Справа № 576/1120/24
Провадження № 2/576/301/24
05 липня 2024 року Глухівський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого - судді Колодяжного А.О.,
за участю секретаря - Опанасенко Т.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про повернення безпідставно набутих коштів, -
встановив:
01.05.2024 р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до
ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів. Позовні вимоги мотивував тим, що за період з жовтня по листопад 2023 року він помилково здійснив грошові перекази на банківський рахунок відповідача у розмірі 51223,12 грн. Позивач вважає, що перераховані відповідачу кошти набуті останнім безпідставно та підлягають поверненню.
08.05.2024 р., суд відкрив провадження у справі та з урахування обставин справи вирішив розглянути справу у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідач у встановлений судом строк відповіді на відзив не подав.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
З наданих позивачем копій платіжних інструкцій вбачається, що останній за період з жовтня по листопад 2023 року здійснив грошові перекази на банківський рахунок відповідача у розмірі 51223,12 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Верховний Суд у своїй постанові від 17 квітня 2024 року по справі № 127/12240/22 дійшов до висновку, що безпідставно набуті грошові кошти не підлягають поверненню, якщо потерпіла особа знає, що в неї відсутнє зобов'язання (відсутній обов'язок) для сплати коштів, проте здійснює таку сплату, оскільки вказана особа поводиться суперечливо, якщо згодом вимагає повернення сплачених коштів.
Повертаючись до обставин цієї справи, суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 , будучи обізнаним про реквізити банківського рахунку відповідача, переказав ОСОБА_2 кошти, знаючи, що між ним та відповідачем відсутнє зобов'язання (відсутній обов'язок) з повернення коштів, позивач добровільно сплачував кошти, а тому поведінка позивача є суперечливою (тобто, потерпіла особа вільно і без помилки погодилася на настання невигідних для себе наслідків). При цьому позивач перераховував відповідачу кошти чотири рази, різними сумами. У призначеннях платежу позивач зазначав, що призначенням платежу є переказ власних коштів. Так як позивач не був зобов'язаний перераховувати кошти внаслідок відсутності договірних відносин із відповідачем, а також будь-яких інших зобов'язань, проте він здійснював ці платежі протягом певного періоду часу, періодично, його поведінка щодо вимоги повернення цих коштів є вочевидь суперечливою та недобросовісною.
Отже, відсутні підстави для задоволення позовних вимог про стягнення безпідставно набутих грошових коштів.
Наведений висновок узгоджується із згаданою вище правовою позицією Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2024 року по справі № 127/12240/22, яка була сформульована у справі за схожих обставин.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 11-13, 263-265 ЦПК України, суд, -
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про повернення безпідставно набутих коштів - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.О. Колодяжний