Справа № 456/2725/23
Провадження № 1-кс/456/703/2024
слідчого судді
04 липня 2024 року місто Стрий
Слідчий суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на постанову слідчого про відмову у задоволення клопотання,
за участю:
скаржників ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
слідчого ОСОБА_6 ,-
встановив:
Скаржники подали до суду скаргу в якій просять скасувати постанову слідчого СВ Стрийського РУП ГУНП від 25.04.2024 про відмову в задоволенні клопотання від 23.04.2024 про проведення слідчого експерименту в рамках кримінального провадження №12015140000000419.
В обґрунтування скарги покликаються на те, що 23.04.2024 вони звернулися з клопотаннями до слідчого про проведення слідчого експерименту, на підставі зібраних письмових доказів, які знаходяться у матеріалах кримінального провадження, зокрема: первинних висновків експертів; усіх показах свідків, які мають суттєві розбіжності; фотовідтворенню реальної події із залученням спеціаліста та застосуванням технічних засобів фіксування ( відео та звукозапису) у відповідності до вимог закону.
З постановою про відмову у задоволенні клопотання не погоджуються та вважають, що така повинна бути скасована, оскільки вона не відповідає вимогам ст. 2, 9; п.п. 2,3 ч.5 ст. 110 КПК України. Постанова є надуманою слідчим та повністю не відповідає заявленим у клопотанні запитанням перед слідчим. Зокрема, у постанові не наведено підстав, мотиву та обґрунтування її прийняття, а тому така повинна бути визнана не вмотивованою та не обґрунтованою, що підлягає до скасування. Слідчий у винесеній ним Постанові покликався на слідчий експеримент, проведений попередніми слідчими з грубим порушенням вимог закону (ст. 104 КПК), можливо тому, що навіть у очі не бачив протоколу слідчого експерименту, який ліг в основу для прийняття Постанови про відмову у задоволенні клопотання.
Вказані обставини свідчать про невстановлення органом досудового розслідування фактичного місця зіткнення транспортних засобів, що і є нагальною потребою для проведення слідчого експерименту з метою перевірки доказів, які зібрані у матеріалах кримінального провадження.
Мотивуючи підставу для відмови у задоволенні клопотання слідчий покликався на те, що свідки відмовились брати участь у проведенні слідчого експерименту, хоч у клопотанні не просили їх залучати, а просили провести слідчий експеримент з метою перевірки доказів та на підставі письмових доказів, в тому числі і показів свідків, які відмовились брати участь у проведенні слідчого експерименту.
Необхідність проведення слідчого експерименту полягає у перевірці показів свідків та вимірам первинних дослідів і Висновків експертів, які кардинально відрізняються, що і є причиною неможливості за ДЕВ'ЯТЬ РОКІВ прийняти справедливе рішення.
Відтак, прийнята слідчим постанова про відмову у задоволенні клопотання є необгрунтованою, оскільки у ній не зазначені обставини, які свідчать про те, що з прийняттям вказаної Постанови мета, цілі і завдання будуть досягнуті при прийнятті єдино-правильного і законного рішення, а також не відображено, якими нормами КПК України прийняття даного рішення обумовлено чи прямо передбачено.
Необхідність проведення слідчого експерименту з метою перевірки доказів полягає у тому, що у ході досудового розслідування з'явився у потерпілої сторони сумнів в можливості існування того, що потерпілий нібито виїхав під заборонений знак, оскільки надані покази свідка ОСОБА_7 , первинні покази свідка ОСОБА_8 та первинні висновки експертів (виміри, тілесні ушкодження) суперечать проведеному слідчому експерименту на підставі показів зацікавленого свідка ОСОБА_8 , вчиненого попередніми слідчими з грубим порушенням вимог законів України.
Скаржники у судовому засіданні скаргу підтримали в повному обсязі. Просять суд скасувати постанову слідчого СВ Стрийського РУП ГУНП від 25.04.2024 про відмову в задоволенні клопотання.
Слідчий просить у задоволенні скарги відмовити оскільки вона є безпідставна та не обґрунтована. Суду пояснив, що в даному кримінальному провадженні вже проводився слідчий експеримент.
Прокурор просить у задоволенні скарги відмовити оскільки вона є безпідставна та не обґрунтована, проведення слідчого експерименту є недоцільним.
Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши наведені в скарзі аргументи та долучені документи, суд доходить такого висновку.
Стаття 55 Конституції України кожному гарантує право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та посадових осіб.
Аналогічна норма міститься у ст. 24 КПК України.
Відповідно до вимог статті 9 КПК України під час кримінального провадження прокурор, слідчий, інші службові особи зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Згідно правил ч.1 ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені ч.1 ст.303 КПК України, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.
Аналізом матеріалів скарги встановлено, що 23.04.2024 потерпілі ОСОБА_4 , ОСОБА_3 звернулися до слідчого СВ Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_9 з клопотанням в порядку ст.220 КПК України про проведення слідчого експерименту на підставі зібраних письмових доказів, які знаходяться у матеріалах кримінального провадження, зокрема: первинних висновків експертів; усіх показах свідків, які мають суттєві розбіжності; фотовідтворенню реальної події із залученням спеціаліста та застосуванням технічних засобів фіксування ( відео та звукозапису) у відповідності до вимог закону, в рамках кримінального провадження №12015140000000419 від 26.09.2015 за ч.1 ст.135, ч.2 ст.286 КК України.
25.04.2024 слідчим винесено постанову про відмову в задоволенні клопотання потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_3 від 23.04.2024, оскільки для проведення слідчого експерименту необхідна згода свідків та очевидців ДТП, покази яких необхідно уточнити, підтвердити чи спростувати в ході слідчого експерименту. Окрім того, чинним КПК України не передбачена процедура слідчого експерименту без участі учасників або свідків пригоди, а лише на підставі зібраних письмових доказів, які знаходяться у матеріалах кримінального провадження.
03.06.2024 процесуальним прокурором ОСОБА_5 потерпілим надано відповідь на їх скаргу від 17.05.2024 про скасування постанови слідчого від 25.04.2024 про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчого експерименту, згідно якої за результатами вивчення законності прийнятого слідчим рішення, підстав для його скасування не встановлено.
У скарзі зазначено, що вказану відповідь потерпілі отримали 11.06.2024, а тому термін на оскарження ними не пропущено.
Крім того скаржниками до скарги долучено копію протоколу слідчого експерименту від 23.12.2015 за участю свідка ОСОБА_8 , від підпису якого потерпілі відмовились.
Оцінюючи заявлені вимоги поданої скарги на постанову слідчого про відмову у задоволення клопотання про проведення слідчого експерименту, слідчий суддя враховує наступне.
Статтею 26 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Пунктами 1-11 ч. 1 ст. 303 КПК України визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Так, пунктом 7 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено право оскарження рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
За змістом ч. 1 ст. 220 КПК України, клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Згідно ч. 2 ст. 220 КПК України, про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Слідчий суддя звертає увагу, що ініціювання стороною захисту, потерпілим проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді.
Так, слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети (ч. 1, 2 ст. 223 КПК України). Главами 20 та 21 КПК України передбачені види слідчих дій, які поділяються на гласні слідчі дії (допит, пред'явлення для впізнання, обшук, огляд, слідчий експеримент, освідування особи, призначення експертизи) та негласні слідчі (розшукові) дії (втручання у приватне спілкування, обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи, установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу, спостереження за особою, річчю або місцем, аудіо-, відеоконтроль місця, контроль за вчиненням злочину, виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації, негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження (експертизи), використання конфіденційного співробітництва).
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень, який визначено та регламентовано Главою 26 КПК України.
Правова природа оскарження рішень слідчого, прокурора передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку вирішення клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій, а й вмотивованості постановлених рішень, що може випливати із оцінки таких клопотань на предмет можливості і доцільності здійснення відповідних процесуальних дій.
Судом встановлено, що у клопотанні від 23.04.2024 потерпілі ОСОБА_4 , ОСОБА_3 просять провести слідчий експеримент на підставі зібраних письмових доказів, які знаходяться у матеріалах кримінального провадження, зокрема: первинних висновків експертів; усіх показах свідків, які мають суттєві розбіжності; фотовідтворення реальної події із залученням спеціаліста та застосуванням технічних засобів фіксування (відео та звукозапису) у відповідності до вимог закону.
Зі змісту оскаржуваної постанови слідчого від 25.04.2024 вбачається, що відмовляючи потерпілим у задоволенні клопотання про проведення слідчого експерименту у кримінальному провадженні №12015140000000419 від 26.09.2015, слідчий посилається на те, що у даному кримінальному провадженні проводився слідчий експеримент за участі водія автомобіля «ВАЗ» ОСОБА_8 . Встановленим в ході досудового розслідування очевидцям ДТП - ОСОБА_7 та ОСОБА_10 було запропоновано взяти участь у додатковому слідчому експерименті, однак вони в письмовій формі відмовились. Для проведення такого експерименту необхідна згода свідків та очевидців ДТП, покази яких необхідно уточнити, підтвердити чи спростувати в ході експерименту. Також слідчий зазначив, що чинним КПК України не передбачена процедура проведення слідчого експерименту без участі учасників або свідків пригоди, а лише на підставі зібраних письмових доказів, які містяться у матеріалах кримінального провадження.
З наведеного вбачається, що в даному кримінальному провадженні 23.12.2015 вже було проведено слідчий експеримент, потерпілі в клопотанні про проведення слідчого експерименту від 23.04.2024 не конкретизували на підставі яких саме письмових доказів та показів яких свідків необхідно провести слідчий експеримент, не зазначили кого із учасників кримінального провадження та якого спеціаліста необхідно залучити для проведення слідчого експерименту.
Враховуючи вищевикладене в своїй сукупності, суд приходить до висновку, що скарга є необґрунтованою, обставини викладені в скарзі не підтверджені, а тому відсутні підстави для задоволення скарги.
Керуючись статтями 7, 9, 303-307, 372, частиною 2 ст. 376 КПК України, -
постановив:
Відмовити в задоволенні скарги.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів із дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст ухвали буде оголошено 05.07.2023 о 09.00 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1