрудного реєстратора №473464 охоплює час із 13:13 год. по 13:19 год. потім переривається на пів години та охоплює час з 13:53 по 13:57 год. Отже, відеозаписи із усіх трьох реєстраторів не містять безперервності ведення відеозйомки, при цьому у проміжок часу з 13:42 год. по 14:41 год. відеозапис взагалі не здійснювався жодним реєстратором, а тому встановити, що саме відбувалось у даний проміжок часу є неможливим. В той же час, безпосередньо в моменти коли відбувалась відеофіксація, то вона постійно переривалась. Поліцейським навмисно було вимкнуто відеофіксацію, що зроблено для вчинення протиправних дій, залякування правопорушника та подальшого протиправного притягнення до адміністративної відповідальності з метою виконання «плану» по складеним протоколам. Тобто, патрульним порушено вимоги Інструкції щодо порядку відеозйомки, самовільно неодноразово вимкнуто відеофіксацію на тривалий час від 30 хв до 1.5 год., а потім знову ввімкнено її, що може свідчити про зловживання патрульним своїм службовим становищем та спотворення дійсних обставин адміністративного правопорушення. Будь-які направлення на проходження огляду на стан сп'яніння в матеріалах справи відсутні, так само як і відсутні відомості щодо наявності такого направлення у графі «до протоколу додаються» безпосередньо у протоколі про адміністративне правопорушення, що свідчить про відсутність такого направлення в момент складання протоколу. В протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не зазначені ознаки алкогольного сп'яніння. Так само в протоколі про адміністративне правопорушення відсутні відомості про рівень алкоголю у крові водія, а тому неможливо визначити чи було взагалі виявлено сп'яніння та чи перевищує виявлений рівень допустиму норму тощо. В той же час, на доданому до протоколу відеозаписі відсутні відомості про те, що поліцейський взагалі оглядає особу, досліджує її ходу, оглядає пальці рук чи перевіряє запах з порожнини рота тощо, будь-які ознаки сп'яніння на відеозаписі не вбачаються, ОСОБА_1 поводить себе адекватно та має стійку ходу, інші ознаки із наявного відеозапису перевірити неможливо. Взагалі незрозуміло яким чином патрульні встановили факт перебування ОСОБА_1 в алкогольному сп'янінні, якщо не перевіряли водія на ознаки сп'яніння та не виявили жодних таких ознак. На підтвердження перебування ОСОБА_1 у стані сп'яніння до протоколу додано висновок №782 від 07 травня 2024 року. Однак, у п.10 Висновку зазначено, що гр. ОСОБА_1 перебуває у стані … надалі порожнє місце … сп'яніння. Тобто із наданого висновку №782 від 07 травня 2024 року неможливо визначити в якому стані перебуває ОСОБА_1 , та чи взагалі перебуває він у стані сп'яніння, оскільки будь-які відомості про стан ОСОБА_1 у висновку відсутні. Висновок видано щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, однак зі змісту висновку взагалі неможливо встановити на який вид сп'яніння проводився огляд та у якому сп'янінні перебуває, якщо взагалі перебуває, водій ОСОБА_1 . Так само, у висновку відсутні будь-які ознаки сп'яніння водія ОСОБА_1 виявлені під час огляду, а також ступінь алкогольного сп'яніння, а саме рівень алкоголю в крові. В матеріалах справи знаходяться акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів складений поліцейським, а також квитанції газоаналізатора Драгер, однак взагалі незрозуміло яке відношення дані документи мають до висновку №782 від 07 травня 2024 року, оскільки складені не лікарем у закладі охорони здоров'я, а патрульним поліцейським на місці. При цьому фабула адміністративного правопорушення визначає, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння відповідно до висновку №782 від 07 травня 2024 року, жодних посилань на акт огляду чи квитанції газоаналізатора Драгер, які складені патрульним поліцейським, або на рівень алкоголю в крові відповідно до квитанцій газоаналізатора Драгер фабула протоколу не містить. В даній справі особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення до суду, окрім безпосередньо протоколу, у якості доказів було надано відеозапис з нагрудного реєстратора, акт огляду на стан сп'яніння, квитанції газоаналізатора Драгер та висновок №782 від 07 травня 2024 року, які жодним чином не підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані сп'яніння, будь-яких інших доказів суду надано не було, свідки події адміністративного правопорушення - відсутні. Таким чином, переконливих доказів вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 суду надано не було, що свідчить про недоведеність провини останнього. Викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, а саме не містить ознак алкогольного сп'яніння, не містить результатів огляду на стан сп'яніння, зокрема рівня алкоголю в крові тощо.
Дослідивши матеріали справи та відеозапис, вислухавши думку адвоката, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Положеннями ст. 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно п. 20.5 (б, в) Правил дорожнього руху, рух через переїзд забороняється, якщо: шлагбаум опущений або почав опускатися; увімкнено заборонний сигнал світлофора чи звуковий сигнал незалежно від наявності та положення шлагбаума.
Відповідно до ст. 124 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
В судовому засіданні встановлено, що 07.05.2024 року о 12 год. 20 хв. в Одеській області, м. Ізмаїл, вул. Єдності 141, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом MAN, державний номерний знак НОМЕР_1 по вул. Єдності з боку автомобільної дороги М-15 Одеса-Рені н Бухарест в бік вул. Князя Святослава на залізничному переїзді зі шлагбаумом здійснив проїзд при опущеному шлагбаумі та на заборонений червоний сигнал світлофора та увімкнений звуковий сигнал світлофора, здійснив наїзд на механічний шлагбаум, в наслідок чого завдав механічних пошкоджень, чим завдано матеріальної шкоди.
Відповідно до пояснень, наданих адвокатом Левикіним В.Є. у судовому засіданні 02.07.2024 року, а також заяви від 16.05.2024 року, зареєстрованої 17.05.2024 року, ОСОБА_1 визнає вину у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП.
Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №536822 від 07.05.2024 року;
- схемою місця ДТП від 07.05.2024 року;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 07.05.2024 року;
- відеозаписами, долученим до матеріалів справи.
Отже, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП є доведеною поза розумним сумнівом, не заперечується самим ОСОБА_1 та його представником, що беззаперечно підтверджується матеріалами справи.
Вивчивши пояснення захисника, якими обґрунтовуються доводи сторони захисту щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу та події адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, надавши їм оцінку, суд зазначає наступне.
Згідно п. 2.9 а Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Розділом Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 року за №1395 встановлені особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП.
Відповідно до п.п. 3, 4, 6 Розділу Х цієї Інструкції, направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп'яніння і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами). Огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам хорони здоров'я і відповідають установленим МОЗ вимогам. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність).
З Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року №1452/735 вбачається, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я). Проведення огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я і оформлення його результатів. Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове. Використання в закладах охорони здоров'я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду. Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.
Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 року №1026 встановлено Порядок застосування портативних відеореєстраторів та карт пам'яті до них, їх облік, зберігання та видача відеозаписів. Відповідно якому, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі точності встановлених на пристрої дати та часу.
Згідно ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом можливість керування цим транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія (судноводія) відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 визнає вину у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП та його вина є доведеною поза розумним сумнівом та беззаперечно підтверджується матеріалами справи, що у свою чергу не заперечується самим ОСОБА_1 або його представником.
Отже, факт настання встановленої ДТП за участю ОСОБА_1 , що не заперечується останнім, є беззаперечним доказом встановленню факту керування ним транспортним засобом MAN, державний номерний знак НОМЕР_1 та відповідно приведенню у рух транспортного засобу, що надає суду змоги дійти висновку, що ОСОБА_1 у зазначений в протоколі час та місце відповідно до положень п. 1.10 ПДР перебував у статусі водія (водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі).
Зважаючи на встановлене, суд не приймає до уваги доводи сторони захисту стосовно відсутності зафіксованого руху транспортного засобу, вважає такі доводи неспроможними, які цілком спростовуються встановленим у судовому засіданні.
Крім того, ОСОБА_1 у своїх письмових поясненнях від 07.05.2024 року особисто зазначає, що 07.05.2024 року приблизно о 12 год. 20 хв. в м. Ізмаїл, вул. Єдності 141 керував транспортним засобом MAN, державний номерний знак НОМЕР_1 , що також підтверджується дослідженими у судовому засіданні відеозаписами.
Щодо доводів про відсутність в матеріалах справи письмового направлення для проходження медичного огляду на стан сп'яніння, суд з урахуванням положень ст. 266 КУпАП, пунктом 6 Інструкції № 1395, пунктом 8 Порядку № 1103 та пунктом 8 Інструкції №1452/735, зазначає, що оформлення письмового направлення до медичного закладу згідно з формою, передбаченою додатком 1 до Інструкції №1452/735, діючим законодавством не передбачено.
Крім того, надаючи оцінку вказаним доводам, суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.
В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) надає «автономне» значення концепції «кримінальне обвинувачення», незалежне від категорій, що використовуються в національних правових системах держав - учасниць Конвенції («Адольф проти Австрії» (Adolf v. Austria), пункт 30).
Першочергова оцінка ЄСПЛ застосовності кримінального аспекту ст.6 Конвенції ґрунтується на критеріях, викладених у рішенні у справі «Енгель та інші проти Нідерландів» (Engel and Others v. the Netherlands) (пункти 82-83): 1) класифікація в національному законодавстві; 2) характер правопорушення та 3) суворість покарання, ризику якого піддається відповідна особа.
При цьому, в практиці ЄСПЛ перший критерій має відносну значимість та слугує тільки як відправна точка. Другий та третій критерії являються альтернативними та необов'язково застосовуються одночасно; для вирішення про застосовність ст.6 Конвенції достатньо, щоб розглядуване правопорушення за своїм характером вважалось «кримінальним» з точки зору Конвенції або щоб за вчинене правопорушення на особу покладалось покарання, яке за своїм характером та ступеню серйозності належало в цілому до «кримінальної» сфери («Озтюрк проти Німеччини» (Ozturk v. Germany), пункт 54; «Лутц проти Німеччини» (Lutz v. Germany), пункт 55).
Аналізуючи вказані вище джерела права, враховуючи вид та розмір санкції, яка визначена національним законом за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, порівнюючи її з санкцією кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 КК України, вважаю, що адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП з точки зору Конвенції можна вважати «кримінальним».
В основі встановлених кримінальним процесуальним законом правил допустимості доказів лежить концепція, відповідно до якої в центрі уваги суду повинні знаходитися права людини і виправданість втручання в них держави незалежно від того, яка саме посадова особа обмежує права.
Як неодноразово наголошувалося у постановах Касаційного кримінального суду, порушення порядку отримання доказів, яке призводить до їх недопустимості, визначається правилами допустимості доказів, передбаченими главою 4 § 1 КПК та іншими статтями КПК, в яких такі правила сформульовані. Також Суд визнавав, що не будь-яке формальне недотримання вимог кримінального процесуального закону при отриманні доказу автоматично тягне необхідність визнання доказу недопустимим. Натомість закон зобов'язує суд дати оцінку доказу з точки зору його допустимості з урахуванням того, чи було допущене порушення КПК істотним та яким чином воно перешкоджало забезпеченню та реалізації прав і свобод особи.
Сторона, яка стверджує про процесуальні порушення, має не лише довести наявність таких порушень, а й обґрунтувати, що ці порушення позначилися або могли позначитися на результаті судового розгляду, в тому числі на допустимості доказів, використаних у судовому розгляді.
Відтак, на думку суду, ОСОБА_1 та його представником не зазначено, яким чином відсутність письмового направлення для проходження медичного огляду на стан сп'яніння перешкоджало забезпеченню та реалізації його прав і свобод, яким чином ці порушення позначилися або могли позначитися на результаті судового розгляду, в тому числі на допустимості доказів, використаних у судовому розгляді.
Приймаючи таке рішення, суд бере до уваги те, що огляд на стан сп'яніння проводився як на місці, так і у закладі охорони здоров'я, що підтверджується відеозаписами, долученими до матеріалів справи.
Разом з тим, суд вважає слушними доводи адвоката щодо безперервності ведення поліцейськими відеозйомки, однак такі порушення п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису № 1026 від 18.12.2018 року, не становлять собою порушення, які можуть тягнути собою закриття провадження. Більш того, як встановлено у судовому засіданні під час дослідження відеозаписів, відеозйомка є циклічною, послідовною та відображає хронологію дій працівників поліції та фактичні обставини справи, у зв'язку з чим суд відносить такі порушення до малозначних.
Також суд вважає необґрунтованим доводи щодо відсутності в матеріалах справи, зокрема у протоколі про адміністративне правопорушення, акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та висновку лікаря ознак алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 , оскільки ознаки сп'яніння зазначаються у разі складання протоколу за порушення п. 2.5 ПДР, а даному випадку протокол складено за порушення п. 2.9 а ПДР, а тому ознаки сп'яніння не зазначаються та вказується, що особа керувала транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, та відповідне має бути підтверджено матеріалами, які додаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
При цьому, Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів ОСОБА_1 , містить виявлені ознаки: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, тремтіння пальців рук.
Крім інших доводів, на увагу суду не заслуговують доводи про не заповнення п. 10 висновка лікаря, оскільки даний пункт висновку містить відомості про те, що ОСОБА_1 перебуває у стані сп'яніння, а не зазначення виду сп'яніння (алкогольного, наркотичного) не впливає за склад правопорушення виходячи з того, що за перебування особи, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння законодавством встановлена одна відповідальність та притягнення особи до відповідальності однією нормою Закону.
Надаючи оцінку доводам сторони захисту про те, що акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів заповнений поліцейським, а не лікарем, суд звертає увагу на наступне.
Пунктом 10 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1452/735 від 09.11.2015 року, результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2) (далі - акт огляду). У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.
Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп'яніння.
Разом з тим, розділом ІІІ цієї Інструкції встановлено порядок проведення огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я і оформлення його результатів, відповідно якому одним із аліментів є складання акту медичного огляду.
Приймаючи до уваги зазначене, суд дійшов висновку, що акт медичного огляду складається лікарем (фельдшером), який проводить такий огляд, на підставі якого складається відповідний висновок, однак акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів складається саме поліцейським.
Таким чином, адвокат дійшов помилкового трактування положень Інструкції та її трактування у протилежному є неприпустимим та такі доводи судом відхиляються.
Протокол про адміністративне правопорушення - відповідним чином оформлений уповноваженою особою процесуальний документ про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого КУпАП.
Відповідно до ст. 255 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 цього Кодексу мають право складати уповноважені на те посадові особи органів Національної поліції.
Згідно з ч.ч. 1, 2 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
Також суд зауважує, що протокол про адміністративне правопорушення може бути визнаний неналежним доказом в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою вони не є самостійним беззаперечним доказом, лише у разі, якщо обставини викладені в ньому не можуть бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Отже, протоколи про адміністративні правопорушення складені уповноваженою особою, відповідають вимогам ст. 256 КУпАП та за своєю правовою природою є самостійними беззаперечними доказами, оскільки обставини викладені в них перевірені та підтверджуються за допомогою інших доказів, які беззаперечно підтверджують вину ОСОБА_1 і не викликають сумніви у суду.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №536819 від 07.05.2024 року;
- чеком приладу Драгер від 07.05.2024 року, результат тесту 0,86 проміле, з результатом якого ОСОБА_1 був не згоден;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів;
- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 782 від 07.05.2024 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння;
- відеозаписами, долученими до матеріалів справи.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що 07.05.2024 року о 12 год. 20 хв. в м. Ізмаїл по вул. Єдності 141, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом MAN, державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 а Правил дорожнього руху, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також порушив п. 20.5 (б, в) Правил дорожнього руху, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП - порушення водіями транспортних засобів правил дорожнього руху, що спричинили пошкодження транспортних засобів, вантажів, шляхів, шляхових та інших споруд чи іншого майна.
Згідно довідки старшого інспектора з особливих доручень ВОНС в місті Ізмаїл УПП в Одеській області ДПП від 08.05.2024 року, ОСОБА_1 посвідчення водія серії НОМЕР_2 отримав 17.10.2023 року. До адміністративної відповідальності протягом року за ч. 1 ст. 130 КУпАП не притягувався.
Відповідно до вимог ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення суд враховує обставини, згідно ст.ст. 34, 35 КУпАП, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, з урахуванням чого застосовує адміністративне стягнення в межах санкції встановленої за більш серйозне правопорушення, а саме за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ст.ст. 36, 124, 130, 251, 283 КУпАП, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП - НОМЕР_3 ) визнати винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП - НОМЕР_3 ), судовий збір у розмірі 605,60 грн., зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення.
Повний текст постанови складено та підписано 04.07.2024 року.
Суддя: О.Я.Присакар