Справа № 636/6101/23 Провадження 2/636/258/24
24.06.2024 місто Чугуїв
Чугуївський міський суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Буніна Є.О.,
за участю секретаря судового засідання Бруславської С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини,-
встановив:
До Чугуївського міського суду Харківської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини у розмірі 1/6 частки від доходу відповідача, щомісячно, починаючи з дати подачі позову до досягнення дитиною трирічного віку - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування свого позову позивач зазначала, що перебуває з відповідачем у шлюбі, який зареєстрований між ними 28.08.2023, однак фактично шлюбні відносини між ними припинені, спільного господарства не ведуть та мешкають окремо. Від цих шлюбних відносин ІНФОРМАЦІЯ_2 в них народився син ОСОБА_3 , по догляду за яким вона перебуває у відпустці та з якою вони живуть на допомогу від держави, яка становить 860,00 гривень. Відповідач, в свою чергу, має порівняно стабільний та високий дохід, однак надавати допомогу добровільно не бажає, у зв'язку з чим вона змушена звернутись до суду.
Позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи за її відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про дату та час розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, шляхом направлення судових повісток та оголошенням про виклик на офіційному веб-сайті судової влади України.
Враховуючи, що позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, а відповідач відзив не подав, наявні всі умови, встановлені ст. 280 ЦПК України, які необхідні для ухвалення заочного рішення. Таким чином, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутність сторін за доказами, що містяться в матеріалах справи при заочному розгляді справи відповідно до положень ст. 281 ЦПК України.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
Сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, який укладено між ними 28 серпня 2021 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 01.11.2023.
У вказаному шлюбі у сторін ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 22.12.2022.
Дитина проживає разом з матір'ю як внутрішньо переміщені особи за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією довідки про взяття на облік ВПО від 02.08.2023.
Згідно зі ст.ст. 12-13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Особливим видом права подружжя на утримання є право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу дружини та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.
Згідно із ч.2 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Стаття 85 СК України регулює правовідносини з припинення права дружини на утримання.
Частина 4 ст. 84 СК України регламентує умову виникнення права дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини - чоловік може надавати матеріальну допомогу. Принципове положення законодавця полягає у тому, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, і в разі розірвання шлюбу.
Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.
В добровільному порядку питання щодо утримання дружини позивач та відповідач не вирішили.
Відповідно до ч. 1 ст. 180 СК України аліменти присуджуються одному із подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя або у твердій грошовій сумі.
Згідно з ч. 1 ст. 79 СК України аліменти на утримання одного з подружжя присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
Визначаючи розмір аліментів на утримання дружини, суд враховує: працездатний вік відповідача, відсутність доказів на підтвердження його неспроможності сплачувати аліменти, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та виходячи з принципу справедливості, розумності і з урахуванням потреб дружини, можливостей відповідача, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача аліментів у розмірі 1/6 частки доходу відповідача, щомісячно, до досягнення дитиною, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , трирічного віку.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, з огляду на те, що позивач при пред'явленні позову звільнена від сплати судового збору, то на підставі ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1073,60 гривень.
Керуючись ст.ст. 4-5, 13, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_4 аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частки доходу щомісяця, починаючи з дня пред'явлення позову до суду, а саме з 08 листопада 2023 року, до досягнення дитиною, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , трирічного віку.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_3 , на користь держави судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 (шістдесят) копійок.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 (двадцяти) днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя