КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА
Справа № 488/2818/24
Провадження № 2/488/1486/24
Іменем України
04.07.2024 року м. Миколаїв
Суддя Корабельного районного суду м. Миколаєва Селіщева Л.І., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до Держави Україна, Російської Федерації про відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням прав внаслідок військової агресії та окупацією Російською Федерацією частини території України, порушенням прав на мир та правомірну, добросовісну і кваліфіковану діяльність органів державної влади України в частині добросовісності, внаслідок неналежного виконання своїх позитивних обов'язків, -
02.07.2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Держави Україна, Російської Федерації про відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням прав внаслідок військової агресії та окупацією Російською Федерацією частини території України, порушенням прав на мир та правомірну, добросовісну і кваліфіковану діяльність органів державної влади України в частині добросовісності, внаслідок неналежного виконання своїх позитивних обов'язків.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільна справа № 488/2818/24 передана в провадження судді Селіщевої Л.І.
02.07.2024 року до канцелярії суду надійшла заява ОСОБА_1 , в якій він просить про відвід судді Селіщевої Л.І. В заяві ОСОБА_1 висловив свою недовіру судді Селіщевій Л.І. через те, що він вже звертався до суду із подібною позовною заявою, яка перебувала в провадженні судді Селіщевої Л.І. та суддею було відмовлено в її розгляді, тобто суддя, на його думку, зробила свої висновки і не хоче розглядати справи за його позовами.
Дослідивши заяву про відвід, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" правосуддя в Україні здійснюється на підставі Конституції України і Законів України незалежнім і безстороннім судом.
Згідно ч. 2 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу.
Відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід судді має бути розглянуто не пізніше двох днів із дня надходження заяви про відвід судді, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід судді. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Так, ст. 36 ЦПК України передбачено обставини, наявність яких унеможливлює участь судді у розгляді цивільної справи та є підставою для його відводу (самовідводу), до яких належить якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Статтею 39 ЦПК України визначено, що з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим до початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Обгрунтовуючи відвід ОСОБА_1 зазначив, що в провадженні судді Селіщевої Л.І. перебувала його аналогічна позовна заява та суддею було відмовлено в її розгляді, тобто суддя, на його думку, зробила свої висновки і не хоче розглядати справи за його позовами.
Згідно з частиною 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до практики ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. При чому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
Декларацією щодо принципів незалежності судової влади, прийнятої Конференцією голів Верховних судів країн Центральної та Східної Європи (о. Бріюні, Хорватія, 17.10.2015р.) закріплено принципи, які встановлюють стандарти незалежності судової влади як однієї з трьох гілок державної влади у прийнятті рішень.
Тому незгода сторони із прийнятим суддею судового рішення не є підставою для недовіри останньому.
Разом з тим, право позивача на справедливий суд закріплене в нормах міжнародного права, зокрема в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При розгляді заяви про відвід слід виходити саме з суб'єктивної оцінки сторони у справі щодо дій головуючого у справі. Іншими словами, якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, хоча об'єктивно це нічим не підкріплено, то практика Європейського суду з прав людини наголошує на необхідності задоволення такої заяви про відвід, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд. Отже, незадоволення заяви про відвід може сприйматися стороною як порушення її прав.
Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, а наявність безсторонності повинна визначатись суб'єктивними та об'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступень, що свідчать про небезсторонність суду.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.06. у справі "Білуга проти України") важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
Статею 40 ЦПК України передбачено, що суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що мотиви відводу, викладені позивачем у своїй заяві, є цілком безпідставними і нічим не підтвердженими, однак з метою уникнення в подальшому будь-яких сумнівів позивача в об'єктивності та неупередженості суду у вирішенні спору, суд вважає необхідним задовольнити заяву про відвід.
У зв'язку з цим справу слід передати до канцелярії суду для визначення судді для розгляду даної справи у порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 260 ЦПК України,-
Заяву позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого по справі судді Селіщевої Л.І. - задовольнити.
Цивільну справу № 488/1486/24 за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна, Російської Федерації про відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням прав внаслідок військової агресії та окупацією Російською Федерацією частини території України, порушенням прав на мир та правомірну, добросовісну і кваліфіковану діяльність органів державної влади України в частині добросовісності, внаслідок неналежного виконання своїх позитивних обов'язків, передати до канцелярії Корабельного районного суду м. Миколаєва для визначення судді в порядку ст.ст. 14, 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л.І. Селіщева