Справа №766/2191/24 н/п 2/766/8745/24
04 липня 2024 року Херсонський міський суд Херсонської області в складі:
головуючого судді Кузьміної О.І.,
за участю секретаря судового засідання Савицького В.В.
розглянувши в судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за позовом адвоката Хараїм Ольги Валеріївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до Херсонської міської ради про визнання додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, -
встановив:
Представник позивача звернулася до суду з позовом до Херсонської міської ради про визнання додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, в якому вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . відповідно до заповіту від 08.04.2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Пермяковою Л.І., зареєстрованого в реєстрі під № 189, ОСОБА_2 заповіла громадянину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 все майно, належне їй за законом на день її смерті де б воно не знаходилось і з чого б не складалося, і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на, що вона за законом матиме право, належні їй майнові права та майнові обов'язки та речі домашнього обіходу. Таким чином, ОСОБА_1 є спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 за заповітом. Після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно у вигляді квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Однак з 24.02.2022 року почалося вторгнення військ рф на територію України та введено воєнний стан, що унеможливлювало подачу заяви про прийняття спадщини. Вже після окупації позивач почав вживати заходи щодо оформлення документів для прийняття спадщини та Державним нотаріусом Третьої Херсонської державної нотаріальної контори Прокопенко А. відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 , та листом від 11.09.2021 № 2638/01-16 роз'яснено, що ОСОБА_1 пропустив встановлений законом шестимісячний строк на прийняття спадщини. Позивачу запропоновано звернутись до суду із позовом у порядку ч. 3 ст. 1272 ЦК України про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. У зв'язку із чим просила визначити додатковий строк для подачі ОСОБА_1 заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 19.12.2020 року, терміном в три місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 14.02.2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 14.05.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
В судове засідання представник позивача не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала заяву, в якій просила розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача в підготовче засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі, при розгляді справи покладались на розсуд суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, судом встановлені наступні обставини справи.
Відповідно до договору купівлі-продажу квартири посвідченого 28.09.2000 року приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Маршаловою Л.В., ОСОБА_2 є власником квартири , розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до заповіту від 08.04.2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Пермяковою Л.І., зареєстрованого в реєстрі під №189, ОСОБА_2 заповіла громадянину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 все майно, належне їй за законом на день її смерті де б воно не знаходилось і з чого б не складалося, і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на, що вона за законом матиме право, належні їй майнові права та майнові обов'язки та речі домашнього обіходу.
Згідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі, наданому приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Пермяковою Л.І., заповіт ОСОБА_2 08.04.2019 зареєстрований в Спадковому реєстрі під № 189 на бланку серії ННО № 518291.
Відповідно до свідоцтва про смерть, виданого 22.12.2020 року Херсонським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблений актовий запис №1938.
Відповідно до листа №2638/01-16 від 11.09.2021 року державним нотаріусом Третьої Херсонської державної нотаріальної контори Прокопенко А. відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 , та роз'яснено, що ОСОБА_1 пропустив встановлений законом шестимісячний строк на прийняття спадщини. Позивачу запропоновано звернутись до суду із позовом у порядку ч. 3 ст. 1272 ЦК України про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
У встановлений законом строк позивач не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, тому на даний час не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Зміст статті 89 ЦПК України визначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до частини першої ст. 1269 ЦК України, ч.1 ст. 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до статті 1217, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно статті 1222, 1223 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 цього Кодексу). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
За життя ОСОБА_2 склала заповіт, зареєстрований в реєстрі № 189, посвідчений приватним нотаріусом Документ сформований в системі «Електронний суд» 12.02.2024 2 Херсонського міського нотаріального округу Пермяковою Л.І.
Відповідно до статей 1233, 1234, 1235, 1236 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто.
Вчинення заповіту через представника не допускається.
Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251 - 1252 цього Кодексу.
Зі змісту заповіту вбачається, що спадкодавець ОСОБА_2 зробила розпорядження щодо належного їй майна, яке вона заповіла ОСОБА_1 .. Заповіт підписаний власноруч заповідачем.
Проте, в зв'язку з тим, що позивач на день смерті спадкодавця проживав окремо, також протягом 2021-2022 років він хворів, тривалий час лікувався, в тому числі й стаціонарно в комунальному некомерційному підприємстві «Херсонський обласний заклад з надання психіатричної допомоги» Херсонської обласної ради, після чого проходив тривалий курс реабілітації, а тому у встановлений законом строк не звернувся з заявою про прийняття спадщини.
Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України N 7 від 30 травня 2008 р. "Про судову практику у справах про спадкування" особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. У разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини спадкоємці звертаються до суду.
Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини із поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини в пунктах 33, 34 рішення від 19.02.2009 року у справі «Христов проти України» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основновоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до … остаточного рішення суду.
Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000 року, при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Судом також враховується рішення ЄСПЛ у справі «Маркс проти Бельгії» від 13.06.1979 року, ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнають право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.
Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, тому суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню, та відповідно до вимог ст. 1272 ЦК України позивачу необхідно надати додатковий строк для прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись статтями ст. ст. 1220, 1222, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 4, 12-13, 19, 81, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, -
ухвалив :
Позов адвоката Хараїм Ольги Валеріївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до Херсонської міської ради про визнання додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк протягом трьох місяців з дня набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи до Херсонського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяО. І. Кузьміна