Справа № 127/12062/24
Провадження № 2/127/1555/24
02 липня 2024 рокум. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Іщук Т. П.,
за участю секретаря судового засідання Коваленко Д. І.,
представника позивача - адвоката Свистун Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення часток у спільній сумісній власності на земельну ділянку,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення часток у спільній сумісній власності на земельну ділянку, на підставі положень ст. 15, 16, 368, 372 ЦК України. Позов мотивовано тим, що вона є власником 1/6 частки житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель і споруд, що знаходиться по АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про спадщину за законом від 21 березня 2003 року. Іншими співвласниками цього житлового будинку є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , яким належать 2/3 та 1/6 частки відповідно.
Співвласники цього житлового будинку отримали у спільну сумісну власність земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, загальною площею 0,0561 га, кадастровий номер 0510137000:03:059:0170, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на якій розташований цей житловий будинок, що підтверджується державним актом серії ЯЖ №755350, виданим на підставі рішення Вінницької міської ради від 29 лютого 2008 року №1807.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , мати сторін, померла. Після її смерті відкрилася спадщина до складу якої входить частка в праві власності на житловий будинок, а також частка земельної ділянки на якій знаходиться цей будинок. Як позивач, так і відповідач в установлений строк спадщину прийняли, подавши відповідні заяви. Надалі позивач, звернувшись для отримання свідоцтва про право на спадщину, отримала постанову державного нотаріуса Другої вінницької державної нотаріальної контори від 03 квітня 2024 року, якою їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спірну земельну ділянку площею 0,0561 га у зв'язку з тим, що частка спадкодавця не визначена. Вказані обставини і стали підставою для звернення до суду, а тому позивач просила визначити, що розмір часток у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, загальною площею 0,0561 га, кадастровий номер 0510137000:03:059:0170, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 становить: ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , - 2/3, ОСОБА_1 , - 1/6, ОСОБА_2 , -1/6.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 25 квітня 2024 року прийнято справу до розгляду у загальному позовному провадженні та призначене підготовче засідання.
Відповідач правом на відзив не скористалася.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 12 червня 2024 року витребувано копію спадкової справи щодо майна померлої ОСОБА_3 та закрите підготовче провадження.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав, а тому суд ухвалив (без винесення окремого процесуального документа із занесенням до протоколу судового засідання) провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечувала проти такого порядку розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Судом установлено, що ОСОБА_1 належить 1/6 частки житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель та споруд АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 21 березня 2003 року, виданого державним нотаріусом Другої вінницької державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі за №1-550. Її право власності зареєстроване в КП ВООБТІ 28 березня 2003 року в книзі №38 за №10925.
Інша 1/6 частка цього житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель та споруд належить ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 21 березня 2003 року, виданого державним нотаріусом Другої вінницької державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі за №1-550. Право власності останньої зареєстроване в КП ВООБТІ 28 березня 2003 року в книзі №38 за №10925.
ОСОБА_3 належала частки цього житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель та споруд на підставі свідоцтва про право власності від 22 квітня 2003 року, виданого державним нотаріусом Другої вінницької державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі за №1-742, та 1/6 частки - на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 22 квітня 2003 року, виданого державним нотаріусом Другої вінницької державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі за №1-744. Її право власності зареєстроване в КП ВООБТІ 07 травня 2003 року відповідно в книзі №156 за №10925 та в книзі 38 за №10925.
ОСОБА_5 змінила прізвище на « ОСОБА_6 » (копія свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 від 11 серпня 2006 року).
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 належить на праві спільної сумісної власності земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд загальною площею 0,0561 га, кадастровий номер 0510137000:03:059:0170, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на якій розташований цей житловий будинок, що підтверджується державним актом серії ЯЖ №755350, виданим на підставі рішення Вінницької міської ради від 29 лютого 2008 року №1807.
Інформація щодо цієї земельної ділянки наявна в Державному земельному кадастрі, що підтверджується інформацією з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 05 квітня 2024 року.
Позивач, звертаючись до суду, просить визначити розмір часток в праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, відповідно до розміру часток в праві на житловий будинок з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників) належить їм на праві спільної сумісної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 372 ЦК України, майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 ЗК України земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).
Частинами 4, 5 ст.89 ЗК України передбачено, що співвласники земельної ділянки, яка перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або виділ або на виділення з неї окремої частки. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачене законом або не встановлено судом. Відповідні роз'яснення містять положення п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» від 22 грудня 1995 року №20.
Згідно з ст. 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян.
При визначенні розміру часток, суд враховує, що відповідно до ч.1 ст.118 ЗК України (в редакції на час отримання співвласниками житлового будинку земельної ділянки в спільну сумісну власність) громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.
Статтею 121 ЗК України (в редакції на час набуття права власності на земельну ділянку співвласниками житлового будинку) визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва й обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах не більше 0,25 га, в селищах не більше 0,15 га, в містах не більше 0,10 га (ч.1).
Відповідно до ч.2, 4 ст.120 ЗК України (в редакції на час набуття права власності на земельну ділянку співвласниками житлового будинку) якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій в користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частини ділянки, яка необхідна для їх обслуговування. При переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.
За системним аналізом зазначених норм матеріального права (ст.377 ЦК України, ст.120, 121 та ч.1 ст.118 ЗК України) громадянин мав право на приватизацію земельної ділянки, яка знаходиться у його користуванні, а у випадку переходу права власності на житловий будинок (частину житлового будинку) та переходу при цьому права користування земельною ділянкою на приватизацію тієї земельної ділянки, на якій розміщено житловий будинок (частина житлового будинку), господарські будівлі та споруди, та частини земельної ділянки, необхідної для їх обслуговування.
Співвласникам вказаного будинковолодіння передано у спільну сумісну власність земельну ділянку для обслуговування та будівництва жилого будинку, господарських будівель та споруд у розмірі, що є меньшим, ніж визначено законом.
Отже, кожен із власників будинковолодіння отримав у власність земельну ділянку не меншу ніж та, на якій розташована його частина будинковолодіння та необхідна для їх обслуговування.
Оскільки за положеннями частини третьої статті 319 ЦК України усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав, за системним аналізом усіх зазначених норм матеріального права, які були чинними на час зазначених правовідносин, можна зробити висновок, що в разі набуття права спільної сумісної власності на земельну ділянку співвласниками будинковолодіння з виділеними частками, право власності на земельну ділянку переходить відповідно до їх розміру часток у будинковолодінні.
Тому, з огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про визначення розміру часток в праві спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,0561 га, кадастровий номер 0510137000:03:059:0170, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, в розмірі, що зазначений у позовних вимогах, а саме: ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , - 2/3, ОСОБА_1 - 1/6, ОСОБА_2 - 1/6, підлягає задоволенню. При цьому суд враховує, роз'яснення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладені в п. 3.4. Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013, де зазначено, що у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці учасника спільної сумісної власності мають право звернутися з позовом про визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності. Зі змісту ст. 357 ЦК вбачається, що під терміном "визначення часток" законодавець розуміє визначення (встановлення) розміру частки співвласника у спільному сумісному майні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 41 Конституції України, ст. 317, 319, 355, 357, 368, 372, 377 ЦК України, ст. 89, 120, 158 ЗК України, ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Визначити, що розмір часток у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, загальною площею 0,0561 га, кадастровий номер 0510137000:03:059:0170, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , становить:
ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , - 2/3,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , - 1/6,
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 /6.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Вінницьким міським судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .
Повний текст рішення складений 04.07.2024.
Суддя: