Справа № 953/9262/23
н/п 1-кс/953/2914/24
"25" червня 2024 р. м.Харків
Слідчий суддя Київського районного суд м. Харкова,
секретар судового засідання - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залу суду в м Харкові скаргу ОСОБА_2 на постанову дізнавача ВСП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 від 21 березня 2024 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023225820000019 від 26.09.2023,
22 квітня 2024 року до Київського районного суду м. Харкова надійшла скарга ОСОБА_2 , в якій заявник просить скасувати постанову дізнавача ВСП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 від 21 березня 2024 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023225820000019 від 26.09.2023.
В обґрунтування скарги посилається на те, що 21 березня 2024 року дізнавач ВСП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 виніс постанову про закриття кримінального провадження № 12023225820000019 від 26.09.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 385 КК України. На переконання заявника, під час винесення оскаржуваної постанови порушений порядок збирання доказів та надання їм правової оцінки. Під час розслідування кримінального провадження № 42022222050000129 від 04.10.2022 року за ст.356 КК України дізнавач ОСОБА_3 допитав свідка ОСОБА_4 . Згідно з протоколом допиту свідок був попереджений про кримінальну відповідальність за ст.384 КК України за завідомо неправдиві показання та за ст.385 КК України за відмову від давання показань. При цьому свідок за відсутності поважних причин, які б перешкоджали виконанню цього обов'язку, відмовився від давання показань, про що у протоколі зроблений відповідний запис. Заявник вважає, що питання, поставлені дізнавачем свідку ОСОБА_4 , не стосувались його особисто, членів його сім'ї чи близьких родичів, а тому ОСОБА_4 не є особою, яка не може бути допитана як свідок згідно з ч.2 ст.65 КК України, тому не мав будь-яких поважних причин для відмови від надання показань. Заявник вважає, що дізнавач не провів усіх необхідних слідчих дій з метою всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, не з'ясував достовірність показань свідка ОСОБА_4 , слідчим шляхом не перевірив обставини, викладені у його показаннях, що впливає на прийняття законного та обґрунтованого рішення.
24 квітня 2024 року від дізнавача ВСП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 на адресу суду надійшли заперечення на скаргу, в яких зазначає, що сектором дізнання ВСП ГУНП в Харківській області здійснювалось досудове розслідування кримінального провадження № 12023225820000019 від 26.09.2023 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.385 КК України, відомості про яке внесені за заявою ОСОБА_2 щодо ухилення свідка ОСОБА_5 від виконання покладеного на нього обов'язку давати показання за відсутністю поважних причин, які б перешкоджали виконанню цього обов'язку, та відмови від давання показань.
Під час розслідування вказаного кримінального провадження був допитаний як свідок спеціаліст-криміналіст СВ ВСП ГУНП в Харківській області, який перебуває в одному робочому кабінеті з дізнавачем ОСОБА_3 та був присутній таким чином під час допиту свідка ОСОБА_4 .
Крім того, був допитаний як свідок директор ТОВ «ЦКБ «Протон» ОСОБА_4 .
Після проведення вказаних слідчих дій у ході досудового розслідування дізнавач ОСОБА_3 не встановив обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.385 КК України.
12 червня 2024 року на адресу суду були надані матеріали кримінального провадження № № 12023225820000019 від 26.09.2023 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.385 КК України для огляду.
Особа, яка подала скаргу - ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, в якій просив проводити судове засідання за його відсутності, скаргу просив задовольнити.
Дізнавач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Оскільки сторони кримінального провадження у судове засідання не з'явились згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось.
Слідчий суддя, дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, перевіривши матеріали кримінального провадження № 12023225820000019 від 26.09.2023 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.385 КК України, дійшов до такого висновку.
Слідчий суддя встановив, що у провадженні сектору дізнання ВСП ГУНП в Харківській області перебувало кримінальне провадження № 12023225820000019 від 26.09.2023 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.385 КК України, відомості про яке внесені на підставі заяви ОСОБА_2 про те, що 16 лютого 2023 року під час допиту у рамках крммінального провадження № 42022222050000129 від 04.10.2022 свідок ОСОБА_4 , ухиляючись від виконання покладеного на нього процесуального обов'язку давати показання, за відстуністю поважних причин, які б перешкоджали виконанню цього обов'язку, відмовився від давання показань.
21 березня 2024 року року постановою старшого дізнавача сектору дізнання ВСП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 закрито кримінальне провадження № 12023225820000019 від 26.09.2023 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.385 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
В обґрунтування свого рішення слідчий зазначив, що під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження був допитаний як свідок спеціаліст-криміналіст СВ ВСП ГУНП в Харківській області, який перебуває в одному робочому кабінеті з дізнавачем ОСОБА_3 та був присутній таким чином під час допиту свідка ОСОБА_4 , який пояснив, що під час допиту свідка ОСОБА_4 . дізнавач ОСОБА_3 перевірив його паспорт, анкетні дані, ознайомив з положеннями ст. 63 Конституції України, ст.ст.18, 66 КПК України, ст.ст.384, 385 КК України, свідок був допитаний у присутності адвоката, повноваження якого також були перевірені дізнавачем. Після чого дізнавач ОСОБА_3 поставив свідку ОСОБА_4 ряд запитань, які мали значення для розслідування кримінального провадження, але свідок ОСОБА_4 , посилаючись на ст.63 Конституції України, відмовився від дачі будь-яких показань.
Крім того, був допитаний як свідок директор ТОВ «ЦКБ «Протон» ОСОБА_4 , який пояснив, що дійсно він був викликаний для дачі показань як свідок, але відповідно до ст.63 Конституції України він відмовився від давання показань.
Після проведення вказаних слідчих дій у ході досудового розслідування дізнавач ОСОБА_3 не встановив обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.385 КК України.
Положеннями ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
Статтею 24 КПК України законодавчо передбачено гарантоване право кожного на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ст. 303 КПК України.
Так, на досудовому провадженні за п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України може бути оскаржено рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
З метою виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПКУкраїни, прийняттю слідчим рішення про закриття кримінального провадження має передувати вжиття ним всіх можливих заходів у передбаченому КПК порядку для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Згідно з ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до ч. 5 ст. 38 КПК України орган досудового розслідування зобов'язаний застосувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Змістом досудового розслідування є діяльність у тому числі слідчого, спрямована на збирання, дослідження, оцінку, перевірку і використання доказів, попередження, запобігання та розкриття злочинів, встановлення об'єктивної істини, забезпечення правильного застосування закону, охорону прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.
Основним засобам збирання доказів, а отже - основним засобом всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, досягнення його завдань, є проведення слідчих дій.
Відповідно до ч. 1-2 та 6 ст. 223 КПК України слідчими (розшуковими) є дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для їх проведення є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
Доказуванню у кримінальному провадженні згідно з ч. 1 ст. 91 КПК України підлягають, зокрема, подія кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
Процесуальними джерелами доказів відповідно до ч. 2 ст. 84 КПК України є показання, речові докази, документи та висновки експертів.
Закриття кримінального провадження відповідно до положень Глави 24 КПК України є формою закінчення досудового розслідування, яке здійснюється в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження та оцінки слідчим всіх зібраних доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.
Так, розглядаючи скаргу на постанову про закриття кримінального провадження, слідчий суддя, зважаючи на правову природу зазначеного виду оскарження має перевірити дотримання як процесуального порядку закриття кримінального провадження, так і наявність правових підстав для цього. Враховуючи вказане та зважаючи на зміст оскаржуваної постанови, слідчий суддя має встановити, чи дотриманий процесуальний порядок прийняття рішення про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України та чи існували обґрунтовані підстави для закриття цього кримінального провадження у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
Досліджуючи вказані питання, слідчий суддя зазначає таке.
Процесуальний порядок закриття кримінального провадження врегульований положеннями ст. 284 та 110 КПК України.
Так, зі змісту ст. 284 КПК України, суб'єктом уповноваженим закривати кримінальне провадження, у якому жодній особі не було повідомлено про підозру, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України є, в тому числі слідчий.
Згідно з ч. 5 ст. 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.
Рішення про закриття кримінального провадження приймається слідчим у формі постанови.
Вимоги до процесуального рішення, прийнятого у формі постанови, передбачені ст. 110 КПК України, відповідно до якої постанова повинна складатися з вступної, мотивувальної та резолютивної частини, яка повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Слідчий суддя встановив, що у кримінальному провадженні № 12023225820000019 від 26.09.2023 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.385 КК України, жодній особі про підозру не повідомлялось, а тому слідчий був уповноважений на прийняття рішення про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Перевіривши зміст оскаржуваної постанови, слідчий суддя встановив, що вона містить усі елементи та відомості, передбачені ст. 110 КПК України для такого процесуального рішення, а тому слідчий суддя дійшов висновку про дотримання слідчим процесуального порядку закриття кримінального провадження.
За змістом положень ст. 110 КПК України, приймаючи рішення про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, слідчий повинен належним чином обґрунтувати підстави, з яких він дійшов висновку, що у діях тієї чи іншої особи відсутній склад кримінального правопорушення. Постанова має містити посилання на результати конкретних слідчих (розшукових) та процесуальних дії, які були проведені в ході досудового розслідування для повного та всебічного дослідження усіх обставин кримінального провадження з їх оцінкою на предмет підтвердження або спростування наявності конкретних елементів складу злочину, що у сукупності надало слідчому підстави для відповідного висновку.
