Справа №577/6701/23 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Потій Н. В.
Номер провадження 33/816/613/24 Суддя-доповідач Рунов В. Ю.
Категорія 130 КУпАП
Іменем України
25 червня 2024 року суддя Сумського апеляційного суду Рунов В. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Суми справу про адміністративне правопорушення № 577/6701/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 29.02.2024, якою
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1
визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
установив:
У поданій апеляційній скарзі особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 просить скасувати постанову судді, а провадження в справі закрити, оскільки працівники поліції зупинили т/з безпідставно, порядок огляду порушений, алкогольних напоїв він не вживав, пройти огляд у закладі охорони здоров'я йому не пропонували, відсторонений від керування т/з не був.
Постановою судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 29.02.2024 ОСОБА_4 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і на нього накладене стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн з позбавленням права керування т/з строком один рік. Стягнуто з ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Згідно постанови судді, 07.12.2023 о 21:55 у м. Конотоп по 1-му пр. Є. Коновальця водій ОСОБА_4 керував т/з М-412 д. н. з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, огляд пройшов на місці зупинки т/з за допомогою газоаналізатора «Драгер», результат огляду 1,99%, чим порушив п. 2.9а ПДР.
Будучи відповідно вимог ст. 268, 277-2 і 294 КУпАП, своєчасно сповіщеними у встановленому законом порядку про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги, ОСОБА_4 та його захисник в судове засідання не з'явились і будь-якого клопотання про відкладення апеляційного розгляду справи від них не надійшло, а тому апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги у відсутності цих осіб, що не протирічить вимогам КУпАП.
Перевіривши матеріали справи і дослідивши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 284912 від 07.12.2023, суддя суду першої інстанції цілком вірно дійшла висновку, що ОСОБА_4 керував т/з у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР, що відповідає фактичним обставинам справи, належним чином умотивовано та об'єктивно підтверджується доказами у справі, зокрема:
? роздруківкою показників огляду ОСОБА_4 на стан сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу Drager Alcotest 6820, проведеного 07.12.2023, у якому ОСОБА_4 поставив свій підпис, результат тесту - 1,990/00;
? актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого ОСОБА_4 погодився з результатами огляду на стан сп'яніння, про що у відповідній графі «з результатами згоден» поставив свій підпис;
? відеозаписами з технічних засобів працівників поліції, згідно яких водію ОСОБА_4 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці або в медичному закладі. Зі згоди ОСОБА_4 поліцейським проведено його огляд на місці зупинки т/з за допомогою приладу «Драгер», результат якого становив 1,990/00. ОСОБА_4 результат не заперечив, наміру пройти огляд у лікарні не висловив.
Оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю (ч. 1 ст. 251, ст. 252 КУпАП), не убачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам, тому доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_4 не перебував у стані алкогольного сп'яніння, є неприйнятними.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки учасників дорожнього руху, у тому числі осіб, які керують т/з, і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, тому у протоколі та у постанові присутнє посилання на порушення ОСОБА_4 вимог п. 2.9а ПДР, згідно яких водієві забороняється керувати т/з у стані алкогольного сп'яніння, а сама процедура огляду на стан сп'яніння закріплена у ст. 266 КУпАП, розділі Х «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», розділах І-ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» і «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду».
Згідно визначеної процедури огляд водія, зокрема на стан сп'яніння, проводиться: 1) поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення; 2) у закладі охорони здоров'я (в тому числі у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами), не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення в присутності поліцейського. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан сп'яніння затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан сп'яніння в інших закладах забороняється.
Про наявність у працівника поліції обґрунтованих та об'єктивних підстав вважати, що ОСОБА_4 підлягав огляду на стан сп'яніння, свідчили ознаки, що відповідають приписам п. 2-4 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», а питання встановлення наявності (чи відсутності) ознак стану сп'яніння, які є підставами для проведення огляду водія т/з, відноситься виключно до компетенції поліцейського. При цьому, ознаки сп'яніння в протоколі зазначаються поліцейським тільки у разі відмови від проходження відповідного огляду.
Що стосується доводів апеляційної скарги ОСОБА_4 про те, що керований ним т/з був зупинений безпідставно, то вони не можуть бути прийнятими до уваги, оскільки правомірність дій поліцейських щодо зупинки т/з не знаходиться у причинному зв'язку з обов'язком водія т/з пройти відповідний установлений законом огляд з метою встановлення стану сп'яніння.
Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо порушення порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, оскільки ОСОБА_4 погодився на проведення відносно нього огляду поліцейським на відповідний стан з використанням спеціального технічного засобу. Результат огляду ОСОБА_4 не заперечував, як і не виявляв наміру пройти огляд у закладі охорони здоров'я. При цьому, на поліцейського не покладається обов'язок роз'яснення водію права пройти огляд в медичному закладі у тому разі, коли останній згоден з результатом огляду, проведеного на місці зупинки т/з.
Також є необгрунтованими доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 відносно того, що працівники поліції не надали йому документів на спеціальний технічний засіб, так як пред'явлення водію таких документів не є обов'язковою умовою для проведення огляду, а ознайомлення водія з відповідною інформацією може відбутися за його клопотанням, що матеріалами справи не підтверджується та в будь-якому випадку не спростовує факту керування ОСОБА_4 т/з у стані алкогольного сп'яніння.
Твердження апеляційної скарги ОСОБА_4 в тій частині, що працівники поліції не відсторонили його від керування т/з після складання протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП є неприйнятними, оскільки не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
В своєму рішенні від 29.06.2007 у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02) ЄСПЛ наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі», а тому апеляційний суд вважає, що працівником поліції при складанні відносно ОСОБА_4 протоколу дотримані в повному обсязі усі вимоги процесуальних норм та права і законні інтереси останнього.
Суддя суду першої інстанції не вийшла за межі зазначених у протоколі обставин, розглянувши справу на підставі наданих сторонами (у тому числі й уповноваженою особою національної поліції, яка склала протокол про адміністративне правопорушення - ч. 2 ст. 251, ст. 255 КУпАП) та досліджених у судовому засіданні доказів, достатніх у своїй сукупності і взаємозв'язку для доведення вини ОСОБА_4 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При розгляді справи в повному обсязі дотримані положення ст. 268, 279, 280 КУпАП, постанова судді є законною, обґрунтованою і належним чином умотивованою, тому вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
постановив:
Постанову судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 29.02.2024 відносно ОСОБА_5 залишити без змін, а його апеляційну скаргу на цю постанову - без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В. Ю. Рунов