Справа № 766/6531/24
н/п 3/766/5323/24
01 липня 2024 року суддя Херсонського міського суду Херсонської області Іванцова Н.К., розглянувши матеріали, які надійшли з Херсонського РУП Головного управління національної поліції в Херсонської області про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-
встановив:
24.04.2024 року о 12 год. 00 хв. було встановлено, що ОСОБА_1 ухилився від виконання батьківських обов'язків відносно сина ОСОБА_2 , 2011 року народження, щодо навчання, а саме: дитина має багато пропусків навчальних занять, письмові і контрольні роботи не здає в Херсонській загальноосвітній школі №37 ім. В.Дробота за адресою: м. Херсон, В.Чорновола, 32 а.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП, а саме: ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
У судові засідання, призначені на 13.05.2024 року, 01.07.2024 року ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, зокрема шляхом направлення смс-повістки, на номер вказаний в протоколі про адміністративне правопорушення. Крім того, про виклик останнього в судові засідання було розміщено оголошення на офіційному веб-сайті Херсонського міського суду Херсонської області.
Вимогами ч. 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Законодавством (КУпАП) встановлено строки здійснення провадження у справах про притягнення до адміністративної відповідальності з метою забезпечення учасникам процесу визначеності у часі, протягом якого суд розгляне справу. Передусім такі строки слугують інтересам особи, яка зазнає заходів впливу, оскільки наявність визначеного строку дає розуміння того, скільки триватиме такий вплив. Водночас протягом такого строку особу наділено процесуальними правами та обов'язками, що дає можливість, в тому числі з використанням адміністративного ресурсу (повноважень суду щодо витребування доказів, допиту свідків тощо), представити суду доводи на захист своєї правової позиції. Добросовісна участь особи у процесі вирішення справи щодо неї полягає в активній участі в її розгляді і недопущенні зловживань наданими правами.
Недотримання строків розгляду справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований ст. 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
Дотримання балансу між інтересами всіх сторін при розгляді справи покладено на суд, який, вирішуючи питання про права та обов'язки сторін, також зобов'язаний дотримуватися встановлених законодавством правил та строків розгляду справи.
Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №363156 від 24.04.2024 року було складено у присутності ОСОБА_1 , про що свідчить його підпис, отже останньому було відомо про існування судового провадження відносно нього. Проте зловживаючи своїми правами ОСОБА_1 , не вжив належних заходів, щоб дізнатись про стан судового провадження, заяв та клопотань, в тому числі про зміну місця проживання, до суду не подавав.
У свою чергу відсутність правопорушника під час розгляду адміністративних матеріалів за жодних обставин не може виступати як засіб уникнення адміністративної відповідальності, оскільки це буде означати про безкарність такої поведінки.
З огляду на викладене судом не встановлено поважних причин неявки ОСОБА_1 до суду, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП не є перешкодою для розгляду адміністративної справи, а тому вважає за можливе надати оцінку фактам, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення за відсутності останнього.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджена наступними дослідженими та перевіреними в судовому засіданні доказами:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 363156 від 24.04.2024 року, в якому викладено обставини вчинення адміністративного правопорушення;
-листом директора Херсонської загальноосвітньої школи №37 ім. В.Дробота, я кому зазначено, що ОСОБА_3 , 2011 р.н., учень 7 - Б класу, отримав гаджет 22.11.2023 року. Мати обіцяла, що після отримання ОСОБА_4 буде навчатись, але хлопець виходе на заняття, коли сам захоче, контролю з боку батьків немає. Письмові і контрольні роботи не здає, багато пропусків уроків;
-письмовими поясненнями ОСОБА_1 , у яких останній зазначив, що йому відомо, що син пропускає навчальні заняття. Сина постійно контролює, однак періодично він немає бажання навчатись через лінощі. З ним було проведено профілактично-роз'яснювальну роботу щодо виховання дітей та необхідності навчання. Зобов'язався краще слідкувати за сином.
Дослідивши наведені вище докази, суд приходить до наступних висновків.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішенні її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з'ясувати чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Так ст.251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Так, кваліфікуючою ознакою правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст.184КУпАП є ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, тобто при складанні протоколу уповноважена особа повинна встановити, від виконання яких саме обов'язків по відношенню до дітей ухиляються батьки.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, полягає в ухиленні батьків від виконання передбачених законодавством обов'язків. Отже, диспозиція цієї статті є бланкетною (відсилочною), не конкретизованою, а такою, що скеровує до норм законодавства України, які регулюють обов'язки батьків по відношенню до дітей.
Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначено ст.150 Сімейного кодексу України від 10.01.2002 р. № 2947-III, відповідно до вимог якої батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 р. №2402-III батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Отже, можна зробити висновок, що об'єктом даного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, а об'єктивна сторона вказаного правопорушення полягає в діях, пов'язаних з ухиленням від виконання покладених на батьків обов'язків, передбачених вищезазначеними нормами.
Оцінюючи викладені докази, суд приходить до висновку, що останні узгоджуються між собою щодо часу, місця та обставин, вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, ставити їх під сумнів підстав немає.
У той же час, вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, судом враховуються вимоги ст.ст.23,33 КУпАП, в силу яких стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Статтею 22 КУпАП передбачено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Враховуючи характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, зокрема визнання вини, відсутність значних наслідків внаслідок вчиненого правопорушення, суд вважає за можливе на підставі ст. 22 КУпАП звільнити останнього від адміністративної відповідальності у зв'язку із малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням.
Саме застосування такого заходу, як усне зауваження, буде необхідним та достатнім для досягнення визначеної ст.23КУпАП мети - виховного впливу та запобіганню вчиненню нових правопорушень.
Згідно з ч. 2 ст. 284 КУпАП при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст. ст.22,184,250-252,280,283,284 КУпАП, суд, -
Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , від адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 184 КУпАП відповідно до ст. 22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.
Провадження у справі закрити.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом10 (десяти) днів з дня винесення постанови.
У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
СуддяН. К. Іванцова