З аналізу змісту постанови слідчого про закриття кримінального провадження слідує, що у діях свідка ОСОБА_4 відсутні ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 385 КК України, враховуючи також, що до матеріалів кримінального провадження в якості доказу долучений протокол допиту свідка, з якого вбачається, що 16 лютого 2023 року дізнавач сектору дізнання ВСП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 допитав як свідка ОСОБА_4 , який є директором ТОВ «ЦКБ Протон», у рамках кримінального провадження № 42022222050000129 від 04.10.2022 за ст.356 КК України - самоправство, тобто самовільне, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином або підприємством, установою чи організацією, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника.
З вказаного протоколу допиту слідує, що дізнавач поставив свідку ОСОБА_4 , який є директором ТОВ «ЦКБ Протон», питання, що стосуються саме діяльності ТОВ «ЦКБ «Протон», зокрема щодо власників будівлі, де розміщується ТОВ «ЦКБ Протон», орендарів приміщень вказаної будівлі, їх недопуску у будівлю, охорони будівлі, надання директором ОСОБА_4 вказівок охороні щодо недопуску орендарів у приміщення вказаної будівлі.
Слідчий суддя встановив, що поставлені дізнавачем свідку ОСОБА_4 питання безпосередньо стосувались його особи як директора ТОВ «ЦКБ «Протон», тому він мав беззаперечне право на підставі положень ст.63 Конституції України відмовитись свідчити проти себе.
З досліджених у судовому засіданні матеріалів провадження № 12023225820000019 від 26.09.2023 вбачається, що за результатами проведення досудового розслідування на виконання завдань кримінального провадження, у тому числі вжитими заходами, слідчими (розшуковими) та процесуальними діями, витребуванням відомостей та документів, застосуванням заходів забезпечення, наявність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 385 КК Україи (всіх обов'язкових елементів) в діях свідка ОСОБА_4 не встановлено.
Під час перевірки та аналізу матеріалів кримінального провадження за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.385 КК України, слідчий суддя встановив, що при проведенні досудового розслідування були ретельно перевірені обставини даного провадження, при цьому слідчим були проведені перевірки можливих версій та встановлені обставини, які відповідно до ст. 91 КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, їм надано належну оцінку, досліджено та проаналізовано їх у сукупності, та відповідно до ст. 284 КПК України прийнято рішення про закриття кримінального провадження.
Слідчий детально проаналізував усі докази, виконав необхідні процесуальні дії та зробив обґрунтований висновок за їх результатами, а тому твердження заявника не може слугувати підставою для скасування постанови про закриття кримінального провадження.
Аналізуючи зібрані слідчим в ході досудового розслідування кримінального провадження за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.385 КК України, докази та зміст оскаржуваної постанови, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що зміст та форма процесуального рішення слідчого (постанови про закриття кримінального провадження від 21 березня 2024 року) відповідає вимогам статті 110 КПК, а офіційне розслідування, враховуючи зміст відомостей про кримінальне правопорушення, проведене ефективно.
Що стосується доводів скарги про прийняття оскаржуваної постанови без проведення усього необхідного обсягу слідчих дій та не з'ясування в повному обсязі всіх фактичних обставин, слід зазначити таке.
Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів, які оцінює за своїм внутрішнім переконанням,яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження.
Разом з цим, КПК України не визначає перелік обов'язкових доказів чи процесуальних дій проведення яких необхідно здійснити у тому чи іншому провадженні, а надає можливість самостійно обирати та визначати якими доказами сторона обвинувачення буде обстоювати свою позицію та доводити винуватість особи в суді.
Обсяг та спрямованість проведення слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні є дискреційними повноваженнями слідчого,оскільки, відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства, слідчий є самостійним у своїй процесуальній діяльності, а також на власний розсуд вирішує необхідність проведення певних слідчих (розшукових) дій та/або негласних слідчих (розшукових) дій з урахуванням конкретних обставин справи.
Так, сукупність зібраних у кримінальному провадженні матеріалів свідчать про те, що під час досудового розслідування були проведені всі необхідні слідчі дії, спрямовані на виявлення та встановлення ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 385 КК України, за фактом звернення ОСОБА_2 . Неповноти, помилковості або передчасності в діях слідчого під час досудового розслідування не встановлено.
На переконання слідчого судді, оскаржувана постанова слідчого є вмотивованою, повністю обґрунтованою і не підлягає скасуванню.
За вказаних обставин слідчий суддя дійшов висновку, що скарга ОСОБА_2 не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. ст. ст. 91, 107, 284, 303-307, 309, 372, ч. 2 ст. 376 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні скарги ОСОБА_2 на постанову дізнавача ВСП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 від 21 березня 2024 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023225820000019 від 26.09.2023- відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складений 25 червня 2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_6