САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІ
Справа № 726/1565/24
Провадження №1-кс/726/299/24
Категорія
03.07.2024 м. Чернівці
Садгірський районний суд м. Чернівці у складі:
слідчого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 у судовому засіданні розглянувши клопотання старшого детектива ТУ БЕБ у Чернівецькій області ОСОБА_4 , погодженого із прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами БЕБ України Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_5 , про арешт майна у кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР за № 72024261010000001 від 15.04.2024, року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,-
Територіальним управлінням БЕБ у Чернівецькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №72024261010000001 від 15.04.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Під час проведення досудового розслідування встановлено, що у період з 22.11.2019 по 11.02.2020 комітетом з конкурсних торгів
ЧМКП «Міськсвітло» (зареєстрованого за адресою: м. Чернівці, вул. Комунальників 5) проведено відкриті торги на закупівлю товару код
ДК 021:2015: 09310000-5 - Електрична енергія (ELECTRIC ENERGIA)», затверджені рішенням тендерного комітету ЧМКП «Міськсвітло» в обсязі 6290,0 тис.кВт/год.з очікуваною вартістю - 16 500 000,00 грн, на період постачання: з 10.02.2020 по 31.12.2021.
За результатами оцінки конкурсних пропозицій учасників (ТОВ «ЧОЕК» , ТОВ "ПРИКАРПАТЕНЕРГОТРЕЙД", ТОВ «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА ГРУПА»), відповідно до протоколу засідання тендерного комітету №2/20 від 22.01.2020 переможцем конкурсних торгів ЧМКП «Міськсвітло» - визнано ТОВ "ПРИКАРПАТЕНЕРГОТРЕЙД".
Визначивши ТОВ "ПРИКАРПАТЕНЕРГОТРЕЙД" переможцем торгів за результатами конкурсу - ЧМКП «Міськсвітло» укладено Договір поставки електроенергії №36170 від 10.02.2020.
Ціна укладеного договору, відповідно до тендерної пропозиції після закінчення аукціону, та згідно з п. 5.9 Договору, становить 8 899 999,00 грн з ПДВ, за передбачений обсяг постачання 6 290 000.0 кВт/год.
Таким чином, ціна за 1кВт/год становить 1,4149 грн з ПДВ, або 1,1791 грн без ПДВ, відповідно до указаної у ціновій пропозиції формули.
Частиною 3.1 Розділу 3 Договору №36170 від 10.02.2020 встановлено умови постачання, згідно з якими початком постачання електричної енергії Споживачу є дата укладання цього Договору.
Розділом 5 Договору №36170 від 10.02.2020 встановлено, що Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за вільними цінами.
Ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни.
Так, в пункті 13.1 зазначено, що Договір згідно чинного законодавства вступає в дію з 10.02.2020 та діє до 31.12.2020.
Пунктами 13.2, 13.3 передбачено, що Постачальник має повідомити про зміну будь-яких умов Договору Споживача не пізніше, ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право Споживача розірвати Договір.
Крім того, зобов'язаний повідомити Споживача в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про право припинити дію договору без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації Постачальнику, якщо Споживач не приймає нові умови.
Відповідно пунктами 1-3 частини першої статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» у відповідній редакції, він застосовувався до всіх замовників та закупівель товарів, робіт та послуг за умови, що вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнювала або перевищувала 200 тисяч гривень, а робіт - 1 мільйон 500 тисяч гривень.
Вартість закупівлі електроенергії для ЧМКП «Міськсвітло» перевищувала 200 тисяч гривень, відтак проводилася відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі».
Статтею 36 Закону України «Про публічні закупівлі» у редакції яка діяла на час укладення договору зазначено, що Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Статтею 37 Закону України «Про публічні закупівлі» чітко визначено, що недійсність договору про закупівлю є у разі його укладення з порушенням вимог частини четвертої статті 36 цього Закону.
ОСОБА_6 , будучи директором ЧМКП «Міськсвітло» та будучи наділений правом діяти від імені комунального підприємства, представляти його у відносинах з організаціями товариства та установами без доручення, а також будучи наділений правом розпоряджатись грошовими коштами підприємства, в тому числі виділених місцевою владою на забезпечення функціонування ЧМКП «Міськсвітло» уклав з ТОВ «Прикарпатенерготрейд» договір №36170 від 10.02.2020 в порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі».
Уклавши даний договір ОСОБА_6 умисно не вніс до договору обов'язкові пункти визначені статтею 36 Закону України «Про публічні закупівлі» у редакції на час укладення договору, а саме в частині внесення змін до істотних умов договору - ціни.
При цьому, вніс до договору пункт 5.3, згідно якого ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни.
В період дії договору, службові особи ТОВ «Прикарпатенерготрейд» користуючись допущеними порушеннями закону про закупівлю, які умисно допустив директора ЧМКП «Міськсвітло» ОСОБА_6 у період лютого 2020 по грудень 2020 року та січня -лютого 2021 року підготували та надали ОСОБА_6 на підпис для подальшої оплати Акти за поставлену електричну енергію в яких збільшили ціну за одиницю електричної енергії з - 1,1791 грн без ПДВ за 1 кВт/год до - 2,833322 грн. без ПДВ за 1 кВт/год, в порушення вимог ст. 36 ЗУ «Про публічні закупівлі», що є на 140,29 % більше, ніж ціна вказана у договорі № 36170 від 10.02.2020.
Таким чином, ОСОБА_6 , будучи службовою особою - директором ЧМКП «Міськсвітло», знаючи та розуміючи вимоги Цивільного Кодексу України передбачені ст.ст. 626-654, вимоги ст. 36, 37 Закону України
«Про публічні закупівлі» у редакції на час укладення договору, діючи в порушення вказаних норм від імені ЧМКП «Міськсвітло» умисно, шляхом укладення договору з порушенням вимог законодавства, створив передумови та можливості для протиправного підвищення ціни за одиницю електроенергії, та в подальшому підписав надані Акти за використану електроенергію зі збільшеною вартістю, вчинив розтрату ввірених йому грошових коштів виділених з місцевого бюджету на закупівлю електроенергії для освітлення міста на загальну суму - 2 242 173,01 грн.
28.06.2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Детектив вказує, що ОСОБА_6 , на праві приватної власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 , свідоцтво на право власності ЯЯЯ/730275 від 19.110.2005.
Також, за підозрюваним ОСОБА_6 зареєстровано:
• автомобіль марки SSANG YONG KYRON, 2009 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 .
• автомобіль марки VOLKSWAGEN GOLF VARIANT, 2015 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 .
• транспортний засіб марки YAMAHA GEAR, 2000 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 .
З урахуванням вказаних обставин та з метою попередження незаконного відчуження майна чи інших негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, зважаючи на те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і спів розмірним завданням кримінального провадження, зважаючи на те, що підозрюваним ОСОБА_6 заподіяно майнову шкоду державі в особливо великих розмірах, на загальну суму 2 242 173,01 грн., з метою забезпечення вироку в частині можливої конфіскації майна або забезпечення можливого цивільного позову у кримінальному провадженню, детектив просить суд постановити ухвалу, якою накласти арештна зазначене в клопотанні майно та заборонити ОСОБА_6 , його представникам та будь-яким іншим особам користуватися, розпоряджатись та відчужувати вище зазначене майно.
Старший детектив ТУ БЕБ у Чернівецькій області ОСОБА_4 в судовому засіданні вказане клопотання підтримав та просив задовольнити.
Розгляд клопотання проведено без повідомлення підозрюваного, його захисника, у зв'язку із необхідністю забезпечення арешту майна.
Вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя доходить висновку про необхідність часткового задоволення клопотання враховуючи таке.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
За змістом чинного законодавства, зокрема, ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
За змістом ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт майна арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 5 статті 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Згідно з ч. 8 ст. 170 КПК України, вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.
Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя,суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Отже, на виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України детектив довів слідчому судді необхідність арешту вищевказаного майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України. Вирішуючи питання про арешт майна, слідчий суддя враховує, що стороною обвинувачення надано достатній обсяг доказів на підтвердження викладеного у клопотанні.
Враховуючи положення ст. 173 КПК України, слідчим суддею встановлено правову підставу для арешту майна, а саме здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №72024261010000001 від 15.04.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Встановлено також, що 28.06.2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Встановлено також і розмір розтрати, ввірених ОСОБА_6 грошових коштів виділених з місцевого бюджету на закупівлю електроенергії для освітлення міста, яка визначена в особливо великому розмірі, у сумі - 2 242 173,01 грн.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта (інформаційна довідка №384843263 від 28.06.2024) ОСОБА_6 належить:
• Квартира за адресою: АДРЕСА_1 , свідоцтво на право власності ЯЯЯ/730275 від 19.110.2005.
Також, відповідно до листа РСЦ ГСЦ МВС в Чернівецькій області за підозрюваним ОСОБА_6 зареєстровано:
• автомобіль марки SSANG YONG KYRON, 2009 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 .
• автомобіль марки VOLKSWAGEN GOLF VARIANT, 2015 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 .
• транспортний засіб марки YAMAHA GEAR, 2000 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 .
Детективом доведено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України, а саме те, що накладення арешту на вказане майно зможе запобігти можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження, а також мету застосування такого заходу - забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
За вказаних обставин, арешт є доцільним та ефективним способом забезпечення конфіскації майна як можливого виду покарання, а потреби досудового розслідування в даному випадку, виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого. У свою чергу, незастосування такого виду забезпечення кримінального провадження може унеможливити виконання вироку суду у випадку його ухвалення. Відтак, з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, слідчий суддя вважає, що клопотання в частині накладення арешту на вказаний обсяг нерухомого майна є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Разом із тим, вирішуючи питання про заборону ОСОБА_6 , його представникам та будь-яким іншим особам користуватися, розпоряджатись та відчужувати зазначене майно, враховуючи принцип розумністі та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне вказати про таке.
Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Частиною 12 ст. 170 КПК України встановлено, що заборона використання житлового приміщення особам, які на законних підставах проживають у такому житловому приміщенні, не допускається.
В силуст. 41 Конституції України, та згідно з практикою ЄСПЛ, який, проаналізувавши питання пропорційності втручання в право на мирне володіння майном, дійшов висновку, що ст.1 Протоколу №1 до Конвенції передбачає втручання в право мирного володіння майном за умови існування розумного взаємозв'язку пропорційності між використаними засобами, якими обмежується право, та ціллю заради досягнення якої застосовуються такі засоби (п. 203 рішення ЄСПЛ від 05.03.2019 у справі "Узан та інші проти Туреччини"/Uzan and others v. Turkey, заяви №19620/05, 41487/05, 17613/08, 19316/08). Тобто, обмежити особу в праві мирно володіти майном можна не просто, коли існує необхідність здійснення такого втручання в її право з метою виконання завдань кримінального провадження, а виключно, якщо виконати завдання кримінального провадження в інший спосіб, аніж через застосування такого обмеження, за наявних обставин неможливо.
Також, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, N 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Як встановлено із Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, квартира за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_6 на праві спільної сумісної власності. Іншими співвласниками є ОСОБА_7 , Чубатюк КВ, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
Як встановлено із повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 28.06.2024 року, підозрюваний ОСОБА_6 зареєстрований та постійно проживає у АДРЕСА_1 .
Враховуючи викладене, за відсутності будь-яких інших відомостей, які спростовують чи доводять наступну обставину, з розумною завбачливістю можна припустити, що вказана квартира використовується підозрюваним та його сімєю для проживання. Відтак, заборона використання житлового приміщення самим ОСОБА_6 та/чи будь-яким іншим особам становитиме не тільки надмірний тягар, непропорційне втручання у право на мирне володіння майном та невідповідність принципам розумності і співмірності, а й є недопустимою, на підставі частини 12 статті 170 КПК України. За таких умов, у цій частині клопотання задоволенню не підлягає.
Окрім того, як було встановлено вище, у власності ОСОБА_6 перебуває три транспортних засоби, серед яких два автомобілі та мотоцикл. Із наданих органом досудового розслідування матеріалів, зокрема повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_6 перебуває у шлюбі.
Відтак, за відсутності будь-яких інших відомостей, які спростовують чи доводять наступну обставину, з розумною завбачливістю можна припустити, що вказані транспортні засоби могли бути набуті під час шлюбу, а тому право спільної сумісної власності подружжя на них презюмується.
Вирішуючи питання про заборону використання вказаних транспортних засобів як підозрюваним, так і іншими особами, слідчий суддя наголошує, що будь-яке втручання у право власності обов'язково повинне відповідати принципу пропорційності. "Справедливий баланс" має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе "індивідуальний надмірний тягар".
Відтак, окрім того, що вказане майно може належати до спільної сумісної власності подружжя, вказані транспортні засоби можуть використовуватись підозрюваним та членами його сімї у повсякденному житті. Відтак, заборона їхнього використання, на переконання слідчого судді, становитиме надмірний тягар для ОСОБА_6 та інших осіб, право яких може бути обмежено, буде непропорційним втручанням у право на мирне володіння майном, не відповідатиме критерію розумності та співмірності. Крім того, сама по собі заборона експлуатації транспортного засобу, як складова частина обмеження права його власника, враховуючи накладення інших обтяжень, зокрема заборону розпорядження та відчуження, не може вплинути на виконання судового рішення в майбутньому, а тому клопотання детектива, у цій частині, є недоведеним та задоволенню не підлягає.
Разом із тим, такі твердження не можуть стосуватись мотоцикла, який перебуває у власності ОСОБА_6 , оскільки такий транспортний засіб, на відміну від автомобіля, є скоріше додатковим, аніж основним засобом пересування для підозрюваного та його сімї, а відтак накладення заборони на його використання не створить для його власника надмірний тягар у даному контексті, а потреби досудового розслідування в даному випадку, виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого.
Будь-які інші обставини, існування яких унеможливлює задоволення заявленого клопотання та/чи ставлять під сумнів необхідність застосування вказаних обмежень - відсутні.
Відтак, враховуючи положення ст.ст. 170-173, 175 КПК України, слідчий суддя висновує, що заявлене клопотання є обґрунтованим, відповідає встановленим вимогам щодо форми, змісту та суті, а захід забезпечення кримінального провадження, який просить застосувати сторона обвинувачення, за виключенням позбавлення підозрюваного та інших осіб права користування квартирою та автомобілями, відповідає критеріям законності, переслідує легітимну мету, є виправданою, доцільною, достатньою, пропорційною втручанню у право на мирне володіння майном, а тому клопотання підлягає частковому задоволенню.
На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, 370-371 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання задовольнити частково.
Накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
- квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , свідоцтво на право власності ЯЯЯ/730275 від 19.110.2005;
- автомобіль марки SSANG YONG KYRON, 2009 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 ;
- автомобіль марки VOLKSWAGEN GOLF VARIANT, 2015 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 ;
- транспортний засіб марки YAMAHA GEAR, 2000 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 .
Заборонити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його представникам та будь-яким іншим особам розпоряджатись та відчужувати :
- квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , свідоцтво на право власності ЯЯЯ/730275 від 19.110.2005;
- автомобіль марки SSANG YONG KYRON, 2009 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 ;
- автомобіль марки VOLKSWAGEN GOLF VARIANT, 2015 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 ;
Заборонити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його представникам та будь-яким іншим особам користуватись, розпоряджатись та відчужувати:
- транспортний засіб марки YAMAHA GEAR, 2000 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддяОСОБА_1