Справа № 639/6780/23
Провадження № 2/639/ 307/24
(Заочне)
03 липня 2024 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Труханович В.В.,
за участю секретаря - Яременко В.В.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - ОСОБА_2 ,
3-ті х осіб - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жовтневого районного суду м. Харкова в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 639/6780/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Харківської міської ради, треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Бондаренко Юлія Володимирівна, Акціонерне товариство «Сенс Банк», ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , Комунальне підрядне спеціалізоване підприємство по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова (КП «Шляхрембуд») про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, суд
20 листопада 2023 року до Жовтневого районного суду м. Харкова звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою до Харківської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Бондаренко Юлія Володимирівна, Акціонерне товариство «Сенс Банк», ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на те, що з у 1979 році вона познайомилася з ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вони почали зустрічатися, а через деякий час, а саме на початку 1980 року вирішили жити разом як чоловік і дружина.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_10 через несподівано хворобу (хронічна ішемічна хвороба серця) помер.
Таким чином, як зазначає позивач, вона та ОСОБА_10 проживали разом як чоловік та дружина у період з 1980 року по ІНФОРМАЦІЯ_2, тобто більше 42 років. Шлюб між ними зареєстрований не був. В іншому шлюбі вони не перебували.
За час проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет, займалися благоустроєм будинку: робили ремонт, купували меблі, побутову техніку та ін., сплачували комунальні послуги. Крім того, всі свята проводили в колі рідних, друзів та сусідів. ОСОБА_1 і ОСОБА_10 спілкувалися з батьками один одного. Все це підтверджується спільними фотографіями, які зроблені у різні часи.
20.01.1981 ОСОБА_10 придбав 15/100 частин домоволодіння по АДРЕСА_1 . Гроші на придбання даного будинку давав батько позивачки - ОСОБА_11 .
Після купівлі даного будинку ОСОБА_1 і ОСОБА_10 стали там разом проживати та вдвох мали реєстрацію за вказаною адресою.
Факт постійного проживання за вказаною адресою підтверджується амбулаторною медичною карткою хворого , яка заведена на ім'я ОСОБА_1 у 1998 році, показами свідків та іншими письмовими доказами.
Також позивач зазначила, що після смерті ОСОБА_10 , вона займалася його похованням, організовували поминальний обід.
26.01.2023 ОСОБА_1 звернулась до нотаріуса для оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_10 . Однак, нотаріус їй повідомила про те, що оскільки вона з ОСОБА_10 не перебували у зареєстрованому шлюбі, підстави для видачі свідоцтва про право на спадщину відсутні.
Крім того, позивач зазначила, що після смерті ОСОБА_10 на його картковому рахунку, відкритому в АТ «Сенс Банк» залишилася не отримана ним за життя сума заробітної плати у розмірі 52 053,10 грн., на яку, як вважає позивач, вона також має право.
Всі вищевикладені обставини і вимусила позивача звернутися до суду з даним позовом.
Ухвалами Жовтневого районного суду м. Харкова від 23 листопада 2023 року та від 04 грудня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до Харківської міської ради, треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Бондаренко Юлія Володимирівна, Акціонерне товариство «Сенс Банк», ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом залишено без руху. Наданий час для усунення недоліків.
Ухвалами Жовтневого районного суду м. Харкова від 15 грудня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Харківської міської ради, треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Бондаренко Юлія Володимирівна, Акціонерне товариство «Сенс Банк», ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом. Призначено підготовче судове засідання.
09 січня 2024 року від представника 3-тьої особи АТ «Сенс Банк» до суду надійшли письмові пояснення, згідно яких вони повідомили, що як вбачається з виписки по рахунку НОМЕР_1 залишок коштів ОСОБА_10 на рахунку банку становить 72,26 грн.
