Справа № 697/987/24
Провадження № 2/697/509/2024
(ЗАОЧНЕ)
03 липня 2024 року м. Канів
Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Колісник Л.О.
за участю секретаря с/з Десятник О.А.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Канів, Черкаської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -
Представник ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» Міньковська А.В. звернулася до суду із даним позовом та просить поновити строк звернення позовної давності для подання позову та стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором №386104 від 27.10.2018 в розмірі 28305,00 грн., а також суму збитків з урахуванням 3% річних у розмірі 2551,40 грн. та інфляційних втрат у розмірі 11709,41 грн., що разом становить 42565,81 грн.
Вимоги обґрунтовують тим, що 27.10.2018 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №386104, згідно якого останній отримав позику в сумі 6750 грн.
12.04.2018 ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» уклали договір факторингу №1, відповідно до якого останній став новим кредитором та отримав право вимоги кредитними договорами. Умови кредитного договору ОСОБА_1 не виконувались і утворилась заборгованість на суму 42565,81 грн., з яких: 28305 грн. сума заборгованості за кредитним договором №386104 від 27.10.2018; 2551,40 грн. - сума збитків з урахуванням 3% річних; 11709,41 грн. - сума збитків інфляційних втрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов'язань, що і змусило звернутися до суду.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, просить розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явивсь, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини не явки суд не повідомив, своїм правом подати відзив на позовну заяву, у встановлений судом строк, не скористався, а тому згідно ст. ст.280,281 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд даної справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Встановлено судом, що 27.10.2018 ТОВ «Авентус Україна» уклало з ОСОБА_1 договір №386104 про надання фінансового кредиту у розмірі 6750 грн. строком на 20 днів (а.с.10-12).
12.04.2018 ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» уклали договір факторингу №1 (а.с.16-20).
Відповідно до наданого розрахунку заборгованості станом на вбачається, що станом на 12.04.2018 (дату відступлення прав вимоги), заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №386104 від 27.10.2018 складає 28305,00 грн., що складається з: 6750,00 грн. - сума основного боргу; 2430 грн. - сума процентів; 18225,00 грн. - сума пені; 900,00 грн. - сума штрафів (а.с.8,9,15).
Як передбачено ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Згідно зі ст. 1049 ЦК Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Поняття договору факторингу закріплено у ст. 1077 ЦК України.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Матеріальний предмет договору факторингу становлять грошові вимоги клієнта до третьої особи, що випливають з надання товарів, виконання ним робіт чи надання послуг третій особі. При цьому грошові вимоги можуть бути як такими, за якими вже настав термін платежу, так і майбутніми, термін платежу за якими настане пізніше.
Юридичним предметом договору факторингу є дії сторін - надання фінансування під відступлення грошової вимоги.
Відповідно до норм діючого законодавства, які регулюють право вимоги, представник позивача повинен надати належні та допустимі докази на підтвердження, що ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» набуло право вимоги по виконанню відповідачем боргових зобов'язань договором №386104 про надання фінансового кредиту, укладеним 27.10.2018 між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач указує на те, що він отримав право вимоги за зобов'язаннями ОСОБА_1 , уклавши договір факторингу № 1 від 12.04.2018 з ТОВ «Авентус Україна».
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Так, судом встановлено, що 27.10.2018 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір № 386104 про надання фінансового кредиту. Кредитний договір укладено за допомогою електронного підпису позичальника.
Водночас, матеріали справи не містять відомостей, що станом на момент укладення договору факторингу № 1 від 12.04.2018 до нового кредитора перейшло право грошової вимоги первісного кредитора до боржника ОСОБА_1 за договором № 386104 від 27.10.2018 на дату відступлення прав вимоги щодо погашення заборгованості по кредиту та процентів за користування кредитом.
Договір факторингу № 1 укладений між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК Довіра та Гарантія, датовано 12.04.2018, тобто ще до підписання кредитного договору №386104 від 27.10.2018 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 .
Встановлені обставини свідчать, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що до ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» перейшло право вимоги до відповідача від ТОВ «Авентус Україна», а відповідно і до позивача, згідно до договору факторингу.
Таким чином, суд дійшов висновку, що твердження позивача про набуття права грошової вимоги за зобов'язаннями ОСОБА_1 за договором № 386104 перед ТОВ «Авентус Україна» у зв'язку з укладенням договору факторингу № 1 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК Довіра та Гарантія, не доведено та не підтверджено належними та допустимими доказами, а тому позов не підлягає задоволенню.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів та розрахунків на підтвердження суми заборгованості з урахуванням 3% річних та інфляційних втрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов'язань.
Керуючись ст. ст.4, 12, 81, 89, 141, 263-265, 273, 280, 282, 354-355 ЦПК України,
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Головуючий Л . О . Колісник