справа № 489/4040/24
провадження №1-кп/489/819/24
про призначення справи до судового розгляду
04 липня 2024 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва кримінальне провадження на підставі обвинувального акта відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Билбасівка Слов'янського району Донецької області, громадянки України, незаміжньої, не працюючої, без освіти раніше неодноразово судиму, в останнє вироком Залізничного районного суду м.Львова від 29.10.2021за ч.3 ст.185, ч.1 ст.71 КК України до покарання у виді 3 роки 1 місяць позбавлення волі, звільнену умовно-достроково 13.07.2023 ухвалою Збаразького районного суду Тернопільської області на невідбутий строк 1 рік 4 дні, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів фактично проживаюча: АДРЕСА_2 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,
в присутності:
прокурора ОСОБА_4
представника потерпілої ОСОБА_5 ,
обвинуваченої ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_6 ,
перекладача ОСОБА_7
встановив:
31.05.2024 з Окружної прокуратури м.Миколаєва до суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.
В підготовчому судовому засіданні учасники судового провадження проти призначення справи до судового розгляду не заперечували.
Прокурор одночасно просила вирішити клопотання про продовження обвинуваченій ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який було подано до суду 05.06.2024 та продовжено судом в порядку ч.5 ст. 615 КПК України, без постановлення ухвали.
Угоди про визнання винуватості чи про примирення у порядку ст.ст. 468-475 КПК України до суду не надходили. Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. Підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено, дане кримінальне провадження підсудне Ленінському районному суду міста Миколаєва.
Вислухавши думку учасників процесу та ознайомившись з обвинувальним актом, суд вважає за можливе признати кримінальне провадження до судового розгляду.
При вирішенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченій запобіжного заходу, суд виходить з наступного.
Прокурором заявлено клопотання про продовження строку тримання обвинуваченої ОСОБА_3 під вартою на 60 днів, так як обраний і продовжений слідчим суддею запобіжний захід спливає 06.06.2024, а ризики переховування обвинуваченої від органу досудового розслідування та суду, вчинення іншого кримінального правопорушення та незаконного впливу на інших обвинувачених не зменшилися та не змінилися.
Запобіжний захід обвинуваченій було продовжено судом 05.06.2024 в порядку ч.5 ст. 615 КПК України, без постановлення ухвали.
Обвинувачена та захисник заперечували проти задоволення клопотання через недоведеність вказаних прокурором ризиків та можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дійшов висновку, що підстави для збереження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої не відпали, оскільки прокурор в повному обсязі довела суду обставини, які виправдовують подальше обмеження права обвинуваченої на свободу.
Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Європейський суд з прав людини неодноразово в своїх рішеннях підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою, суд враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися.
Продовжують існувати обставини, які були підставою для обрання і подальшого продовження обвинуваченій запобіжного заходу та які свідчать про достатність підстав вважати, що обвинувачена може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, вчинення іншого кримінального правопорушення та незаконно впливати на інших обвинувачених, тобто вчиняти дії, передбачені положенням ч. 1 ст. 177 КПК України.
Підтвердженням ризику переховування обвинуваченої від органу досудового розслідування та суду є те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років. Крім того, ОСОБА_3 за місцем реєстрації не проживає. В м.Миколаєві проживала на орендованій квартирі. Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення підтверджується тим, що ОСОБА_3 ніде не працює та не має постійного джерела доходів. Раніше неодноразово судима та інкриміноване кримінальне правопорушення вчинила під час умовно-дострокового звільнення за попереднім вироком. Ризик незаконного впливу на інших обвинувачених підтверджується тим, що ОСОБА_3 є матір'ю неповнолітньої ОСОБА_8 та добре знайомою ОСОБА_9 , які є обвинуваченими в кримінальному провадженні та матеріали по яким виділені в окреме провадження, у зв'язку із досягнення згоди щодо укладення угоди про визнання винуватості, та фактично не визнає обставин вчинення кримінального правопорушення, а тому може здійснювати вплив на останніх з метою зміни ними показів.
За таких обставин, суд вважає доведеним наявність вказаних ризиків, і те, що їм неможливо запобігти при вжитті більш м'яких запобіжних заходів, передбачених КПК України, а тому є необхідність у збереженні міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням нового строку, що не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Керуючись ст.ст.314, 331 КПК України, суд
постановив:
Призначити судовий розгляд кримінального провадження на підставі обвинувального акта за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, який провести в залі засідань Ленінського районного суду міста Миколаєва 30 липня 2024 року о 13:00 годині.
Судовий розгляд здійснювати суддею одноособово у відкритому судовому засіданні за участю прокурора, обвинуваченої, захисника, потерпілої (представника потерпілої) та перекладача.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу задовольнити.
Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 днів до 03 серпня 2024 року (включно).
Копію ухвали вручити обвинуваченій, захиснику, прокурору та направити до Державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор».
Ухвала в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її оголошення. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1