24 січня 2024 року від позивача ОСОБА_1 надійшла уточнена позовна заява, відповідно до якої вона не змінюючи підстави та обставини, якими обґрунтовує позовні вимоги, доповнила 3-тю особу Комунальне підрядне спеціалізоване підприємство по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова (КП «Шляхрембуд») та просила визнати за нею право власності на грошові кошти ОСОБА_10 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , що знаходяться у Комунальному підрядному спеціалізованому підприємстві по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова (КП «Шляхрембуд»), які належать померлому, але не були отримані ним за життя у розмірі 52 053,10 грн.
Ухвалами Жовтневого районного суду м. Харкова від 07 лютого 2024 року, постановленими без видалення до нарадчої кімнати, задоволено клопотання представника позивача про допит свідків, витребування з Жовтневого районного суду м. Харкова матеріалів цивільної справи №639/1076/23.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 11 березня 2024 року закрито підготовче провадження у цивільній справі № 639/6780/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Харківської міської ради, треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Бондаренко Юлія Володимирівна, Акціонерне товариство «Сенс Банк», ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , Комунальне підрядне спеціалізоване підприємство по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова (КП «Шляхрембуд») про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, призначено справу до судового розгляду в судове засідання.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Саєнко В.С., який діє на підставі ордеру, заявлений позов підтримали та дали пояснення про обставини, які викладені у рішенні вище.
Представник відповідача Харківської міської ради в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про причину неявки суд не повідомив, відзив на позовну заява не подав.
3-ті особи ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення позову ОСОБА_1 не заперечували, підтвердили факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_10 як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу більше 40 років.
3-тя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Бондаренко Ю.В. в судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, рішення прийняти на розсуд суду.
3-ті особи АТ «Сенс Банк», ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , КП «Шляхрембуд» в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце судового розгляду повідомлялися, про причину неявки суд не повідомили.
На підставі вимог ч.4 ст. 223 та ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача та третіх осіб, ухвалити по справі заочне рішення, проти чого не заперечує позивач та її представник.
Суд, вислухавши пояснення позивача та його представника, 3-тіх осіб, допитавши свідків, дослідивши матеріали даної справи та справи № 639/1076/23, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи законних інтересів.
Частиною 1 ст.13 ЦПК України передбачено, зо суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
За приписами ч. 2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.
Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що встановлені ч. 2 ст. 3 СК України виключення, згідно з якими подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно, стосуються офіційно зареєстрованих шлюбів.
Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.1999 р. за № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміна «член сім'ї») визначено таку обов'язкову ознаку члена сім'ї, як ведення спільного господарства.
Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року N 5-рп/99 встановлено, що до членів сім'ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.
Згідно вимог ч. 4 ст.3 СК України сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Поняття сім'ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов'язкової ознаки сім'ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбу. Сім'я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, що й є ознаками сім'ї.
Для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні подружжю. Таким чином, предметом доказування у справах про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу є факти спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім'ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов'язків, притаманних подружжю. Критеріями, за якими майну може бути надано статус спільної сумісної власності, є: 1) час набуття такого майна; 2) кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття); 3) мета придбання майна, відповідно до якої йому може бути надано правовий статус спільної власності подружжя. Вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти спільного проживання однією сім'єю; спільний побут; взаємні права та обов'язки.
Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 686/15993/21, від 09 листопада 2022 року у справі № 753/10315/19, від 16 листопада 2022 року у справі № 199/3941/20.
Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із «подружжя»; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.
Позивач просить суд встановити факт спільного проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з ОСОБА_10 з 1980 року по 07.12.2022 року.
Приписами статті 25 СК України передбачено, що жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі. Жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу.
