Справа №766/460/23
н/п 1-кп/766/475/24
про продовження строку дії запобіжного заходу
04.07.2024 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3
обвинуваченого: ОСОБА_4 ,
захисника: ОСОБА_5 ,
потерпілої: ОСОБА_6
розглянувши у відкритому дистанційному судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Херсоні, кримінальне провадження внесене до ЄРДР 28.03.2023 р. за №62023080030000107 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 414 КК України,-
У провадженні Херсонського міського суду Херсонської області з 26.06.2023 перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо якого ухвалою слідчого судді від 30.03.2023 р. обрано запобіжний захід у вигляді «тримання під вартою», який ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області востаннє продовжено до 18.07.2024 року включно.
Прокурор звернувся до суду з клопотанням, в якому просить продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки ризики, які стали передумовою для його обрання не зменшились та не змінились.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник, в судовому засіданні просили суд замінити запобіжний захід на більш м'який, посилаючись на відсутність жодних ризиків заявлених у клопотанні прокурора та необґрунтованість обвинувачення.
Потерпіла в судовому засіданні просила клопотання задовольнити.
Згідно вимог ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань, суд під час судового розгляду, зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання, суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Заслухавши думки учасників судового засідання, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд, враховуючи характер інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, мету і підстави застосування запобіжних заходів, визначених ст. 177 КПК України, дійшов висновку про необхідність продовження тримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою виходячи з наступного.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_4 , обвинувачується у вчинені тяжкого злочину, за яке передбачено відповідальність у виді позбавлення волі на строк від 2 до 10 років.
Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 199 КПК України, суд при вирішенні питання щодо доцільності подальшого тримання під вартою обвинуваченого, повинен враховувати зокрема таке: чи не зменшився заявлений ризик або чи не з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; встановити наявність обставин, які перешкоджають завершенню провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Оцінюючи наявність ризиків, які можуть стати підставою для продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 , визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує можливість обвинуваченого вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватись від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Також при вирішенні питання суд бере до уваги у сукупності обставини, які передбачені ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, яке може бути застосоване до обвинуваченого; враховуючи особу ОСОБА_4 , відсутність беззаперечних відомостей про міцність соціальних зв'язків обвинуваченого, а посилання на наявність зареєстрованого шлюбу та трьох неповнолітніх дітей, наявність місця проживання, не зменшує заявлених ризиків; також судом враховуються вік та стан здоров'я обвинуваченого, які не перешкоджають подальшому утриманню в умовах ізоляції від суспільства, оскільки даних на підтвердження неможливості утримання обвинуваченого під вартою до суду не надходило, що дає можливість зробити висновок про те, що його здоров'я не перешкоджає перебуванню у місцях попереднього ув'язнення.
Отже, обставини, на які посилаються як обвинувачений, так і захисник не зменшують встановлені ризики та не є визначальними аргументами, які б могли бути запорукою належної процесуальної поведінки та надали б можливість застосувати до обвинуваченого запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, а тому підстав для задоволення клопотання про зміну запобіжного заходу судом не вбачається.
Тому, запобіжний захід був обґрунтовано застосований з урахуванням даних про особу обвинуваченого, тяжкості злочину, який йому інкримінується та інших обставин, з якими закон пов'язує можливість обрання такого запобіжного заходу, передбачених ст. ст. 176-178, 183, 193-194, 196 КПК України, оскільки вищевказане в своїй сукупності, вказує на наявність ризиків, які були підставами для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і не перестали існувати, а тому застосування більш м'якого запобіжного заходу, не зможе запобігти ризикам його можливого впливу на свідків, з метою зміни ними показань, та можливості переховування від суду. Суд вважає, що ступінь ризиків, які стали підставою для обрання запобіжного заходу щодо обвинуваченого у вигляді взяття під варту, на даному етапі провадження не зменшились.
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Враховуючи вищевикладене, оцінивши у сукупності всі обставини, з метою запобігти спробам обвинуваченого ухилитися від суду, від виконання процесуальних дій, перешкодити встановленню істини у справі, забезпечити виконання ним процесуальних рішень, суд не знаходить підстав для зміни щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , запобіжного заходу на менш суворий, з урахуванням цілей п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, принципу правової визначеності, вважає доцільним, продовжити дію раніше обраного запобіжного заходу строком на 60 діб (до 01.09.2024 року).
Керуючись п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 176-178, 183, 194, 199, 331, 369, 372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу - задовольнити.
Продовжити строк «тримання під вартою» ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 414 КК України, на 60 днів до 01.09.2024 року включно, що є не більше, ніж шістдесят днів з дати прийняття попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвала може бути оскаржена обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором протягом 5 (п?яти) днів з дня її проголошення безпосередньо до Херсонського апеляційного суду.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Копію ухвали направити для виконання до Державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор».
СуддяОСОБА_1