Справа № 645/5968/23 (1-кс/645/655/24) Головуючий суддя І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/818/687/24 Суддя доповідач ОСОБА_2
Категорія: рішення слідчого про закриття кримінального провадження
04 липня 2024 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду ОСОБА_2 , перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 22 травня 2024 року про відмову в поновленні строку ОСОБА_3 строку на подання скарги на постанову від 27.10.2020 року про закриття кримінального провадження № 12018220460001888 від 14.08.2018 року, -
Цією ухвалою відмовлено у поновленні ОСОБА_3 строку на подання скарги на постанову від 27.10.20920 року про закриття кримінального провадження № 1201822460001888 від 14.08.2018 року.
Не погодившись з вказаною ухвалою,лише 30 травня 2024 року ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді суду першої інстанції та постановити нову, кою направити матеріали скарги до суду першої інстанції для її розгляду по суті.
При перевірці апеляційної скарги встановлені підстави для її повернення, з огляду на таке.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 395 КПК України апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Частиною 3 цієї статті передбачено, що для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_3 не приймав участь в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, проте в своїй апеляційній скарзі не вказував коли саме ним була отримана копія оскаржуваної ухвали, а також не зазначає будь-яких причин пропуску ним процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді.
Поряд з цим, останнім днем оскарження ухвали слідчого судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 22 травня 2024 року є 27 травня 2024 року, а ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу лише 30.05.2024 року, а також не ставив питання про поновлення пропущеного процесуального строку для апеляційного оскарження цієї ухвали.
Поряд з цим, ОСОБА_3 особисто подавав скаргу до суду першої інстанції, а тому повинен був цікавитись ходом її розгляду, що узгоджується з висновками, які наведені у зведеній практиці ЄСПЛ.
Процедура визначення строків для подання скарги має на меті забезпечити належне відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності. Суворе дотримання строків у кримінальному процесі неможливе без чіткого знання правил їх обчислення. Для правильного обчислення строку важливого значення набувають приписи правових норм, які стосуються визначення початкового моменту перебігу строку, обставин, що впливають на його перебіг, і встановлення моменту його закінчення.
Отже, при вирішенні питання, чи дотрималася особа, яка подала апеляційну скаргу, передбаченого статтею 395 КПК України строку на апеляційне оскарження, слід чітко встановити початок перебігу вказаного строку та його закінчення.
Аналіз судової практики свідчить про наявність сформульованих касаційним судом правових висновків щодо особливостей апеляційного оскарження ухвали слідчого судді.
У випадку, коли слідчий суддя з посиланням на частину 2 статті 376 КПК України постановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину, а повний текст ухвали оголосив в інший день, то строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення резолютивної частини ухвали.
Такий висновок сформульовано у постанові об'єднаної палати ККС ВС від 27 травня 2019 року у справі № 461/1434/18 (провадження № 51-6470кмо18) та зазначено, що постановлення ухвали слідчим суддею не пов'язане з вирішенням справи по суті, а рівень складності скарг, які передаються на розгляд слідчим суддям, зазвичай не є таким, що потребує значного часу для складання ухвали щодо їх вирішення, оголошення слідчим суддею в порядку частини 2 статті 376 КПК лише резолютивної частини ухвали має місце переважно у виняткових випадках та жодним чином не впливає на визначений процесуальним законом порядок обчислення строку апеляційного оскарження.
У випадку необізнаності у заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому частиною 1 статті 117 КПК України.
З огляду на те, що апеляційна скарга ОСОБА_3 подана з порушенням встановленого процесуального строку на її подання і не містить клопотання про його поновлення, апеляційна скарга на підставі пункту 4 частини 3 статті 399 КПК України підлягає поверненню особі, яка її подала.
Повернення апеляційної скарги, відповідно до положень частини 7 статті 399 КПК України не перешкоджає повторному зверненню з апеляційною скаргою.
Згідно з частиною 5 статті 399 КПК України копія ухвали про повернення апеляційної скарги невідкладно надсилається особі, яка її подала, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Керуючись статтею 399 КПК України, -
Апеляційну скаргуОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 22 травня 2024 року - повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення апеляційної скарги, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати ОСОБА_3 .
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_2