Справа № 750/6428/24
Провадження № 2-о/750/144/24
05 липня 2024 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
судді - Маринченко О.А.,
секретар судового засідання - Шилова Ж.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення,
заінтересована особа - Киселівська сільська рада Чернігівського району Чернігівської області,
07 травня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просить встановити факт її постійного проживання разом із матір'ю - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .
Обгрунтовано заяву тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати заявника - ОСОБА_2 , яка на день смерті була зареєстрована та фактично проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Заявник також із 2015 року постійно проживала разом із своєю матір'ю за вказаною адресою, хоча зареєстрована була за адресою: АДРЕСА_2 . Після смерті матері заявника відкрилася спадщина на належне їй майно. Для оформлення спадщини заявник звернулася до приватного нотаріуса Чернігівського районного нотаріального округу Чернігівської області Кириченко Тетяни Володимирівни, однак вона повідомила, що заявник звернулася вже після спливу шести місяців з часу відкриття спадщини, а факт проживання із спадкодавцем має бути встановлений судом, у зв'язку з чим заявник звернулася до суду з даною заявою.
У судове засідання представник заявника подав клопотання про розгляд заяви за його відсутності та відсутності заявника, просив заяву задовольнити.
Представник заінтересованої особи - Киселівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області у судове засідання не з'явився, з використанням засобів поштового зв'язку подав клопотання про розгляд заяви за його відсутності, зазначивши, що покладається на розсуд суду та просить прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства.
На підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Відповідно до копії свідоцтва про народження заявника (дошлюбне прізвище ОСОБА_5 ) серії НОМЕР_1 , її батьками записані: ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (а.с. 13).
10 серпня 1974 року заявник зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 , у зв'язку з чим змінила прізвище « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_5 » (а.с. 14).
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати заявника - ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 10), у зв'язку з чим відкрилася спадщина на належне їй майно.
Так, з копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 01 липня 2015 року та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 39896245 від 01 липня 2015 року слідує, що ОСОБА_2 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 (а.с. 11, 12).
ОСОБА_2 на день своєї смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , одна, про що свідчить копія довідки від 27 березня 2024 року № 02-22/250, виданої Виконавчим комітетом Киселівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області (а.с. 15).
Згідно з копією довідки від 11 квітня 2024 року № 02-22/279, виданої Виконавчим комітетом Киселівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, ОСОБА_1 дійсно проживає з 2015 року по теперішній час без реєстрації згідно акту № 59 про факт проживання особи без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 та разом з нею проживала мати - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 16).
За інформацією приватного нотаріуса Чернігівського районного нотаріального округу Чернігівської області Кириченко Тетяни Володимирівни спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 не заводилася.
Відповідно до частини першої статті 1221 Цивільного кодексу України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Згідно із частиною шостою статті 29 Цивільного кодексу України фізична особа може мати кілька місць проживання.
Відповідно до частини третьої статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Частиною першою статті 293 ЦПК України передбачено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно із пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Згідно із частиною другою статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Пленум Верховного Суду України у пункті 1 своєї постанови «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року № 5 звернув увагу судів на те, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини.
Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується те, що заявник постійно проживала з матір'ю - ОСОБА_2 на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 , а також те, що встановлення даного факту має для заявника юридичне значення, а тому суд знаходить підстави для задоволення заяви.
На підставі викладеного, керуючись статтями 258, 259, 273, 293, 315, 319, 354, 355 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійно проживала разом з матір'ю - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя