Новоархангельський районний суд Кіровоградської області
26100 смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави 26
05.07.2024 2-О/394/43/24
394/669/24
про залишення заяви без руху
Суддя Новоархангельського районного суду Кіровоградської області Краснопольська Л.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про встановлення факту, що має юридичне значення,-
Дослідивши матеріалисправи, суддя приходить до висновку, що зазначена заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Цивільного процесуального кодексу України. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов.
Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені ч.3 ст. 294 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту:1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні;3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення;5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу;
6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті;
7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті;
9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
В пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" судам роз'яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право, чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до роз'яснень, викладених у вказаній постанові Пленуму Верховного Суду України, вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим ЦПК, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим ст. 274 ЦПК. Якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин не можливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя відповідно до ст. 139 ЦПК постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків. У разі невиконання цих вказівок заява вважається неподаною і повертається заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу.
За приписами ч. 3 ст. 42 та ч. 4 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
У роз'ясненнях, які містяться в пункті 5 вищевказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України зазначено, що для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у кожній справі після її порушення суддя зобов'язаний провести підготовчі дії, зокрема, з'ясувати, які фізичні особи і організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи і підлягають виклику в судове засідання, у необхідних випадках запропонувати заявникові та заінтересованим особам подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог чи заперечень проти них.
Заявник заінтересованою особою вказав свою матір та сестру. Між тим, заінтересованими особами є особи, які беруть участь у справі та які мають юридичну заінтересованість. Це коло визначається взаємовідносинами із заявником у зв'язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права і обов'язки.
При цьому, в заяві вказується, що встановлення даного факту необхідно для оформлення офіційного підтвердження такого догляду в органах місцевого самоврядування та можливість отримання соціальних виплат. Однак матеріали не містять відомостей щодо звернення заявника до органу місцевого самоврядування чи управління праці з відповідними заявами, а також відмови, як того вимагають приписи законодавства.
Слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, зокрема, жінки та чоловіки, зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребують постійного догляду.
Відповідно до Положення про військові комісаріати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №389 від 03.06.2013, військові комісаріати є місцевими органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації в особливий період людських і транспортних ресурсів на відповідній території.
Разом з тим, при зверненні до суду заявником не залучено до участі у справі орган військового управління, що забезпечує виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації в особливий період людських і транспортних ресурсів на відповідній території.
Додатково суд звертає увагу на те, що матеріали заяви не місять відомостей про те, що заявник звертався до уповноваженого органу з питанням про відсутність підстав призову заявника та необхідності встановлення факту, саме у судовому порядку.
Таким чином, заявнику необхідно усунути вказані недоліки шляхом визначення кола учасників процесу та у випадку залучення заінтересованої особи на виконання вимог п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України вказати реквізити заінтересованої особи і надати копії заяви з додатками відповідно до кількості учасників.
Як вбачається із поданої заяви, від встановлення факту здійснення заявником постійного стороннього догляду за його батьком, який цього потребує, залежить виникнення його прав та обов'язків, визначених законом України "Про основні засади соціального захисту ветеранів правці та інших громадян похилого віку в України", "Про соціальні послуги".
Згідно ч.1 ст. 249 ЦПК України під час розгляду справ окремого провадження суд зобов'язаний роз'яснити учасникам справи їхні права та обов'язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи.
Відповідно до Закону України "Про соціальні послуги" соціальні послуги - дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб/сімей, які в них перебувають. Особі або сім'ї можуть надаватися одна або одночасно декілька соціальних послуг. Порядок організації надання соціальних послуг затверджується Кабінетом Міністрів України.
Постійний догляд це форма догляду за особами з різними фізичними або психічними обмеженнями, що вимагає постійної присутності доглядача для надання необхідної допомоги та підтримки. Доглядачем офіційно може вважатися лише та особа, яка отримує компенсацію за надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі.Однією з категорій осіб, які мають право на отримання послуг з догляду, є громадяни похилого віку з когнітивними порушеннями. Для оформлення постійного догляду за особою, яка його потребує, потрібно звернутися до органу опіки та надати наступний перелік документів: заява про те, що особа хоче здійснювати постійний догляд за особою, яка потребує догляду; копії паспорта особи, яка буде здійснювати догляд та особи, щодо якої буде здійснюватися догляд; медична довідка особи, яка буде здійснювати догляд; довідка щодо реєстрації місця проживання; документи щодо права власності на майно або право користування ним; довідка лікарської комісії, яка підтверджує те, що особа потребує постійного стороннього догляду іншої особи.
Якщо догляду потребує дієздатна особа, яка усвідомлює свої дії, але у зв'язку зі станом здоров'я потребує стороннього догляду, то в такому випадку потрібна обов'язкова згода про отримання догляду. Тому коли мова йде про людину літнього віку/пенсіонера з когнітивними порушеннями, вона також має написати заяву про те, аби їй призначили особу, яка буде здійснювати постійний догляд за нею.
Механізм оформлення постійного догляду (призначення компенсації за догляд) над такими особами встановлений Порядком подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року № 859 .
Проте, ані в змісті заяви, ані в матеріалах доданих до заяви не містяться докази, якими підтверджуються причини неможливості одержати документи, що підтверджує даний факт, та не приєднано до заяви доказів, що заявник звертався до відповідного органу для оформлення постійного догляду за батьком та довідки про неможливість одержання висновку про призначення чи непризначення заявникаОСОБА_1. постійним доглядачем.
Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі № 287/167/18-ц вказано, що «для розгляду справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, роз'яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються, зокрема, справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян, але тільки якщо воно не пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право і якщо заявник не має іншої можливості одержати або відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах. Заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би факт, що має юридичне значення, але йому в цьому було відмовлено (із зазначенням причин відмови). Вирішуючи питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, зокрема, зобов'язаний з'ясувати питання про підсудність та юрисдикційність, тобто суддя повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу.
Вказані в ухвалі недоліки позбавляють суд можливості відкрити провадження за цією справою та призначити її до розгляду.
Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи приписи п. 3 ч. 5 ст. 12 ЦПК України заява підлягає залишенню без руху для виправлення недоліків з метою ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення згідно зі ст. 263 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175-185, 258-261, 285, 363 ЦПК України, суддя,-
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про встановлення факту, що має юридичне значення - залишити без руху.
Запропонувати заявнику в десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали виправити зазначені у мотивувальній частині ухвали недоліки
У відповідності до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 285 цього Кодексу, заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду. Якщо заявник не усуне недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і повернеться представнику заявника.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя: