Справа № 391/851/23
пров. 1-кп/393/68/24
04 липня 2024 року селище Новгородка
Колегія суддів Новгородківського районного суду Кіровоградської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченого
ОСОБА_6 ОСОБА_7 ,
захисників обвинуваченого
ОСОБА_5 ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
прокурора ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Новгородка кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023120000000596 від 26.05.2023 року за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бобринець, Бобринецького району Кіровоградської області, громадянина України, освіта вища, не працюючого, одруженого, на утриманні маючого одну неповнолітню дитину 2010 р.н., зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, запобіжний захід - цілодобовий домашній арешт, строк до 13.07.2024 року,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України, -
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Бобринець, Бобринецького району Кіровоградської області, громадянина України, освіта базова загальна середня, не працюючого, не одруженого, на утриманні осіб не маючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, запобіжний захід - тримання під вартою в ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор», строк до 13.07.2024 року,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України,
13 травня 2024 року, на підставі ухвали Кропивницького апеляційного суду від 13.05.2024 року, до Новгородківського районного суду Кіровоградської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023120000000596 від 26.05.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України.
Відповідно до ч.2 ст.31 КПК України, за клопотанням обвинуваченого, кримінальне провадження здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2024 року, справу передано колегії суддів: головуючий суддя - ОСОБА_1 , судді - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
В судовому засіданні прокурор підтримав подане ним до суду клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком на 60 днів обвинуваченому ОСОБА_5 по даному кримінальному провадженню, яке обґрунтував тим, що не зменшилися та продовжують існувати ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема обвинувачений може: - переховуватись від суду, оскільки він обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, покарання за вчинення якого передбачене у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років. Злочин, у якому він підозрюється є умисним, що підвищує ступінь та характер суспільної небезпеки діяння; - незаконно впливати на потерпілого та свідків, іншого обвинуваченого, оскільки останні в суді під час розгляду кримінального провадження по суті ще не допитані; - вчиняти інші дії з метою перешкоджання всебічному, повному і неупередженому встановленню істини у кримінальному провадженні; - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується. При цьому, обвинувачений обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, яке законом класифікується як особливо тяжкий злочин з мірою покарання до 12 років позбавлення волі, тож ризики, передбачені, ч.1 ст.177 КПК України, які були підставою обрання такого запобіжного заходу відносно останнього на даний час не зменшились і не зникли. На думку прокурора, більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого. Так особисте зобов'язання не відповідає тяжкості вчиненого злочину та завданим наслідкам, особиста порука не може бути застосована, оскільки не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за обвинуваченого, застава не може бути застосована, оскільки у обвинуваченого не встановлено наявності відповідних грошових коштів.
Обвинувачений ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання прокурора щодо продовдення йому строку цілодобового домашнього арешту та просив застосувати до нього інший запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, оскільки стан його здоров'я значно погіршився та він має захворювання, які встановлені лікарем, а тому в нього виникла потреба в стаціонарному лікуванні в медичному закладі.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_8 , у судовому засіданні підтримав та просив задовольнити подане ним до суду клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляд цілодобового домашнього арешту на особисте зобов'язання, через погіршення стану здоров'я останнього та у зв'язку з необхідністю проходження обвинуваченим стаціонарного лікування загального напрямку, за результатами огляду обвинуваченого лікарем. Також, вказав, що зменшилися ризики щодо можливості обвинуваченого переховуватися від суду, оскільки останній не вчиняє будь-яких дій спрямованих на переховування від суду, а посилання сторони лише на тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним судом не може бути єдиною обставиною, яка обґрунтовує необхідність продовження відносно нього попередньо покладених обов'язків.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_9 у судовому засіданні підтримала думку адвоката ОСОБА_8 та просила змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на особисте зобов'язання.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні залишила вирішення даного клопотання на розсуд суду.
Вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши клопотання прокурора, розглянувши наявні матеріали, колегія суддів дійшла до такого.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 28.09.2023 року відносно обвинуваченого ОСОБА_5 змінено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із покладенням на останнього передбачених ст. 194 КПК України процесуальних обов'язків. У подальшому строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із покладенням на обвинуваченого передбачених ст. 194 КПК України процесуальних обов'язків неодноразово продовжувався, в останнє ухвалою колегії суддів Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 15.05.2024 року на строк 2 (два) місяці, до 13.07.2024 року включно, з покладенням обов'язків передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу в вигляді домашнього арешту передається для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного. Відповідно до ч.6 цієї ж статті строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Колегія суддів також враховує вимоги п.п.3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини,суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загально - суспільних прав та інтересів.
Так, зважаючи на практику Європейського суду, колегія суддів враховує, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи, рішення ЄСПЛ від 06.04.2000 у справі «Лабіта проти Італії».
Відповідно до рішення ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі «Москаленко проти України», суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
Про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, щодо ОСОБА_5 свідчить наступне.
ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке класифікується як особливо тяжкий злочин, який карається позбавленням волі на строк до 12 років з конфіскацією майна, тому усвідомлення тяжкості можливого покарання у разі доведення його вини вказує на цілком ймовірну можливість переховування обвинуваченого від суду та вчинення ним інших кримінальних правопорушень, вчиняти інші дії з метою перешкоджання встановленню істини у кримінальному провадженні.
Крім того, ОСОБА_5 , знаючи, що йому загрожує покарання у виді позбавлення волі строком до 12 років, може незаконно впливати на свідків та потерпілого, які на даний час не допитані судом.
Водночас судом враховано, що обвинувачений ОСОБА_5 , раніше не судимий, хоча й офіційно не працює, проте, має постійне місце проживання, одружений, на утриманні має малолітню дитину, тобто має міцні соціальні зв'язки.
Відповідно до ст.49 Конституції України, кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування. Охорона здоров'я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм. Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності.
У клопотанні адвокат ОСОБА_8 вказує на те, що обвинувачений ОСОБА_5 уклав декларацію із сімейним лікарем ОСОБА_11 . КНП «Бобринецька лікарня» Бобринецької міської ради та як вбачається із електронного направлення лікар скерувала обвинуваченого на стаціонарне лікування загального напрямку, а також для проведення консультації до лікаря-ендокринолога, який при огляді обвинуваченого 13.06.2024р. встановив наявність у останнього діагнозу «аутоімунний тиредоїт, гіпертрофічна форма, первинний гіпотиреоз середнього ступеня важкості, стадія декомпенсації». Вказаний діагноз тягне за собою необхідність постійного та суворого лікування. Таким чином, ОСОБА_5 необхідно неодноразово прибувати до медичного закладу з метою лікування.
Враховуючи докази, які підтверджують необхідність звернення ОСОБА_5 до медичної установи, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, Конституції України, з метою дотримання права обвинуваченого на одержання належної медичної допомоги, колегія суддів вважає за можливе зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_5 цілодобово не залишати місце постійного проживання без дозволу суду, окрім відвідування медичних закладів з метою отримання медичної допомоги.
Крім цього, слід зазначити, що інші доводи сторони захисту не спростовують висновків суду, а застосування більш м'якого запобіжного заходу не буде сприяти належній процесуальній поведінці обвинуваченого.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, за яких було обрано та продовжено обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у виді домашнього арешту цілодобово, наразі не відпали, з метою запобігання вищезазначених ризиків йому доцільно буде продовжити дію такого виду запобіжного заходу як домашній арешт цілодобово строком на два місяці, поклавши на нього обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 331, 392, 395 КПК України, колегія суддів, -
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 міри запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком на 2 (два) місяці - задовольнити.
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу ОСОБА_5 - відмовити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 у, ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Бобринець, Бобринецького району Кіровоградської області, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту цілодобово строком на 2 (два) місяці, тобто з 04 липня 2024 року до 01 вересня 2024 року включно.
Зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_5 цілодобово не залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу суду, окрім відвідування медичних закладів з метою отримання медичної допомоги.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 на строк два місяці, тобто з 04 липня 2024 року до 01 вересня 2024, відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, дію наступних обов'язків:
- прибувати за кожною вимогою до прокурора або суду;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні, за винятком їх участі у процесуальних діях.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що, відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на процесуального прокурора у даному кримінальному провадженні.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвалу оскарженню не підлягає.
Копію ухвали направити (вручити) учасникам кримінального провадження та начальнику відділення поліції №3 (м. Бобринець) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області.
Головуючий суддя ОСОБА_12
Судді:
ОСОБА_13