04.07.2024
ЄУН 389/1446/24
Провадження №1-кп/389/64/24
04 липня 2024 року Знам'янський міськрайонний суд
Кіровоградської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду міста Знам'янка в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024121020000115 від 31 січня 2024 року стосовно
ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Знам'янка Кіровоградської області, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, не працюючого, інваліда 3-ї групи, має на утриманні малолітню дитину, на момент вчинення кримінального правопорушення проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді навідника І мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти, старший солдат, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,
ОСОБА_4 скоїв незаконне придбання, носіння та зберігання боєприпасів, без передбаченого законом дозволу, за наступних обставин.
Будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді навідника 1 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_1 у званні старший солдат, в період дії воєнного стану в Україні, встановленого указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння та передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не пізніше 26.08.2022, перебуваючи на території зони ведення бойових дій на території Донецької області (точної дати та місця досудовим розслідуванням не встановлено), діючи умисно, в порушення вимог п.п.1, 2 Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, затвердженого Постановою Верховної Ради України №2471-ХІІ від 1706.1992 «Про право власності на окремі вили майна», з подальшими змінами та доповненнями, згідно з якими зброя, боєприпаси, вибухові речовини й засоби вибуху віднесені до майна, яке не може перебувати у власності громадян, Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою КМУ №576 від 17.10.1992, «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України №622 від 21.08.1998, знайшов, тим самим незаконно придбав бойові припаси, а саме сто сорок вісім проміжних патронів калібру 5,45 мм (5,45х36мм), а також бойову гранату типу РГН, які зберігав при собі з моменту віднайдення, без передбаченого законом дозволу. Після чого, раніше 26.08.2022 та не пізніше 31.01.2024, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, діючи умисно та цілеспрямовано, реалізуючи злочинний умисел переніс у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб вказані боєприпаси до місця реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_1 , яке попередньо обрав місцем зберігання вказаних бойових припасів. Тим самим продовжив незаконно зберігати раніше придбані ним патрони, які являються боєприпасами, а саме ста сорока вісьмома патронами калібру 5,45 мм (5,45х36мм), (сто тридцять вісім з яких з кулями зі сталевим сердечником, десять - з бронебійними кулями, один - з трасуючою кулею), промислового виготовлення, які можуть використовуватись при стрільбі з автоматів системи Калашникова (АК-74, АКС-74У), кулемету «РПК-74» та інші та бойовою ручною осколковою гранатою наступальної дії типу РГН, без передбаченого законом дозволу до моменту їх виявлення та вилучення працівниками поліції за вище вказаною адресою.
Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними та протиправними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.263 КК України.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України визнав повністю та пояснив, що дійсно обставини, які вказані в обвинувальному акті мали місце. Так, він проходячи військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , будучи військовослужбовцем перебуваючи в зоні проведення бойових дій на території Донецької області, знайшов бойові припаси, а саме: 148 патронів і одну гранату, потім зберігав їх у рюкзаку із 2022 по 2024 рік за місцем свого проживання. Не повертав бойові припаси, оскільки забув та були необхідні йому у якості трофею, наміру збуту в нього не було. Зберігав бойові припаси дома до моменту їх виявлення та вилучення працівниками поліції. У скоєному щиро розкаюється, просить суворо не карати.
Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті та кваліфікацію своїх дій, крім того, беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи і судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє, усвідомлює зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, суд вважає можливим, відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, проти чого не заперечують прокурор та обвинувачений.
Учасникам процесу роз'яснено, що в такому разі вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
За таких обставин суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_4 доведеною, а його дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст.263 КК України за ознаками незаконне придбання, носіння та зберігання боєприпасів, без передбаченого законом дозволу.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, у відповідності до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості скоєного обвинуваченим кримінального правопорушення, яке згідно зі ст.12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, мотив та мету вчиненого злочину, а також дані про особу: те, що він раніше не судимий, не одружений, має на утриманні малолітню дитину, не працює, являється інвалідом 3-ї групи та є учасником бойових дій, за місцем проживання характеризується позитивно, за місцем проходження служби характеризується негативно, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, висновок досудової доповіді, відповідно до якої, виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе.
Відповідно до вимог ст.66 КК України до обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 суд відносить щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , передбачених ст.67 КК України, судом не встановлено.
Враховуючи вищенаведені обставини в їх сукупності, а саме: ступінь тяжкості скоєного ОСОБА_4 кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, наявність обставин, які пом'якшують та відсутність обтяжуючих його покарання обставин, суд прийшов до висновку щодо доцільності призначення ОСОБА_4 покарання у межах санкції ч.1 ст.263 КК України та приходить до переконання, що виправлення ОСОБА_4 можливе без ізоляції його від суспільства, застосувавши до обвинуваченого положення ст.75 КК України, а саме: звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням із покладенням обов'язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України, що на думку суду, з урахуванням наведених обставин справи та особи ОСОБА_4 , є необхідним і достатнім для виправлення останнього та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень зі сторони обвинуваченого.
Справедливість покарання полягає насамперед у тому, що воно має відповідати загальнолюдським цінностям, моральним устоям суспільства, переконувати громадян у правильності судової політики.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 під час досудового розслідування не обирався, під час судового розгляду таких клопотань також не надходило, а тому суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу до обвинуваченого.
Згідно ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Процесуальні витрати по даному кримінальному провадженню за проведення судової експертизи зброї та судової вибухо-технічної експертизи складають на загальну суму 9844,64 грн.
Цивільний позов не заявлявся.
Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст.100, 124, 349, 367, 368, 373,374 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком на 1 (один) рік.
Відповідно до ч.1 ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_4 на період іспитового строку, наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Згідно з ч.4 ст.76 КК України нагляд за засудженим ОСОБА_4 на час проходження ним військової служби покласти на командира військової частини НОМЕР_1 .
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення судової експертизи зброї №СЕ-19/112-24/1172-БЛ від 31.01.2024 у розмірі 1514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) грн. 56 коп., судової вибухо-технічної експертизи № СЕ-19/112-24/1844 від 20.02.2024 у розмірі 5300 (п'ять тисяч триста) грн. 96 коп., а всього 9844 (дев'ять тисяч вісімсот сорок чотири) грн. 64 коп.
Речові докази: предмет з маркуванням 953, який відповідно до експертизи являється багнет-ножем моделі 27,62мм автомату Калашнікова (АКМ, АКМС); предмет з маркуванням «SA58», який відповідно до експертизи являється ножем виготовлений по типу мисливських ножів загального призначення; предмети, схожі на набої, які відповідно до експертизи являються сто сорока вісьмома проміжними патронами калібру 5,45мм (5,45х39мм); предмет в зборі схожий на гранату, який відповідно до експертизи являється бойовою ручною осколковою гранатою наступальної дії типу РГН, яка унаслідок проведення експертного експерименту знищена та, які передані на зберігання до кімнати зберігання зброї ВП №1 (м.Знам'янка) КРУП ГУНП в Кіровоградській області, - знищити.
Вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Відповідно до ч.2 ст.394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя Знам'янського міськрайонного суду
Кіровоградської області ОСОБА_1