Як вбачається з відповіді Першого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові від 07.04.2023, перевіркою архівного фонду відділу та за даними розширеного пошуку системи Державного реєстру актів цивільного стану громадян за період з 22.04.1971 по теперішній час, актових записів цивільного стану про шлюб стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та за період з 01.08.1976 року по теперішній час, актових записів цивільного стану про шлюб стосовно ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не виявлено. ( справа № 639/1076/23 а.с. 83)
Отже, ОСОБА_1 та ОСОБА_10 в іншому зареєстрованому шлюбі не перебували. Позивач зазначає, що вона проживала разом з ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_1 . Частина даного будинку була придбана у власність на ім'я ОСОБА_10 вже в період їх сумісного проживання. Вони разом були зареєстровані за даною адресою. Увесь час, починаючи з 1980 року і до смерті ОСОБА_10 , вони разом жили як подружжя, вели спільне господарство, мали спільний побут, разом купували продукти харчування, оплачували комунальні послуги, робили ремонт, мали спільний бюджет, спільні взаємні права та обов'язки. Вони разом, як сім*я неодноразово відпочивали, святкували дні народження, свята. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_10 несподівано помер. Позивач займалася організацією його поховання, поминального обіду, робила це за власні кошти. Після смерті цивільного чоловіка, вона залишилася проживати в будинку, де вони і проживали разом.
На підтвердження позиції позивача, нею були надані суду ряд письмових доказів, які були досліджені судом.
Так, згідно договору купівлі-продажу від 20 січня 1981 року ОСОБА_10 на праві власності належить 15/100 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель по АДРЕСА_1 . ( т.1 а.с. 38)
Згідно домової книги по АДРЕСА_1 зареєстровані у тому числі ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 03.02.1987 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з 24.06.1987 року. ( т.1 а.с. 39-40)
Факт реєстрації ОСОБА_1 та ОСОБА_10 за вищевказаною адресою також підтверджується копією паспортів на їх ім'я, довідкою з місця проживання від 20.11.2009. ( т.1 а.с. 32,34-35, 46)
З амбулаторної медичної карти на ім'я ОСОБА_1 , заведеної у 1998 році, вбачається, що адресо її проживання зазначена: АДРЕСА_2 ( т.1 а.с. 81-82)
Крім того, на підтвердження заявлений позовних вимог ОСОБА_1 було надано суду ряд письмових доказів, а саме: копія квитанцій на оплату комунальних послуг за адресою АДРЕСА_1 ; договорів на виконання робіт за вказаною адресою; товарні чеки на придбання побутової техніки. ( т.1 а.с. 52-67)
В судовому засіданні були оглянуті фотографії з зображенням ОСОБА_1 та ОСОБА_10 під час святкуванні днів народження, на відпочинку на природі та ін. у різні періоди часу. ( т.1 а.с. 42-45)
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер, про що була зроблена відповідна актова запис №12677, що підтверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_2 . ( т.1 а.с. 36)
Згідно договору-замовлення на організацію та проведення поховання та Акту на ритуальні послуги, організацією поховання ОСОБА_10 займалася ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . ( т.1 а.с. 48-49)
Крім того, за клопотанням позивача в судовому засіданні були допитані свідки.
Так, допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснила, що вона є хрещеною донькою ОСОБА_10 . ОСОБА_1 знала як його дружину. В період з 1995 по 2006 роки вона проживала в сім*ї свого хрещеного. Під час її проживання в даній родині вона бачила, як ОСОБА_1 та ОСОБА_13 разом будувались, робили ремонтні роботи в будинку, робили сумісні покупки. Вона завжди вважала їх чоловіком та дружиною.
Також судом були допитані в якості свідків треті особи ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які пояснили, що вони є співвласниками будинку АДРЕСА_1 , а отже сусідами позивачки ОСОБА_1 . Вони завжди вважали своїх сусідів ОСОБА_10 та ОСОБА_1 подружжям, оскільки вони разом проживали, вели спільне господарство, разом ремонтували будинок, разом відпочивали. Інших родин та дітей вони не мали. Коли ОСОБА_10 помер, то ОСОБА_14 займалася його похованням та організовувала поминальний обід.
