Справа №463/362/24 Головуючий у 1 інстанції:Рудаков Д. І.
Провадження №22-ц/811/1143/24 Доповідач в 2-й інстанції:Левик Я. А.
25 червня 2024 року року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді: Левика Я.А.,
суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.,
секретарка: Псярук О.В.,
за участі в судовому засіданні заявниці ОСОБА_1 , її представниці ОСОБА_2 , Старшого державного виконавця Личаківського ВДВС у місті Львові ЗМУМЮ (м.Львів) Дробного А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Личаківського районного суду м. Львова в складі судді Рудакова Д.І. від 25 березня 2024 року у справі за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: головний державний виконавець Личаківського відділу Державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Кузьменко Н.О., судовий експерт ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на неправомірні дії та бездіяльність головного державного виконавця у виконавчому провадженні ВП №67033796, -
ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 25 березня 2024 року в задоволені скарги відмовлено.
Вказану ухвалу оскаржила ОСОБА_1 .
В апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 25 березня 2024 року та прийняти нову ухвалу, якою скаргу ОСОБА_1 задовольнити та визнати неправомірними дії головного державного виконавця щодо відмови в задоволенні клопотання про призначення експерта у виконавчому провадженні та зобов'язати головного державного виконавця Личаківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) розглянути заяву від 29.11.2023 про призначення експерта та залучити експерта у виконавчому провадженні.
Зазначає, що у висновку від 21 серпня 2023 року №2-23 експерта ОСОБА_3 за результатами проведення будівельно-технічної експертизи, експертом фактично роз'яснено резолютивну частину рішення Личаківського районного суду від 24 жовтня 2018 року, оскільки експерт на свій розсуд, здійснив тлумачення рішення суду. Також вище вказаний висновок є неправомірним та таким, що не може братися до уваги при виконанні рішення Личаківського районного суду від 24 жовтня 2018 року. Вказує, що ОСОБА_1 у цій справі було оскаржено не постанову державного виконавця про залучення експерта у виконавчому провадженні, а відмову в залученні іншого експерта, з мотивів невідповідності висновку вже залученого експерта ОСОБА_3 рішенню суду, що перебуває на виконанні та дійсним обставинам справи, численних помилок, допущених експертом ОСОБА_3 при проведенні експертизи. Більше того, законом не заборонено залучати під час виконавчого провадження кількох експертів для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають при виконанні рішення суду. Таким чином суд, фактично самоусунувся від розгляду доводів ОСОБА_1 по суті її скарги, та обмежився виключно формальним підходом. Крім того, предметом оскарження є неправомірна відмова державного виконавця в задоволенні клопотання про призначення іншого експерта, з метою надання таким експертом свого висновку щодо питань, які виникають при виконанні судового рішення у цьому виконавчому провадженні. Судом не розглядалися доводи скаржниці щодо неправомірності відмови в задоволенні клопотання та доводи щодо необхідності залучення ще одного експерта, а відповідь на доводи щодо незаконності висновку експерта ОСОБА_3 не є вмотивованими. Таким чином, судом не надано відповідь на жоден із доводів скарги ОСОБА_1 .
В судове засідання окрім заявниці ОСОБА_1 , її представниці ОСОБА_2 , Старшого державного виконавця Личаківського ВДВС у місті Львові ЗМУМЮ (м.Львів) Дробного А.М., решта учасників справи не з'явилися, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи за їх відсутності, зважаючи на те, що такі повідомлялась про час та місце судового розгляду належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки суду представлено не було та зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення заявниці (боржниці) та її представниці на підтримання апеляційної скарги, державного виконавця - в заперечення скарги, дослідивши матеріали справи, оцінивши мотиви учасників справи в межах доводів скарги, відзиву на неї, заперечень ОСОБА_1 щодо висновку експерта, письмових пояснень представниці ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,апеляційної скарги, заяви про долучення доказів представниці ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Із змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст.ст. 4, 12, 81, 263, 259-265, 447- 451 ЦПК України, ст.ст. 1, 2, 5, 18, 20, 19, 26 Закону України «Про виконавче провадження» та відмовляючи у задоволені скарги виходив з того, що рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 24 жовтня 2018 року по справі №463/5622/16-ц зобов'язано ОСОБА_1 не чинити перешкоди позивачам ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 в користуванні та розпорядженні позивачами належним їм на праві приватної власності майном в будинку АДРЕСА_1 шляхом демонтажу самочинно реконструйованої частини приміщень мансардного поверху квартири АДРЕСА_2 , привівши квартиру АДРЕСА_2 у відповідність до робочого проекту «Проект реконструкції квартири АДРЕСА_3 з будівництвом квартир на 4-тому та мансардному поверхах за рахунок горища в житловому будинку АДРЕСА_1 . 27 вересня 2021 року Личаківським районним судом м. Львова видано виконавчий лист №463/5622/16-ц. 06 жовтня 2021 року головним державним виконавцем Личаківського відділу Державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого листа №463/5622/16-ц, виданого 27 вересня 2021 року Личаківським районним судом м. Львова, ВП №67033796, яку скеровано боржнику до виконання, а стягувачу до відома. 06 грудня 2021 року державним виконавцем скеровувалися листи на адресу експертів та спеціалістів, з проханням повідомити про можливість їх залучення. Однак станом на 13 січня 2022 року відповіді від жодного із них так і не надійшло. 13 січня 2022 року державним виконавцем повторно скеровано листи на адреси експертів та спеціалістів з проханням повідомити про можливість їх залучення. 11 лютого 2022 року державним виконавцем винесено постанову про призначення експерта ОСОБА_3 для участі у виконавчому провадженні. 29 серпня 2023 року на адресу відділу надійшов висновок ОСОБА_3 №2-23 від 21 серпня 2023 року проведений на підставі постанови №67033796 від 11 лютого 2022 року. Вказаний висновок, 29 серпня 2023 року скерований рекомендованим листом ОСОБА_1 , поштове відправлення отримано 15 вересня 2023 року, що підтверджується трекінгом поштових відправлень Укрпошти. 01 грудня 2023 року на адресу Личаківського відділу Державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшло клопотання ОСОБА_1 від 29 листопада 2023 року про призначення експерта для участі у ВП №67033796 для проведення будівельно-технічної експертизи для отримання відповідей. 14 грудня 2023 року розглянуто клопотання ОСОБА_1 від 29 листопада 2023 року. За результатами розгляду надано відповідь, відповідно до якої підстав для задоволення клопотання у виконавчої служби відсутні. Також судом встановлено, що ОСОБА_1 оскаржувала постанову головного державного виконавця Личаківського відділу Державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Кузьменко Н.О. про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні №67033796. За результатами розгляду ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 22 червня 2022 року у задоволені скарги відмовлено, постановою Львівського апеляційного суду від 05 грудня 2022 року ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 22 червня 2022 року залишено без змін. Враховуючи, що ОСОБА_1 звернулася до державного виконавця із клопотанням, вказане клопотання було розглянуто виконавцем, та за результатами розгляду направлено мотивовану відповідь, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 .
Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції вцілому відповідають обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону, доводи ж скарги таких висновків суду не спростовують.
ОСОБА_1 звернулася в суд зі скаргою на неправомірні дії та бездіяльність головного державного виконавця у виконавчому провадженні №6703379, заінтересовані особи: головний державний виконавець Личаківського відділу Державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Кузьменко Наталія Олексіївна, судовий експерт Мельник Олександр Петрович, ОСОБА_4 , вякій просила:
- визнати неправомірними дії головного державного виконавця у виконавчому провадженні №6703379 щодо відмови в задоволенні клопотання про призначення експерта у виконачому провадженні;
- зобов'язати головного державного виконавця Личаківського відділу Державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції розглянути заяву від 29 листопада 2023 року про призначення експерти та залучити експерта у виконавчому провадження.
В обґрунтування скарги зазначила, що 01 грудня 2023 року звернулася до Личаківського відділу Державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із клопотанням від 29 листопада 2023 року про призначення експерта для участі у ВП №67033796 для проведення будівельно-технічної експертизи для отримання відповідей. За результатами розгляду 30 грудня 2023 року надійшла відповідь від начальника Личаківського відділу Державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 14 грудня 2023 року, відповідно до якої підстав для задоволення клопотання у виконавчої служби відсутні. Вважає, що відмова у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про залучення експерта у виконавчому провадженні є безпідставна та незаконна, окрім цього висновок експерта ОСОБА_3 є недостатнім. Також звертає увагу на те, що вказаний висновок наданий з порушенням строків їх надання та сам висновок є неправомірним, необ'єктивним, неповним та виконаний з порушенням чинного законодавства.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 24 жовтня 2018 року у справі №463/5622/16-ц зобов'язано ОСОБА_1 не чинити перешкоди позивачам ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 в користуванні та розпорядженні позивачами належним їм на праві приватної власності майном в будинку АДРЕСА_1 шляхом демонтажу самочинно реконструйованої частини приміщень мансардного поверху квартири АДРЕСА_2 , привівши квартиру АДРЕСА_2 у відповідність до робочого проекту «Проект реконструкції квартири АДРЕСА_3 з будівництвом квартир на 4-тому та мансардному поверхах за рахунок горища в житловому будинку АДРЕСА_1 .
27 вересня 2021 року Личаківським районним судом м. Львова видано виконавчий лист №463/5622/16-ц.
06 жовтня 2021 року головним державним виконавцем Личаківського відділу Державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого листа №463/5622/16-ц, виданого 27 вересня 2021 року Личаківським районним судом м. Львова, ВП №67033796, яку скеровано боржнику до виконання, а стягувачу до відома.
06 грудня 2021 року державним виконавцем скеровувалися листи на адресу експертів та спеціалістів, з проханням повідомити про можливість їх залучення. Однак станом на 13 січня 2022 року відповіді від жодного з них не надійшло. 13 січня 2022 року державним виконавцем повторно скеровано листи на адреси експертів та спеціалістів з проханням повідомити про можливість їх залучення.
11 лютого 2022 року державним виконавцем винесено постанову про призначення експерта ОСОБА_3 для участі у виконавчому провадженні.
29 серпня 2023 року на адресу відділу надійшов висновок ОСОБА_3 №2-23 від 21 серпня 2023 року проведений на підставі постанови №67033796 від 11 лютого 2022 року. Вказаний висновок, 29 серпня 2023 року скерований рекомендованим листом ОСОБА_1 , поштове відправлення отримано 15 вересня 2023 року, що підтверджується трекінгом поштових відправлень Укрпошти.
01 грудня 2023 року на адресу Личаківського відділу Державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшло клопотання ОСОБА_1 від 29 листопада 2023 року про призначення експерта для участі у ВП №67033796 для проведення будівельно-технічної експертизи для отримання відповідей.
14 грудня 2023 року розглянуто клопотання ОСОБА_1 від 29 листопада 2023 року. За результатами розгляду надано відповідь, відповідно до якої підстав для задоволення клопотання у виконавчої служби відсутні.
Також, судом встановлено, що ОСОБА_1 оскаржувала постанову головного державного виконавця Личаківського відділу Державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Кузьменко Н.О. про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні №67033796. За результатами розгляду ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 22.06.2022 у задоволені скарги відмовлено, постановою Львівського апеляційного суду від 05.12.2022 ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 22.06.2022 залишено без змін.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з п. 15 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.
Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.
Пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Частиною 1 ст. 447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом (ст. 449 ЦПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги, суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби, приватного виконавця, усунути порушення (поновити порушене право заявника).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі №904/7326/17 вказано, що право сторони виконавчого провадження на звернення зі скаргою до суду пов'язане з порушенням прав такої сторони під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.
