Справа № 629/4056/24
Провадження № 1-кс/629/1021/24
04 липня 2024 року слідчий суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши матеріали скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого, стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, -
встановив:
Представник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 в порядку ст.303 КПК України, звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність слідчого, стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за її заявою про вчинення злочину від 19.06.2024 року.
В судове засідання ОСОБА_3 та її представник не з'явилися, представник скаржника надав заяву про розгляд справи за їх відсутності, на задоволені скарги наполягали.
Слідчий Лозівського РВП ГУНП в Харківській області не з'явився, причину неявки слідчому судді не повідомив, про час та день розгляду скарги був повідомлений своєчасно та належним чином.
Відповідно до ч.3 ст.306 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглянути скаргу за їх відсутності.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось у зв'язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні.
Дослідивши обставини, викладені в скарзі та додані до неї матеріали, слідчий суддя встановив наступне.
19 червня 2024 року, скаржник звернувся до Лозівського РВП ГУНП в Харківській області з заявою про вчинення злочину, в якій зазначив, що виконавець безпідставно відкрив виконавчі провадження, та почав процедуру примусового стягнення боргу, оскільки за матеріалами виконавчих проваджень: Виконавче провадження №57676248 було відкрито 13 листопада 2018 року на підставі заяви від 12 листопада 2018 року, до якої було долучено виконавчий лист виданий Сімферопольським районним судом АР Крим 25 липня 2008 року №2-1655/08. Строк пред'явлення виконавчого листа до виконання до 22 липня 2011 року; Виконавче провадження №57754701 було відкрито 21 листопада 2018 року на підставі заяви від 21 листопада 2018 року, до якої було долучено виконавчий лист виданий Сімферопольським районним судом АР Крим 17 грудня 2008 року №2-3016/08. Строк пред'явлення виконавчого листа до виконання до 17 грудня 2011 року. Внаслідок незаконного відкриття виконавчих проваджень, скаржнику, як дружині померлого ОСОБА_3 , спричинено тяжкі наслідки у вигляді незаконного стягнення 19 400 000 гривень.
Згідно з положеннями ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань і розпочати розслідування (ч. 1 ст. 214 КПК України).
Водночас згідно із пунктом 1 глави 2 розділу І, пунктом 2 глави 1 розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року № 298, до Реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність. Відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, тобто кримінально караного вчинку. При цьому слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Отже підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких убачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
Такий правовий висновок щодо застосування норм ст. 214 КПК України, викладений у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2021 року у справі № 556/450/18.
Якщо сторона виконавчого провадження вважає, що порушено її права чи свободи, відповідно статті 383 ЦПК України, частини першої статті 12, частини четвертої статті 82 Закону про виконавче провадження, вона може оскаржити рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення. Суб'єктом оскарження може бути виконавець чи інша посадова особа державної виконавчої служби, які представляють орган державної виконавчої служби, зазначений у статті 3 Закону України "Про державну виконавчу службу", оскільки відповідно до частини другої статті 4 цього Закону державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, виконання яких покладено на державну виконавчу службу, а судовий контроль за виконанням судового рішення поширюється на юрисдикція суду (статті 55, 124 Конституції України, частина перша статті 384 ЦПК України). Боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку (частина друга статті 82 Закону про виконавче провадження).
Згідно роз'яснень п. 17 Постанови № 6 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 07.02.2014 року "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах", справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за загальними правилами ЦПК України.
На виконання п.1 цієї Постанови та відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду. Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян. Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд, та насамперед завершальною стадією судового розгляду та процесуальною гарантією доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні у разі смерті боржника (фізичної особи) є цілком можливим. При вирішенні питання заміни учасника справи правонаступником та заміни сторони виконавчого провадження у разі смерті фізичної особи (боржника, відповідача) судам перш за все необхідно з'ясувати коло всіх спадкоємців померлої особи, а також встановити, чи пред'явлено кредитором вимоги до спадкоємців боржника. На цьому наголосила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 жовтня 2023 року по справі 523/2357/20.
Разом з цим з матеріалів скарги вбачається, що у виконавчих провадженнях №57676248, №57754701 боржника ОСОБА_3 не було замінено правонаступником та не було встановлено чи пред'явлено кредитором вимоги до спадкоємців боржника.
Згідно заяви про вчинення злочину, наразі у Полтавському районному суді Полтавської області слухається справа № 545/359/23 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в особі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 в особі ОСОБА_7 про визнання права власності в порядку спадкування за законом.
Зі змісту заяви про злочин вбачається, що скаржник ставить під сумнів законність прийнятих процесуальних дій державного виконавця, спрямованих на виконання судового рішення на завершальній стадії судового розгляду та зводиться до оспорювання дій державного виконавця. Однак оспорювання дій державного виконавця, не свідчить про вчинення ним кримінального правопорушення.
При цьому, з заяви про злочин вбачається, що: «відповідно до листа Київського апеляційного суду від 04.11.2021 № 0606/3042/2021, в розпорядженні Київського апеляційного суду відсутня будь-яка інформаця щодо справ за участю ОСОБА_3 , які б перебували в провадженні Сімферопольського районного суду АР Крим. За таких обставин, виконавчих документів та будь-яких судових рішень відносно ОСОБА_3 , які були б видані Сімферопольським районним судом АР Крим не існує.» Однак скаржниця не зверталася до компетентних органів із заявою про скоєння кримінального правопорушення щодо підроблення рішень Сімферопольського районного суду АР Крим.
У відповідності до ст. 383 ЦПК України, процедура судового контролю забезпечує дотримання законності дій під час виконання судового рішення.
Разом з цим, початок досудового розслідування обмежить гарантії та незалежність державного виконавця при здійсненні ним професійних обов'язків. Зниження рівня гарантій державного виконавця, отже опосередковано призведе до обмеження реалізації прав і свобод державного виконавця.
Неприйнятним стане втручання органу досудового розслідування на сторін цивільного провадження та учасників виконавчого провадження під час здійснення завершальної стадії судового розгляду, яким є виконавче провадження. У свою чергу положення ЦПК України гарантують всім учасникам провадження право на подачу апеляції/касації/заяви про ново виявлені обставини, а чинна редакція Закону України «Про виконавче провадження» передбачає гарантії юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих проваджень, яким є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, можливість оскаржити процесуальні дій у виконавчому провадженні, та обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28.05.1985, одним із таких обмежень є переслідування особи в кримінально-правовому порядку шляхом внесення повідомлення до ЄРДР щодо конкретної особи за бажаною кримінально-правовою кваліфікацією.
Таким чином, заява скаржника про притягнення державного виконавця до відповідальності за своїм змістом і суттю, не є заявою про злочин, оскільки не містить конкретних і достатніх даних про можливе вчинення особою саме кримінального правопорушення, передбаченого певною статтею Кримінального кодексу України, тобто сукупності обов'язкових ознак конкретного злочину, які дозволяють відмежовувати таке діяння від інших правопорушень, що не становлять суспільної небезпеки. Викладені в заяві відомості не свідчать про кримінальну протиправність діянь та їх караність за кримінальним законом, у зв'язку з чим вони не підлягають внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Керуючись ст. ст. 214, 303, 376 КПК України, -
постановив:
В задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого, стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР - відмовити.
Копію ухвали вручити заявнику, направити слідчому та процесуальному керівнику, для відома.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня оголошення ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_9