Справа №940/1423/23 Суддя І інстанції - Мандзюк С.В.
Провадження № 33/824/1325/2024 Суддя суду апел. інст.- Кепкал Л.І.
01 липня 2024 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Кепкал Л.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Тетіївського районного суду Київської області від 10.01.2024, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,
Постановою судді Тетіївського районного суду Київської області від 10.01.2024, ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, поряд з цим стягнуто судовий збір в розмірі 605, 60 грн.
Постановою суду встановлено, що 21.11.2023 року о 19 годині 42 хвилинів с. Кашперівка по вул. Шкільна водій керував транспортним засобом - мопедом HONDA DIO з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я водій відмовився на безперервну зйомку нагрудної камери, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись із постановою судді, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Тетіївського районного суду Київської області від 10.01.2024 та на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП - закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що на відео, яке наявне в матеріалах справи працівники поліції пропонують йому пройти огляд на стан сп?яніння у лікаря-нарколога, але працівники поліції не назвали жодної підстави для даного огляду. В той же час, в зазначеному протоколі працівника поліції не встановлено, що працівники поліції перевіряли в нього наявність ознак наркотичного сп?яніння, що також підтверджується наявним відеозаписом.
Крім того, апелянт зазначає, що у порушення ч. 1 ст. 266 КУпАП, після того, як відносно нього склали адміністративний протокол, і він запитав у працівників поліції «що далі?», працівники поліції відповіли йому « Що нічого, і він може їхати куди хоче».
Апелянт вказує, що в протоколі серії ААД №017255 є виправлення в графі де описуються підстави складення правопорушення. Також апелянт зазначає, що в матеріалах справи відсутня форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника Ющенка Р.С., який підтримав апеляційну скаргу, та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи в повному обсязі, дослідивши відеозапис з нагрудних камер працівників поліції, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 вказаних вимог закону дотримався в повному обсязі, з'ясував всі обставини, дослідив і належним чином оцінив всі докази та дійшов правильного висновку про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у постанові суду.
Так, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Проте, ОСОБА_1 вимоги вказаного пункту ПДР дотримано не було.
Всупереч доводам апеляційної скарги, порушення ОСОБА_1 зазначених вимог п. 2.5. ПДР України, за обставин, викладених у постанові, підтверджується зібраними у справі та дослідженими судом доказами, які містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, а саме, у протоколі про адміністративне правопорушення серія ААД № 017255 від 21.11.2023, який складено уповноваженою на те особою, за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст. 256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395, підписаний особою, яка його склала та ОСОБА_1 .
В свою чергу, наведені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повністю підтверджуються відеозаписом, з якого вбачається, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції за порушення правил дорожнього руху. При огляді у ОСОБА_1 було виявлено мундштук для вживання наркотичних засобів та суху подрібнену речовину зеленого кольору з характерним запахом, з приводу чого була викликана слідчо-оперативна група. На запитання працівника поліції, коли останній раз вживав наркотичні засоби, ОСОБА_1 відповів: «дньом». Після цього, працівники поліції повідомили, що у них є всі підстави вважати, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом під дією наркотичних речовин та запропонували пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, на що ОСОБА_1 категорично відмовився, у зв'язку з чим працівники поліції роз'яснили, що на нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, що було зрозумілим ОСОБА_1 , і після цього склали протокол.
Ці докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об'єктивно узгоджуються між собою.
Враховуючи сукупність доказів у справі приходжу до висновку про те, що судом першої інстанції вірно встановлені фактичні обставини, а дії ОСОБА_1 , які полягають у відмові від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в законному порядку, є порушенням п. 2.5 ПДР України та утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП.
Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суд дотримався загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачених ст. 33 КУпАП. Більш того, санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП є безальтернативною.
Доводи апеляційної скарги про те, що працівники поліції не назвали жодної підстави для огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння є неспроможними з огляду на те, що після зупинки ОСОБА_1 за порушення правил дорожнього руху, сам ОСОБА_1 не заперечував факт вживання ним в цей же день наркотичних засобів.
Що стосується посилань в апеляційній скарзі про виправлення в протоколі про адміністративне правопорушення, то такі доводи апелянта є безпідставними і спростовуються самим протоколом про адміністративне правопорушення серія ААД № 017255, в якому повно та правильно викладено суть правопорушення; виходячи з характеру вчинених дій, вказані ознаки наркотичного сп'яніння водія ОСОБА_1 та його дії щодо ухилення від огляду; є вказівка на порушення ОСОБА_1 п. 2.5 ПДР України та посилання на ч. 1 ст. 130 КУпАП. Також, ОСОБА_1 були роз'яснені його права, передбачені ст.268 КУпАП, ст. 63 Конституції України, про що він засвідчив своїм підписом. В своїх поясненнях по суті адміністративного правопорушення ОСОБА_1 пояснив, що не заперечує. Отже, протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 017255 від 21.11.2023 складений щодо ОСОБА_1 повністю відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.
Твердження ОСОБА_1 про те, що у матеріалах справи відсутня форма направлення водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння, ніяким чином не впливає на законність прийнятого судом рішення та на доведеність відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. Тим більше, що відмова особи, у якої було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, від проходження огляду на стан сп'яніння у передбаченому законом порядку є підставою для складання відповідного протоколу, а не підставою для видачі направлення для проходження медичного огляду.
Також є неспроможними доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо порушення працівниками поліції ч.1 ст. 266 КУпАП, оскільки такі доводи не спростовують його вину у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, а лише можуть свідчити про неналежне виконання уповноваженими особами патрульної поліції своїх обов'язків.
Відтак, висновок судді місцевого суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є обґрунтованим та базується на комплексі доказів, досліджених судом першої інстанції і перевірених в ході апеляційного перегляду справи.
Будь - якого неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено.
З урахуванням вищезазначеного, вважаю, що постанова судді Тетіївського районного суду Київської області від 10.01.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП є законною та обґрунтованою і апеляційних підстав для її скасування не вбачаю.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Тетіївського районного суду Київської області від 10.01.2024, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000(сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає чинності з моменту її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду Л.І. Кепкал