Верховний Суд у постанові від 22 квітня 2020 року в справі № 641/7824/18 зазначив, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. В порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту. По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим.
Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 Конвенції детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (рішення у справі «Горнсбі проти Греції»).
Виконання судових рішень є завершальною стадією судового процесу. Саме такий принцип застосовує Європейський суд з прав людини у своїй сталій практиці, зазначаючи, що виконання судових рішень є невід'ємною частиною судового процесу, оскільки без цієї стадії судового процесу сам факт прийняття будь якого рішення суду втрачає сенс. Саме на цій стадії судового процесу завершується відновлення порушених прав особи.
Вказане відповідає правовій позиції, викладеній в постановах Верховного Суду від 27 січня 2021 року у справі № 569/13154/20 (провадження №61-15520св20); від 17 лютого 2021 року у справі №569/13160/20 (провадження №61-15478св20), від 10 березня 2021 року у справі №766/17333/20-ц (провадження № 61-1124св21).
З вищевказаного вбачається, що у постанові Львівського апеляційного суду від 05 грудня 2022 року у справі №463/1700/22 провадження №22-ц/811/1837/22 суд вже частково надав відповіді на аргументи сторони, що стосується питань призначеної у виконавчому провадженні експертизи. Крім того, частина аргументів заявниці по своїй суті зводяться до незгоди з рішенням суду та є намаганнями його ревізувати.
Залучення кількох експертів, спеціалістів, відповідно до закону є по суті правом виконавця, яке він реалізовує насамперед в інтересах швидкого і повного виконання рішення суду. Фактично такі повноваження є дискреційними повноваженнями самого виконавця, який є відповідальною особою за належне, повне, швидке виконання рішення і він вправі, за відсутності свавільних дій (бездіяльності) самостійно визначитися про необхідність участі одного чи кількох експертів.
Державний виконавець, як вбачається із наведених вище матеріалів, у процесуальний спосіб, відповідно до закону, вирішив клопотання сторони виконавчого провадження (заявниці) та підстав вважати таке вирішення незаконним чи свавільним немає.
Також, безпідставними та необґрунтованими є доводи апелянтки про те, що експертні спеціальності не дають права експерту ОСОБА_3 виконати дану постанову, бо надання експертом висновків з питань чи виконано рішення суду є питанням правового характеру, яке потребує оцінку дій. В даному випадку слід вважати експертові не поставлено питань правового характеру, а виключно питання технічного характеру, пов'язані з проведенням будівельно-технічних дій, з метою виконання рішення суду та такі перебувають в межах компетенції експерта. По суті заявниця вказує на її власний варіант (спосіб) проведення експертизи, із власним баченням (варіантом) виконання рішення суду, яке не відповідає об'єктивній ситуації щодо питань виконання рішення суду, контроль за чим покладено на державного виконавця, про що йшлося.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що дії головної державної виконавиці Личаківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Кузьменко Н.О. є правомірними, такими, що вчинені в межах повноважень та відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Зважаючи на наведене, а також те, що суд в ухвалі від 22 червня 2022 року та в постанові від 05 грудня 2022 року при розгляді скарги заявниці на постанову державного виконавця про призначення експерта вже частково надав відповіді на аргументи сторони, що стосується питань призначеної у виконавчому провадженні експертизи та клопотання ОСОБА_1 від 29 листопада 2023 року про призначення експерта було розглянуто державним виконавцем, за результатами розгляду якого надано обґрунтовану відповідь, - суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 та відповідно до вимог ч. 3 ст. 451 ЦПК України постановив законну та обґрунтовану ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.
З врахуванням наведеного, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції, як таку, що відповідає обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -
апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 25 березня 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови безпосередньо до Верховного Суду
Повний текст постанови складено 04 липня 2024 року.
Головуючий: Я.А. Левик
Судді: Н.П. Крайник
М.М. Шандра