Справа № 638/18830/23
Провадження № 2/638/2415/24
Іменем України
10 квітня 2024 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Щепіхіної В.В.,
при секретарі судового засідання - Рєзніка І.П.,
розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро" (далі позивач) звернулось до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 (далі відповідач) заборгованості за комплексним договором про надання банкіських послуг №26256057252205-КР від 26.10.2017 у розмірі 299 652,07 грн. з яких: сума залишку простроченого кредиту 183 493,67 грн.; сума прострочених відсотків 116 158,40 грн., та судових витрат у розмірі 3 595,83 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 26.10.2017 року між ПАТ "Банк Кредит Дніпро" та ОСОБА_1 було укладено комплексний договір про надання банківських послуг №26256057252205-КР. Відповідно до умов Договору позивач відкрив на ім'я відповідача поточний рахунок в гривні та випустив платіжну картку для здійснення розрахунків по цьому рахунку, а також здійснив кредитне обслугування поточного рахунку клієнта шляхом встановлення ліміту кредитної лінії у вигляді виключної відновлюваної кредитної лінії без забезпечення з метою проведення платежів за товари та послуги понад суми власних коштів клієнта на рахунку. Сторони домовились, в частині надання кредиту договір вважається укладеним в дату отримання ОСОБА_1 повідомлення від позивача про те, що було встановлено кредитний ліміт. Таким чином кредитний договір був укладений 09.11.2017. Позивач встановив відповідачу кредитний ліміт у розмірі 100 000,00 грн., про що повідомив клієнта. Позивач зазначає, що з врахуванням автопролонгації і запровадження кредитних канікул, кінцевою датою погашення кредиту за комплексним договором відповідача було встановлено 27 вересня 2023. Відповідач звої зобов'язань за Договором належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 03.10.2023 року заборгованість за Договором склала 299 652,07 грн.
Ухвалою суду від 08.12.2023 відкрито провадження в цивільній справі та прийнято рішення про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, з'явився в судове засідання. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав усні пояснення щодо розрахунку заборгованості, відмовився щодо стягнення коштів з відповідача на професійну правову допомогу, додатково зазначив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 відповідно до ст.128 ЦПК України належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. В судові засідання не з'явився, про наявність поважних причин своєї неявки відповідно до вимог ч.3 ст.131 ЦПК України суд не повідомив, заяви про відкладення судового засідання відповідач не надав, відзиву на позов не направив.
Оскільки позивач не заперечував проти заочного вирішення справи, а відповідачі по справі був належним чином повідомлений про дату час та місце розгляду справи, не з'явивився до суду та не повідомив про поважність такої неявки, суд постановив проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.
На підставі частини 2 статті 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою всіх учасників справи, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Згідно з ч.4 ст.268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановив наступне.
Відповідач звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим 26.10.2017 підписав запит на отримання кредиту.
26.10.2017 ОСОБА_1 та ПАТ "Банк Кредит Дніпро" уклали комплексний договір про надання банківських послуг №26256057252205-КР, який містить в собі заяву відповідача про відкриття поточного ранку та надання платіжної картки.
Відповідно до умов договору строк кредитування 12 місяців, договір в частині надання кредиту є укладений в дату повідомлення від банку, про встановлення ліміту. Сума кредитного ліміту не може бути більшою 200 000,00 грн.. Також, шляхом підписанн відповідачем та позивачем заяви про надання кредиту та направлення повідомлення банком про встановлення ліміту кредиту між клієнтом та банком укладається кредитний договір, невідємною частиною якого є заява про надання кредиту, УДБО, в тому числі графік платежів, розрахунок сукупної вартості кредиту та реальна процентна ставка, а також тарифи.
Відповідно до ч.2 ст.638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Зокрема, приписами ст.634 ЦК України передбачена можливість сторін укласти договір приєднання, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах. Такий договір може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору про надання банківських послуг, суд дійшов висновку про те, що він містить в собі елементи як договору банківського рахунку так і кредитного договору, тобто має правову природу змішаного договору.
Відносини, пов'язані з укладанням та виконанням договору банківського рахунку, регулюються параграфом 1 глави 72 ЦК України. Так, статтею 1066 ЦК України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам (стаття 1067 ЦК України).
Відповідно до ч.1 та ч.2 статті 1069 ЦК України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.
Відносини, пов'язані з укладанням та виконанням кредитного договору регулюються параграфом 2 глави 71 ЦК України. Так, відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, надав можливість відповідачу розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором належним чином не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість за тіло кредиту згідно наданого позивачем розрахунку у розмірі 183 493,67 грн.. Факт використання кредитних коштів також підтверджується випискою по картці станом на 03.10.2023.
Статтею 1049 ЦК України передбачений обов'язок позичальника повернути позику позикодавцеві (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за користування. Позивач виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі. Відповідач, всупереч умов кредитного договору, не здійснює належним чином платежі для погашення суми заборгованості по кредиту, чим порушує взяті на себе договірні зобов'язання.
Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 525 Цивільного кодексу України перебачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідач в порушення умов договору свої зобов'язання належним чином не виконав, не забезпечив своєчасне повернення позивачеві запозичених коштів. Такі дії порушують права та законні інтереси позивача, тому суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 183 493,67 грн. станом на 03.10.2023 року.
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Положеннями частин 1 та 3 статті 83 ЦПК України унормовано, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Проте, відповідач не скористався правом на подання відзиву на позов впродовж встановленого ухвалою суду строку. В матеріалах справи також відсутні докази неможливості подання відповідачем доказів з об'єктивних причин, з яких такі докази не могли бути подані у зазначений в ухвалі про відкриття провадження строк.
Суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім випадків, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (частина 7 статті 81 ЦПК України).
Відповідно до частини 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи викладене вище, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у сумі 183 493,67 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині стягнення заборгованості за відсотками в розмірі 116 158,40 грн. суд зазначає наступне.
В запиті на отримання кредиту та комплексному договорі про налання банківських послуг №26256057252205-КР, які підписані відповідачем, не зазначено порядок та розмір нарахування відсотків.
Посилання позивача на Тарифи банку та паспорт споживчого кредиту, суд відхиляє, оскільки позивач не долучив їх до своєї позовної заяви. Універсальний договір банківського обслуговування клієнтів-фізичних осіб у ПАТ "Банк Кредит Дніпро" не містить підпису відповідача, тому суд позбавлений можливості встановити, що ОСОБА_1 погодився з його умовами.
Оскільки умови договорів приєднання (публічних) розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування. Зазначений висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19).
Умови та Правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону № 1023-XII «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг.
Тому, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору шляхом підписання ОСОБА_1 запиту на отримання кредиту від 26.10.2017 та комплексного договору про надання банківських послуг від 26.10.2017 позивачем дотримано вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», щодо повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити лише в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 183 493,67 грн., а в іншій частині позовних вимог необхідно відмовити.
Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений останнім за подачу позовної заяви судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам в сумі 2201,72 грн..
Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 610,612, 634, 1049, 1050, 1054, 1066, 1069 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 83, 141, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд -
Позов Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" (ЄДРПОУ: 14352406, адреса: м. Київ, вул. Жилянська, буд. 32) заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг №26256057252205-КР від 26.10.2017 у розмірі 183 493 (сто вісімдесят три тисячі чотириста дев'яносто три) грн. 67 коп..
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" (ЄДРПОУ: 14352406, адреса: м. Київ, вул. Жилянська, буд. 32) судовий збір у розмірі 2 201 (дві тисячі двісті одна) грн. 72 коп.
В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення відповідачу необхідно подати протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя В.В. Щепіхіна