Суд знаходить покази свідків правдивими та достовірними, оскільки вони об'єктивно підтверджуються сукупністю інших письмових доказів, які маються в матеріалах справи. Даних про заінтересованість свідків в результаті розгляду справи, судом не встановлено.
Згідно до ч. 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Даючи оцінку вищезазначеним доказам, у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що в судовому засіданні було достовірно встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_10 з 1980 року проживали однією сім'єю в будинку, який на праві власності належить останньому, що розташований в АДРЕСА_1 , де і були разом зареєстровані, вели спільне господарство, мали спільний побут, разом проводили ремонтні роботу, купували побутову техніку, відпочивали, дбали один про одного. Отже, на думку суду, в стосунках ОСОБА_1 та ОСОБА_10 наявні ознаки шлюбних відносин.
Статтею 8 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено право кожного на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. При цьому органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Європейський суд з прав людини при розгляді справи «Джонстон проти Ірландії» (справа номер ECH-1986-S-006) встановив, що заявники прожили спільно близько 15 років. На цій підставі Європейський суд зробив висновок, що вони складали сім'ю, а тому мають право на захист, незважаючи на те, що їх зв'язок існує поза шлюбом.
Конституційне право на особисту свободу дає підстави для висновку про те, що людина має право сама вибирати форму організації свого сімейного життя. Закон не може їй цього диктувати, як і того, з ким людина має проживати однією сім'єю, за винятком лише певних обмежень, які сформульовані у статті 3 Сімейного Кодексу України.
За загальним правилом дії законів та інших правових актів у часі (частина перша статті 58 Конституції України) норми СК України застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набрання ним чинності, тобто не раніше 01 січня 2004 року. До сімейних відносин, які вже існували на зазначену дату, норми СК України застосовуються в частині лише тих прав і обов'язків, що виникли після набрання ним чинності.
Отже, не можна встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_10 до 01 січня 2004 року, оскільки законодавством України, яке діяло до 2004 року, встановлення такого факту не мало правового значення.
Відповідні положення містяться у постанові КЦС ВС від 24 січня 2020 року у справі № 546/912/16-ц.
Отже, суд приходить до висновку про встановлення факту проживання позивача ОСОБА_1 з ОСОБА_10 однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 1 січня 2004 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 , день смерті останнього.
Згідно свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_2 ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що зроблено відповідний актовий запис №12677. ( т.1 а.с. 36)
Після його смерті відкрилася спадщина.
З договору купівлі-продажу від 20 січня 1981 року вбачається, що ОСОБА_10 на праві власності належить 15/100 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель по АДРЕСА_1 . ( т.1 а.с. 38)
Даний факт також підтверджується Довідкою «КП «ХМБТІ» від 27.01.2023. ( т.1 а.с. 69-70)
Отже, зі смертю ОСОБА_10 відкрилася спадщина, у тому числі, у вигляді 15/100 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель по АДРЕСА_1 .
Крім того, згідно відповіді КП «Шляхрембуд» від 15.05.2023 на ім'я приватного нотаріуса ХМНО Ю.Бондаренко, повідомлено, що ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 був звільнений згідно наказу №20 від 11.01.2023.
За період з 01 грудня 2022 по 07 грудня 2022 йому була нарахована заробітна платі у розмірі 4 325,64 грн, утримано податків та інших обов'язкових платежів 886,76 грн., належить до виплати за грудень місяць 2022 року - 3 438,88 грн.
У січні 2023 року було нараховано компенсацію за дні невикористаної відпустки 61 149,96 грн, утримано податків та інших обов'язкових платежів 12 535,74 грн., належить до виплати за січень 2022 року 48 614,22 грн.
Заробітна плата і компенсаційні виплати при звільнені ОСОБА_10 було депоновано. Загальна сума виплат, які належали померлому, але не були ним одержані за життя складає 52 053,10 грн. (т.1 а.с. 204)
Відповідно до ст. ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилося внаслідок його смерті. ( стаття 1218 ЦК України)
У статті 1223 ЦК України зазначено, що у випадку відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у випадку не охвату заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом отримують особи, визначені у статтях 1261-1265 Кодексу.
За життя ОСОБА_10 заповіту не залишив.
Статтею 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за його життя і народжені після його смерті, той з подружжя, що його пережив, і батьки.
У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
У пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» (далі - Постанова) роз'яснено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом.
В судовому засіданні було встановлено, що після смерті ОСОБА_10 залишилася спадкоємиця четвертої черги, позивач ОСОБА_1 .
Інших спадкоємців не залишилося.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. (ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України)
Згідно до ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Зі спадкової справи № 1/2023 заведеної щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_10 , вбачається, що ОСОБА_1 звернулася до нотаріальної контори у встановлений законом строк з заявою про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 гр. ОСОБА_10 . ( справа №639/1076/23 а.с. 86-102)
Інших заяв про прийняття або про відмову від прийняття спадщини після померлого ОСОБА_10 матеріали спадкової справи не місять.
Таким чином, єдиною спадкоємицею за законом після смерті ОСОБА_10 залишилася ОСОБА_1 , яка проживала зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч.2 ст. 1258 ЦК України, кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 24.10.2023 приватним нотаріусом Бондаренко Ю.В. Харківського міського нотаріального округу Харківської області відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 гр. ОСОБА_10 , оскільки нею не було надано документу, який би підтверджував її родинний зв'язок зі спадкодавцем. ( т.1 а.с. 85)
Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Отже, у ОСОБА_1 виникло право на звернення до суду з позовом.
Оскільки спадкоємець четвертої черги ОСОБА_1 подала заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_10 , а спадкоємці попередніх черг відсутні, суд вважає необхідним саме за нею визнати право власності в порядку спадкування за законом на 15/100 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель по АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_10 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 та на грошові кошти, які залишилися не отриманими у КП «Шляхрембут» за життя померлим ОСОБА_10 у розмірі 52 053,10 грн.
У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати залишаються за позивачем.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.2, 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 280-282, 315 ЦПК України, ст.ст. 1216, 1217, 1218, 1223, 1258, 1264, 1268, 1269, 1270 ЦК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Харківської міської ради, треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Бондаренко Юлія Володимирівна, Акціонерне товариство «Сенс Банк», ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , Комунальне підрядне спеціалізоване підприємство по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова (КП «Шляхрембуд») про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом - задовольнити частково.
Встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім'єю без реєстрації шлюбу в період з 01 січня 2004 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 , день смерті останнього.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на 15/100 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель по АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_10 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Визнати за ОСОБА_1 право власності на грошові кошти ОСОБА_10 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , що знаходяться у Комунальному підрядному спеціалізованому підприємстві по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова (КП «Шляхрембуд»), які належали померлому, але не були отримані ним за життя у розмірі 52 053,10 грн. (п'ятдесят дві тисячі п'ятдесят три гривні 10 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Харківська міська рада, код ЄДРПОУ 04059243, розташоване за адресою: м. Харків, м-н Конституції, 7.
3-тя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Бондаренко Юлія Володимирівна, знаходиться за адресою: м. Харків, пр. Героїв Харкова, б. 89.
3-тя особа: Акціонерне товариство «Сенс Банк», код ЄДРПОУ 23494714, розташоване за адресою: м. Київ, вул. В.Василівська, б. 100.
3-тя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , проживає: АДРЕСА_3 .
3-тя особа: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
3-тя особа: ОСОБА_7 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
3-тя особа: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
3-тя особа: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
3-тя особа: ОСОБА_9 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
3-тя особа: Комунальне підрядне спеціалізоване підприємство по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова (КП «Шляхрембуд»), Код ЄРДПОУ №03359182, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Москалівська, 20.
Повний текст судового рішення складено 05 липня 2024 року.
Суддя В. В. Труханович