Іванівський районний суд Одеської області
Іванівський районний суд Одеської області
Справа № 499/439/24
Провадження № 2/499/285/24
Іменем України
04 липня 2024 року селище Іванівка
Іванівський районний суд Одеської області у складі: головуючого судді Погорєлова І.В. за участю секретаря судового засідання Дібрової О.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в селищі Іванівка Одеської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей, а саме: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дітьми повноліття.
В обґрунтування позову зазначила, що 25 липня 2014 року уклала шлюб з ОСОБА_2 , який зареєстрували 25 липня 2014 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби по Іванівському району Роздільнянського міжрайонного управління юстиції в Одеській області, про що зроблений актовий запис № 66.У шлюбі народилося двоє дітей: син- ОСОБА_3 та син - ОСОБА_4 . Діти проживають разом з позивачем. Шлюб сторонами розірвано 25 вересня 2023 року. Дітям повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Такий належний рівень у будь-якому разі не повинен бути меншим, ніж прожитковий мінімум. Такий рівень позивач одна не зможе забезпечити, тому батько, який є здоровим та працездатним, зможе сплачувати аліменти на рівні 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дітьми повноліття, оскільки відповідач працевлаштований та отримує заробітну плату.
Ухвалою суду від 06 травня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання з повідомленням (викликом) учасників справи. Надано сторонам процесуальний строк для подання заяв по суті справи.
Позивач в судове засідання не з'явилась, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, на задоволенні позовних вимог наполягала.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву не подавав, в телефонному режимі повідомив, що проти розірвання шлюбу не заперечує та просить розглянути справу у його відсутність, про що свідчить корінець телефонограми від 04.07.2024 року № 39.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, та належним чином повідомлена по час і місце розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення у справі «Пономарьов проти України»).
При цьому, судом зауважується, що відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
У зв'язку з неявкою сторін та у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.
Дослідивши доводи, викладені в позові на обґрунтування позовних вимог, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази по справі в їх сукупності, з'ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернулася позивач, виходячи з положень ст.12 та ст.13 ЦПК України, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, при цьому суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом свої порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 25 липня 2014 року уклала шлюб з ОСОБА_2 , який зареєстрували 25 липня 2014 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби по Іванівському району Роздільнянського міжрайонного управління юстиції в Одеській області, про що зроблений актовий запис № 66. Така обставина встановлена рішенням Іванівського районного суду Одеської області від 25 вересня 2023 року по справі № 499/872/23.
Сторони з 25 липня 2014 року перебували в зареєстрованому шлюбі, від якого мають двох малолітніх дітей:
- сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , видане 17 жовтня 2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби по Іванівському району Роздільнянського міжрайонного управління юстиції в Одеській області, в якому батьками дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначені: в графі «батько» - ОСОБА_2 та в графі «мати» - ОСОБА_1 .
- сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , видане 02 лютого 2018 року Іванівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції в Одеській області, в якому батьками дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначені: в графі «батько» - ОСОБА_2 та в графі «мати» - ОСОБА_1 .
Крім того, встановлено, що рішенням Іванівського районного суду Одеської області від 25 вересня 2023 року по справі № 499/872/23, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстровано 25 липня 2014 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби по Іванівському району Роздільнянського міжрайонного управління юстиції в Одеській області, про що зроблений актовий запис № 66, - розірвано.
Згідно довідки про склад сім'ї № 112, виданої 19 квітня 2024 року Северинівським старостинським округом Іванівської селищної ради Одеської області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживають разом з матір'ю ОСОБА_1 . З цієї ж довідки вбачається, що батько з ними не прописаний.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, причому відповідно до ч.1 ст.191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно з ч. 1 ст. 183, ч. 1 ст. 184 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Більш того, відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Крім того, відповідно до ч. ч. 2, 3 ст.183 СК України якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття та якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
На підставі наведеного, оцінивши в сукупності наявні у справі докази, розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог, враховуючи, що обов'язок утримувати дітей є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, при цьому, припинення шлюбних відносин між батьками, а так само проживання їх окремо від дітей, - не впливає на обсяг їхніх прав та не звільняє від виконання обов'язків щодо останніх, до досягнення дітьми повноліття, крім того, судом враховується також матеріальний та сімейний стан відповідача, те, що відповідач є молодою, здоровою, працездатною особою, а також інші обставини, визначені ст.182 СК України, які мають враховуватися судом при вирішенні питання про стягнення аліментів, окрім того, судом під час розгляду справи з наявних у справі доказів, не встановлено наявності у платника аліментів на утриманні інших дітей, непрацездатних осіб, виконавчих листів, за якими б проводилися стягнення, аліментних зобов'язань, приймаючи також до уваги, що аліментами є періодичні щомісячні платежі, на підставі чого та виходячи з правової норми ст.183 СК України, з урахуванням викладеного вище, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підлягають задоволенню.
При цьому суд констатує, що стягненню з відповідача на користь позивача на утримання дітей аліментів, що складають єдину частку від доходів відповідача, у розмірі 1/3 частини доходів (заробітку) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, необхідно здійснювати починаючи з 25 квітня 2024 року і до досягнення старшою дитиною - сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
При цьому, якщо після досягнення повноліття старшою дитиною ніхто з батьків не звернеться до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, стягувати аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини всіх видів доходів (заробітку) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 10 жовтня 2032 року і до досягнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Крім того, судом відзначається, що відповідно до ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом, тим самим, сторони не позбавлені можливості звертатися до суду з позовною заявою про збільшення/зменшення розміру аліментів за наявності вказаних обставин.
Згідно з п.1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в частині суми платежу за один місяць.
В порядку ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у зв'язку з чим судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп. підлягає стягненню з відповідача в дохід держави, приймаючи до уваги, що позивач відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору при поданні до суду позову про стягнення аліментів.
Відповідно до ст.ст.180, 182, 183, 191 СК України, керуючись ст.ст. 4, 5, 7, 10, 12, 13, ст.ст.77-80, 81, 95, 133, 141, 235, 258, 259, 263, 264, 265, п. 1 ч. 1 ст. 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ; ІНФОРМАЦІЯ_7 ) до ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про стягнення аліментів на утримання дітей - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини всіх видів доходів (заробітку) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, починаючи з 25 квітня 2024 року і до досягнення старшою дитиною - сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Якщо після досягнення повноліття старшою дитиною ніхто з батьків не звернеться до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини всіх видів доходів (заробітку) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 10 жовтня 2032 року і до досягнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Стягнути з ОСОБА_2 , на користь держави судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп.
Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з підстав, передбачених ч.ч.2, 3 ст.354 ЦПК України.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду.
СуддяІгор ПОГОРЄЛОВ