ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1
про залишення без розгляду заяви про відвід
01 липня 2024 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді Русєвої А.С.
за участю:
секретаря судового засідання - Тищука В.В.
захисника - Холостенка О.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву захисника Холостенка А.В. в інтересах ОСОБА_1 про відвід судді Приморського районного суду м. Одеси Русєвої А.С. від розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164-12 КУпАП, -
встановив:
30.06.2024 року захисником Холостенко А.В. в інтересах ОСОБА_1 подано заяву про відвід судді Приморського районного суду м. Одеси Русєвої А.С. від розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164-12 КУпАП.
Заява мотивована тим, що на переконання захисника ОСОБА_2 у судді Приморського районного суду м. Одеси Русєвої А.С. упереджене ставлення до сторони захисту, у зв'язку із відмовою у задоволенні клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, що в свою чергу може перешкоджати справедливому розгляду справи.
В судовому засіданні захисник Холостенко О.В. підтримав заявлений відвід судді.
Суд заслухавши захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши доводи заяви, приходить до наступних висновків.
Згідно з вимогами ст.1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить спеціальних норм, що передбачають для учасників судового розгляду можливість заявити відвід судді, який розглядає справу, відповідно, не передбачають порядку розгляду заяви про відвід, у зв'язку з чим з метою додержання принципу законності судового провадження, суд приходить висновку про необхідність в застосуванні принципу аналогії закону найбільш близької галузі права кримінального процесуального права та вважає за необхідне керуватись при розгляді даної справи положеннями Кримінального процесуального кодексу України.
Згідно з ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Критерії, за якими можна визначити чи є суд, що розглядає справу, об'єктивним та неупередженим, розроблені усталеною судовою практикою ЄСПЛ.
Так, у рішенні ЄСПЛ «Олександр Волков проти України» від 9 квітня 2013 року, зазначається, що як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (І) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ІІ) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (п. 104 Рішення).
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі «Білуха проти України» (Belukha v. Ukraine), п.п. 49, 50). Тест об'єктивності передбачає встановлення того, чи наявні доказані факти, які можуть викликати сумніви у неупередженості (рішення у справі «Кастільо Альгар проти Іспанії» (Castillo Algar v. Spain), п. 45). При цьому, при визначенні наявності законних підстав сумніватися у безсторонності певного судді позиція особи, яка заявляє відвід, має важливе, але не вирішальне значення, вирішальним є те, чи є відповідні побоювання виправданими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44).
Таким чином, особиста безсторонність суду презюмується, доки не встановлена на підставі доказів наявність виправданих побоювань щодо неупередженості судді.
23.05.2024 року захисник Холостенко А.В. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про відвід судді Приморського районного суду м. Одеси Русєвої А.С. від розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164-12 КУпАП. Мотивами поданої заяви було незгода захисника з прийнятим головуючим суддею рішенням, яким відмовлено в задоволенні клопотання про залучення до участі у справі прокурора.
Вищезазначена заява захисника була розглянута суддею Приморського районного суду м. Одеси Дерусом А.В. та постановою суду від 27.05.2024 року відмовлено у задоволенні заяви про відвід судді Русєвої А.С. і, це судове рішення є остаточним, оскільки оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
З цього приводу, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував, що одним з основоположних аспектів верховенства права є вимога щодо юридичної визначеності, згідно з якою коли суди винесли остаточне рішення з якогось питання, їхнє рішення не підлягає сумніву («Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [Велика Палата], заява № 28342/95, п. 61, ECHR 1999-VII). Юридична визначеність вимагає поваги до принципу res judicata (п. 62), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а проста можливість існування двох поглядів на питання не є підставою для повторного розгляду. Відхилення від цього принципу виправдані, тільки якщо вони необхідні в обставинах істотного і незаперечного характеру («Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-IX).
Отже, судове рішення, яке прийнято судом за заявою захисника про відвід головуючого судді у цій справі є остаточним, воно свідчить, що підстава для відводу головуючого судді була такою, що не створює обґрунтованих сумнів у її неупередженості, а з урахуванням положень процесуального законодавства та практики ЄСПЛ згадане судове рішення не підлягає сумніву, у зв'язку з чим сторона (в даному випадку заявник) не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення за її повторною заявою.
Разом з тим суд звертає увагу, що всі доводи повторної заяви про відвід головуючого зводяться до незгоди захисника із судовим рішенням, прийнятим судом в рамках розгляду даної адміністративної справи, яким було відмовлено у задоволенні клопотання захисника про здійснення судового розгляду в режимі відеоконференції.
У зв'язку з наведеним суд констатує, що така поведінка сторони захисту, зокрема захисника Холостенка А.В., безумовно свідчить про вчинення дій, спрямованих на зловживання правом на відвід з метою невиправданого затягування судового розгляду.
Відповідно ч.4 ст.81 КПК, якщо повторно заявлений відвід має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження, суд, який здійснює провадження, має право залишити таку заяву без розгляду.
Суд наголошує, що завданням інституту відводу є усунення від участі в справі передбаченої законом особи, щодо якої об'єктивно існують фактичні підстави, що виключають її участь в цій справі. На противагу цьому, завданням відводу не є надання можливості кожному з учасників повторно заявляти в якості підстав для відводу одні і ті ж обставини, щодо яких судом питання про відвід уже було вирішено.
З урахуванням вищенаведеного заявлений захисником Холостенко А.В. в інтересах ОСОБА_1 відвід є повторним в розумінні ч. 4 ст. 81 КПК України, а тому підлягає залишенню без розгляду як такий, що має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування розгляду адміністративної справи.
Керуючись ст.283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
постановив:
Заяву захисника Холостенка А.В. про відвід судді Приморського районного суду м. Одеси Русєвої А.С. - залишити без розгляду.
Ухвала є остаточною і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя
Приморського районного суду м. Одеси А.С. Русєва
01.07.2024
Єдиний унікальний номер справи: №522/3815/24
Номер провадження № 3/522/2555/24
Головуючий суддя - Русєва А.С.